Тема 3. Правова демократична держава і громадянське суспільство
План
1. Держава як політична форма організації суспільства.
1.1. Сутність і теорії походження держави.
1.2. Ознаки, функції та парадигми держави.
1.3. Форми держави та її складові.
2. Форма державного правління.
2.1. Сутність та різновиди монархічної форми правління.
2.2. Республіка як форма державного правління.
3. Державно-територіальний устрій.
3.1. Суть та особливості простих (унітарних держав).
3.2. Складні держави та їх різновиди.
4. Поняття та основні засади правової держави.
4.1. Сутність та принципи правової держави.
4.2. Проблеми формування правової держави в Україні.
5. Громадянське суспільство як позадержавна сфера об’єднання індивідів.
5.1. Сутність та структура громадянського суспільства.
5.2. Ознаки та функції громадянського суспільства.
5.3. Моделі взаємодії держави та громадянського суспільства.
5.4. Проблема формування громадянського суспільства в Україні.
Реферати
1. Громадянське суспільство як умова свободи й демократії
2. Європейські парламентські монархії як приклади демократичного врядування.
3. Правова держава та громадянське суспільство в Україні: реалії та перспективи розвитку.
Література
1. Гелей С. Д. Політологія: Навч. посібн. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – 4-те вид., перероб. і доп. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.
2. Основи політології: Навч. посібн. / Ф. М. Кирилюк, М. О. Корж, І. П. Федірко [та ін.]. – К.: Здоров’я, 1995. – 248 с.
3.Піча В. М. Політологія: Навч. посібн. / В. М. Піча, Н. М. Хома. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – 328 с.
4.Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. [для студентів ВНЗ]. – К.: Ґенеза. – 1997. – 395 с.
5.Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай [та ін.]. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.
6. Політологія / Л. Климанська, А. Колодій, Я. Космина, В. Харченко; за ред. А. Колодій. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
7. Політологія: Підручн. / За ред. О. В. Бабкіної, В. Л. Горбатенка. – К.: Академія, 2008. – 568 с.
8. Політологія: Підручн. / За заг. ред.: І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. – К.: Вища школа, 2001. – 415 с.
9. Політологія: Підручн. / За заг. ред. проф. Кременя В. Г., проф. Горлача М. І. – Х.: Єдинорог, 2001. – 640 с.
10. Романюк А. С. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір: Моногр. / А. С. Романюк. – Львів, 2007. – 391 с.
11. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави / Рябов С. Г. – К.: ТАНДЕМ, 1996. – 240 с.
12. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручн. / Шляхтун П. П. – К: Либідь, 2002. – 576 с.
Методичні рекомендації
Вивчення теми передбачає аналіз держави як основного інституту політичної системи і громадянського суспільства як позадержавної сфери об’єднання індивідів.
У першому питанні необхідно розглянути історію виникнення та теорії походження держави. Потрібно дати характеристику держави як базового елемента політичної організації суспільного життя, розкрити її ознаки та функції. Необхідно також розглянути парадигми держави, виділяючи їх основні ознаки та особливості функціонування [5, с. 145-149; 6, с. 39-370; 373-374]. Крім того, потрібно розкрити зміст поняття «форма держави», що виражається через форму державного правління, державно-територіальний устрій та політичний режим [4; 5, с. 151-158; 6, с. 383-392].
У другому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, окремо проаналізувати такі її різновиди, як абсолютна, дуалістична та парламентська монархія [1, с. 96-97; 5, с. 183-184; 6, с. 387, 407-413]. Також потрібно дати характеристику парламентської, президентської і змішаної республіки і проаналізувати особливості їх функціонування у різних країнах світу [1; 6, с. 385-386, 414-418].
Під час підготовки до третього питання необхідно звернути увагу на характеристику і порівняння простих (унітарних) і складних (федерації, конфедерації, імперії) різновидів державно-територіального устрою [1; 5; 6].
У четвертому питанні варто розкрити трансформацію уявлень про правову державу, підкреслити, що її функціонування базується на дотриманні низки взаємопов’язаних принципів, серед яких базовими є верховенство права, підзаконність державної влади та захист державою прав і свобод людини [7, с. 255-256]. У цьому контексті слід з’ясувати проблеми та перспективи утвердження України як правової держави [2; 4, с. 280-282; 12, с. 48-60, 127-129, 194-199].
У п’ятому питанні слід розглянути громадянське суспільство як особливу позадержавну сферу буття людини, що покликана обмежити зловживання державної влади і є одним із елементів самоорганізації суспільства. Особливу увагу слід звернути на елементи структури громадянського суспільства і розглянути його основні ознаки та функції. Також потрібно розкрити основні моделі взаємовідносин між громадянським суспільством та державою, які зумовлені типом політичного режиму. На підставі цього слід визначити тип взаємодії між державою та громадянським суспільством в Україні, звернувши увагу на історичний аспект становлення та особливості громадянського суспільства в Україні [4, с. 79-80; 5, с. 125-128; 7, с. 124-128; 11, с. 74-83, 201-204].