Симптом Пастернацького (постукування)

Методика обстеження

Анамнез (шкідливі впливи на організм матері під час вагітності, перенесені інфекційні захворювання, приймання ліків), спадковий анамнез.

Наявність інфекційних хвороб у дитини за 2 тижні до появи скарг з боку сечовидільної системи.

Скарги

Реальні:

І. Біль:

1. Локалізація:

- в животі;

- в поперековій ділянці;

- справа, зліва, з обох сторін;

2. Характер:

- гострий (ріжучий, пекучий, переймистий);

- тупий (ниючий, тиснучий, тягучий).

3. Інтенсивність: сильні, незначні.

4. Початок (раптово, гостро, поступово) та за яких умов (фізичне напруження, зміна положення тіла)

5. Тривалість.

6. Ірадіація (за ходом сечоводів, до сечового міхура, статеві органи, промежину, пахову ділянку, стегно.

ІІ. Розлади сечовипускання

1. Біль під час сечовипускання (в кінці або на початку)

2. Частота сечовипускань:

- поллакіурія – збільшення частоти сечовипускань;

- олігакіурія – зменшеня кількості сечовипускань;

3. Нетримання сечі – енурез:

- денний

- нічний.

4. Зміни кількості сечі: поліурія – збільшення добового діурезу в 2 рази; олігурія – добовий діурез складає ¼ і менше від нормального об’єму; анурія – повне припинення сечовиділення протягом доби або зниження кількості виділеної сечі до 5%; ніктурія – зменшення денного діурезу і збільшення нічного.

5. Затримка сечовипускання ішурія (повна або неповна)– виділення із сечового міхура не всього об’єму сечі або неможливість здійснення акту сечовипускання при наявності позиву до нього.

 

Екстраренальні:

- головний біль;

- запаморочення, підвищення втомлюваності;

- спрага;

- серцебиття, біль в ділянці серця;

- задишка;

- нудота, блювання;

- підвищення температури тіла;

- послаблення зору.

 

Огляд

 

1. Свідомість.

2. Фізичний розвиток.

3. Наявність стигм дизембріогенезу (аномалії форми черепу, вушних раковин, очей, широке перенісся, порушення росту зубів, полідактилія тощо).

4. Положення тіла дитини в ліжку: наявність вимушеного положення (дитина лежить на боку, ноги зігнуті в колінному та кульшовому суглобах і приведені до тулуба – гнійно-запальний процес навколо ниркового жирового шару.

5. Поведінка дитини – при нирковій кольці дитина збуджена, не знаходить собі місця.

6. Колір шкіри – блідість обумовлена спазмом судин та здавленням їх набряковою рідиною або пов’язана зі зменшенням секреції еритропоетину і розвитком анемії.

7. Набряки : під очима, обличчі, нижніх кінцівках, попереку, статевих органах, у важких випадках у порожнинах (асцит, гідроторакс, гідро перикард) і по всьому тілу (анасарка).

8. Асиметрія тіла в ділянці нирок або живота ( наявність пухлини нирок).

9. Випинання над лобком – ознака значної затримки сечі.

10. Огляд зовнішніх статевих органів (ступінь розвитку, аномалії розвитку, виділення із сечовипускального каналу та вагіни (варикоцеле, епідидиміт, гідроцеле, крипторхізм, ектопія яєчок, фімоз, парафімоз).

 

Пальпація та перкусія

У здорових дітей нирки не пальпються. Вони стають доступними при підвищеній рухливості, опущенні або збільшенні в об’ємі.

Метод Образцова-Стражеска

- положення дитини горизонтальне;

- ноги дитини дещо зігнуті та відведені одна від другої;

- пальпація правої нирки:

o - ліва рука лікаря знаходиться під тулубом в проекції правої нирки,

o - права рука лікаря лежить всією долонею назовні від правого прямого м’яза живота (паралельно до нього), пальці розташовані дещо нижче від правої реберної дуги;

o - прийнявши таке положення, на фоні видиху права рука рухається все глибше всередину. При цьому долоня лівої руки підіймається вверх, чим сприяє наближенню нирки до пальців правої руки. Отже, в випадку можливої пальпації нирок, ліва рука спочатку відчуває нижній полюс нирки. Надалі ковзаючими рухами оцінюються розміри, форма, рухливість, болючість, щільність, можлива горбистість стінки нирки.

o - пальпація лівої нирки за методикою відповідає описаній за винятком: ліва рука проводиться під тулуб до проекції лівої нирки, права розташовується зовні від лівого прямого м’яза живота.

