Написання вступної частини
(загальна характеристика наукової роботи)
«Вступ»
Вступ має бути чітким, лаконічним. Він є своєрідним показником роботи молодого науковця: він свідчить про методологічну і методичну підготовку, вміння довести правильність вибору теми, її актуальність, чіткість формулювання завдань дослідження; тут виявляється, чи достатньо зібрано матеріалу, чи добре продуманий план роботи. Остаточне написання вступу студентом здійснює після завершення всієї роботи, коли у дослідника складеться повна картина всього того, що стосується змісту, літературної бази, глибини історіографічного висвітлення питань.
У вступі враховують актуальність теми, мета дослідження, апробація результатів дослідження, публікації за темою роботи (якщо вони були опубліковані).
Актуальність теми.
Актуальність - обов'язкова вимога до написання контрольної роботи, тому вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми. Вміння обрати тему та оцінити її з точки зору своєчасності та соціальної значущості характеризує наукову зрілість та підготовку студента. Достатньо 1 сторінки для висвітлення сутності проблеми чи проблемної ситуації. Для цього студент має показати, де пролягла межа між вже наявними знаннями та "білими плямами" з обраної ним проблематики.
В обґрунтуванні актуальності теми студент повинен, спираючись на аналіз останніх робіт в обраній галузі психології, довести новизну та цінність свого дослідження. При цьому він має відповісти на питання: «Вчому полягає проблемна ситуація?», «Що зробили в обраній галузі дослідники різних шкіл?», «Які спільні риси в їх підходах та відмінності?», "В чому ви бачите подальшу розробку проблеми?». Отже, для обґрунтування актуальності від студента вимагається глибоке та усестороннє вивчення літературних джерел, пов'язаних з темою контрольної роботи.
Наприклад.
Актуальність дослідження зумовлена постійним зростанням потреби у ефективному професійно–психологічному відбору персоналу, у новому баченні щодо правильної оцінки кандидатів. Ми говоримо про те, що кандидати у нас є, головне — не помилитися при виборі і узяти кращого, а потім грамотно побудувати систему ситуативного керівництва.
Зараз майже нікого не потрібно переконувати в тому, що «правильні» люди, мотивовані, навчені, такі, що володіють необхідними для даної роботи і даної організації компетенціями, в дуже великої мері визначають успіх бізнесу. Майже не залишилося монопольних ринків, будь-яке «ноу-хау» швидко підхоплюють конкуренти, тому, як правило, тепер перемагає той, у кого краща команда.
Останнім часом все частіше з'являються статті про те, що при оцінці інвестиційних ризиків і при визначенні ринкової вартості компанії аналізується команда: у ряді випадків — лише топ-менеджери, у ряді випадків — команда повністю.
Розгляду питань професійно-психологічного відбору присвятили свій час українські вчені сучасності, такі як М.С. Корольчук, М.В. Макаренко та інші вчені. Вони є розробниками теорії та практики професійно-психологічного, професійно–фізіологічного відбору, працездатності людини, розробниками інноваційних методик, спеціалізованих апаратних комплексів.
Мета дослідження.
Мета формулює загальне спрямування роботи. Не варто формулювати мету іменником “Дослідження…” або “Вивчення…” , тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “Мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”. Мета визначається дуже стисло (буквально в межах одного речення чи абзацу).
Наприклад:
Мета роботи полягає у розгляді методів оцінки кандидатів під час проведення професійно–психологічного відбору, оцінки на предмет їх ефективності.