Відомість землекористувачів на

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра експлуатації гідромеліоративних систем

Курсовий проект

З дисципліни

«Основи технічної експлуатації ГМС»

на тему:

Експлуатація зрошувальної системи

В ПСП ім. С.Крушельницької

Виконала:

Студентка

ФВГ, ГМ-42

Костів Л.В.

Перевірив:

Доц.. Востріков В.П.

Рівне 2010

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………3

1. Загальна характеристика зрошуваної системи…………………………….4

1.1. Природно кліматичні умови зрошувального масиву……………………4

1.1.1. Географічне положення………………………………………………….4

1.1.2. Кліматичні умови…………………….…………………………………..4

1.2. Сільськогосподарське використання…………………………………..…5

1.3. Технічна характеристика зрошуваної системи…………………………..7

2. Організація служби експлуатації в ПСП ім. С.Крушельницької………....9

2.1. Структура служби експлуатації зрошуваної системи….………………..9

2.2. Штат служби експлуатації……………………………………………….11

2.3. Обов’язки основних працівників………….…………………………….11

3. Внутрішньогосподарський план водокористування……………….…….12

4. Технічна експлуатація зрошуваної системи………………………………19

Висновки………………………………………………………………………22

Список використаної літератури……………………………………………23

Вступ

 

В теперішній час в водогосподарських організаціях країни впевнено набирає силу докорінна перебудова управління економікою, яка примушує зосередитись на невирішених проблемах, зв’язаних з необхідністю підняти меліорацію земель на новий якісний рівень, краще використовувати її можливості в забезпеченні стійкого землеробства і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Проводиться робота по удосконаленню господарською механізму, впровадженню повного госпрозрахунку і самофінансування, докорінному поліпшенню водокористування, бережливому відношенню до водних ресурсів і раціональному їх використанню.

Постановлена задача підвищити технічний рівень гідромеліоративних систем на основі найновіших досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду, впровадити нові організаційні форми експлуатації меліоративних систем та їх технічного обслуговування, розширити застосування високоефективних способів зрошення, використати при цьому системи автоматики і телемеханіки, добитися всебічного підвищення ефективності використання зрошуваних і осушених земель та скорочення строків досягнення на цих землях проектних урожаїв, поліпшити охорону природи, підсилити боротьбу з ерозією ґрунтів, забезпечити їх захист від засолення, заболочування, підтоплення і осушення; ввести режим економного витрачання води, енергетичних та інших ресурсів.

В світлі цих задач повинні плануватися і здійснюватися експлуатація гідромеліоративних систем. Слово “експлуатація” в даному випадку означає систематичне технічно вірне і екологічно грамотне використання гідромеліоративних систем з метою одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур шляхом регулювання і підтримання оптимального водного режиму ґрунтів.

Експлуатація гідромеліоративних систем являє собою комплекс організаційно-господарських і інженерно-технічних заходів по регулюванню водного режиму ґрунтів, підтриманню всіх елементів систем в справному постійно діючому стані. Ці заходи в поєднанні з агротехнічними забезпечують добрий меліоративний стан земель, одержання високих і стійких урожаїв сільськогосподарських культур та охорону навколишнього середовища.

В курсовому проекті запроектовані заходи по експлуатації на зрошувальній системі, що розташована в межах Київської області в басейні річки Дніпро.

В проекті розроблено: загальну характеристику зрошуваної системи, а саме: природно-кліматичні умови (географічне положення та кліматичні умови),сільськогосподарське використання, технічну характеристику зрошуваної системи; організацію служби експлуатації в ПСП ім. С.Крушельницької: структуру служби експлуатації зрошуваної системи, штат служби експлуатації, обов’язки основних працівників; внутрішньогосподарський план водокористування; технічну експлуатацію зрошуваної системи.

 

1. Загальна характеристика зрошувальної системи

 

1.1. Природно-кліматичні умови зрошувального масиву.

1.1.1. Географічне положення.

Рівненська область розташована в західній частині Правобережного Полісся і Лісостепу України в басейні правих приток р.Прип’ять і простягається з півночі на південь від 51o 56¢ до 50° 02¢ північної широти і з заходу на схід від 25°03¢ до 27°47¢ східної довготи. На півночі вона межує з Білорусією, на заході – з волинською, на сході – з Житомирською, на півдні – з Львівською, Тернопільською і Хмельницькою областями. За фізико-географічними умовами територію області прийнято поділяти на дві частини: північну-Полісся і південну-Лісостеп.