 

2. Метод Боткіна -аналогічний методу Образцова-Стражеска крім положення хворого – вертикальне. Цей метод є більш вдалим при значній рухливості нирок, так як в стоячому положенні хворого вони опускаються вниз.

Симптом Пастернацького (постукування)

Для цього проіодять короткі, легкі удари пальцями правої (або лівої) руки або боковим (ліктьовим) краєм правої кисті (з разом складеними пальцями) по тильній поверхні пальців лівої руки, покладеної на поперекову ділянку. При наявності запалення хворий відчуває біль. Слід пам’ятати, що симптом Пастернацького може бути позитивним при міозитах, радикулітах. У дітей раннього віку складно оцінити суб’єктивні відчуття, що виникають при визначенні даного симптому.

 

Пальпація верхньої та середньої сечовідних точок

Верхняя сечовідна точка знаходиться на місці перехрещування двох таких ліній:

горизонтальної на рівні пупка та вертикальної – на три поперечних пальці по обидві сторони від нього.

Середня сечовідна точка знаходиться на перехрещуванні двох ліній – горизонтальної, яка з’єднує передні ості обох клубових кісток і вертикальної, яка проходить через лобковий горбок.

 

Перкусія сечового міхура у дітей раннього віку

 

Здійснюється по серединній лінії від рівня пупка в напрямку до лобка. Палець-плесиметр розміщують параллельно до лобка. Якщо сечовий міхур наповнений, при вистукуванні з’являється тупість над лобком, якщо він випорожнений – коробковий звук.

 

Дослідження сечі

1. Загальний аналіз сечі

Для дослідження використовують всю сечу першого ранкового сечовипускання. Сечу збирають після обов’язкового ретельного підмивання дитини в чистий (нестерильний) посуд, в якому вона буде доставлена в лабораторію, щоб уникнути руйнування деяких елементів сечового осаду.

Нормативні дані загального аналізу сечі

Колір сечі

в перший день життя дитини сеча безбарвна;

— потім протягом 2-4 днів — темно-червона (виводиться багато сечової кислоти)

— з пізнього неонатального періоду:

при природньому вигодовуванні сеча майже безбарвна, а після введения прикорму i на все життя вона набуває солом'яно-жовтого кольору;

при штучному вигодовуванні такий солом'яно-жовтий колір буде з перших тижнів життя.

Колір сечі є важливим допоміжним показником як при захворюваннях нирок i сечовидільних шляхів, так i при ураженні інших органів.

безбарвна сеча визначається при поліурії;

жовтогарячий колір сеча набуває, якщо в їжі багато каротину;

малиновий колір — якщо прийнято багато буряка;

— прийом деяких лікарських npenapaтів дає такі зміни кольору:

червоний — ріфампіцин;

рожевий — анальгін, фенол фталеін, сульфаніламіди;

зелений, блакитний — метиленова синь;

• шафраново-жовтий — нітроксолін

— змінює колір сечі пщвищена кількість солей:

cipo-молочний колір — фосфати;

цегляно-червоний колір — урати, оксалати;

— колір пива = темно-коричневий — одна з диференційних ознак вірусного гепатиту; такий колір дає велика кількість жовчних пігментів; характерним при цьому є поява піни жовтого кольору після збовтування ceчi, що обумовлене бiліpyбiнypiєю;

— колір «м'ясних помиїв» (такий колір має вода після митгя м'яса). Він виникає у випадку ураження ниркового тільця і проходження через базальну мембрану еритроцитів, які при цьому втрачають гемоглобін; такі еритроцити називаються вилужені; це ознака гострого гломерулонефриту.

