Тема 4. Суспільно-політичний устрій та право на українських землях
ПРОГРАМА ДО КУРСУ
“Історія держави і права України”
Тема 1. Історія держави і права України
Як навчальна дисципліна
Предмет вивчення історії держави і права України, його структура. Методи пізнання історико-правових явищ.
Періодизація історії держави і права України. Критерії для поділу курсу.
Місце і роль історії держави і права України в системі інших юридичних дисциплін. Взаємодія історії держави і права України з теорією права.
Джерела історії держави і права України, їх види. Історіографія даного курсу.
Тема 2. Утворення та розвиток рабовласницьких держав
на території України (VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.)
Поява на території України скіфських племен та їх соціальний устрій. Формування нерівноправних соціальних груп у скіфів, соціально-економічні чинники. Форма держави Скіфського царства. Центральний та місцевий апарат управління. Общинно-племінне самоврядування. Джерела та розвиток права. Значення звичаю в регулюванні суспільних відносин.
Грецька колонізація північного Причорномор’я та Приазов’я, торгівельні факторії. Утворення самостійний міст-держав. Рабовласницький устрій античного суспільства: громадяни, чужинці, раби. Державний лад полісів. Установчий характер Народних Зборів. Магістратське управління та контроль над ним. Джерела права та розвиток галузей права.
Політичний устрій Боспорського царства, його взаємодія з Римською імперією.
Тема 3. Суспільно-політичний устрій та право Київської Русі
(VI ст. – кін. XI ст.)
Соціально-економічний устрій східних слов’ян у додержавний період. Родоплемінна організація, майнова та соціальна нерівність. Політична організація східнослов’янських племен в додержавний період: військова демократія та князівства.
Утворення Давньоруської держави. Князівські реформи та політичне єднання східнослов’янських племен. Норманська теорія походження Київської Русі, її витоки та значення сьогодні.
Суспільний устрій. Загальна характеристика ранньофеодального суспільства Київської Русі. Правовий статус феодалів та феодально-залежних людей. Вільні сільські та міські общини.
Державний лад Київської Русі. Система центральних та місцевих органів влади. Порядок зайняття князівського престолу. Двірцево-вотчинна система центрального управління. Формування та правовий статус боярської ради. Віче. Адміністративно-територіальний устрій. Ліквідація князівського самоврядування. Міське та сільське самоврядування.
Джерела правової системи Київської Русі, значення князівського законодавства. Вплив візантійського права на давньоруське право.
Характерні риси ранньофеодального права. Інститут власності: об’єкти, суб’єкти та їх правомочності. Система цивільно-правових договорів, форма та процедура їх укладення. Спадкове право: види спадкування, черги спадкоємців, опіка над спадковим майном. Кримінальне право: система злочинів та кримінальних покарань. Структура кримінальних штрафів. Колективна кримінальна відповідальність. Процесуальне право: змагальний та слідчий процес. Етапи судового розгляду справи. Система судових доказів та формальний підхід до їх оцінки.
Тема 4. Суспільно-політичний устрій та право на українських землях
в період Галицько-Волинського князівства (сер. ХІІІ – кін. ХIV ст.)
Утворення Галицької та Волинської держави, їх об’єднання в єдине князівство. Соціально-економічні та політичні фактори єдності.
Суспільний устрій галицько-волинських земель. Феодальна структура суспільства. Правовий статус юридично незалежних від феодів верств населення. Татарські люди.
Державний лад Галицько-Волинського князівства. Апарат центральної та місцевої влади. Боярська Рада як постійно діючий орган влади та її вплив на політику країни. Розвиток місцевого самоврядування. Обмеження суверенітету Галицько-Волинського князівства Золотою Ордою, форми залежності. Причини занепаду Галицько-Волинської держави.
Джерела правової системи Галицько-Волинського князівства. Князівське законодавство. Поява норм магдебурзького права.