Дослідницькі вміння. Етика дослідника
Якщо експериментатор прагне бути вартим цього імені, він повинен бути одночасно теоретиком і практиком.
Клод Бернар, франц. вчений-фізіолог
Хороший психолог легко введе тебе в свій стан.
Карп Краус, австрійський письменник
На початку дослідження потрібно встановлювати довірливі дружні стосунки. Не можна займати позицію того, хто перевіряє. На успіхи і невдачі треба реагувати стримано, емоційно нейтрально. Якщо хвалити, то за старанність і роботу. Краще не говорити про помилки (за винятком, коли це потрібно за умовами експерименту).
Темп проведення бесіди повинен відповідати індивідуальним особливостям піддослідного (давати час подумати, якщо це потрібно). Уникати всього того, що відвертає увагу.
Етика наукового дослідження або принципи гуманізму при психологічному дослідженні:
1. Неприпустимо завдавати шкоди ні психічному, ні фізичному здоров'ю піддослідних.
2. Не посягати на основні права людини, особливо коли досліджуються діти або люди поважного віку, тобто ті, хто дуже від когось залежні («Не зашкодь!»).
3. Дослідник повинен спиратися на позитивне, шукати резерви для вдосконалення та створювати умови для реалізації прихованих можливостей. Навіть коли результати негативні, піддослідний повинен відчувати свою значущість, бути впевненим у досягненні позитивного результату наступного разу.
4. Етика наукового дослідження передбачає попередню згоду людини (з 8-річного віку) брати участь у дослідженні. Добровільна участь і одержана від піддослідного інформація ніяк не винагороджується.
5. Потрібно дотримуватися конфіденційності виявлених результатів, зокрема про можливі наслідки дослідження, особливо при таких негативних оцінках: «низький рівень», «схильний до агресії», «низька самооцінка» тощо, а також неадекватно високих показниках. Хоча учасники дослідження мають право отримувати інформацію про себе, але в формі, доступній їхньому розумінню. Одночасно обережно треба ставитися до їх психічного здоров'я.
6. Потрібно організовувати дослідження (особливо для молодших) цікавим, забавним, рівним для всіх учасників та інформативним (особливо для старших).
7. Діяльнісний підхід до вивчення психіки полягає в дослідженні студента в різних видах діяльності, особливо в навчально-професійній діяльності - провідній діяльності студентського віку.
Дослідницькі вміння викладача-дослідника:
1. Уміння виокремити проблемну ситуацію, побачити її. Для цього необхідні знання теорії стосовно проявів явища та критеріїв його оцінки.
2. Уміння точно сформулювати питання відповідно до проблемної ситуації. До того ж уникати узагальнень на основі поодиноких фактів, а також висувати пояснювальні припущення для належного тлумачення фактів, особливо якщо одержані факти не відповідають гіпотезі. Важливо фіксувати суперечності в отриманій інформації.
3. Уміння аналізувати і співвідносити різні тлумачення понять, знаходити пояснення суперечливим думкам.
4. Володіти різним інструментарієм пояснення (аналіз, порівняння, узагальнення, конкретизація, систематизація тощо).
5. Володіти понятійним апаратом науки, чітко визначати зміст поняття, яке використовується в дослідженні.
6. Наукова проникливість, здатність критично оцінити добуті результати та визначити перспективи подальшої розробки проблеми.
Отже, психологія вищої школи як наукова галузь психологічної науки володіє всім спектром методологічних засобів (методів і прийомів) для дослідження всього загалу психологічних проблем, розв'язання яких сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу у ВНЗ, підвищенню якості вищої освіти та особистісному зростанню майбутніх фахівців.
Завдання до практично-семінарського заняття № 1 «Предмет, завдання та методи психології вищої школи»
Питання для опрацювання:
1. Визначити предмет і завдання психології вищої школи. Яке значення для науки має їх встановлення?
2. Обґрунтувати значущість курсу «Психологія вищої школи» в системі підготовки науково-педагогічних працівників.
3. Визначити основні категорії психології вищої школи та довести їх єдність у розв'язанні завдань професійної підготовки фахівця.
4. Назвати низку проблем психології вищої школи в умовах сучасного реформування освіти та шляхи їх вирішення.
5. Якщо сучасна вища освіта зазнала кризи, чи доцільно замінити її системою Internet або консолтингом?