— червоний яскравий колір (як кров) виникає при наявності в сечі так званих свіжих еритроцитів, які надійшли прямо з кровоносного рус­ла — травма, туберкульоз, гострокінцеві камені, пухлина нирок, цистит, уретрит;

темно-фіолетовий, навіть чорний колір — це ознака знач­ного гемолізу еритроцитів при важкому отруєнні отрутою, лікарськими речовинами, Rh-конфлікті, переливанні крові невідповідної групи та ін;

— рожевий колір дає уробілін при хронічному гепатиті.

Прозорість. В нормі непрозорою, тобто каламутною сеча може бути тільки у новонародженого протягом декількох днів, потім у здорової людини завжди прозора. Прозорість ceчi у вигляді помутніння визначається при:

— підвищеній кількості в ній солей;

— наявності бактерій;

Реакція ceчi відрізняється у дітей різного віку i залежить від прийнятої їжі:

новонароджений — слабко кисла (рН 5,5-6);

грудний період — природне вигодовування — слабколужна (рН 7-8);

штучне вигодовування — слабкокисла (рН 5,5-7);

після 1 року — звичайно слабко кисла (рН 5-7);

якщо в їжі більше білкових речовин, сеча змінюється в кислу сторону, більше рослинних продуктів — в лужну сторону.

Кисла реакція виникає при:

нирковій недостатності (хвора нирка не утворює аміаку, який нейтралізує сечу);

— туберкульозі нирок i сечових шляхів;

— цукровому діабеті;

— діатезі алергічного генезу;

— тривалому голодуванні

Підвищення в бiк лужної реакції відбувається при:

— прийомі лужних лікарських препаратів i мінеральних вод;

— інфекції сечовидільних шляхів (бактерії руйнують сечовину, в результаті чого утворюється аміак, який вилужує сечу);

—розсмоктуванні набряків;

— підвищеній кислотності шлункового соку;

— значному кислому блюванні;

— метаболічному алкалозі.

 

Питома вага=відносна щільність(=густина)— це показник концентрації розчинених в ceчi речовин. Він залежить від кількості прийнятої рідини, виду продуктів, а також від віку.

Нормативні середні дані:

Перші дні – 1006-1012

Грудний вік – 1002-1006

2-5 років – 1010-1015

Старше 5 років – 1010 – 1025

Зниження питомої ваги (гіпостенурія) визначається при:

—прийомі великої кількості рідини;

— важкій нирковій недостатності;

— зменшенні набряків;

— нецукровому діабеті.

Підвищення питомої ваги (гіперстенурія) відбувається при:

— прийомі недостатнього об'єму рідини;

— олігурії

— цукровому діабеті (незважаючи на наявність поліурії, так як 0,1 г/л глюкози підвищує відносну щільність ceчi на 0,004);

— виділенні великої кількості білків (0,4 г протеїну підвищує пито­му вагу на 0,001).

 

Білкав сечі звичайно немає, проте припускається нормальна кількість до 0,033%о=0,033г/л (іноді в аналізі в такому випадку може бути написано — сліди).

Виділення білка з сечею називається протеінурія:

— помірна — до 1г/л;

— висока (=значна) — більше 1 г/л.

Kpiм того, по етіології розрізняють:

— ниркову=справжню (органічну i функціональну) протеінурію;

— позаниркову протеінурію.

Причиною ниркової органічної протеінурії є ураження структури ниркової паренхіми (наприклад, при гломерулонефриті), коли підвищується фільтрація i знижується реабсорбція білків.

Ниркова функціональна протеінурія виникає в результаті збільшення проникності ниркового фільтра або уповільнення течії крові у відповідь на сильні зовнішні подразники:

альбумінурія у новонародженого — функціонально незрілий фільтр i позаниркова втрата великої кількості piдини=perspiratio insensibilis);

аліментарна протеінурія — від прийому іжі,багатої на білки;

ортостатична протеінурія — відзначається у дітей дошкільного i шкільного віку тільки в стоячому положенні (зникає в лежачому по­ложенні);

— важка серцева недостатність, асцит, пухлина; проте, при тривалому застої крові може розвинутись органічне ураження нирок;

— інфекційні захворювання, що супроводжуються лихоманкою.

