Аудіовізуальні засоби навчання.
Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання. До них належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.
Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом.
Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок:
- цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і
- кінофрагменти (3–5 хвилин).
Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим.
Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.
Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання. При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках слідвраховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами.
Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.
При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно:
- детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу;
- визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;
- відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби,
- визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення;
- з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми;
- визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок.
Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, яка передбачає проведення занять у спеціально обладнаних навчальних кабінетах.
4. Комп'ютер та інформаційні технології в навчальному процесі.
У сфері освіти комп'ютери використовують як об'єкт вивчення;
- як засіб навчання,
- як складову системи управління народною освітою та
- як елемент методики, наукових досліджень.
Школа покликана сформувати в учнів комп'ютерну грамотність, ознайомивши їх з напрямами застосування комп'ютерів, використовувати їх можливості.
Використання комп'ютерів у навчальному процесі відбувається за багатьма напрямами:
– як засіб індивідуалізації навчання. За допомогою завдань та індивідуальної роботи учня з комп'ютером досягають значних успіхів у засвоєнні матеріалу. Адже комп'ютер фіксує всі етапи його роботи, оцінює її. Вчитель має змогу будь-коли проаналізувати його дії;
– як джерело інформації. Через комп'ютер можна отримувати величезну кількість інформації, яку вчитель може використовувати в навчальному процесі. Але комп'ютерна інформація не повинна замінювати підручник, книги, інші джерела знань;
– як засіб оцінювання, обліку та реєстрації знань. Для цього використовують програми з контрольними та екзаменаційними питаннями, відповідями на них та нормативами оцінювання кожної відповіді. Комп'ютер не тільки оцінює відповіді, а й видає рекомендації щодо виправлення помилок;
– як засіб творчої діяльності учня. Сучасне програмне забезпечення комп'ютерів дає змогу творчо працювати учням:
– текстовий редактор – замінює друкарську машинку, маючи значно більше функцій (вибір шрифту, його розміру, кольору, розміщення друкованого тексту, корекція написаного, заміна блоків тексту);
– графічний редактор – сприяє розвитку художніх навичок, допомагає в кресленні, проектуванні;
– як засіб заохочення до навчання в ігровій формі. Робота на комп'ютері стимулює успішне виконання навчального завдання, як дослідницький пошук, тип мислення; забезпечує тренінг у певному виді діяльності;
– як засіб допомоги дітям з дефектами фізичного і розумового розвитку. Передусім він є засобом комунікації дитини із зовнішнім світом.
Для таких дітей розробляють спеціальні програми, які враховують особливості їх розумової діяльності, допомагають ефективному навчанню.
Застосування у навчальному процесі інформаційних технологій (ІТ) сприяє підвищенню ефективності практичних та лабораторних занять з природничих дисциплін приблизно на 30%, об'єктивність контролю знань учнів – на 20–25%, прискорює накопичення активного словникового запасу з іноземних мов у 2–3 рази. Вони дають змогу включити до навчальних планів лабораторні заняття з використанням комп'ютерних моделей, які імітують функціонування дуже дорогого, унікального обладнання, недоступного для навчальних закладів.
Основні види комп'ютерних навчальних програм:
– комп'ютерний підручник – програмно-методичний комплекс, що забезпечує можливість самостійно засвоїти навчальний курс або його розділ. Поєднує в собі особливості підручника, довідника, задачника та лабораторного практикуму;
– контролюючі програми – програмні засоби, призначені для перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок;
– тренажери – засоби формування та закріплення навичок, перевірки досягнутих результатів;
– ігрові програми – забезпечують додаткові до навчальних програм дидактичні можливості. Найефективнішими є ділові ігри, орієнтовані на розв'язання складних однотипних задач групами учнів. Існують розважальні ігрові програми, які впливають на формування світогляду школярів, конкуруючи з такими соціальними інститутами, як сім'я, школа, етнос;
Навчальне моделювання сприяє унаочненню навчання, а вивчення процесів у їх динаміці – більш глибокому та свідомому засвоєнню навчального матеріалу.
Нове покоління комп'ютерів, застосування оптиковолоконного зв'язку обумовили появу та розвиток електронних систем навчання:
- бази даних,
- бази знань (мультимедіа, гіпермедіа, інтермедіа та мережевих технологій).
Гіпермедіа-технології надають можливості для роботи з текстами через виділення ключових об'єктів (слів, фраз, малюнків), організацію перехресних посилань між ними.
Мультимедіа-технології (багатоваріантне середовище) пов'язані зі створенням мультимедіа-продуктів:
- електронних книг,
- мультимедіа-енциклопедій,
- комп'ютерних фільмів,
- баз даних тощо.
Вони поєднують анімацію, текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію, обсяг якої становить сотні мегабайт. Комп'ютер дає змогу учням, не виходячи із класу (з дому), бути присутніми на лекціях видатних учених, педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасності, відвідувати музеї та культурні центри світу.
За допомогою мультимедіа-технологій створено ,,електронну книгу” (електронну енциклопедію) – навчальний засіб, озвучені сторінки якого відображаються на екрані дисплея, комп'ютерні дидактичні та розвиваючі ігри, які сприяють розширенню кругозору учнів, стимулюють пізнавальний інтерес, формують необхідні уміння та навички.
Телекомунікації. Доступ до мереж телекомунікацій
- підвищує інформаційну озброєність учителів,
- дає змогу спілкуватися зі своїми колегами,
- проводити спільну навчальну, методичну та наукову роботу.
Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Впровадження комп'ютерів як важливого засобу навчання пов'язане з багатьма проблемами – матеріальними і психологічними, змінює мислення дитини, особливості її спілкування з учителем. Існують і універсальні проблеми, пов'язані зі створенням програм навчання на комп'ютері, визначенням меж між комп'ютером-іграшкою та комп'ютером-інструментом пізнання. Окрема проблема – готовність учителів до роботи в таких умовах.
Інформатизація навчання потребує від учителів та учнів комп'ютерної грамотності, що передбачає:
– знання основних понять інформатики та комп'ютерної техніки;
– знання сучасних операційних систем та їх основних команд;
– знання сучасних операційних середовищ загального призначення та їх функцій (Norton Commander, Windows);
– уміння працювати хоча б в одному текстовому редакторі;
– опанування алгоритмами, мовами, пакетами програмування;
– використання прикладних програм утилітарного призначення. Робота учнів з комп'ютерною технікою забезпечує:
– підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
– індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;
– об'єктивність контролю;
– активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;
– формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;
– виховання інформаційної культури;
– оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
– доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.
Але потрібно пам'ятати про можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними.
- Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування ІТ для фізичного та психічного розвитку учнів. ІТ не розвивають здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежують можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення за рахунок емоційної сфери. Комп'ютеризація призводить до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги.