Тема: Грубо дисперсні і колоїднодисперсні системи

Актуальність теми:до грубо дисперсних систем відносяться емульсії, суспензії, піни і напівколоїди: мила, барвники. Дані системи находять широке застосування в медицині. В організмі людини емульсіями є жири в крові, в лімфі, в кишечнику: жирова емульсія.

Емульсії, піни, пасти, порошки – це форми лікарських препаратів висока ефективність яких забезпечується способом одержання, використанням емульгатора і специфічними властивостями таких грубо дисперсних систем.

Знання способів одержання, умови стійкості, властивостей і застосування грубо дисперсних систем мають важливе значення для практичної діяльності лікаря.

Навчальні цілі:

Знати: способи одержання емульсій, умови стійкості і властивості емульсій, суспензій, паст, аерозолей.

Вміти: одержати прямі і обернені емульсії, визначати їх тип, розрахувати концентрацію емульсій.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Класифікація грубодисперсних систем.

2. Емульсії. Типи емульсій.

3. Методи добування і визначення типу емульсій.

4. Роль емульгаторів і механізм їх дії при стабілізації емульсій.

5. Класифікація емульгаторів.

6. Будова міцели прямої і оберненої емульсії, стабілізованої ПАР.

7. Біологічне значення емульсій. ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).

8. Пасти, порошки, аерозолі як лікарські форми.

9. Піни і ціноутворення, їх практичне значення.

Контрольні питання.

1. Класифікація грубодисперсних систем. Приклади.

2. Методи добування емульсій та їх властивості.

3. Класифікація аерозолей за агрегатним станом дисперсної фази. Що таке смог?

4. Методи добування суспензій та їх властивості.

5. Класифікація емульгаторів. Привести приклади.

6. Класифікація емульсій.

7. Пасти і порошки як лікарські форми.

8. Який механізм стабілізації емельсій поверхнево-активними речовинами?

9. Типи емульсій.Як їх визначити?

10. Яка будова міцели у розчинах ПАР?

11. Що таке солюбілізація?

12. Що таке піни?

13. Яка причина нестійкості емульсій?

14. Поясніть механізм дії емульгатора при стабілізації емульсій.

15. Для одержання стійкої розведеної емульсії прямого типу змішати 1,0 г бензолу (ρ=0,9 г/см³) змішати з водою, що містить олеат натрію. Розрахуйте який мінімальний об’єм дисперсійного середовища необхідно для одержання розведеної емульсії.

16. Який об’єм толуолу і води необхідно змішати в присутності олеату калію для отримання 200 мл концентрованої емульсії? Який тип одержаної емульсії?

17. Змішати 1мл бензолу і 200 мл води в присутності олеату натрію. Якого типу і яка (розведена, концентрована чи висококонцентрована) емульсія утвориться? Відповідь обгрунтуйте розрахунками.

Самостійна робота на занятті.

Виконати лабораторні роботи:

1. Одержати пряму емульсію.

2. Провести інверсію прямої емульсії в обернену.

3. Вивчити властивості емульсій.

Методика виконання роботи

Робота 1. Одержання емульсії типу м/в (масло-вода).

В пробірку налити 5 мл розчину олеату натрію з w = 1 % і прилити 1 мл бензолу, або толуолу, забарвленого барвником. Вміст пробірки добре струсити (1-2 хв). Краплю одержаної емульсії за допомогою скляної палички нанести на предметне скло і розглянути під мікроскопом. Вказати тип емульсії, зарисувати в зошитах і зберегти емульсію для наступних робіт.

Робота 2. Зміна фази емульсії.

Відлити частину емульсії, одержаної в роботі № 1 в пробірку і прилити до неї 5-6 крапель розчину хлориду кальцію w = 1%. Вміст пробірки добре перемішати і розглянути під мікроскопом. Зарисувати як виглядає емульсія, вказати її тип.

Робота 3. Метод змішування емульсій.

Краплю одержаної емульсії в роботі № 1 помістити на предметне скло і поруч прилити краплю води. Повертати скло, поки краплі не зіллються. Що спостерігається?

Робота 4. Одержання емульсії шляхом заміни розчинника.

Розчинити 0,5 мл рослинної олії в 5 мл ацетону і по краплях при сильному струшуванні влити 10 мл води, забарвленої барвником. Вказати зміни, які відбулись.

Робота 5. Одержання суспензій.

1 таблетку активованого вугілля розтерти в ступці. Прилити 1 мл дистильованої води і ще раз розтерти. Одержану суспензію розглянути під мікроскопом. Спостерігати за різними розмірами частинок і їх рухом.

Зарисувати переміщення частинок суспензії.