Функціональна ниркова протеінурія менш виражена, чим органічна протеінурія, i проходить після зникнення чинника.

Позаниркова протеінурія — це наявність в сечі білків, що виділяються при запаленні сечових шляхів i статевих органів (цистит, уретрит, вульвовагініт).

 

Мікроскопічне дослдження осаду ceчi

Епітеліальні клітини відшарованого епітелію сечових шляхів у невеликій кількості —| до 2-4 в полі зору — завжди можуть бути в загальному аналізі сечі. Поліморфні клітини — з сечового мixypa, плоскі— з сечівника.

Так як у дівчаток плоскі клітини сечівника аналогічні клітинам слизової оболонки nixви, в результаті аналізу ceчi їх можуть не відзначати. У хлопчиків — обов'язково. Підвищення кількості епітеліальних клітин вказує на запальний процес: уретрит (плоскі) i цистит (поліморфні).

Клітини ниркового епітелію (з канальців нирок) – круглі - в аналізі здорової дитини не повинно бути, вони виявляються в ceчi одночасно з протеїнурією i наявністю циліндрів при гострих i хронічних захворюваннях нирок.

 

Лейкоцити — в нормі 1-3 в п/з, може бути до 5 в п/з, у дівчаток — до 10 в п/з.

Збільшення кількості лейкоцитів в сечі більше 5-6 в п/з (у дівчаток — більше 10 в п/з) називається лейкоцитурія (=піурія)

Лейкоцитурія в залежності від місця виділення формених елементів буває:

— справжня — ознака пієлонефриту, циститу, туберкульозу нирок, гломерулонефриту, коли лейкоцити поступають з органів сечової системи;

— несправжня — лейкоцити виявлені в ceчi, але поступають до неї iз статевих органів (вульвовагініт).

Kpiм того, лейкоцитурія буває:

— явна — є в загальному аналізі сечі;

— прихована — в загальному аналізі сечі лейкоцитурія не виявлена, але це може бути надходження сечі iз здорової нирки, а з другої, ураженої, сеча в зв'язку з закупоркою сечовивідних шляхів може не проходити або надходити періодично.

Еритроцитивідсутні або 1-2 в п/з. Еритроцити в сечі мають вигляд округлих утворень із вираженими подвійними контурами жовтого кольору. Якщо сеча має кислу реакцію контури еритроцитів мають зазублени, тоді як у лужній сечі вони розбухають. При втраті еритроцитами гемоглобіну вони мають вигляд безбарвних дисків (тіні еритроцитів).

Збільшення кількості еритроцитів (3 i більше в п/з) називається гематурія. Розрізняють 2 види гематурії:

— справжня;

— несправжня (вульвовагініт , mensis у дівчаток).

В залежності від кількості еритроцитів гематурія розділена ще на 2 види:

— мікрогематурія — менше 50 в п/з; в такому випадку сеча не має червоного кольору, i еритроцити визначаються тільки при мікроскопічному дослідженні

— макрогематурія — більше 50 в п/з, сеча візуально має червоний колір.

Як зазначено вище, за особливостями червоного кольору можна припустити, які еритроцити в сечі — свіжі (яскравий червоний колір) або вилужені (колір «м'ясних помиїв»).

 

Циліндри. циліндри — це утворені в каналъцях нефронів зліпки в резуль­таті з'єднання білка, формених елементів i клітин епітелію, що там накопичилися; зліпки мають вигляд прямих i звивистих циліндрів різноманітної ширини i довжини.

В нормі в загальному аналізі ceчi можуть бути тільки гіалінові циліндри в кількості не більше 1 на 2-3 п/з. Гіалінові циліндри являють собою білкові зліпки канальців нефрона. В кислій ceчi вони довго зберігаються незміненими, а в лужній швидко руйнуються. Отже, для оцінки цього показника необхідно врахувати реакцію сечі

Іноді в загальному аналізі ceчi можуть бути циліндроіди, які утворюються зi слизу, теж в поодинокій кількості. Підвищення кількості і поява патологічних циліндрів це серйозна ознака значних змін в самих нирках або реакції нирок на загальну інфекцію та інтоксикацію. Циліндри бувають piзнi. Основними патологічними видами циліндрів є:

— гіалінові і циліндроїди, якщо їхня кількість перевищує норму; спостерігаються в сечі при bcіx захворюваннях нирок i сечовивідних шляхів; кількість гіалінових циліндрів також може збільшуватися при протеінурії, фізичному навантаженні, лихоманці.

