Навчальне навантаження студента
З вивчення курсу
«Основи екології»
Для студентів неекологічних спеціальностей
Миколаїв 2006 р.
Методичні рекомендації розроблені відповідно до навчальних планів факультетів університету на підставі нормативної для всіх неекологічних спеціальностей вищих закладів освіти програми курсу «Основи екології»,схваленої Міністерством освіти і науки України.
Методичні рекомендації призначені сприяти підвищенню якості підготовки студентів з основ екології.
Методичні рекомендації розроблені доцентом кафедри біології, кандидатом медичних наук Руденком Анатолієм Олександровичем.
Рецензенти:
Кісельов А.Ф. – кандидат медичних наук, професор
(МДУ ім.. В.О.Сухомлинського).
Роман І.І. – кандидат біологічних наук, доцент (Миколаївський державний аграрний університет).
Методичні рекомендації схвалені кафедрою біології.
Протокол засідання кафедри №8 від 21 березня 2006 р.
Методичні рекомендації рекомендовані до друку вченою радою Миколаївського державного університету
імені В.О.Сухомлинського (Протокол №10 від 29.05.2006 р.)
В с т у п
Упродовж тисячоліть серед людей культивувалася споживацька свідомість відношення до природи. І тільки наприкінці 20 століття внаслідок вичерпання соціально-економічних форм розвитку суспільства в межах існуючих природно-ресурсних і екологічних умов стало зрозумілим, що якщо людство хоче вижити, воно повинно змінити принципи природокористування. У наш час багато екологічних принципів та вимог не діють, оскільки вони чужі технократичному суспільству, а у людей не вироблено звички до дій, що випливають з екологічного імперативу. Дефіцит екологічних знань та екологічної культури проявляється у тому, що екологічна інформація не включається в споживацьку сферу особистості. Забезпечити екологізацію суспільної свідомості може тільки система екологічної освіти та виховання.
Виходячи з нинішньої екологічної ситуації, наш час повинен стати часом тотального екологічного всеобучу. Головною метою цього всеобучу має бути формування в населення усвідомлення того, що виникла життєво важлива глобальна проблема довкілля й усього, що з ним пов’язане, усвідомлення того, що довкіллям необхідно опікуватися, а для цього необхідно мати відповідні знання, досвід, уміння, зобов’язання задля порятунку біосфери.
Успішне засвоєння курсу «Основи екології» повинно забезпечити розуміння екологічної аксіоматики, сформувати у студента особисте відношення до екологічних проблем, допомогти враховувати екологічні вимоги і стандарти в їх майбутній практичній діяльності. Система отриманих знань має забезпечити формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємодію і взаємозв’язок всіх компонентів у природничій, соціальній і технологічних сферах.
Тематика курсу «Основи екології»
Перший модуль «Основи теоретичної екології:
1. Вступ, визначення і предмет екології, розвиток як науки.
2. Біосфера.
3. Екологічні системи.
4. Біологічна продуктивність.
5. Популяції та навколишнє середовище.
Другий модуль «Прикладні аспекти екології»:
1. Антропогенний вплив на природне середовище.
2. Екологічні проблеми атмосфери.
3. Екологічні проблеми гідросфери.
4 .Екологічні проблеми літосфери.
5. Стан природного середовища України.
Третій модуль «Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку
життя на Землі.
1. Основні екологічні закони, правила, принципи.
2. Раціональне природокористування та охорона природного середовища.
3. Філософсько-екологічна методологія збереження життя на Землі.Ноосфера і стратегія гармонійного розвитку, сучасні розробки шляхів виходу з глобальної екологічної кризи. Проблеми гармонійного розвитку України.
4. Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії суспільства та природи. Державне управління в галузі охорони довкілля, національна і глобальна екополітика. Екологічна освіта та виховання.
П р о г р а м а
навчальних елементів першого змістового модуля
«Основи теоретичної екології»
№ Навчальні елементи змістового модуля Форма занять,
К-ть год.
1. Тема: Вступ, визначення, становлення екології як науки, Лекції-1 год.
завдання, методи дослідження. Сам. роб. – 1 год.
2. Тема: Біосфера, поняття, структура. Біогеохімічні цикли. Лекції – 1 год.
Середовище, екологічні чинники. Місце людини Сам. роб. – 1год.
в Біосфері. Практ. – 1 год.
Індивід. – 1 год.
3. Тема: Екосистема і біогеоценоз, ознаки для характери- Лекції – 1 год.
стики екосистеми, принципи функціонування Практ. – 1 год.
екосистем. Основні екосистеми Землі. Індивід. – 1 год.
Самост. – 1 год.
4. Тема: Біологічна продуктивність, види живлення, Лекції – 1 год.
продуційний процес. Трофічні ланцюги та Індивід. – 1 год.
трофічні рівні, контроль продуктивності. Самост. – 1 год.
5. Тема: Популяції та навколишнє середовище,
екологічна ніша, структура популяцій. Самост.. – 4 год.
Популяційні аспекти розвитку людства.
В с ь о г о 18 годин
П р о г р а м а
Навчальних елементів другого змістового модуля
«Прикладні аспекти екології»
№ Навчальні елементи змістового модуля Форма занять,
К-ть год.
1. Тема: Антропогенний вплив на природне середовище:
Забруднення, їх класифікація, екологічна криза Лекції – 2 год.
і екологічна катастрофа, нормування і методи Практ. – 2 год.
визначення забруднень.
2. Тема: Екологічна безпека атмосфери: забруднення
атмосфери, їх класифікація, трансформація Індивід. – 1 год.
забруднень в атмосфері і їх вплив на довкілля. Самост. – 3 год.
3. Тема: Екологічна безпека гідросфери: забруднення
вод Світового океану, самоочищення води, Індивід. – 1 год.
вплив забруднень на живі організми. Самост. – 3 год.
