Теоретичні основи соціальної роботи. ристику — статус сім'ї. Для визначення статусу сім'ї користуються таки­ми поняттями:



ристику — статус сім'ї. Для визначення статусу сім'ї користуються таки­ми поняттями:

— соціально-економічний статус;

— соціально-психологічпий статус;

— соціально-культурний статус.

Індивідуальні характеристики членів сім'ї фіксуються у ході інтер­в'ю, безпосереднього спостереження і (або) за результатами обстежень, проведених іншими спеціалістами (лікарем, психологом, корекційним пе­дагогом).

Структурні компоненти сім'ї визначаються в основному під час бес­іди чи вивчення офіційних документів ( медична соціальна карта, тощо).

Для визначення психологічного клімату сім'ї можна використовува­ти відкрите та опосередковане спостереження, тести (тест-опитувальник, опитувальиик для батьків, малюнок сім'ї), а також результати спостере­жень проведених психологом, психотерапевтом.

Рівень загальної культури включає показник освіти дорослих членів сім'ї, побутову та новедінкову культуру членів сім'ї. При цьому можна застосовувати інтерв'ю, що дозволяє виявити коло інтересів, розвиток духовних потреб, організацію дозвілля, спільні форми відпочинку.

У ході вивчення умов забезпечення рапьої реабілітації дітей зверта­лася увага на ряд показників, які дозволили виявити певні "білі плями" у роботі з даною категорією дітей та їх батьками:

^ матеріальне забезпечення;

■^ медичне обслуговування;

^ психологічна допомога дітям і батькам;

^ освіта і професійне навчання;

^ працевлаштування дітей і батьків;

■^ спілкування, заняття улюбленими справами;

^ підготовка дітей і молоді до самостійного життя;

•^ вільне пересування.

Зокрема, відповіді експертів стосувалися причини, що зумовлюють матеріальні, медичні, освітні проблеми сімей, які виховують дітей і мо­лодь з функціональними обмеженнями.

Відповіді показують, що найбільш гострою з числа проблем, з якими стикаються сім'ї з дітьми і молоддю з функціональними обмеженнями, є прична недостатнього матеріального забезпечення. Експерти вважа­ють, що матеріальні проблеми зумовлені такими факторами (наводяться в порядку частоти згадувань):

^ нестабільна економічна ситуація в країні;


184 Соціальна робота

■^ недосконалість законодавчої бази стосовно матеріального забезпе­чення і соціальної захищеності родин, що виховують дітей-інвалідів;

^ значна мінусова різниця між державними виплатами на дітей-інвалідів і реальним прожитковим мінімумом;

^ ліквідація, в багатьох випадках, допомоги матерям, що не працю­ють і доглядають дітей-інвалідів, з причин незначного перебільшення норми доходів на члена сім'ї, яка є жебрацькою і образливою;

■^ наява велика частина безробітних серед батьків, котрі виховують дітей-інвалідів;

-ґ дорогі лікуванні й медикаменти;

^ високі комунальні платежі;

^ відсутність будівництва державного житла унеможливлює покра­щення санітарно-житлових умовах, тобто поліпшення здоров'я дітей і батьків, відповідно зростають витрати на лікування;

^ недостатнє безкоштовне забезпечення протезами, іншими технічни­ми пристроями;

^ недоступність безкоштовного санаторно-курортного лікування;

^ нестача центрів соціально-исихологічної реабілітації дітей та мо­лоді з функціональними обмеженнями, недостатня можливість залишити дитину у денний час і піти працювати, брак інших форм розвантаження батьків для роботи та відпочинку;

^ відсутність центрів ранньої діагностики, що збільшує кількість інвалідів та ін;

-/ дорожнеча діагностики й консультування;

^ некомпетентність фахівців-медиків;

^ недоступність спеціалізованої допомоги в невеликих населених пун­ктах;

-/ екологічна ситуація в місцях проживання;

^ відсутність профілактичних заходів;

^ відсутність інформації про методи ранньої діагностики і реабілі­таційні заходи та ін.

