ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ТА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
5.6.1 Проектування нового будівництва пристроїв тягового електропостачання та контактної мережі для швидкостей руху 140 - 160 км/год здійснюється з урахуванням вимог ДБН В.2.3-19, ВБН В.2.3-2-2009, ВБН В.2.3-3-2009 , ЦЕ-0023, а також вимог, наведених у цьому розділі.
5.6.2 При проектуванні дільниць для прискореного руху система тягового електропостачання повинна перевірятися на:
- нагрівання проводів тягової мережі, включаючи фідерні та відсмоктуючі лінії підстанцій. При перевірці на нагрівання проводів тягової мережі двоколійних ділянок за розрахункову схему приймається роздільне живлення підвісок колій;
- рівень напруги на струмоприймачах електрорухомого складу;
- потужність перетворювачів і понижуючих трансформаторів тягових підстанцій, комутаційного обладнання;
- відповідність уставок захисту фідерів тягової мережі;
- необхідну потужність установок компенсації реактивної потужності;
- небезпечні та заважаючі магнітні впливи на лінії зв'язку та суміжні комунікації.
5.6.3 На діючих дільницях електрифікації до впровадження прискореного руху поїздів, при необхідності, повинна бути виконана реконструкція та модернізація пристроїв тягового електропостачання із переведенням напівкомпенсованої контактної підвіски на компенсовану із частковою заміною проводів, підтримуючих та опорних конструкцій контактної мережі, а також посиленням системи тягового електропостачання. Обсяги модернізації та реконструкції визначаються проектами на основі фактичного технічного стану пристроїв, що підлягають модернізації, з урахуванням забезпечення параметрів, які приведені у даному розділі, вимог ДБН В.2.3-19, ВБН В.2.3-2, ВБН В.2.3-3 та інших чинних нормативних документів.
Обов’язковій заміні підлягають:
- несучі троси із терміном служби понад 50 років у повному обсязі (в т.ч. у зонах із підвищеною загазованістю сірчаними та сірчистими газами терміном служби понад 25 років);
- залізобетонні та металеві опори контактної мережі, необхідність заміни яких визначено результатами діагностування та обслідування;
- частковій або повній заміні – контактні проводи при наявності 10-ти і більше стиковок і шунтів на одному контактному проводі анкерної дільниці головних колій станцій і перегонів або середньому зносі одного чи обох контактних проводів більше 25% його перерізу з врахуванням того, що після ремонту на анкерній дільниці повинно бути не більше 5-и стиковок.. При цьому не допускається наявність шунтів і вставок довжиною до 10 м.
Посилення систем тягового електропостачання здійснюють заміною силового обладнання тягових підстанцій, збільшенням перетину проводів контактної підвіски, влаштуванням постів секціонування та пунктів паралельного з’єднання контактної мережі, будівництвом одноагрегатних тягових підстанцій у міжпідстанційних зонах із живленням їх від діючих стаціонарних тягових підстанцій, у окремих випадках – будівництвом нових тягових підстанцій.
5.6.4 Технічне обслуговування, модернізація та капітальний ремонт контактної мережі проводиться відповідно до вимог правил ЦЕ-0023, а також вимог, наведених у цьому розділі.
5.6.5 Схема тягового електропостачання повинна мати двостороннє
живлення контактної мережі з паралельним з'єднанням підвісок головних
колій. Кількість паралельних з'єднань визначається розрахунком одержання
допустимого рівня напруги в контактній мережі з урахуванням забезпечення
селективності захисту від струмів короткого замикання. При цьому на
міжпідстанційній зоні максимальна кількість пунктів паралельного з'єднання
повинна бути не більше двох, постів секціонування - не більше одного. Якщо
цього недостатньо, необхідно передбачати спорудження одноагрегатної тягової
підстанції або стаціонарної тягової підстанції.
5.6.6 Схеми живлення системи тягового електропостачання в період пропуску прискореного електрорухомого складу повинні забезпечувати
заданий рівень напруги на струмоприймачах, а саме:
при швидкостях руху 140 - 160 км/год:
- на постійному струмі - не менше 2,7 кВ і не більше 4,0 кВ;
- на змінному струмі - не менше 21 кВ і не більше 29 кВ.
Перевірка рівня напруги проводиться для нормальних схем живлення і секціонування контактної мережі.
5.6.7 Діагностування та вимірювання параметрів контактної мережі перегонів і головних колій станцій проводяться вагоном вимірювання параметрів контактної мережі з конструктивною швидкістю 160 км/год. Періодичність об'їздів повинна бути: на дільницях обертання поїздів зі швидкістю 160 км/год не рідше 1 разу квартал. У випадку об'їзду окремим локомотивом кількість піднятих струмоприймачів на електровозах постійного та змінного струму - один (другий по ходу).
Об'їзди з нормальним натисненням струмоприймачів повинні проводитись при максимальних швидкостях руху з вимірюванням контактного натиснення і діагностуванням якості регулювання контактної мережі по нормативах бальної оцінки.