— лейкоцитарні — складаються з лейкоцитів; утворюються в нир­ках при пієлонефриті;

— епітеліальні — скупчення епітелію канальців нефронів — i зернисті — утворюються iз зруйнованих клітин епітелію нирок; виявляються при вcix гострих i хронічних ниркових захворюваннях. Поява зернистих циліндрів як правило свідчить про тривалий дегенеративний процес в нирках.

— воскоподібні — це результат якісної зміни білків при важкому ypaжeннi нирок:

— кров'яні (=гемоглобінові) — складаються з еритроцитів, частіше вилужених, або iз згортків крові, які утворились в канальцях нефронів; це ознака гломерулонефриту, ниркової кровотечі.

 

Солі. В нормі в загальному аналізі ceчi можуть бути деякі солі (оксала­ти, фосфати ). Це залежить від складу прийнятої іжі і в результаті цього від реакції ceчi (одні солі випадають в осад в кислій ceчi — кальцію фос­фат, сечова кислота, урати, інші — у лужній ceчi — кальцію карбонат i оксалат). Кількість солей в нормі невелика. Як правило результат позначається плюсами — від «+» до «++++».

Вважається нормальною кількість|(+) — (++). |В деяких лабораторіях застосовуються слова — незначна кількість.

Kpiм згаданої вказівки кількості солей, в аналізі повинно бути на­писано, які солі виявлені (оксалати, урати).

Патологічним вважається наявність солей (+++) i (++++), може бути написано — у великій кількості.

Деякі приклади патолгічних показників:

— оксалат кальцію — ознака камнів у нирках;

— кристали холестерину — теж камнів, але з холестерину;

— кристали білірубіну — виявляються при гепатиті та ін.;

— кристали фосфату — у значній кількості при циститі опіках, блюванні, порушенні обміну речовин, функціональних розладах центральної нервової системи та ін.

 

С л и зв нормі в невеликій кількості може бути в сечі тільки у новонародженої дитини.

Наявність слизу i бактерій у ceчi є ознакою запального процесу. Проте для більш точного встановлення діагнозу необхідно призначи­ти спеціальний аналіз сечі на бактеріурію.

 

2. Методи кількісного визначення формених елементів.Дають можливість більш точно встановити ступінь лейкоцитурії, еритроцитурії, циліендрурії. Їх проведення показано в наступних ситуаціях: 1) загальний аналіз сечі в нормі або мають місце незначні зміни, а клінічна картина свідчить про патологію нирок або сечовидільних шляхів; 2) після проведенного лікування показники загального аналізу сечі нормалізувалися, однак треба підтвердити отриманий позитивний результат.

 

Метод за Нечипоренком

- визначення кількості формених елементів в 1 мл сечі. В чисту суху ємність збирають не менше 10 мл сечі із середньої порції ранкового сечовипускання (запобігання попадання формених елементів із нижніх відділів сечової системи та статевих оргнанів). Метод простий та зручний у використаннні.

 

Метод Амбурже

- визначення кількості формених елементів, які виділяються із сечею за 1 хвилину. Напередодні дитина повинна обмежити вживання рідини вдень та взагалі не пити вночі. Перше ранкове сечовипускання не збирається, але фіксується його точний час. Рівно через 3 години дитина цілком випускає сечу в чисту, суху ємність і вся сеча направляється в лабораторію.

 

Метод Каковського-Аддіса

-визначення кількості формених елементів та циліндрів в добовій кількості сечі. Сечу збирають протягом 10-12 годин в один посуд, який зберігають в холодильнику, після цього відправляють в лабораторію. Перед дослідженням сечу перемішують, визначають її кількість і проводять підрахунок формених елементів в сечовому осаді з перерахунком на добову кількість.Метод не дуже зручний в педіатрії, пов’язаний з труднощамі збору сечі, а тривале зберігання призводить до загибелі формених елементів. У грудних дітей цей метод практично не використовують.

