Оформлення списку використаних джерел

Перелік використаних джерел (перелік посилань) – елемент бібліографічного матеріалу, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних показників повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв (див. дод. 6)

Перелік використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті;

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Основна вимога до укладання переліку використаних джерел – однотипне оформлення й дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку.

Порядкові номери описів першоджерел у переліку є номерами посилань на джерела в основному тексті роботи.

Усі джерела в переліку посилань подаються мовою оригіналу.

Додатки

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи,то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток___» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Й, Є, Ї, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо.

5. ТИПОВІ ПОМИЛКИ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ

КУРСОВОЇ РОБОТИ

Під час написання курсової роботи студентам слід бути більш уважними, щоб не допускати помилок, які можуть вплинути на їх оцінку.

Однією з розповсюджених помилок під час написання курсової роботи є неправильне розуміння методу теоретичного аналізу, коли вся робота зводиться до переписування сторінок з 2-3 джерел. Щоб робота не межувала з плагіатом, серйозні теоретичні положення слід давати з посиланням на джерело. До того ж це не повинен бути підручник. Адже написання курсової роботи передбачає більш глибоке вивчення обраної теми, ніж вона розкривається в лекційному курсі.

Однак існує ряд інших типових помилок:

- зміст дослідження не відповідає плану курсової роботи або поверхово розкриває тему;

- розроблені автором розділи ( підпункти) не відображають реальну проблемну ситуацію, стан об’єкта або предмета;

- мета дослідження не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об’єкта і предмета дослідження;

- поставлені у вступі завдання не до кінця або взагалі не розкриті та не відповідають проблематиці дослідження;

- не проведено глибокого, всебічного аналізу чинних офіційних і нормативних документів, а також сучасної спеціалізованої літератури за темою дослідження;

- аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відображає рівень дослідження проблеми;

- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, а висновки – поставленим завданням;

- висновки та пропозиції не пов’язані з основною частиною курсової роботи;

- у роботі немає посилань або зазначені не ті, з яких використано матеріал;

- бібліографічний опис джерел у списку використаних джерел наведено в довільній формі, без дотримання вимог державного стандарту;

- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам; робота виконана неохайно й містить багато помилок.

6. ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.1. Перевірка курсової роботи

Заключним етапом є перевірка курсової роботи студента керівником.

Якщо за результатами першої перевіркикерівником робота оцінена незадовільно, вона не рекомендується і не допускається до захисту та повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен виправити помилки, зазначені недоліки і подати роботу на перевірку вдруге. За результатами повторної перевіркикерівник пише відповідну рецензію (позитивну чи негативну) з попередньою оцінкою і виносить на розгляд комісії із захисту курсових робіт.

Попередня оцінка курсової роботи ставиться на підставі того, наскільки її автор:

- обґрунтував актуальність дослідження;

- правильно сформулював мету дослідження, виокремив завдання та методи дослідження;

- відобразив у плані основні питання теми, які дозволили розкрити її в повному обсязі з урахуванням зазначених завдань;

- глибоко вивчив та проаналізував літературу з теми дослідження;

- зробив відповідні висновки та узагальнення;

- виявив самостійність у розробці теми курсової роботи;

- виклав матеріал логічно, послідовно та грамотною літературною мовою.

Остаточна оцінка курсової роботи виставляється за підсумком її публічного захисту. При цьому особливо враховується вільне володіння студентом змістом поданої роботи.

6.2. Реєстрація та захист курсової роботи

Виконану і відповідно оформлену курсову роботу студент подає на кафедру, реєструючи її попередньо у відповідальної за це особи (лаборанта кафедри). Далі робота передається керівнику, який пише рецензію, зазначаючи її теоретичний рівень, глибину виконаних досліджень, доцільність і обґрунтованість рекомендацій, формулює висновки щодо рекомендації роботи до захисту.