Контроль і управління якістю води.
4. Тема: Екологічна безпека літосфери: забруднення
літосфери, види відходів антропогенної діяльності, Самостійна
їх вплив на довкілля. робота – 3 год.
5. Тема: Екологічні проблеми України: загальний
екологічний стан, стан окремих регіонів. Лекції – 2 год.
Нормативи оцінки забруднень, контроль Індивід. – 1 год.
і управління якістю довкілля.
В с ь о г о 18 годин
П р о г р а м а
навчальних елементів третього змістового модуля
«Стратегія і тактика збереження та стабільного розвитку життя на Землі
№ Навчальні елементи змістового модуля Форма занять,
К-сть год.
1. Тема: Основні екологічні закони, правила, Практичні – 2 год.
принципи. Самостійна - 1 год.
2. Тема: Раціональне природокористування та охорона Самост. – 3 год.
природного середовища. Індивід. – 1 год.
3. Тема: Філософсько-екологічна методологія
збереження життя на Землі. Ноосфера і Лекції – 2 год.
стратегія гармонійного розвитку, сучасні Індивід. – 2 год.
розробки шляхів виходу з глобальної еколо- Самост. – 3 год.
гічної кризи. Проблеми гармонійного розвитку
України.
4. Тема: Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії
суспільства та природи. Державне управління Лекції – 2 год.
в галузі охорони довкілля, національна і Самост. – 2 год.
глобальна екополітика. Екологічна освіта та
екологічне виховання.
В с ь о г о 18 годин
Навчальне навантаження студента
Вивчення курсу «Основи екології» передбачає лекційні і семінарські заняття, індивідуальну роботу викладача зі студентами і самостійну роботу студента з підручниками, основною та допоміжною науковою літературою, що допоможе їм отримати ґрунтовніші знання з екології.
Навчальний курс «Основи екології» розрахований на 54 години. Обсяг навчального навантаження студента з цієї дисципліни встановлюється в академічних кредитах . Ціна кредиту складає 36 академічних годин
На вивчення курсу навчальними планами факультетів відводиться 1,5 кредита (12 годин лекційних, 6 годин семінарських занять, 9 годин індивідуальної роботи викладача зі студентами - консультації і 27 годин самостійної роботи студента з підручниками, основною та допоміжною науковою літературою).
На вивчення кожного модуля відводиться 18 годин ( 4 години лекційних, 2 години семінарських занять, 3 години індивідуальної роботи викладача зі студентами і 9 годин самостійної роботи).
Враховуючи тематичний план курсу і програми навчальних елементів змістових модулів, самостійна робота стає основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу при вивченні курсу «Основи екології».
Критерії оцінювання успішності
Комплексна оцінка знань з основ екології здійснюється на основі результатів проведення поточного і підсумкового контролю. Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу. Завданням підсумкового контролю є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом матеріалу дисципліни, взаємозв’язків між окремими її розділами, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми, тощо.
Поточний контроль –це систематична перевірка розуміння та засвоєння програмного матеріалу. Поточний контроль об’єднує модульний контроль іконтроль систематичності та активності роботи студента.
Виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковим етапом вивчення основ екології.
Об’єктом поточного контролю знань студента є:
1.Систематичність та активність роботи студента над вивченням програмного матеріалу. Контроль систематичності та активності роботи студента передбачає оцінку систематичності відвідувань всіх навчальних занять та контрольних заходів, а також активності при їх проведенні. Систематичність та активність роботи студента оцінюється по його письмових коротких змістовних відповідях на контрольні питання по кожній темі. Для цього кожен студент повинен мати «Робочий зошит з екологіі», в якому до кінця вивчення кожного змістового модуля повинні бути опрацьовані теми модуля відповідно контрольним питанням за результатами лекційних занять, консультацій та самостійної роботи студента.
Загальна кількість балів по кожній темі першого та другого модуля – до 5, третього модуля – до 6.
2. Виконання студентом модульних контрольних робіт.
Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними формами навчання. Модульний контроль передбачає оцінювання рівня засвоєння студентом частини навчального матеріалу.
Модульна контрольна робота складається із 2 блоків завдань:
- Закрита форма тестів , що пропонує до 4 варіантів відповідей на відповідність, Після незакінченого твердження, що наводиться, надається 4 відповіді. Необхідно позначити літеру (А, Б, В, Г), що відповідає вірній відповіді. Блок містить 5 завдань і оцінюється в 10 балів ( 2 бала кожне завдання).
- Другий блок містить п’ять питань, на які необхідно дати конкретні вірні відповіді і оцінюється в 15 балів ( 3 бала за кожну вірну відповідь).
Таким чином, при поточному контролі успішності студент може отримати до 50 балів по кожному модулю. Завдання поточного контролю вважається виконане студентом, якщо він набирає по кожному модулю не менше 30 балів. Після закінчення кожного модуля викладач записує результати модульного контролю у відомості обліку результатів успішності студентів групи. У разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана факультету скласти їх до закінчення останнього семінарського заняття.
Кредит – є одиницею обсягу та вимірювання результатів навчання і складається із 2 модулів. Заліковий кредит ( завершена задокументована частина навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню) оцінюється сумою балів із 2 модулів. Максимальна кількість балів – 100. Кредит зараховується, якщо студент набирає не менше 50 балів.
Підсумковий контроль успішності – це контрольний захід у вигляді екзамену або заліку, призначений для перевірки засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремоі навчальної дисципліни.
Робочими навчальними планами факультетів університету для вивчення курсу
«Основи екології» визначено 1,5 кредита з підсумковим контролем – «залік».
Успішність студентів з курсу «Основи екології» оцінюється результатами поточного контролю трьох модулів. Студенту ставиться «зараховано» за умови, що за результатами поточного контролю знань він отримав 60 і більше балів з розрахунку на один кредит. Це визначається діленням суми балів трьох модульних контролів на 1,5. При цьому ні один із модульних контролів не повинен мати менше 30 балів.