 

Нормативні дані кількісних методів дослідження формених елементів та циліндрів

Показник Метод за Нечипоренком в 1 мл сечі Метод Амбурже за 1 хвилину Метод Каковського-Аддіса За добу
Лейкоцити: - дівчатка - хлопчики не більше 4 000 не більше 2 000   не більше 4 000   не більше 4 000 000
Еритроцити : - дівчатка - хлопчики   не більше 2 000 не більше 1 000   не більше 1 000   не більше 1 000 000
Циліндри не більше 250 не більше 250 не більше 250

Проба за Зимницьким.

Це метод визначення функціональної здатності нирок до осмотичного концентрування і до осмотичного розведення. Правила проведення:

- звичайний харчовий режим без обмеження рідини;

- перше сечовипускання о 6.00, сечу не збирають;

- після цього, починаючи з 9.00, через кожні 3 години (9.00, 12.00, 15.00, 18.00,21.00, 24.00, 3.00, 6.00) дитина мочиться по черзі в кожну чисту суху ємність, на який вказано час;

- якщо у дитини виникає потреба в сечовипусканні в проміжку між зазначеним часом, вона повинна випустити сечу в наступний посуд;

- якщо в якийсь час у дитини немає сечі, посуд залишається порожнім;

- всі 8 ємностей через добу направляють в лабораторію і проводять дослідження:

1. Загальна кількість добового діурезу, що повинно складати 65-75 % від об’єму прийнятої рідини.

2. Співвідношення денного (перші 4 порції сечі) і нічного (останні 4 поції ) діурезу, що в нормі складає 2:1.

3. Визначення показників відносної щільності сечі та її коливання протягом доби. В нормі різниця між максимальним і мінімальним значеннями повинна бути не менше 7. Якщо ця різниця 7 і менше таке явище називають ізостенурія(при цьому відносна щільність сечі може рівнятися відносній щільності плазми крові) і це вказує на зниження концентраційної функції нирок і відбувається при нирковій недостатності.

 

4. Аналіз сечі на бактеріурію і чутливість до антибіотиків.

Правила забору аналізу:

- сеча збирається в стерильну ємність;

- перед забором сечі дитину треба ретельно підмити;

- краще брати середню порцію сечі в кількості не менше 1 мл;

- сечу треба щільно закрити і терміново доставити у лабораторію для запобігання розвитку деяких бактерій при тривалому зберіганні (мікрокок, сарцини).

Діагностичним мікробним числом вважають наявність 50 000 – 100 000 мікробних тіл в 1 мл сечі. При підвищеній кількості бактеріальної флори вказується яка флора висіяна а також встановлена чутливість бактерій до антибіотиків. Термін виконання дослідження 3-7 діб.

Матеріали для самоконтролю:

А. Тестовий контроль

1. Проба сечі за Нечипоренком це:

а) визначення кількості формених елементів в сечі за 1 хвилину;

б) визначення кількості формених елементів в добовій сечі;

в) визначення кількості формених елементів в 1мл сечі;

г) визначення кількості формених елементів в сечі за 1 годину;

д) визначення кількості формених елементів в 1 порції сечі.

 

2. Частота сечовипускань в середньому за добу у дітей у віці 5 місяців складає:

а) 20-25; б) 15-18; в) 1- 4; г) 5-7; д) 8-10

 

3. Показники відносної щільності сечі у дітей 6 міс. життя в нормі складають:

а) 1015-1025; б ) 1002-1005; в) 1020-1030; г) 1010-1015.

 

4. Поліурія – це

а) повне припинення сечовиділення протягом доби або зниження кількості виділеної сечі до 5%;

б) добовий діурез складає ¼ і менше від нормального об’єму;

в) збільшення добового діурезу в 2 рази;

г) збільшення частоти сечовипускань;

д) зменшеня кількості сечовипускань.