Захист курсових робітздійснюється за встановленим графіком перед комісією у складі керівника та двох викладачів кафедри у терміни, передбачені розпорядженням по кафедрі.

Процедура захисту.Курсову роботу студент захищає у навчальній групі. Доповідь, як правило, повинна відображати структуру курсової роботи. Особливу увагу слід приділити характеристиці власного внеску в розробку проблеми.

Після виступу керівник, викладачі кафедри та студенти групи ставлять студенту запитання з теми дослідження. Керівник курсової роботи характеризує курсову роботу в цілому, наголошує на її позитивних сторонах: науково-дослідному характері, актуальності дослідження, новизні, практичній цінності, вказує на недоліки.

Захист курсової роботи завершується коротким, заключним виступом студента, в якому він відповідає на запитання і зауваження тих, хто бере участь у обговоренні, а також дає додаткові роз’яснення щодо змісту курсової роботи.

Під час захисту оцінюється:

- оформлення та презентація курсової роботи студентом;

- якість виконаної студентом курсової роботи;

- рівень знань і набутих навичок за темою;

- вміння аналізувати практичну діяльність;

- логічно та аргументовано викладати думки, відповідати на питання;

- вміння обґрунтувати та відстоювати власну точку зору.

Після захисту курсових робіт викладачі обговорюють результати захисту кожної курсової роботи і виставляють оцінки, які одразу повідомляють студентам.

Оцінка курсової роботи знижується, якщо в ній:

- не виокремлені та необґрунтовані теоретичні проблеми;

- не чітко сформульована мета, завдання та не зазначені методи дослідження;

- план роботи хаотичний, не виокремлює ключові питання зазначених у курсовій роботі проблем;

- відсутня самостійність у розробці теми, курсова робота зведена до простого переказу або переписування джерел;

- порушена логіка дослідження, у викладі матеріалу є повтори та незрозумілість думок;

- допущені помилки в цитуванні авторів, неправильно зазначені джерела наведених висловлювань;

- існують грубі орфографічні та граматичні помилки, стиль викладу думок – некоректний;

- суттєво порушені правила складання бібліографії;

- робота виконана неохайно.

Остаточна оцінка за курсову роботу вноситься до рецензії, відомості підсумкового контролю знань та залікової книжки студента.

У випадку незадовільної оцінки курсової роботи комісією із захисту оцінка виставляється у відомість підсумкового контролю знань, а робота повертається студенту:

- при оцінці FXдля виконання роботи повторно за раніше затвердженою темою з урахуванням визначених недоліків;

- при оцінці F- для виконання роботи за новою темою.

Повторний захист курсової роботиздійснюється у додаткову сесію, після чого:

- у разі одержання студентом позитивної оцінки він допускається до складання іспиту з дисципліни, відповідно до розкладу екзаменів у додаткову сесію;

- у разі одержання незадовільної оцінки студент відраховується з університету.

Студент, який без поважної причини вчасно не подав (не зареєстрував) курсову роботу або не з’явився на захист у зазначений термін, не допускається до складання іспиту з відповідної дисципліни в основну сесію.При цьому у відомості підсумкового контролю знань робиться запис – «не з’явився» і студент має академічну заборгованість з дисципліни.

Питання щодо можливості захисту курсової роботи та складання іспиту з дисципліни в додаткову сесію вирішує декан факультету залежно від кількості академзаборгованості студента.

Після захисту знищення робіт здійснюється за актом в кінці навчального року. Комісію очолює методист навчального відділу. До складу комісії входять завідувач кафедри, відповідальна за реєстрацію та збереження курсових робіт особа та методист деканату. Акт про знищення курсових робіт затверджується деканом факультету та зберігається на кафедрі.

Курсові роботи відібрані для вибіркових перевірок передаються до навчального відділу, а для конкурсів – зберігаються у завідувача кафедри, про що зазначається запис у Журналі реєстрації курсових робіт. Знищення цих робіт здійснюється окремим актом.

