Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин

Пояснювальна записка

 

Фізична культура є невід’ємною ланкою всієї системи навчально-виховного процесу спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, вона сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості дитини з обмеженими розумовими можливостями, що створює необхідні передумови для оптимальної абілітації та соціальної адаптації школярів.

Основною метою навчального курсу «Фізична культура» є: формування умінь і навичок здорового способу життя, гармонізація психофізичного розвитку та корекція його порушень, всебічний розвиток особистості, забезпечення оптимальної адаптації учнів до фізичних і соціальних умов довкілля.

Мета реалізується вирішенням наступних взаємопов’язаних завдань:

· зміцнення здоров’я, сприяння гармонійному психофізичному розвитку учнів;

· розвиток функціональності та компенсаторних можливостей збережених аналізаторів;

· попередження та корекція вад психофізичного розвитку, вторинних порушень;

· формування достатнього рівня практичних умінь і навичок;

· розвиток рухових якостей (витривалості, гнучкості, спритності, сили, швидкості); розвиток відчуття темпу та ритму;

· мовленнєвий розвиток; збагачення та конкретизація активного та пасивного словника;

· формування основ знань про особисту гігієну, здоровий спосіб життя, фізичне вдосконалення як невід’ємні складові загальної культури людини;

· формування позитивної соціальної поведінки учнів: виховання морально-вольових якостей, комунікативних навичок, культури спілкування; формування адекватної самооцінки тощо.

Специфіка навчального курсу «Фізична культура» зумовлена особливостями психофізичного розвитку дітей, викликаними враженням центральної нервової системи, різними ступенями інтелектуальної недостатності (як легкої, так і помірної). Процес навчання ускладнюється наявністю крім основних, інших дефектів: порушення опорно-рухового апарату, зниження зору, порушення мови та мовлення, наявність психопатоподібних станів тощо. Такі поєднання ведуть до ще більш вираженої своєрідності психофізичного розвитку учнів.

Потрібно відзначити, що контингент спеціальних шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку неоднорідний за віком, станом здоров’я, особливостями психофізичного розвитку, наявністю та якістю дошкільної підготовки та здатністю до навчання. Корекційно-розвивльна спрямованість навчально-виховного процесу визначається наявністю індивідуальних психофізичних порушень дітей. Все це зумовлює потребу в здійсненні індивідуального та диференційованого навчання. В процесі проведення корекційно-розвивальної роботи вчитель повинен орієнтуватись на стан здоров’я конкретного учня, беручи до уваги висновки медичних оглядів. При вирішенні завдання корекції порушень психофізичного розвитку дітей даної категорії особливу увагу звертають на розвиток координаційних здібностей, здатності до цілеспрямованих дій, обсягу та стійкості уваги, мисленнєвих операцій, на мовленнєвий розвиток. Для корекції психоемоційного стану учнів важливим є застосування елементів музикотерапії та кольоротерапії. Відтак, у представленій Програмі рекомендації для дітей з помірною розумовою відсталістю виділені зірочкою(*).

Учні, віднесені за станом здоров’я до підготовчої групи, виконують програму основної, за винятком індивідуально протипоказаних вправ. Учні, віднесені за станом здоров’я до спеціальної медичної групи, займаються за спеціальною програмою лікувальної фізичної культури та мають два додаткових заняття. Оцінювання навчальних досягнень цих учнів здійснюється за параметрами «зараховано» чи «не зараховано».

У підготовчому та 1-у класі оцінювання навчальних досягнень школярів не проводиться, їх переводять у наступний клас на підставі підготовленої вчителем психолого-педагогічної характеристики. Оцінювання рівня розвитку фізичних якостей і навчальних досягнень учнів проводиться з 3-го класу.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховують:

– індивідуальні особливості засвоєння змісту навчального матеріалу;

– рівень засвоєння основ теоретичної підготовки;

– рівень розвитку рухових якостей, практичних умінь і навичок і техніки виконання рухової дії;

– рівень виконання контрольних завдань, навчальних нормативів, вимог чи тестів (підібраних індивідуально, відповідно до психофізичних можливостей учня).

Навчальним планом передбачено проведення двох уроків фізкультури на тиждень, щоденних фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня та позакласної фізкультурно-масової роботи.

Структура програми включає три взаємопов’язані складові навчального процесу: зміст навчального матеріалу; навчальні досягнення учнів; спрямованість корекційно-розвивальної роботи.

Програма складається з чотирьох частин.

У першу частину програми включено зміст навчального матеріалу для проведення уроків фізичної культури в підготовчих, 1 – 4-х класах спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку.

Зміст 1 частини програми складається з наступних розділів: “Гімнастика”, “Легка атлетика”, “Лижна підготовка”, “Ігри”, “Вправи за вибором школи”.

З метою розвитку мотивації учнів до занять фізичною культурою, ознайомлення їх з народними традиціями, оволодіння основами знань про здоров’я, фізичну культуру та здоровий спосіб життя, виховання у них позитивних якостей особистості, на початку кожного розділу подано „Теоретичні відомості”. Елементарні відомості, одержані учнями в 1-му та 2-му класах, розвиваються та вдосконалюються в наступних класах.

Орієнтовна сітка розподілу навчальних годин

Розділи програмного матеріалу Кількість годин  
Підготовчий клас 1-й клас 2-й клас 3-й клас 4-й клас 5-й клас  
Гімнастика  
Легка атлетика  
Лижна підготовка  
Ігри  
Вправи за вибором школи (плавання, вправи на тренажерах тощо)  
Всього годин 70 70 70 70 70 70
                   

У другій частині програми представлено зміст режимних фізкультурно-оздоровчих заходів: гімнастики до уроків, фізкультурних хвилинок, фізичних вправ на великих перервах, фізкультурних пауз під час виконання домашніх завдань, фізкультурних занять у другій половині дня.