Коли за результатами поточного контролю студент отримав менше 50 балів із розрахунку на один кредит, дана дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість. Коли студент набирає з розрахунку на один кредит 35 – 49 балів, він може повторно скласти залік. При кількості балів менше 35 студент повинен пройти повторний курс.
Порядок перерахунку рейтингових показників
За 100 бальною шкалою За Національною шкалою За шкалою ECTS
90 – 100 балів відмінно А
80 – 89 дуже добре В
65 – 79 добре С
55 – 64 задовільно D
50 – 54 достатньо Е
35 – 49 незадовільно FX
1 – 34 неприйнятно F
Згідно порядку перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної шкали кожному студенту встановлюється сума балів за роботу протягом семестру, яка формується за результатами поточного й проміжного контролю та дає право автоматично отримати залік без його складання.
Студент, який хотів би поліпшити суму балів, повинен пройти співбесіду на заліку.
Організація роботи студента з вивчення основ екології.
У вивченні курсу «Основи екології» серед усіх видів навчальної діяльності основне навантаження випадає на самостійну роботу студента.
Кожен студент повинен мати «Робочий зошит з екології», в якому він буде опрацьовувати кожну тему курсу відповідно контрольним питанням. Відповіді на контрольні питання повинні бути короткими і змістовними. По змістовності висвітлення контрольних питань викладач оцінює систематичність та активність роботи студента протягом семестру над вивченням матеріалу основ екології. В кінці кожної теми необхідно привести перелік літератури, використаної при опрацюванні теми.
Бали по кожній темі модуля разом з балами модульної контрольної роботи будуть складати загальну оцінку модульного контролю.
Якість висвітлення питань означатиме ступінь оволодіння навчальним матеріалом в результаті всіх передбачених робочою програмою для цієї теми видів навчальної діяльності студента (лекції, семінари, консультації та самостійна робота).
Для орієнтації студента при вивченні тем курсу «Основи екології» і його самоконтролю по кожній темі розроблені контрольні питання.
Контрольні питання з курсу «Основи екологіі»
Модуль перший «Основи теоретичної екології»
Тема: Вступ, визначення, становлення екології як науки, завдання і методи
дослідження.
Мета теми: Досягнути розуміння студентами задач екологічної науки, сфер вивчення різними блоками, основних напрямів і методів екологічних досліджень.
1. Екологія, визначення і предмет дослідження.
2. Завдання екологічної науки.
3. Біоекологія.
4. Техноекологія.
5. Агроекологія.
6. Екологія природних сфер.
7. Соціальна екологія.
8. Аутекологія.
9. Демекологія.
10. Синекологія.
11.Основні напрями екологічних досліджень.
12. Методи екологічних досліджень.
Тема: Біосфера.
Мета теми: Досягнути розуміння студентами поняття «Біосфера», потоку енергії в ній і ефективності перенесення, біогеохімічних циклів,факторів навколишнього середовища і принципів їх дії, місця людини в Біосфері.
1. Біосфера, поняття, структура її, основна відмінність від других сфер Землі.
2. Газова частина Біосфери, її роль.
3. Гідросфера, її значення в Біосфері.
4. Літосфера, грунт і його значення.
5. Джерела потоку енергії на Земній Кулі.
6. Сонячна енергія, потік енергії в Біосфері, ефективність перенесення енергії в живій речовині.
7. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів.
8. Біогенні хімічні елементи.
9. Основні типи міграції речовин в межах геосфер, їх значення.
10. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів.
11. Екологічні чинники, види їх.
12. Абіотичні чинники, дія їх на живі організми: зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості. Закон обмежувальних чинників
13. Температура, розподіл тепла на землі. Види температурних змін у середовищі, критерії для оцінки температурного режиму.
14. Вода, значення для Біосфери і для живих організмів.
15. Світло, значення для рослин і тварин.
16. Хімічні чинники.
17. Комплексні чинники: кліматичні, орографічні (рельєф), елфічні (грунтові).
18. Біотичні чинники: фітогенні, мікробогенні, зоогенні, антропогенні.
19. Місце людини в Біосфері.
Тема: Екологічні системи та біогеоценози.
Мета: Пізнання студентами функціональних систем біосфери, їх ознак, усвідомлення всезагальних взаємозвязків і взаємодії живих і неживих компонентів, принципів функціонування екосистем і забезпечення їх стійкості.
1. Екосистеми і біогеоценоз, поняття, компоненти біогеоценозу. Ознаки
для характеристики екосистем.
2. Абіотичні фактори екосистем, їх розподіл за призначенням, типи дії їх.
3. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів
( територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря). Ї х
значення для функціонування екосистем.
4. Грунт як біокосний елемент екосистеми: головні фактори утворення
грунту, структура і екосистемні функції його.
5. Життя в грунті, механізми добування рослинами поживних речовин.
6. Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу, правило
Формування видового складу біоценозу.
7. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі.
8. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів
людиною.
9. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір
середовища).
10. Сукцесія – окремий випадок еволюції екосистем. Первинна та
вторинна сукцесії.
11.Основні природні екосистеми Землі (суходоли і екосистеми водойм).
Розподіл екосистем за продуктивністю.
Тема: Біологічна продуктивність.
Мета: Досягнути розуміння студентами головної функції живої речовини, значимості харчових зв’язків і форм взаємодії живих організмів для забезпечення стабільності і стійкості біосистем.
1. Автотрофне та гетеротрофне живлення. Біохімічні процеси автотрофного живлення.
2. Біологічна продуктивність, міра її, первинна та вторинна біологічна продукція, біомаса.
3. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергіі в Біосфері.
