Інформаційно-комунікаційний компонент

Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.

Завданнями навчання інформатики в основній школі є формування в учнів навичок і вмінь проводити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема:

  • здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
  • створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;
  • висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти;
  • використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
  • планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі.

У галузі теоретичної інформатики учні:

  • вивчають, аналізують інформаційні процеси, що відбуваються у живій природі, суспільстві та техніці;
  • одержують уявлення про основи управління, прийняття рішень, основні принципи роботи засобів інформаційних технологій;
  • ознайомлюються з інформаційним моделюванням;
  • розвивають алгоритмічне мислення як засіб планування, організації діяльності.

У галузі соціальної інформатики учні:

  • одержують уявлення про роль інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку сучасної цивілізації, інформаційній інфраструктурі суспільства, про основні види засобів масової інформації та взаємодію людини з такими засобами;
  • засвоюють юридичні та морально-етичні норми роботи з інформаційними даними і програмними продуктами;
  • отримують уявлення про інформаційну безпеку суспільства та особистості.

Завданнями навчання інформатики у старшій школі є формування в учнів здатності:

  • виявляти та аналізувати інформаційні процеси в технічних, біологічних і соціальних системах;
  • будувати і використовувати інформаційні моделі, а також засоби опису та моделювання явищ і процесів.

Технологічний компонент

Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що провадиться від появи творчого задуму до реалізації його в готовому продукті.

Завданнями навчання технологій є:

  • формування цілісного уявлення про розвиток матеріального виробництва, роль техніки, проектування і технологій у розвитку суспільства;
  • ознайомлення учнів із виробничим середовищем, традиційними, сучасними і перспективними технологіями обробки матеріалів, декоративно-ужитковим мистецтвом;
  • формування здатності розвивати надбання рідної культури з використанням засобів декоративно-ужиткового мистецтва;
  • набуття учнями досвіду провадження технологічної діяльності, партнерської взаємодії і ціннісних ставлень до трудових традицій;
  • розвиток технологічних умінь і навичок учнів;
  • усвідомлення учнями значущості ролі технологій як практичного втілення наукових знань;
  • реалізація здібностей та інтересів учнів у сфері технологічної діяльності;
  • створення умов для самореалізації, розвитку підприємливості та професійного самовизначення кожного учня;
  • оволодіння вмінням оцінювати власні результати предметно-перетворювальної діяльності та рівня сформованості ключових і предметних компетентностей.

VIII. Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура"

Основною метою освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Завданнями освітньої галузі є:

  • поглиблення в учнів знань про власне здоров’я, фізичний розвиток, необхідність ведення здорового способу життя, безпечну поведінку, фізичну культуру особистості, взаємозв’язок організму людини з навколишнім природним середовищем;
  • формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний спосіб життя, фізичну культуру;
  • підвищення рівня рухової активності;
  • удосконалення життєво необхідних умінь та навичок, вміння використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
  • створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного здоров’я, занять фізичною культурою, вдосконалення фізичної, соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;
  • усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і безпечного способу життя та фізичної культури;
  • збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;
  • розширення функціональних можливостей організму учня шляхом цілеспрямованого розвитку природних здібностей, основних фізичних якостей;
  • підготовка молоді до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Здоров’язбережувальна компетентність як:

  • ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи;
  • предметна - у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона.

Додатково див.:

· Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів II-III ступеня (Додаток 1 до Державного стандарту);