Фізкультурно-оздоровчі заходи проводять щоденно в приміщенні інтернату чи на свіжому повітрі (в залежності від змісту заходу та відповідності погодних умов гігієнічним нормам). Вони є обов’язковими для всіх учнів, за винятком учнів, звільнених лікарем за станом здоров’я.

В третій частині програми подано зміст позакласних форм занять фізичною культурою та спортом: ранкової гігієнічної гімнастики; занять у фізкультурно-оздоровчих гуртках і фізкультурно-спортивних секціях; участі в фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходах. Потрібно якнайширше залучати до позакласної фізкультурно-масової роботи учнів, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров’я.

Фізкультурно-спортивні секції (бадмінтон, гімнастика, настільний теніс, баскетбол (з 3-го класу), футбол, плавання, лижна підготовка тощо) організуються залежно від рівня зацікавленості та матеріальної бази школи-інтернату. Проведення загальношкільних фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів (фізкультурні свята, змагання, конкурси тощо) сприяє не тільки різноманітності активного відпочинку дітей, вихованню морально-естетичних якостей, а й розвитку інтересу та звички до занять фізичною культурою та спортом, зацікавленню традиціями української національної фізичної культури. Відтак вчитель має право вносити корективи до переліку та змісту позакласних форм занять фізичною культурою та спортом.

У четвертій частині програми включено додатки. До додатків увійшли комплекси фізичних вправ і окремі вправи, які потребують роз’яснення чи детального опису.

До фізкультурного обладнання висуваються педагогічні, естетичні та гігієнічні вимоги. Підбір обладнання визначається програмними завданнями фізичного виховання дітей. Розміри і маса реманенту повинні відповідати віковим особливостям молодших школярів; його кількість визначається з розрахунку активної участі всіх дітей у процесі занять.

Найважливіша вимога - безпека фізкультурного обладнання. Для виконання його необхідно забезпечити міцну установку снарядів, правильну обробку дерев'яних предметів (палиці , рейки гімнастичної стінки та ін.). Щоб уникнути травм вони повинні бути добре відполіровані. Металеві снаряди робляться із закругленими кутами. Якість снарядів, стійкість, міцність перевіряється вчителем перед уроком.

У змісті програми надається новий навчальний матеріал. Повторення, закріплення, вдосконалення та ускладнення фізичних вправ – обов’язкове не тільки протягом навчального року, а й у наступних класах. Програма не встановлює чітко визначеної кількості годин для вивчення тих чи інших розділів, але під час планування потрібно переважну частину часу приділяти навчанню і засвоєнню пріоритетного матеріалу. Вчитель має право вносити корективи до розподілу годин з огляду на індивідуальні психофізичні особливості учнів.

Розвиток фізичних якостей школярів займає значне місце в змісті програми. Вчитель повинен враховувати найсприятливіші періоди розвитку всіх фізичних якостей з огляду на вік і стать учнів.

Важливе місце в змісті програми належить мовленнєвому розвитку учнів: збагаченню та конкретизації активного та пасивного словника, розвитку комунікативних умінь, що є основою для набуття учнями досвіду спілкування та формування позитивних особистісних якостей. На уроках фізичного виховання спілкування відбувається як словесною, так і жестовою мовою. Для всебічності мовленнєвого розвитку широко використовуються картки (таблички) з відповідним словом, мультимедійні засоби. У контексті ідеї соціалізації даної категорії дітей особлива роль надається розвитку як вербальної, так і невербальної їх комунікації. Головне при цьому – задіяти всі існуючі можливості для спілкування.

Окремим підрозділом у змісті програми представлена кистьова та пальчикова гімнастика, яка застосовується, в основному, при проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня та позакласних фізкультурно-оздоровчих заходів.

Лижна підготовка передбачається програмою як обов’язковий матеріал для вивчення з 3-го класу. За неможливості проведення (малосніжна зима, морози нижче --12°C) лижна підготовка замінюється на інший програмний матеріал.

З метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу змістом програми передбачено збільшення часу на проведення коригуючих і розвиваючих ігор, що включають елементи загальнорозвиваючих, коригуючих і спортивно-прикладних вправ. Це сприяє зменшенню рівня навантаження, стомлюваності учнів; підвищенню рівня сприйняття ними навчального матеріалу, розумової та фізичної працездатності, концентрації уваги; розвитку пам’яті, емоційної сфери; вдосконаленню рухових умінь; розвитку рухових якостей та вихованню комунікативних навичок школярів.

Відповідно до можливостей дітей зі складними порушеннями розвитку визначаються методи навчання. Комбінування визначених методів і способів навчання створює необхідні умови, що сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

Для поліпшення процесу формування понять у навчальному процесі широко застосовуються наочні засоби (плакати, таблички з текстом, фотографії, малюнки, предметні засоби, кіно- чи відеоматеріали; світлосигналізація тощо), які сприяють розкриттю сутності понять. Так для правильного розуміння значення вправи і способів її виконання використовуються як методи наочного сприйняття, так і методи використання слова, жесту та практичні методи.

Під час планування навчальної роботи, реалізація корекційно-розвивального спрямування навчання та виховання учнів на уроках фізкультури забезпечується на рівні міжпредметних зв’язків.

Програму з фізичної культури для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розроблено на основі Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (2013 р.) з урахуванням Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, їх психофізичних і вікових особливостей. Навчальну програму створено з урахуванням сучасних наукових даних і практичного досвіду вчителів з проблем фізичного виховання.[1]

 

 


ПЕРША ЧАСТИНА

УРОКИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Підготовчий клас

(70 год на рік; 2 год на тиждень)