Оцінка ритмічності виробництва за 1 квартал

⇐ Назад

Місяць	І декада	ІІ декада	ІІІ декада	Всього за місяць
план, т	факт, т	факт у межах плану, т	план, т	факт, т	факт у межах плану, т	план, т	факт, т	факт у межах плану, т	план, т	факт у межах плану, т
Січень
Лютий
Березень
І квартал

Коефіцієнти ритмічності становить:

Коефіцієнт варіації (Кв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:

де Dх² –– квадратичне відхилення від середньодекадного завдання;

n – число планових завдань;

– середньодекадне завдання за графіком.

Коефіцієнт варіації показує, на скільки випуск продукції в середньому відхиляється від графіку.

Для оцінки ритмічності виробництва розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відносних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності.

Крім прямих показників, що характеризують ритмічність, наведених вище, існують і непрямі показники, такі як втрати від браку, виплати штрафів за несвоєчасне відвантаження продукції і т.ін.

Аналіз якості продукції

Показники якості продукції є одними із найважливіших показників діяльності підприємства. Якість продукції залежить від багатьох факторів, таких як рівень техніки і технології, впровадження інновацій, організація виробництва і праці, організація роботи служби матеріально-технічного постачання, трудова дисципліна, ефективність системи стимулювання праці і ін. В свою чергу якість продукції оказує значний вплив на обсяг товарної і реалізованої продукції, прибуток від реалізації продукції, рентабельність. При підвищенні якості продукції обсяг реалізації може збільшуватись як за рахунок зростання попиту на більш якісну продукцію, так і за рахунок більш високих цін.

Існують загальні показники якості продукції, характерні для усіх промислових підприємств, і специфічні, характерні для підприємств окремих галузей промисловості. До загальних показників якості відносять:

− коефіцієнт сортності;

− питома вага експортної продукції;

− питома вага сертифіцированої продукції;

− питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

− питома вага нової продукції.

До загальних показників якості відносяться і ряд показників, що характеризують недоліки в забезпеченні якості продукції, такі як:

− обсяг і питома вага забракованої продукції (внутрішнього і зовнішнього браку);

− кількість прийнятих рекламацій;

− витрати від браку;

− штрафи за постачання неякісної продукції.

До специфічних показників якості відносяться:

− показники надійності (безвідмовність, збереженість, ремонтопридатність, довговічність);

− показники технологічності;

− показники стандартизації і уніфікації;

− ергономічні показники;

− естетичні показники;

− показники транспортабельності;

− патентно-правові показники;

− екологічні показники;

− показники безпеки.

Аналіз якості продукції починається з загального аналізу, при якому визначається питома вага продукції кожного сорту в загальному випуску продукції і робляться висновки про зміну питомої ваги кожного сорту в порівнянні з планом і минулим роком (якщо зіставлення робиться у вартісному виразі, плановий і фактичний обсяги виробництва по сортах приводиться в порівнянних цінах).

Узагальнюючим показником сортності продукції є коефіцієнт сортності, що розраховується як відношення планового або фактичного обсягів продукції різних сортів у грошовій оцінці до її вартості за ціною продукції вищого сорту.

де Ві – обсяг виробництва i-го сорту продукції в натуральному виразі;

Ці – ціна продукції i-го сорту (порівнянна);

Цв – ціна продукції вищого сорту (порівнянна).

Виконання плану з якості продукції (Вк) визначається по формулі:

Наприклад, визначити процент виконання плану з якості продукції на основі даних, наведених у табл. 9.3.

Таблиця 9.3

Аналіз якості продукції

Сорт	Обсяг виробництва, нат. од.	Порівняні ціни, грн. од.	Вартість продукції (у порівняних цінах), тис. грн.
план	факт	план	факт
Вищий				180,0	168,0
Перший				71,5	73,7
Другий				18,0	4,5
ВСЬОГО				269,5	246,2

Плановий і фактичний коефіцієнти сортності дорівнюють:

Тоді процент виконання плану з якості продукції буде становити:

Таким чином можна зробити висновок, що якість продукції поліпшилась у порівнянні з планом. Наступним етапом аналізу є виявлення напрямків подальшого поліпшення якості продукції та розробка заходів щодо їх реалізації.

У процесі аналізу якості здійснюється аналіз кількості прийнятих рекламацій, питома вага рекламованої продукції, динаміки рекламованої продукції, причин браку.

У підрозділах підприємства про якість продукції можна судити на основні даних про госпрозрахункові санкції. Аналіз госпрозрахункових санкцій проводиться аналогічно аналізу рекламацій споживачів.

Постачання споживачам неякісної продукції приводить до сплати штрафів. У ході аналізу необхідно оцінити динамікові цих штрафів, показників, що характеризують їх відношення до прибутку. Ріст сум штрафів негативно характеризує роботу підприємства над якістю продукції.

Аналіз втрат, викликаних виробництвом неякісної продукції, доцільно виконувати на основі наступної таблиці:

Сума штрафів, сплачених покупцям за порушення якості продукції, тис. грн.	Відношення штрафів, сплачених за порушення якості товарів, до прибутку від реалізації продукції, %
Попередній рік	Звітний рік	Попередній рік	Звітний рік

З ліквідацією виробничого браку зв'язані можливості збільшення випуску продукції й одержання додаткового прибутку.

Однак якість товару не може бути проаналізовано тільки з погляду відповідності технічним стандартам. Продукція може бути найвищої технічної якості і проте низької якості з погляду маркетингової стратегії. Комерційна якість продукції залежить від її здатності виконувати свої функції, тобто задовольняти потреби споживачів.

До показників якості продукції належать обсяг сертифікованої продукції та питома її вага у загальному обсязі, обсяг експортної продукції і її питома вага, показники оновлення продукції. Коефіцієнт оновлення продукції розраховується співвідношенням вартості нової і старої продукції у річному обсязі виробництва. До нової у світовій практиці належить така, яка випускається протягом 1 – 3 років, але не більше 5. Доцільно розглядати ці показники в динаміці за ряд років.

⇐ Назад