ТЕМА 5 УМОВИВІД. 1. Умовивід як форма мислення, загальні особливості, істинність та хибність, види умовиводів
Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих.
Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних
Умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру:
- посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки
- заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки
Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов:
1. Якщо посилки істинні за змістом.
2. Якщо умовивід вірний за своєю будовою.
Наприклад:
Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу
Засновок 2 – Левітан – митець
Заключення – Левітан тонко відчував природу
У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми:
А – Левітан
В – митці
С – ті, хто тонко відчувають природу
Навпаки, висновок може бути хибним, якщо:
1. Хоча б одна з посилок хибна;
2. Побудова умовиводу є хибною.
Наприклад:
Посилка – Всі свідки правдиві
Посилка – Захаров – свідок
Висновок – Захаров – правдивий
У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок, відповідно, істинним не буде.
Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок висновок отримується безглуздий.
Наприклад:
Посилка – Всі птахи носять пір’я
Посилка – Дикуни іноді теж його носять
Висновок – Іноді дикуни є птахами
|
С – ті, що носять пір’я
В – птахи
А - дикуни
Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою.
Види умовиводів
Формальна логіка розрізняє насамперед:
4 безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одній посилці Наприклад, “Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він зобов’язаний давати свідчення”;
4 опосередковані – висновок будується на кількох посилках: “Всі рідини пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має пружність”;
У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів:
4 дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми – висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні умовиводи;
4 індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські);
4 традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають імовірнісний характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є життя);