ТЕМА 12. Система національиых рахунків та її показники
ПЛАН
Поняття Системи національних рахунків
Основні макроэкономічні показники.
Методи підрахування валового продукту
Поняття Системи національних рахунків
Про діяльність окремих підприємств та экономичних процесів в національному масштабі роблять виснивки на основі різноманітних показників. Вихідні положення, якими керуються органи державного управління, відрізняються від принципів, яким слідують в своеї практичної діяльності бізнесмены та наймані робітники.
Поняття Системи національних рахунків
Цілком очевидно, що для аналізу экономичних подій, складних господарських взаємовідносин необхідна система надійних, взаємодоповнюючих показників. Керувати країною, не мая доброякісної інформації, практично неможливо. Неможливо керувати і фірмою, не мая уявлення про стан того господарчого середовища, в якому знаходиться ця фірма. Отже від ступеня достовірності та оперативності інформаційних потоків залежить якість керування як на макро-, так і на мікрорівні.
Сутність Системи національних рахунків
Система національних рахунків (СНР) – це система статистичних даних про стан и динамику економиці відповідно с принципами, вживаємими в бухгалтерському обліку. Бухгалтерський облік базується, зокрема, на принципі двох записів по кожній операції. Наприклад, матеріальні витрати підприємства знаходять відображення в прибутку на касовому рахунку «Надходження матеріалів» і в витратіна майновому рахунку «Оплата покупки». В «двойной бухгалтерии» усі показники враховуються за допомогою рахунків, які ведуться по єдиним правилам і можуть бути порівняни, зіставлени. Тому рахунок узагальнених, сукупних показників в масштабі країни ведеться за тією же схемою, що і облік, здійснюваний в кожноденній практиці вікремими громадянами та фірмами. Система національних рахунків цілком відповідає потребам економики, заснованої на принципах економичного, фінансово-грошового регулювання, відповідає задачам проведення міждународних зіставлень.
Схема Системи національних рахунків
Система національних рахунків, на яку перейшла і вітчизняна статистика, дає ступеневу картину економичнх процесів в країні, в тому разі інформацію по стандартному набору рахунків для усіх секторів. Сектора економики (підприємства, фінансові заклади, органи державного управління, домашні господарства, обслуговуючі їх приватні некомерційні организації) – це сукупність економичних агентів, зайнятих однаковим видом основної діяльності. Вони зводяться в сектора по ознаці однорідності здійснюваних функцій або однорідності виробляємої продукції. Поняття «сектор» декілька відрізняється від поняття «галузь». Підприємство (фірма) може відноситися до різних галузей, но згідно статистичного групування належить тільки до одного сектору.
Основні види рахунків групуються по конкретних операціях, здійснюваних учасниками господарчої діяльності. Кожний рахунок відображає одну з сторін цієї діяльності. На практиці національного рахівництва звичайно виділяють слідуючи основні рахунки.
Рахунок виробництва відображає результати виробничої діяльності – витрати, проміжне споживання, виробництво нової, (додаткової) вартості. Його підсумок – додаткова вартість у риночних цінах.
Рахунок утворення доходів характеризує процес утворення прибутку, зарабітньої платні, доходів від власності, соціальних выплат, інших доходів.
Рахунок розподілу доходів показує, як доходи розподіляються між основними одержувачами – домашніми господарствами, фірмами, установами, адміністративними структурами.
Рахунок використання доходів відображає відповідний процес; з маємого валового доходу утворюються кінцеве споживання та валове нагромадження.
Рахунок капіталу (капітальних витрат, операцій з капіталом) вміщає показники збереження, зміну запасів, амортизації основного капиталу, перерахування капиталу.
Фінансовий рахунок показує сумішні зміни фінансових активів та пасивів, утворення сальда боржникових вимог та обов`язків.
Взаємовідносини між секторами охоплюють усе види операцій з товарами і послугами, доходами та витратами, фінансами. Кожному записунав одному рахунку відповідає ідентичний запис на протилежному рахунку. В результаті взаємопов`язана система рахунків відображає основні сторони господарчих операцій на макрорівні.
Упровадження в українську практику Системи національних рахунків потребувало проведення серьйзної праці по зміненню составу показників та методології їх підрахунку. Показники, характеризуючі розвиток народного господарства України, можуть зіставлятися з показниками інших країн.