Північна частина займає майже дві третини області, яка являє собою досить одноманітну низовину, що знижується на півночі, з великими масивами заболочених земель, лук, лісів, а також з піщаними бургами. Найбільш низинний район розташований вздовж кордону з Білорусією. Він характеризується поширенням моренних і алювіальних відкладень, невеликими абсолютними висотами - 140-170 м і дуже великою заболоченістю. Центральна і південна частина Рівненського Полісся мають більш різноманітний розчленований рельєф, що являє собою чергування окремих невеликих височин, бугрів із заболоченими низинами. Абсолютні висоти досягають 170-200 м. На рельєфі території помітно відбивається неглибоке залягання кристалічних порід.

 

1.1.2. Кліматичні умови

Клімат області помірно теплий і вологий. Тут м’яка зима, тепле літо і достатя кількість опадів. За даними багаторічних спостережень середня річна температура повітря по області становить близько 7°. Проте бувають роки, коли температура повітря значно відхиляється від середніх показників. Так, наприклад, у Дубному в 1888 році середня річна температура повітря дорівнювала 6°,а в 1949 році - 8°.

Максимальна температура повітря влітку досягає 36-37°, а мінімальна – в найхолодніші зими - 36°. Середній із абсолютних мінімумів температури повітря становить- 23,-25°. Середня багаторічна температура повітря найтеплішого місяця (липня)-18°, а найхолоднішого (січня)-5°. Для характеристики середніх багаторічних температур повітря та сум опадів по місяцях і за рік нижче подається у вигляді таблиці.

 

    Середня температура повітря та кількість опадів (в мм)    
Місяці I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік
Температура повітря -5 -4,1 0,2 6,9 13,5 16,2 16,4 6,7 1,2 -3 6,6
Опади

 

Річна сума опадів на території області в середньому дорівнює 570-690 мм. В окремі роки кількість опадів за рік значно відхиляється від норми. Найбільша кількість опадів припадає на теплу пору року, коли переважають вітри західного напрямку, а найменша – на зимовий період. Посухи та суховії бувають рідко.

 

Шар опадів по місяцях, мм
травень
червень
липень
серпень
вересень

Дефіцит вологості повітря Рівненської області наведено у вигляді таблиць.

Середній декадний дефіцит вологості повітря (в мб)
Січень 0,6 Липень
0,6
0,6 7,7
Лютий 0,7 Серпень 7,2
0,7 6,7
0,7 6,3
Березень Вересень 5,6
1,5 4,9
4,2
Квітень 2,8 Жовтень 3,2
3,8 2,3
4,9 1,5
Травень 5,8 Листопад
6,4 0,9
6,9 0,7
Червень 7,2 Грудень 0,7
7,5 0,6
7,8 0,6
Сума середньодобових дефіцитів вологості повітря, мм  
 
травень-вересень  
травень-серпень  


 

1.1.3. Ґрунтовий покрив

Грунтовий покрив у поліських районах області неоднорідний. Він представлений переважно дерново-підзолистими, дерновими і болотними грунтами. Ґрунтоутворюючими породами є піщані глинисто-піщані водно-льодовикові відкладення. Дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти займають менші площі.

Дуже поширені болотні грунти і болота, які зосереджені на найбільш понижених ділянках – поймах і долинах рік, а також на межиріччях. Приблизно половину площі всіх боліт складають торфовища. Основу для сільськогосподарського виробництва складають тут дерново-підзолисті супіщані і суглинкові грунти, однак для них характерна відносна бідність на поживні речовини. Внесення органічних добрив поліпшує фізико-хімічні і водні властивості грунтів.

Грунтовий покрив Лісостепу досить різноманітний , переважають опідзолені чорноземи і перегнійно-карбонатні грунти. В більшості лісостепових районах поширені сірі опідзолені грунти і опідзолені чорноземи. На понижених ділянках і на річках терасах знаходяться мало гумусові чорноземи.

 

 

1.2. Сільськогосподарське використання

 

На основі вихідних даних, науково-професійної літератури та інших доступних довідкових джерел інформації подаємо інформацію про загально-земельний фонд, водокористування і його розподіл.

Таблиця 1.1

Відомість землекористувачів на



php"; ?>