4. Трофічні рівні, екологічні піраміди, види їх.
5. Екологічний контроль продуктивності, вплив абіотичних факторів на біологічну продуктивність.
6. Ценотичний контроль продуктивності, форми взаємодії між живими організмами.
7. Стабільність та стійкість екосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.
8. Стратегії виживання живих організмів: уникнення (ухилення) та адаптація,
значення їх.
Тема: Популяції та навколишнє середовище.
Мета: Ознайомити студентів з поняттям «популяція»,
внутрішньопопуляційна структура, екологічна ніша, ареал популяції.
1. Поняття популяції, її ознаки.
2. Просторова структура популяцій, популяційне поле, три основні типи розподілу живих організмів у популяційному полі. Територіальні взаємовідносини вищих тварин, типи заселення територій.
3. Внутрішньопопуляційна структура: статева, вікова, розмірна. Значення внутрішньопопуляційної структури.
4 .Екологічна ніша, поняття, фундаментальна і реалізована екологічна ніша. Ареал популяції.
5. Динамічні показники популяції. Криві виживання.
6. Концепція демоцену і поняття виду.
7. Популяція як об’єкт використання, моніторингу та управління.
8. Популяційні аспекти розвитку людства.
Модуль другий: Прикладні аспекти екології.
Тема: Антропогенний вплив на біосферу.
Мета: Сформувати у студентів вірне розуміння основних причин
негативного антропогенного впливу на Біосферу, розуміння поняття
« забруднення», видів його і можливих наслідків впливу на Біосферу
1. Етапи виробничої діяльності людства з погляду впливу їх на довкілля
2. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з
позиції теорії перешкод і за походженням.
3. Екологічна криза і екологічна катастрофа, поняття, різниця між ними.
4. Природне забруднення біосфери, види їх за походженням і за значенням для біосфери.
5. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела антропогенного забруднення.
6. Класифікація антропогенних забруднень за походженням. Механічні забруднення, джерела їх і вплив на біосферу.
7. Хімічні забруднення, джерела їх і найпоширеніші хімічні забруднювальні речовини.
8. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх, вплив на навколишнє середовище і живі організми.
9. Забруднення біосфери пестицидами, особливості поведінки їх у навколишньому середовищу і впливу на живі організми.
10. Біологічне забруднення.
11. Нормування забруднень, принципи нормування, ГДК, ГДР, їх визначення
12. Особливості нормування забруднень в різних середовищах.
13. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи досліджень.
14. Екологічне навантаження, модуль техногенного навантаження.
15. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.
Тема: Екологічна безпека атмосфери.
Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і
забруднювальними речовинами, які забруднюють повітря, негативним
впливом на довкілля і живі організми. Дати уяву студентам про
нормування забруднень атмосфери, а також про основні заходи щодо
попередження забруднень атмосфери.
1. Класифікація забруднень атмосфери, основні забруднювачі.
2. Вплив забруднень атмосфери на довкілля і живі організми.
3. Трансформація забруднень в атмосфері.
4. Парниковий ефект, кислотні дощі
5. Руйнування озонового шару, ядерна зима.
6. Нормування якості повітря, визначення концентрацій забрудників в
атмосферному повітрі.
7. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення
атмосферного повітря.
8. Очищення газодимових викидів, методи і принципи дії їх.
Тема: Екологічна безпека гідросфери.
Мета: Ознайомити студентів з основними забруднювачами і забрудненнями
вод Світового океану, поведінкою забруднень у воді, впливом їх на
процеси самоочищення води. Ознайомити з вимогами до якості
води, з принципами визначення необхідного ступеня очистки стічних
вод.
1. Користувачі і споживачі води, їх роль в забрудненні води.
2. Основні забруднювачі і забруднювальні речовини, що забруднюють води Світового океану.
3. Класифікація забруднювальних речовин.
4. Поведінка забруднень у водоймах та вплив їх на організми гідросфери і людей. Самоочищення води.
5. Контроль і управління якістю води.
6. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій.
7. Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.
8. Основні напрямки шляхів попередження забруднення відкритих водойм та підземних вод.
9. Очищення стічних вод, методи.
Тема: Екологічна безпека літосфери.
Мета: Ознайомити студентів з основними джерелами забруднення літосфери
і можливими змінами забруднень в грунті, особливості забруднень
грунту пестицидами, виховати бережливе ставлення до земної поверхні.
1. Забруднення літосфери: основні джерела і забруднювальні речовини.
2. Поведінка забруднень в грунті і вплив їх на живі організми. Самоочищення грунтів.
3. Особливості забруднення грунтів пестицидами та мінеральними добривами.
4. Нормування забруднень в грунті, контроль і управління якістю грунтів.
5 .Деградація грунтів, основні причини. Рекультивація земель.
6. Бережливе ставлення до надр і земноі поверхні. Охорона ландшафтів.
Тема: Екологічні проблеми України.
Мета: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і
окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської
діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні І
принципи нормування якості довкілля.
1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря України, їх
характеристика.
2. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим атмосферним
Повітрям.
3. Основні нормативи оцінки забруднення повітря, їх значення (ГДК, ГДР).
4. Основні напрями заходів щодо попередження забруднення атмосфери.
5. Екологічний стан основних рік України (Дніпро, Дністер, Дунай),
основні забруднювачі їх.
6. Стан малих річок України. Екологічний стан Азовського і Чорного морів.
7. Основні принципи нормування якості води відкритих водойм в нашій країні.
Контроль і управління якістю води.
8. Стан земельного фонду України, основні джерела забруднення грунтів,
Поведінка забруднень в грунті.
9. Стан лісів України.
10. Проблеми відходів людської діяльності в Україні (промислові відходи)
11. Проблеми житлово-комунальних відходів в Україні.
12. Стан природного середовища Миколаєва та області.