6. Пояснити сутність і причини висування психологами нових принципів психології (В. П. Зінченко: «Єдність афекту та інтелекту»; С. Д. Смирнов: «Від діяльності до особистості»). Чи пов'язані ці принципи з реформуванням сучасної вищої освіти?
7. Визначити основні спрямування гуманітаризації сучасної освіти.
8. Охарактеризувати основні етапи проведення наукового психологічного дослідження.
9. Які існують шляхи запобігання упередженості дослідника при інтерпретації одержаних даних?
Самостійна робота студента:
І.Опрацювати першоджерела (конспект, тезиси):
3. Закон України «Про вищу освіту» // Освіта. - 2002. - 20-27 лютого. -С. 1-4.
4. Програма розвитку освіти України на 2005-2010 роки: Проект // Вища освіта України. - 2005. - №3. - О 76-103.
5. Андрущенко В. П. Освіта в пошуках нових стратегій мислення // Вища освіта України. - 2003. - №2. - О 5-6.
4. Гаженко О. П. Соціальні очікування старшокласників та їх
батьків від системи вищої освіти // Практична психологія та соціальна
робота. - 2002. - №4. - С 23-25.
10.Драгомирова І. Концептуальні аспекти формування сучасного спеціаліста // Вища школа. - 2002. - №2-3. - С 49-52.
11.О предмете психологии высшего образования // Смирнов С. Д.
12.Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. - М.: Академия, 2001. - С. 17.
13. Шейко С. Національні та загальнолюдські засади реформування
сучасної вищої освіти в Україні // Вища школа. - 2005. - №3. - С 32-39.
14. Янчук В. А. Психологические основания образовательной
инноватики // Инновации в образовании. - 2003. - №1. - С. 15-26.
Додаткова література:
1. Амонашвили Ш. А. Без сердца что поймешь..? // Развитие личности. - 2004. - №2. - С. 112-127; - №3. - С. 98-114; - №4, 5, 6 (прод.)
2. Бергсон А. Здравый смысл и классическое образование // Вопросы философии. - 1990. - №1. - С. 163-168.
3. Гершунский Б. С. Образование как религия третьего
тысячелетия: гармония знания и веры. - М.: Педагогическое общество
России, 2001.-128 с.
4. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века (в поисках практико-ориентированных образовательных концепций). - М.: Совершенство, 1998. - 608 с.
6. Григорович Л. А. Психологическая дисциплина в магистратуре // Психология в вузе. - 2005. - №1. - С. 45-49.
7. Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогических исследований: Уч. пособ. - М.: Академия, 2001. - 208 с.
8. Зинченко В. П. Аффект и интеллект в образовании. - М.: Тривола, 1995.-64 с.
9. Зинченко В. П. Живое знание: психологическая педагогика. -Самара, 1998.-296 с.
10. Капица С. П., Курдюмов С. П., Малинецкий Г. Г. Синергетика и прогнозы будущего. - М.: Наука, 1997. - 283 с.
11. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні/А. Погрібний, А. Алексюк та ін.-К.: Школяр, 1997.- 149 с.
12. Попкова Н. Вопросы гуманитаризации образования // Высшее образование в России. - 2004. - №2. - С. 106-110.
13. Психологічні аспекти гуманізації освіти: Книга для вчителя / За ред. Балла Г. О. - К.; Рівне, 1996. - 128 с.
14. Степанова М. А. Психология в образовании: психолого-педагогическое взаимодействие // Высшая школа-2003. - №4. - С. 76-83.
15. Улановский А. М. Синергетическая метафора сознания // Вестник МГУ, серия 14: Психология. - 2005. - №1. - С. 17-29.
16. Фельдштейн Д. И. Приоритетные направления развития
психологических исследований в области образования и самообразования
современного человека // Вопросы психологии. - 2003. - №6. - С. 7-16.
17. Фомичева И. Г. Философия образования: некоторые подходы к
проблеме. - Новосибирск: СОРАН, 2004. - 242 с.
18. Черникова Т. В. Три стратегии подготовки специалистов //
Высшее образование сегодня. - 2003. - №2. - С. 9-17.
I. Визначити основні поняття теми та виписати їх із поясненням у тематичний словник.
II. Скласти таблицю методів психології вищої школи відповідно до цілей і завдань дослідження (описати факти, виміряти, визначити їх особливості, умови формування), за формою організації дослідження, за характером інтерпретації одержаних даних.
III. Визначити позитивне і негативне в навчанні у Ваші студентські
роки. Які зміни хотіли б побачити?