СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. КУРСОВА РОБОТА: Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів-психологів.– Львів: ВЦ Львівського державного університету внутрішніх справ
Карпенко В.В., Кузьо О.Б.
КУРСОВА РОБОТА: Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів-психологів.– Львів: ВЦ Львівського державного університету внутрішніх справ, 2013. – 24 с.
У виданні наведено етапи виконання, оформлення та захисту курсових робіт у вищих навчальних закладах.
Для студентів спеціальностей «Практична психологія», «Психологія».
© Карпенко В.В., Кузьо О.Б.
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.................................................................. 5
2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.................................. 6
3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.............................................. 7
3.1. Композиція курсової роботи.......................................................... 7
3.2. Технічне оформлення курсової роботи...................................... 11
3.3. Особливості оформлення таблиць.............................................. 12
3.4. Правила подання ілюстрацій...................................................... 13
4. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ......................................................... 14
4.1. Порядок захисту курсових робіт................................................. 14
4.2. Критерії оцінювання курсової роботи........................................ 15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 16
ДОДАТКИ................................................................................................ 17
Додаток А. Зразок заяви про затвердження теми курсової роботи 17
Додаток Б. Зразок особистого плану виконання курсової роботи.. 18
Додаток В. Оформлення титульного аркуша.................................. 19
Додаток Д. Оформлення змісту курсової роботи............................ 20
Додаток Ж. Оформлення бібліографічного опису в списку використаних джерел 21
Додаток З. Оформлення рецензії на курсову роботу........................ 22
Значимість[1] такого виду професійної підготовки майбутніх психологів, як написання курсових робіт, обґрунтовується, як зростанням ролі самостійної роботи студентів, так і посиленням тенденції творчо підходити до реалізації навчально-виховного процесу та необхідністю оволодіння навичками дослідника. Курсова робота великою мірою дозволяє реалізувати свою креативність, свободу, професійний та особистий інтерес і потенційно передбачає авторське бачення проблеми, можливість її дослідження та розв’язання.
Навчальним планом університету передбачено підготовку і захист курсової роботи, яка має бути самостійним науковим дослідженням і нести науково-прикладний чи пошуковий характер. Якісна підготовка і захист курсової роботи є визначальним етапом навчання. Відтак, методичні вказівки, в даному контексті, призначені для використання викладачами, студентами і керівниками курсових робіт для якісного та ефективного планування процесу навчання.
Тематика курсових робіт повинна відповідати сучасному стану та перспективам розвитку психологічної науки і практики. Теми курсових робіт тісно пов’язуються з вирішенням наукових та практичних завдань теорії та практики психології.
Написання курсової роботи передбачає за собою систематизацію, розширення та закріплення професійних знань і умінь, отриманих в процесі навчання; подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел; формування дослідницьких умінь студентів та стимулювання їх до самостійного наукового пошуку; розвиток умінь аналізувати та формувати вміння щодо практичної реалізації проблеми, яка досліджується.
Методичні рекомендації мають за мету також допомогти студентам самостійно організувати роботу з написання курсової роботи, оформити її згідно нормативних вимог, допомогти відповісти на питання, які найчастіше виникають у студентів під час пошукової активності, уникнути зайвих хвилювань і помилок, що дуже часто перешкоджають в отримуванні задоволення від захоплюючого процесу наукового дослідження. Разом з тим, студентам завжди слід пам’ятати про основні принципи наукового дослідження, а саме, про науковість, об’єктивність та етичність.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Виконання курсових робіт з психології передбачено навчальним планом дисципліни;
2. Тематика курсових робіт щорічно розробляється фаховими спеціалістами психологічних кафедр, затверджується на їх засіданнях і оголошується студентам на початку навчального року;
3. Вибір теми курсової роботи студенти здійснюють протягом першого місяця навчання, що оформляється відповідною заявою встановленого зразка (див.Додаток А);
4. Виконання студентами курсових робіт здійснюється під керівництвом фахових спеціалістів – докторів наук, професорів та кандидатів наук, доцентів, призначених кафедрою;
5. Керівництво курсовими роботами здійснюється у формі індивідуальних консультацій. Питання організаційного чи методичного характеру можна розглядати і погоджувати на загальних консультаціях;
6. Завершена робота підписується студентом і подається керівнику не пізніше, як за тиждень до захисту. Керівник повинен підготувати відгук і подати його разом з роботою для розгляду кафедрою;
7. Зав.кафедри вирішує питання допуску студента до захисту курсової роботи. Він призначає рецензента з числа викладачів кафедри. До рецензування робіт можуть залучатись викладачі інших кафедр, якщо вони є спеціалістами з даної проблеми;
8. Якщо курсова робота не відповідає вимогам, то науковий керівник або завідувач кафедри мають право не допустити її до захисту. Студенту визначається термін для доопрацювання роботи;
9. Студент-психолог, який не захистив курсову роботу у вказані терміни, має академічну заборгованість. Додаткові терміни захисту визначаються кафедрою у погодженні з деканом.
2. ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Для того, щоб написання курсової роботи приносило максимально задоволення і займало мінімально часу, необхідно вдало і ефективно зорганізувати свою діяльність. Це дозволяє студенту вибудувати необхідні робочі рамки і позбутися дефіциту часу, тобто, „браку останньої ночі”. Не випадково, так наполегливо наголошують на важливості „навчити вчитися”, а менеджмент власного часу в сучасному суспільстві є запорукою успішності та самоефективності.
Наукове дослідження зручно здійснювати за наступним алгоритмом:
1. Мотивація;
2. Відшукання та формулювання проблеми;
3. Пошук теоретичної основи розв’язання проблеми;
4. Формулювання гіпотез;
5. Перевірка гіпотез;
6. Розв’язання проблеми (створення теорії).
Базуючись на даному алгоритмі, виконання курсової роботи можна організувати згідно наступних етапів:
· Обрання та формулювання теми;
· Пошук літератури за темою, її аналіз, підготовка бібліографії;
· Складання особистого календарного плану роботи;
· Підготовка першого варіанту теоретичної частини:
- обґрунтування актуальності обраної теми;
- постановка мети і конкретних завдань дослідження;
- визначення об’єкта й предмета дослідження;
- вибір методів (методик) проведення дослідження.
· Проведення емпіричних досліджень. Опис процесу дослідження;
· Аналіз отриманих результатів дослідження;
· Формулювання висновків та оцінювання одержаних результатів;
· Підготовка тексту, технічне оформлення та подання роботи науковому керівнику. Доопрацювання тексту з урахуванням зауважень керівника. Подання остаточного варіанту роботи на кафедру;
· Підготовка до захисту;
· Захист.
3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Композиція курсової роботи
Традиційно курсова робота має наступну структуру:
1. Титульний аркуш.
2. Зміст.
3. Вступ.
4. Основна частина.
5. Висновки.
6. Список використаної літератури.
7. Додатки, куди можуть бути винесені експериментальні матеріали, кореляційні та інші обрахунки.
3.1.1.На титульному аркушізазначають (див. Додаток В):
· Назву навчального закладу;
· Прізвище, ім’я, по батькові;
· Тему курсової роботи;
· Посаду, науковий ступінь, вчене звання, ПІБ наукового керівника;
· Місто і рік.
3.1.2. Зміст(див. Додаток Д) є другою сторінкою після титульного аркушу і
відображає назви та номери початкових сторінок усіх розділів та підрозділів курсової роботи.
3.1.3.У вступіобґрунтовується вибір теми, доводиться її актуальність в сучасних умовах, формулюються мета і основні завдання дослідження, об’єкт та предмет, гіпотези, теоретична основа, практичне значення та наукова новизна; окреслюється методологія та методика курсової роботи.
· Актуальність – прописується соціальна, соціально-психологічна значущість, шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми для розвитку психологічної науки, особливо на користь України;
· Мета – завжди відображає спрямованість наукового пошуку та одержання нових знань, їх експериментальну апробацію. Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід робити для її досягнення. Формулюючи мету, не варто писати „Вивчення...”, „Досягнення...”, оскільки ці слова відповідають засобу досягнення мети, а не самій меті.