Модуль третій. «Стратегія і тактика збереження та стабільного
розвитку життя на Землі.
Тема: Основні екологічні закони, правила, принципи.
Мета: Допомогти студенту зрозуміти сутність і значення основних
екологічних законів, правил і принципів, які діють в природі і виховати
відповідне ставлення до довкілля в повсякденній діяльності і побуті.
1. Закон константності живої речовини в біосфері (В.І.Вернадський).
2. Закон обмежувальних чинників (закон Лібіха).
3. Закон мінімуму.
4.Закон максимізації енергії та інформації в еволюції.
5.Закон необоротності еволюції.
6.Закон оптимальності.
7. Закон толерантності (В.Шелфорд).
8. Закон розвитку системи за рахунок довкілля.
9. Закон біогенної міграції атомів (В.І.Вернадський).
10. Закон максимуму.
11. Закон послідовності проходження фаз розвитку.
12. Закон фізико-хімічної єдності живої речовини (В.І.Вернадський).
Чотири аксіоми Б.Коммонера: все пов’язано з усім, все повинно кудись
діватися, ніщо не дається задарма, природа знає краще.
Закони охорони природи П.Ерліха.
Чотири основні принципи (Д.Чирас) функціонування і розвитку природи:
а. рециклічність;
б. постійне відновлення ресурсів;
в. консервативне споживання;
г. популяційний контроль.
Основні екологічні правила:
1. Правило 1%.
2. Правило 10%.
3. Правило внутрішньої несуперечливості.
4. Правило харчової кореляції.
5. Правило генетичної пристосованості.
6. Правило взаємопристосованості.
7. Правило Ле Шательє (при зовнішньому впливі, який виводить систему зі
стану стійкої рівноваги, ця рівновага зміщується в напрямі, за якого ефект
зовнішнього впливу слабшає).
Тема: Раціональне природокористування та охорона навколишнього
Середовища.
Мета: Ознайомити студентів з основними тенденціями природокористування,
сформувати розуміння необхідності раціонального природокористува-
ння і основних шляхів управління природоохоронною діяльністю.
1. Природокористування, визначення поняття, аспекти природокористува-
ння.
2. Ресурсокористування, тенденції в розвитку ресурсокористування.
3. Раціональне і нераціональне природокористування, причини нераціонального природокористування.
4. Економіка природокористування, основні завдання її.
5. Шляхи управління природоохоронною діяльністю об’єктів господарювання:
5.1. Адміністративний шлях управління.
5.2. Економічний механізм управління.
6. Основні задачі природоохоронної діяльності.
7. Природно-заповідна мережа України.
Тема: Філософсько-екологічна методологія збереження життя
на Землі.
Мета: Ознайомити студента з сутністю поняття «ноосфера» і необхідними
умовами її побудови, з сучасними поглядами вчених на ідею ноосфери,
а також з сучасними розробками шляхів виходу з глобальної екологіч-
ної кризи.
1. Ідея ноосфери В.І.Вернадського, його бачення перспектив майбуття
людства.
2. Критика ідеї ноосфери Л.Гумільовим.
3. Американський еколог Ю.Одум про можливість побудови ноосфери.
4. Відношення до ідеї ноосфери російських вчених Т.Акимової та
В.Хаскіна.
5. В.Горшков про неможливість керування біосферою і його теорія
біотичної регуляції та стабілізації навколишнього середовища
6. Результати експериментів «Біосфера – 2» і «Биос – 3», як докази
неспроможності керувати біосферою на сучасному етапі.
7. Концепція біотичної регуляції В.Данилова-Данильяна і К.Лосева.
8. Міжнародний екологічний форум 1992 р. в Ріо-де-Жанейро,
Концепція сталого розвитку «Порядок денний на 21 століття».
9. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього самиту
в Йоганнесбурзі (2002).
10. Проблеми гармонійного розвитку України.
Тема: Екологічне право, юридичні аспекти взаємодії суспільства та
Природи.
Мета: Ознайомити студентів з системою природоохоронного законодавства
Украіни, державною системою управління природоохоронною
діяльністю, а також з задачами і організацією в Украіні екологічної
освіти і виховання.
1. Основні блоки законодавчого та підзаконного регулювання по використанню природних ресурсів і охорони природи.
2. Основні задачі екологічного законодавства.
3. Система екологічного законодавства Украіни і основні його вади.
4. Державна система управління охороною довкілля, трьохрівнева система реалізації державної політики, органи управління, що здійснюють реалізацію політики охорони довкілля.
5. Міжнародне співробітництво України в галузі охорони природи, державне і громадське.
6. Екологічна освіта і виховання, мета і задачі. Роль освіти і виховання в вирішені екологічних проблем. Система екологічноі освіти в Україні.
Особливості праці студента на лекції
Уміння слухати лекцію визначається умінням організувати себе на отримання, переробку і збереження необхідної інформації. Для підтримання активності сприйняття лекційного матеріалу необхідно пробудити в собі інтерес, зацікавленість.
Навіть при наявності навчальних підручників рекомендується конспектувати лекцію за слідуючих причин:
1. Лектор, як правило, не викладає той чи інший підручник, а висвітлює найбільш важливі проблеми.
2. Студент, який не пише, а тілки слухає, швидше втомлюється і починає відволікатися.
3. Коли лекція конспектується, матеріал запам’ятовується не тільки слуховою, а і зоровою пам'яттю.
4. Конспектування лекції вчить студента поєднувати різні види діяльності, що є основою формування культури наукового мислення.
Для першокурсника одночасно слухати і конспектувати лекцію доволі складна і важка річ. Але це необхідно робити, необхідно вчитися конспектувати з першого курсу і з часом прийде досвід хорошого конспектування, який знадобиться в подальшому навчанні і трудовій діяльності.