6.3. Оцінювання якості написання курсової роботи

Оцінка якості виконання і захисту студентами курсової роботи здійснюється за 100-бальною шкалою ДНУ ім. О. Гончара з подальшим переведенням її в національну шкалу та шкалу ECTS.

Підсумкову оцінку визначає комісія кафедри, що приймає захист курсових робіт.

Об’єктами оцінювання є три складові:

№ з/п Об’єкт оцінювання Кількість балів, яку може одержати студент
Розкриття змісту курсової роботи
Оформлення курсової роботи
Захист курсової роботи

 

Критерії оцінювання змісту курсової роботи (0-60 балів):

- ступінь розкриття теоретичних аспектів проблеми, обраної для дослідження;

- наявність практичного висвітлення досліджуваної проблематики;

- логічний взаємозв’язок теоретичного матеріалу;

- наочність та якість ілюстративного матеріалу;

- аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел;

- критичний підхід до використаних джерел;

- ступінь самостійності проведеного дослідження, самостійність суджень;

- відповідність побудови роботи поставленим цілям і завданням.

Критерії оцінювання оформлення курсової роботи (0-20 балів):

- відповідність обсягу та оформлення роботи встановленим вимогам;

- наявність у додатках (якщо вони є) до роботи самостійно складених документів;

- посилання на використану літературу;

- правильність оформлення списку використаних джерел.

Критерії оцінювання захисту курсової роботи (0-20 балів):

- вміння чітко, зрозуміло та стисло викладати основні засади проведеного дослідження;

- повнота, глибина, обґрунтованість відповідей на питання членів комісії за змістом роботи;

- ґрунтовність висновків та рекомендацій щодо практичного використання результатів дослідження.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання ДНУ ім. О. Гончара

в національну та шкалу ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності ОцінкаECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно     зараховано
82-89 В добре
75-81 С
64-74 D задовільно
60-63 Е
0-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
F* незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

7. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ «ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ»

 

1. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю збереження та використання матеріальних виробничих ресурсів.

2. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю витрат праці та заробітної плати.

3. Внутрішньогосподарський контроль використання засобів праці на підприємствах.

4. Організація внутрішньогосподарського контролю грошових коштів та фінансових інвестицій.

5. Методика проведення внутрішньогосподарського контролю грошових коштів в касі та на рахунках в банках.

6. Організація і методика контролю дебіторської заборгованості та розрахунків з підзвітними особами.

7. Особливості контролю збереження та використання енергії, палива, запасних частин та МШП.

8. Внутрішньогосподарський контроль формування власного капіталу та розрахунків із засновниками.

9. Контроль нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

10. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю зобов'язань перед банками.

11. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю зобов'язань перед постачальниками та підрядниками.

12. Організація і методика контролю зобов'язань перед бюджетом, стану податкового обліку та звітності.

13. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю зобов'язань перед працівниками підприємства.

14. Організація і методика внутрішньогосподарського контролю зобов'язань перед іншими кредиторами.

15. Контроль формування фінансових результатів.

16. Особливості внутрішньогосподарського контролю витрат і доходів від операційної діяльності.

17. Особливості внутрішньогосподарського контролю витрат і доходів від фінансової та інвестиційної діяльності.

18. Внутрішньогосподарський контроль процесу заготівель.

19. Внутрішньогосподарський контроль процесу виробництва та собівартості продукції.

20. Внутрішньогосподарський контроль процесу збуту та собівартості реалізованої продукції.

21. Особливості внутрішньогосподарського контролю витрат та діяльності допоміжних і обслуговуючих виробництв (підрозділів) підприємства.

22. Особливості контролю загальновиробничих та адміністративних витрат.

23. Організація і методика контролю стану бухгалтерського обліку та звітності підприємства.

24. Оперативний контроль фінансового стану підприємства.

25. Внутрішньогосподарський контроль діяльності суб’єктів малого підприємництва.

26. Контроль за здійсненням операцій у бюджетних установах.