 

5. Нормальні показники кількості еритроцитів в пробі за Нечипоренком для дівчаток:

 

а) не більше 2000 в 1 мл сечі; б) не більше 3000 в 1 мл сечі;

в)не більше 4000 в 1 мл сечі; г) не більше 1000 в 1 мл сечі;

д) не більше 10000 в 1 мл сечі;

 

  1. До стигм дизембріогенезу відносять:

а) зміна забарвлення сечі; б) послаблення зору;

в) полідактилія; г) наявність набряків

 

7. Які правила при проведенні забору сечі на бактеріурію та чутливість до антибіотиків порушені:

 

а) сечу збирають у сухий, стерильний посуд;

б) перед збиранням сечі дитини проводять ретельний туалет зовнішніх статевих органів;

в) доцільно збирати сечу на бактеріурію до призначення антибіотикотерапії;

г) доцільно збирати лише перші краплі сечі;

д) мінімальна кількість сечі, що необхідна для проведення дослідження повинна бути 1мл.

 

8. Проба сечі за Зимницьким дозволяє визначити:

а) кількість циліндрів в 1 мл сечі;

б) функціональної здатності нирок до осмотичного концентрування;

в) кількість глюкози в добовій сечі;

г) кількість лейкоцитів в добовій сечі;

д) наявність кетонових тіл.

 

9. Нормальні показники кількості циліндрів в пробі за Нечипоренком:

а) не більше 2500 в 1 мл сечі; б) не більше 250 в 1 мл сечі;

в)не більше 1500 в 1 мл сечі; г) не більше 1000 в 1 мл сечі;

д) не більше 25 000 в 1 мл сечі;

 

10.Які з перерахованих анатомо-морфологічних особливостей сечоводів можуть призвести до виникнення міхурно-сечовідного рефлексу:

 

а) невелика довжина внутрішньоміхурового сегмента;

б) відносно короткі і вузькі, більш звивисті, м’язові елементи оболонки;

в) відсутність характерної складчатості слизової оболонки сечоводів;

г) значна кількість еластичних волокон.

 

11. Нормальні показники кількості еритроцитів в загальному аналізі сечі:

а) 1-2 в полі зору; б) 4-5 в полі зору;

в) 7-8 в полі зору; г) 5-6 в полі зору.

 

12. До ренальних проявів захворювань сечовидільної системи відносять:

а) головний біль; б) підвищення температури тіла;

в) підвищення втомлюваності; г) біль вкінці сечовипускання; д)блювання.

 

Відповідь в а Б в а в г б б а а г

 

 

Б. Задачі для самоконтролю:

1. Які анатомо-фізіологічні особливості будови сечової системи у дівчаток визначалось особливості їх підмивання?

2. Напишіть загальний аналіз сечі здорової дитини 6 років життя.

3. Напишіть аналіз сечі за Нечипоренком здорового хлопчика 4 років.

4. Після проведення проби за методом Зимниць кого дитині 3 років, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з патологією нирок отримані наступні дані:

 

Час Кількість сечі Показники відносної щільності
9.00 70,0
12.00 50,0
15.00 60,0
18.00 40,0
21.00 100,0
24.00 170,0
3.00 150,0
6.00 190,0

 

Проведіть оцінку отриманих даних.

5. Дитині 5 років. Поступила на стаціонарне лікування із скаргами на головний біль, запамороченя, підвищення втомлюваності, спрагу, серцебиття, біль в ділянці серця, біль у попереку, пастозність обличчя, послаблення зору, переважання нічного діурезу над денним, задишку, підвищення температури тіла до 37,50 С. Виділіть окремо скарги реального та екстраренального походження.

 

Основна література

1. В.Д. Чебатарьова, В.Г. Майданник Пропедевтична педіатрія. – К., 1999.

2. Т.В. Капітан Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – Вінниця. – 2006.

3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми/ За ред.. В.Г. Майданника, К.Д. Дуки. - К., 2002.

 

Додаткова література:

1. І.С. Сміян, О.І. Лугова Захворювання сечостатевої системи у дітей. – К., 1990.

2. Л.А. Данилова Аналізи крові і сечі. – С.-Пт. – 2000