Конспектування лекції не означає дослівної її фіксації. Бажання записати все не дає студенту можливості аналізувати і осмислювати матеріал. Осмислений запис коротший і ясніший механічного. Під час слухання і конспектування важливо зуміти виділити основне від другорядного. Необхідно точно запам’ятовувати головну думку і осмислювати аргументи.
Для конспектування лекцій необхідно завести спеціальний зошит, на кожній сторінці якого повинно бути поле (3 – 4 см) для заміток, питань, власних міркувань, які виникають як по ходу лекції, так і при роботі з конспектом.
Найбільш важливі ідеї лекції бажано виділяти, підкреслюючи їх, або використовуючи різні знаки.
Конспектуючи лекцію, студент може економити час і сили за рахунок осмислення і відбирання для запису тільки необхідного, а також за рахунок швидкості конспектування. Необхідно писати не відриваючи ручки від бумаги, пропускати голосні в дуже відомих словах, скорочувати і спрощувати слова. Кожному студенту бажано виробити свої індивідуальні скорочення, але при цьому необхідно знати міру, щоб конспект не перетворився в головоломку.
В конспекті між окремими думками необхідно робити інтервал, що дозволить потім вносити доповнення, уточнення та виправлення під час роботи з конспектом.
Конспект лекції необхідно перечитати в той же день, коли студент ще все пам’ятає. Перечитуючи конспект, необхідно розшифрувати скорочені слова і вставити пропущені. Особливу увагу необхідно звернути на основні ідеї та висновки лекції.
Під час роботи над конспектом важливо вияснити все незрозуміле. Для цього необхідно користуватися підручниками, які допоможуть не тільки уточнити записане, а і доповнити конспект новим матеріалом. Бажано при опрацюванні конспекта користуватися і рекомендованою допоміжною літературою, що дасть змогу студенту ознайомитися і з другими точками зору з тих чи інших питань, критично їх оцінити та виробити свою точку зору.
Навчальними планами факультетів для вивчення курсу «Основи екології» заплановано 12 годин лекційних занять. Виходячи із цього робоча програма передбачає по 4 години лекційних занять по кожному модулю, тобто по 2 лекції. В зв’язку з цим лекції кожного модуля будуть об’єднувати по декілька споріднених тем.
Підготовка і робота студента на семінарському занятті
Найбільш важливий і складний лекційний матеріал повинен бути розвинутий і конкретизований на семінарських заняттях. Підготовка до семінарських занять складає одно із центральних напрямків самостійної роботи студента і вона повинна починатися з вивчення теми і плану семінару. Після цього необхідно розібратися з переліком основної та допоміжної літератури, щоб скласти уяву щодо повного об’єму матеріалу з окремих питань теми. Коли список має як основну так і допоміжну літературу, спочатку необхідно перечитати конспект лекції і ознайомитися з текстом основної літератури. Це забезпечить більш правильне розуміння змісту допоміжної літератури.
Для підготовки до активного і більш вільного обговорення, які виносяться на семінарські заняття, мало прочитати та законспектувати матеріал. Тільки після самостійного розміркування, прийдуть узагальнення, визначиться своя точка зору, сформується особисте переконання.
Підготовка до семінарського заняття повинна закінчуватися складанням плану усного виступу. Хороше враження складають виступи, які відрізняються чіткістю структури, аргументованістю, переконливістю, ясною і грамотною мовою. Студенти, які виступають із співдоповіддю, доповненнями, не повинні повторюватися.
Всім студентам необхідно бути уважними до вступного і заключного слова викладача. У вступному слові викладач дає загальний напрямок обговорення теми, а в заключному підводяться підсумки обговорення, співставляються різні точки зору і узагальнюється основна ідея теми.
Для підготовки до семінарських занять студент повинен мати окремий зошит, в якому він готує виступи по окремих питаннях семінарського заняття.
Навчальними планами факультетів на кожен модуль заплановано по 2 години семінарських занять. В зв’язку з цим в кожному модулі передбачається по одному семінарському занятті, тематика якого повинна охоплювати найбільш складні і найбільш важливі питання модуля. В першому модулі це можуть бути найбільш важливі, узагальнюючі питання основ теоретичної екології, в другому - питання, що розкривають основні причини і закономірності негативного впливу на довкілля виробничої діяльності людського суспільства. В третьому модулі ми рекомендуємо розглянути основні екологічні закони, правила, принципи, що діють в природі і якими людство не повинно нехтувати.
Які питання на якому семінарському занятті необхідно розглянути має вирішувати викладач, враховуючи необхідність поглиблення знань студентів з окремих тем модуля.
Пропонується така тематика семінарських занять.
Семінарське заняття «Основи теоретичної екології»
1. Біосфера, поняття, структура її, головні типи речовин Біосфери по
В.І.Вернадському.
2. Джерела потоку енергії на Земній Кулі. Сонячна енергія, потік її в
Біосфері і в живій природі.
3. Біогенна міграція хімічних елементів, біогеохімічні цикли, їх значення в колообігу біогенних елементів. Біогенні хімічні елементи.
4. Поняття «середовище», основні середовища живих організмів. Екологічні чинники, види їх. Абіотичні чинники, розподіл їх за призначенням, дія на живі організми (зона оптимуму, зона песимуму, діапазон стійкості). Закон обмежувальних чинників.
5. Найбільш важливі фактори з погляду життєдіяльності організмів
( територія, температура, сонячна радіація, газовий склад повітря), їх значення для Біосфери і для живих організмів.
6. Літосфера, грунт як біокосний елемент екосистеми, головні фактори
утворення грунту, структура і екосистемні функції його.
7. Біотичні чинники.Живі організми в екосистемах, види структур біоценозу,
Правило формування видового складу біоценозу.
8. Основні форми зв’язків між організмами в біоценозі. Трофічні ланцюги (продуценти, консументи, редуценти), значення їх в потоці енергії в Біосфері. Трофічні рівні та екологічні піраміди.
