Амбіції вченого-диктатора (за романом О. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»).

Олексій Миколайович Толстой – видатний російський письменник. Його твори отримали широке визнання, особливо в області науково-фантастичного роману. Роман «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1927) поклав початок російській науково-художній фантастиці. У центрі фантастичних творів Толстого завжди знаходиться відповідний персонаж - надіндивідуаліст, що домагається темними шляхами багатства, одержимий манією панування над всім світом.

Сюжети творів науково-фантастичної літератури зазвичай будуються на зіткненні людини з природою, розкривають захоплюючий світ наукових і технічних відкриттів. У той же час в багатьох науково-фантастичних романах, особливо кінця XIX і початку XX століття, виразно вимальовується соціальна тема. У відомих письменників-фантастів К. Дойла, Б. Келлермана, Г. Уеллса по-різному оголюються протиріччя капіталістичного суспільства, що приводять зазвичай самотнього героя до тимчасового або постійного конфлікту з довкіллям. Російський науково-фантастичний роман, розкриваючи небачені перспективи прийдешніх технічних відкриттів, відрізняється новим освітленням наукової і громадської теми, новим рішенням проблеми характеру основного героя. Якщо в традиційному буружазном романі центральною фігурою виступає переважно сильна та самотня особа, то в російській літературі на перше місце висувається інший герой – людина нового суспільства, що почуває себе невід’ємним від свого народу. Риси такого героя вже намічаються в науково-фантастичному романі О. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна» – це Шельга. Пафос цього твору – в прагненні героя до єднання з народом, з батьківщиною, до створення нового життя. Письменник показує приреченість усіх, хто протиставляє себе народу. [17; 36]

На створення даного роману О. М. Толстого надихнув зачарований образ конструкції Шуховської вежі, побудованої в 1922 році у вигляді секцій-гіперболоїда. У статті «Як ми пишемо» (грудень 1929 року) Толстой повідомляє: «Коли писав « Гіперболоїд інженера Гаріна», старий знайомий Оленін розповів мені дійсну історію спорудження такого подвійного Гіперболоїда, інженер, який зробив це відкриття, загинув у Сибіру. Довелося ознайомитися з новітніми теоріями молекулярної фізика. Багато допоміг мені академік П. П. Лазарєв». За словами автора перша частина роману - авантюрна, друга – героїчна, а третя - утопічна. [17; 37]

Вчений-іммігрант на ім’я інженер Гарін винаходить новий вид зброї і з його допомогою захоплює безлюдний острів у Тихому океані, де починає видобуток золото безпосередньо з надр Землі. За допомогою доступу до необмежених запасів золота Гарін підриває золотий паритет, скуповує промисловість США і стає диктатором США під ім’ям П’єр Гаррі. Але незабаром його диктатура руйнується спочатку після захоплення Гіперболоїда, а потім загальним повстання групи революційних робітників острова, очолюваних співробітником угро Шельгою.

В образі індивідуаліста Гаріна, що вважає себе надлюдиною, Толстой розвінчує традиційних «самотніх героїв», знімає з них ореол романтики. Науково-фантастичні твори Толстого в художньому відношенні відрізняються рисами, характерними для усієї творчості письменника, а саме: реалістичним колоритом усього роману, широтою втілення соціально-філософської теми, багатогранністю і чіткістю соціальної і психологічної характеристики героїв. Для нього характерне епічне відтворення великих громадських подій.

Роман «Гіперболоїд інженера Гаріна» відрізняється складною та захоплюючою інтригою, гостротою конфліктів, динамічністю дій. Письменник досяг справжньої цікавості в своєму творі, і це багато в чому визначило його успіх у читачів. Велике значення надав Толстий точності наукової сторони у своєму творі. У перевиданнях роману письменник часто уточнював деякі місця або вносив в них поправки, відповідно до новітніх даних науки.

Пригодницький сюжет, захопливість соціальної і наукової фантастики в романі «Гіперболоїд інженера Гаріна» поєднуються з актуальністю теми. Головна ідея твору – зображення долі науки в капіталістичному суспільстві, спостування поширеного в буржуазній літературі індивідуалістичного героя, «сильної особи», викриття прагнення верхівки капіталістичних монополій до необмеженої диктатури над світом. Зображення капіталістичного світу показано Толстим в яскравих, повних сатиричної сили образах, характеристиках, що запам’ятовуються та дотепність яких поєднується з великою силою сатири. Одна з основних тематичних ліній роману – зображення діяльності американських і європейських монополій.

«Откуда, из каких чертополохов, после войны вылезли эти жирненькие молодчики, коротенькие ростом, с волосатыми пальцами в перстнях, с воспаленными щеками, трудно поддающимися бритве?

Они суетливо глотали всевозможные напитки с утра до утра. Волосатые пальцы их плели из воздуха деньги, деньги, деньги... Они ползли из Америки по преимуществу, из проклятой страны, где шагают по колена в золоте, где собираются по дешевке скупить весь добрый старый мир»[58; 170]

Образ хімічного короля мільярдера Роллінга змальовано з негативно сатиричною силою. Надіндивідуалізм і потяг мільярдерів до війни, до пограбування і підпорядкування усього всесвіту, Толстой характеризує як наслідок імперіалізму. Сатирично гостро відображується в романі плазування перед доларом багатьох європейських правителів. Соціальна тема науково-фантастичних творів Толстого породжена реальними фактами історичної дійсності. Ще на початку двадцятих років письменник проникливо розглядав фашизм, що зароджується, як найбільш реакційну, відкрито терористичну форму диктатури плутократії, спрямовану на пригнічення визвольного руху трудящих. Правдиво малює письменник долю науки в класовому суспільстві. Науковий винахід Гаріна потрапляє до рук монополій, що використовують його у своїх корисливих цілях.

У центрі роману образ Гаріна, винахідника смертоносного променя, надіндивідуаліста, одержимого манією панування над світом. Його міркування нагадують ідеологію фашизму. В той же час в образі Гаріна бракує ясності. Він хвалиться своїм цинізмом, неприборканням та владолюбством. Проте, ставши володарем необмеженої влади, він не відчуває задоволення, його натура знаходиться в роздвоєності, його роз’їдає скептицизм. Його влада примарна, істинний герой роману – Шельга.

 

РОЗДІЛ ІІ.