Об'їзди з підвищеним натисненням вимірювальних струмоприймачів повинні проводитися перед уведенням в експлуатацію та один раз на рік перед початком періоду мінімальних температур повітря (восени). Середнє статичне підвищене натиснення струмоприймачів на вагоні-лабораторії повинне складати: для швидкості 160 км/год - 200 Н (20 кГс) на дільницях змінного струму і 230 Н (23 кГс) на дільницях постійного струму.
5.6.8 На дільницях, які готуються до прискореного руху, застосовується компенсована контактна підвіска. Переобладнання напівкомпенсованої контактної підвіски в компенсовану повинна здійснюватись за планами залізниць при її капітальному ремонті і модернізації.
Довжина ресорної струни компенсованої контактної підвіски, якщо вона передбачена проектом, повинна бути для компенсованої контактної підвіски: при швидкості руху 160 км/год - 12-14 м (при двох контактних проводах на окремих струнах у шаховому порядку - 14-16 м). При довжині прольоту 40 м і менше довжина ресорної струни у всіх випадках не повинна перевищувати 12 м.
5.6.9 Відстань між кріпленнями струн на контактному проводі не повинна перевищувати 8 м при компенсованій підвісці і 10 м при компенсованій підвісці з поліпшеними параметрами.
Подвійні контактні проводи компенсованих підвісок кріплять кожний на окремих струнах, розташованих у шаховому порядку, з відстанню між суміжними струнами не більше 4 м, або на суміщених струнах, із закріпленими на струнах скобами, і відстанню 40 - 50 мм між струновими затискачами різних контактних проводів і з електричним з'єднувачем між струновими затискачами при електропровідних струнах. При суміщених ланкових струнах допускається їх кріплення безпосередньо до струнових затискачів.
Відхилення від оптимальних відстаней між струнами в середніх частинах прольотів не повинно перевищувати ±30 мм.
5.6.10 При новому будівництві, реконструкції та модернізації висота підвіски контактного проводу над рівнем головки рейки повинна бути, як правило, на перегонах і станціях 6250 мм.
Зигзаг контактного проводу від осі струмоприймача біля опор з урахуванням горизонтальних і вертикальних переміщень фіксаторів не повинен перевищувати в кривих 400 мм, на прямих 300 мм.
5.6.11 Сполучення анкерних ділянок повинні забезпечувати стабільний за умовами зміни контактного натиснення перехід струмоприймачів з однієї гілки контактної підвіски на іншу.
У гілках ізолюючого спряження, що відходять на анкеровку, необхідно переважно застосовувати полімерні ізолятори, замість фарфорових, що дозволяє зменшити вертикальну відстань між проводами підвісок, що сполучаються, у перехідних опор до 300 -350 мм.
5.6.12 Конструкції повітряних стрілок повинні гарантувати надійний
прохід по них струмоприймачів, для чого необхідно:
- забезпечити вільне взаємне поздовжнє переміщення підвісок, що утворюють повітряні стрілки;
- зменшити взаємні вертикальні переміщення контактних проводів у зоні можливого підхоплення полозами струмоприймачів проводу колії, що примикає, використовуючи для цієї мети пристрої, які мають мінімальний динамічний вплив на контактні проводи (перехресні гнучкі і жорсткі з'єднання між несучими тросами і контактними проводами).
Контактний провід бокової колії в місці підхоплення його струмоприймачами повинен бути піднятий при регулюванні на 20 - 40 мм вище проводу головної колії.
5.6.13 Секції контактної мережі змінного струму, які живляться від різних фаз, розділяються двома ізолюючими спряженнями з нейтральною вставкою між ними, що виключає одночасне замикання їх полозами струмоприймачів. Довжину або конструктивне виконання нейтральної вставки вибирають із урахуванням типів електропоїздів, що експлуатуються. При цьому конструкція нейтральних вставок на дільницях курсування прискорених поїздів повинна, як правило, забезпечувати їх прослідування з піднятими струмоприймачами.
При модернізації та реконструкції нейтральних вставок повинні застосовуватись як традиційні рішення влаштування нейтральних вставок за допомогою ізольованих спряжень анкерних дільниць, так і використовуватись нові типи секційних ізоляторів.
Модернізація нейтральних вставок повинна здійснюватись у плановому порядку при підготовці дільниці для впровадження прискореного руху.
5.6.14 На лініях, які споруджуються і тих, що реконструюються, при
встановленні нових опор контактної мережі відстань від осі колії до внутрішнього краю опор повинна бути не менше 3,3 м. На існуючих лініях до реконструкції опорного господарства допускається відстань від осі колії до внутрішнього краю опор не менше 3,1 м.
На дільницях, де реконструюється земляне полотно опори встановлюються з ближчим до колії габаритом, але не меншим 3,3 м і лише у виїмках, що надміру заносяться снігом і на виходах з них (на довжині до 100м), за водовідвідним кюветом з габаритом 5,7 м.
5.6.15 Усі види робіт, що виконуються, повинні передбачати повне відновлення технічних характеристик пристроїв з урахуванням цих вимог, а також подальше підвищення надійності роботи пристроїв.
При тимчасовому відновленні контактної мережі, у разі необхідності, вводиться обмеження швидкості руху поїздів або пропуск електрорухомого складу з опущеними струмоприймачами.