9. Екологічний і ценотичний контроль продуктивності, їх вплив на біологічну продуктивність. Забезпечення стійкості екосистем (біотичний потенціал та опір середовища)ю
10. Принципи функціонування екосистем. Порушення цих принципів людиною. Стабільність та стійкість біосистем, основні категорії біологічного різноманіття, екологічний резерв екосистеми.
11. Популяціїя її ознаки, структура популяцій. Значення внутріпопуляційної структури.
12. Місце людини в Біосфері та популяційні аспекти розвитку людства.
Семінарське заняття «Прикладні аспекти екології»
1. Забруднення, визначення цього поняття, класифікація забруднень з позиції теорії перешкод та за походженням. Екологічна криза та екологічна катастрофа, визначення цих понять.
2. Причини антропогенного забруднення довкілля і основні джерела. Класифікація антропогенних забруднень за походженням.
3. Механічні забруднення, їх джерела і впливи на навколишнє середовище і живі організми.
4. Хімічні забруднення довкілля, джерела їх і основні забруднюючі речовини. Поведінка хімічних забруднень в навколишньому середовищі, вплив на живі організми і стан навколишнього середовища.
5. Фізичні забруднення біосфери, основні види їх і джерела. Вплив на живі організми.
6. Забруднення середовища пестицидами, особливості їх впливу на довкілля і живі організми.
7. Біологічне забруднення, природнє і антропогенне.
8. Якість середовища: нормування забруднень (ГДК, ГДР), принципи нормування, особливості нормування забруднень в різних середовищах.
9. Визначення забруднень в навколишньому середовищі, якісні і кількісні методи дослідження.
10. Характеристика регіонів України з найбільш забрудненим довкіллям.
11. Основні напрями заходів щодо попередження забруднень довкілля.
12. Нормативні вимоги до якості води відкритих водойм різних категорій, Визначення необхідного ступеня очистки стічних вод і умови скидання їх у водойму.
13. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.
Під час вивчення третього модуля рекомендується провести семінарське заняття на тему «Основні екологічні закони, правила, принципи», на якому у формі жвавого активного обговорення розглянути екологічні закони, правила, принципи, приведені в переліку питань аналогічної теми.
Самостійна робота студента
Самостійна робота студента – це різноманіття типів навчальних завдань, які виконують студенти з метою засвоєння різних знань, умінь, навичок та формування системи поведінки. Самостійна робота розширює і поглиблює знання, в ній студент формує свої погляди та переконання. Вона має і виховне значення, так як виконання її виховує вольові якості, організованість, планомірність в роботі.
Самостійна робота удосконалюється головним чином як форма поза аудиторних занять, але початок її, формування позитивної установки на неї повинно відбуватися в процесі аудиторних занять, і перед усім на лекціях. Вона не повинна зводитися до виконання домашніх завдань, а повинна носити творчий характер.
До самостійної роботи відноситься і підготовка до семінарського заняття, і робота з підручником та допоміжною літературою з кожної теми. Але в останній час, в зв’язку з скороченням аудиторних годин і з метою розвитку навичок самостійного творчого мислення студента, на самостійну роботу виносяться не тільки окремі питання теми, а і цілі теми програмного матеріалу.
Навчальними планами факультетів і робочою програмою курсу «Основи екології» із загальних 54 годин передбачено 27 годин самостійної роботи студента. Кожна тема курсу вивчається з застосуванням різних видів навчальної діяльності, в тому числі і самостійної роботи.
Самостійна робота у вивчені основ екології займає половину навчального часу і є складовою вивчення усіх тем курсу. Оцінюється самостійна робота студента поряд з другими видами навчальної діяльності по повноті і якості висвітлення контрольних питань з кожної теми в робочому зошиті з екології.
Індивідуальна робота викладача зі студентом є однією із форм навчального процесу і на неї відводиться шоста частина всього навчального часу. На молодших курсах індивідуальні заняття спрямовуються на поглиблення вивчення студентом дисципліни. Індивідуальні заняття з вивчення основ екології проводяться у вигляді консультацій з метою отримання студентом відповіді на окремі питання та для пояснення певних теоретичних положень. Консультації з основ екології проводяться за графіком кафедри біології.
Рекомендації з написання реферату
При вивчені курсу «Основи екології кожен студент має написати два реферата на теми третього модуля.
Рекомендовані теми рефератів
1. В.І.Вернадський і його вклад в розвиток ідеї ноосфери.
2. Сучасні підходи до ідеї ноосфери.
3. Сучасні розробки шляхів виходу із глобальної екологічної кризи.
4. Перспективи розвитку людства в світі рішень Всесвітнього екологічного
форуму в Ріо-де-Жанейро (1992) та всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі
5. Проблеми сталого розвитку України. .
6. Роль та завдання екологічної освіти в подоланні глобальної екологічної
кризи.
7. Державне управління в галузі охорони навколишнього середовища в
Україні і його ефективність.
8. Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні
організації і їх вклад в вирішенні екологічних проблем.
Реферат – це відносно невелика праця, яка містить більш-менш ґрунтовне висвітлення того чи іншого питання із навчальної програми. Як простіша форма дослідницької роботи, реферат передбачає більш глибоке вивчення студентом однієї із тем курсу, породжує у нього підвищену зацікавленість до цієї теми.
Робота над рефератом повинна бути творчим перетворенням отриманої інформації відповідно до мети. Вибравши тему реферату, необхідно перш за все скласти план і підібрати необхідну літературу. Літературних джерел повинно бути декілька (не менше 3-5).Отриману із різних літературних джерел інформацію необхідно осмислити, критично оцінити, узагальнити. Якщо в літературі будуть викладені різні погляди на деякі питання, необхідно їх записати, протиставити, проаналізувати і скласти свою думку на це питання.. В рефераті повинні бути ясно сформульовані тези по кожному пункту плану, а також приведені обґрунтовані докази кожної тези.