Причинами психологічних проблем дорослих членів родини є:

^ усвідомлення неможливості забезпечити гідне життя своїй дитині;

^ страх перед майбутнім дитини ( труднощами працевлаштуванням, створення власної сім'ї тощо);

■^ відсторонене ставлення оточуючих до інвалідів;

^ поширеність хибних уявлень щодо інвалідності ( наприклад, дум­ка, що фізично обмежена людина неповноцінна й інтелектуально);


Теоретичні основи соціальної роботи 185

^ брак інформації про виховання і характер взаємостосунків з дітьми і молоддю з обмеженими можливостями і, відповідно, нерозуміння бать­ками їхніх проблем;

•^ розпад сімей з дітьми-інвалідами;

•ґ підвищене відчуття відповідальності, намагання зробити усе за дитину, часто трансформується в гіперопіку;

•/ прагнення сховати дитину від оточуючих, а також — звуження кола спілкування, ізольованість та ін.

Причини психологічних проблем самих дітей і молоді з функціо­нальними обмеженнями, на думку експертів, наявні у зв'язку з:

-Ґ відчуттям незатребуваності і "меншовартості" (формуванню ос­таннього сприяють демонстрації співчуття або навпаки, відсторонення оточуючих);

-Ґ недоступністю багатьох закладів культури, нестачею спілкування взагалі, зокрема з однолітками, внаслідок обмежень у пересуванні, з інших причин;

^ відсутність інформації, замкненість лише на власних проблемах;

^ усвідомлення своєї залежності від батьків, оточуючих та ін.

Стосовно проблем у сфері освіти дітей і молоді з функціональни­ми обмеженнями, експерти зазначають такі причини:

^ неспроможність відвідувати загальноосвітню школу, деякі вади й недоліки інших форм освіти;

^ труднощі у пересуванні та віддаленість спеціальних навчальних закладів, що заважає отримати спеціальність;

^ недостатня адаптованість навчальних програм загальноосвітніх і навіть спеціальних шкіл для дітей з певними порушеннями, брак індиві­дуального підходу;

^ відсутність у сільській місцевості і малих містах спеціальних на­вчальних закладів;

^ брак індивідуальних навчальних програм, адаптованих до особли­востей різних видів інвалідності дітей, які навчаються вдома;

^ відсутність зацікавленості, мотивації вчителя у навчанні дитини з функціональними обмеженнями разом зі здоровими дітьми в класі за­гальноосвітньої школи.

Причини обмеження кола спілкування дорослих членів родини, де є діти чи молодь із функціональними обмеженнями:

^ неможливість залишити дитину без догляду;

 


180 Соціальна робота

Враховуючи реальну ситуацію в Україні розроблено цілу систему соціального захисту інвалідів. Це, зокрема:

^ пенсійне забезпечення,

^ державне соціальне страхування,

^ державна соціальна допомога,

^ система пільг та компенсацій як соціальна підтримка,

^ соціальний захист потерпілих від Чорнобильської катастрофи,

^ фінансове забезпечення програм соціального захисту інвалідів,

^ медичне забезпечення інвалідів,

^ медичне забезпечення інвалідів,

^ освіта інвалідів,

^ соціальна і професійна реабілітація тощо.

Система соціальної реабілітац дитини лише тоді зможе спрацювати на повну потужність, якщо вона у своїй сукупності сприятиме відновлен­ню фізичного, психічного і соціального статусу дитини з вадами більш якісно при значно менших фінансових затратах, оскільки основні витра­ти лягають на плечі батьків, котрі виховують дитину.

Така система характеризується відкритістю та доступністю, наближе­на до місця проживання дитини, що дозволяє батькам або особам, які їх замінюють, брати участь у реабілітаційному процесі. Діти не вилучають­ся із сім'ї, не порушуються біологічні, фізіологічні та психологічні зв'язки дитини з матір'ю, рідними та близькими людьми.

Комплексно вирішуючи питання дитячої інвалідності та реабілітації, відділення Фонду соціального захисту інвалідів акцентують основну увагу на підтримці діяльності і створенні реабілітаційних центрів для дітей-інвілідів.

Створення системи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів при здійсненні професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними і психічними можливостями дає змогу заверши­ти формування цілісної реабілітаційної системи в Україні, проводити цілеспрямовану загальнодержавну політику запроваджувати новітні ре­абілітаційні методики, спільними зусиллями спрямувати їх на допомогу дітям-інвалідам.

Оптимальним варіантом, як стверджують дослідники, батьки і спеціа­лісти є спеціалізована служба "Центри соціальної соціально-психолого-педагогічної реабілітації дітей та молоді з обмеженими функціональними можливостями" (далі служба) діяльність якої регламентує Положення, розроблене Державним центром соціальних служб для молоді".


php"; ?>