Перед написанням реферату рекомендується зробити його ескіз, а потім наповнити його ідеями, отриманими із літературних джерел, але так, щоб в певній мірі зберегти самостійність.
В структурному відношенні реферат включає вступ, основний зміст, висновок і список використаної літератури. Саму велику і трудомістку частину реферату складає основний зміст. Текст матеріалу необхідно розміщувати в логічній послідовності відповідно плану реферату. Писати бажано на одній сторінці аркушу, а другу залишати чистою для доповнень та змін. У варіанті чернетки можна користуватися скороченнями або різними символами. Викладати свої думки слід коротко, аргументовано, образно, спокійно та розсудливо. Робота повинна закінчитися узагальненим висновком.
Технічне оформлення реферату
Чистовий варіант реферату необхідно писати чітким розбірливим почерком, або набирати з допомогою технічних засобів на стандартних білих аркушах. Текст розміщується на одному боці аркуша з полями: ліве – 30 мм, праве – 10, верхнє – 20 і нижнє – 25 мм. На кожній сторінці повинно бути 29 – 30 рядків. Нумерація сторінок наскрізна, слід пам’ятати, що першою сторінкою вважається титульна (вона не нумерується). Номер сторінки необхідно ставити посередині верхнього або нижнього поля. На кожній сторінці повинно бути 29-30 рядків.
Назви розділів виконуються більшими або жирнішими літерами, нумеруються римськими цифрами, назви підрозділів нумеруються арабськими цифрами. Кожну структурну частину (вступ, основний зміст, висновок, перелік літератури) слід розпочинати з нової сторінки.
Титульна сторінка повинна бути не тільки правильно, а і естетично оформлена. Написи на титулі слід розміщати так, як показано у зразку. Найбільшими і найжирнішими літерами необхідно писати тему роботи і меншими, але різними за розміром – усі інші написи. На титульній сторінці реферату необхідно повністю зазначити прізвище, ім’я та по-батькові автора.
Щодо розмірів реферату, то оптимальним можна вважати 10-12 сторінок. Тут важливо пам’ятати, що не варто бездумно гнатися за великою кількістю сторінок. Треба постаратися знайти найдоцільнішу для реалізації вибраної теми структуру роботи і лаконічно написати її текст.
Список використаної літератури – це перелік усіх праць, як друкованих так і рукописних, використаних автором для написання свого реферату. Розміщуються вони у переліку строго за алфавітом і нумеруються арабськими цифрами.
Зразок оформлення титульної сторінки реферату
Міністерство освіти і науки України
Миколаївський державний університет
ім.. В.О.Сухомлинського
Фізико-математичний факультет
Сучасні розробки шляхів виходу
із глобальної екологічної кризи
Реферат з екології
Прізвище, ім’я, по-батькові
Курс, група______
Миколаїв 20__р.
Перелік навчально-методичної літератури
Підручники і методичні посібники
1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. Підручник для Вузів. – К. 1995.
2. Білявський Г.О.,Бутченко Л.І., Навроцький В.М.. Основи екології, теорія та практикум. Навчальний посібник. – К. 2002.
3. Джиги рей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. Навчальний посібник. – 2000.
4. За польський А.К., Салюк А.І. Основи екологіїю – К. 2001.
5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К. 1998.
6. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. Навчальний посібник. – Суми. 2003.
7. Кучерявий В.О. Екологія. – Львів., 2000.
8. Цебржинський О.І., Черно В.С. Вибрані лекції з екології.- Миколаїв,
МДУ, 2006.
Довідникова література
1. Андрейцев В.І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика.
2. Барановський В.А. Екологічний атлас України. – К. 2000.
3. Сытник К.М. и другие. Словарь-справочник по экологии. – К.1994.
4. Екологія і закон. Екологічне законодавство України ( у двох книгах). – К., 1998.
Наукова література
1. Вернадський В.И. Біосфера.- М., 1967.
2. Вернадський В.І. Философские мысли натуралиста. Сборник.- 1988.
3. Вернадский и современность. Отв. ред. А.Г.Назаров.- М., 1986.
4. Голубець.Г. Від біосфери до соціосфери. , Львів., 1997.
5. Горшков В.Г. Устойчмвость биосферы и сохранение цивилизации./ Природа. – 1990, №7, стр. 23.
6. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С.. Экологический вызов и устойчивое развитие. – М., 2000.
7. Дідух Я.П. Популяційна екологія..- К., 1998.
8. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь раз ума. – М.,1998.
9. Програма дій «Порядок денний на ХХ1». – К.,2000.
10. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы.- Россия молодая., 1994.
11. Шевчук В.Я. та інші. Ріо-де-Жанейро – Йоганнесбург: паростки нооферезу і відповідальність за майбутнє. – К., 2002.
З м і с т
1. Вступ . . . . .. . .. . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
2. Тематика курсу «Основи екології» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
3. Програма навчальних елементів першого змістового модуля . . . 5
4. Програма навчальних елементів другого змістового модуля . . . . 6
5. Програма навчальних елементів третього змістового модуля . . . . 7
6. Навчальне навантаження студента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
7. Критерії оцінювання успішності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
8. Організація роботи студента з вивчення основ екології . . . . . . . . . 11
9. Контрольні питання з курсу «Основи екології» . . . . . . . . . . . . . . . . 12
9.1. Перший модуль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
9.2. Другий модуль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
9.3. Третій модуль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
10. Особливості праці студента на лекції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
11. Підготовка і робота студента на семінарському занятті . . . . . . . . 22
12. Самостійна робота студента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
13. Рекомендації з написання реферату . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
14. Перелік навчально-методичноі літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . 29