· Завдання – розкривають суть теми дослідження і знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх використання. Їх послідовність має бути такою, щоб кожне з них випливало з попереднього.
· Об’єкт і предмет дослідження - визначення аспектів процесу чи явища, що досліджуються у роботі. Об’єкт – явище або процес, які обрано для вивчення. Предмет – міститься в межах об’єкта і є певним його аспектом, який безпосередньо досліджується.
Об’єкт, предмет, мета і завдання окреслюють ту галузь діяльності, яка досліджуватиметься у курсовій роботі. Однак вони не розкривають обраний автором принциповий шлях реалізації поставленої проблеми. Він розкривається у провідній ідеї курсової роботи і формулюється у вигляді гіпотези дослідження.
· Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи. Результати досліджень можуть повністю підтверджувати сформульовану гіпотезу, підтверджувати її частково або спростовувати. Спростована гіпотеза теж є результатом курсової роботи!
· Теоретична основа – основні теоретичні положення, які стали теоретико-методологічною основою курсової роботи.
· Наукова новизна – визначення, що нового було виявлено в процесі та результаті дослідження.
· Практичне значення – характеризує реальні зрушення у практичній психології, що досягнуті чи можуть бути досягнутими через упровадження впрактику результатів проведеного дослідження. Треба вказати, де і з якою метою можна використовувати результати та висновки дослідження, у якому вигляді вони подані (методичні рекомендації, правила, програми, тренінги...), який соціальний та психолого-педагогічний ефект очікується від їх упровадження.
· Методологія – відповідний етап наукового пошуку, вибір методів його проведення, що потім перетворюється у конкретні методики, адекватні меті й завданням дослідження. Цілеспрямований підхід за допомогою якого досягається певна мета, щось пізнається або вивчається.
3.1.4. Основна частина курсової роботи
Складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
В розділах основної частини повинен бути відображеним:
· Огляд літературних джерел з досліджуваної проблеми;
· Виклад загальної методики і основних методів досліджень;
· Представлення вибірки;
· Організація і хід експерименту;
· Інтерпретація, аналіз і узагальнення отриманих результатів.
Основна частина складається з кількох розділів.
Розділ 1.Містить огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з проблеми, що вивчається і студентською мовою називається Теоретичною частиною. Літературні джерела підбираються і вивчаються для з’ясування ступеня наукового опрацювання питань, що досліджуються, цілеспрямованого і критичного підходу до обґрунтування і аналізу особистого досвіду дослідника. Розділ може мати підрозділи, які також мають свої назви, що в свою чергу сприяє послідовності викладу матеріалу.
Дотримуючись принципів наукової етики необхідно робити по тексту відповідні посилання на опрацьовані джерела. У разі прямого цитування текст подається в лапках, а посилання на джерело позначається відразу після закритих лапок у квадратних дужках, вказавши після крапки з комою сторінку, на котрій починається цитата ( наприклад [8; с. 546]). Непряме цитування супроводжується посиланням на джерело без зазначення сторінок (наприклад [8] ).
Розділ 2.Містить емпіричне чи експериментальне дослідження та його результати. Тут подається детальний опис досліджуваної вибірки, методик та методів дослідження, які використовувалися у курсовій роботі, наводиться опис експерименту із розглядом його етапів та особливостей проведення.
Помилковою є назва Розділу 2 „Практична частина”, так само, як і Розділу 1 „Теоретична частина”. Ці слова широко використовуються в мові студентів, але не є грамотним науковим формулюванням у курсовій роботі.
В додатках можуть бути наведені методики, що використовувались автором, але потребують особливого детального представлення ті, опитувальники та анкети, котрі не широко використовуються або автор курсової роботи придумав та адаптовував їх самостійно.
Представляючи вибірку або досліджувану групу, слід характеризувати її всебічно: зазначається стать, вік, освіта, соціальний статус та інші важливі у процесі пошукової діяльності параметри (наприклад діагноз – невроз чи неврозоподібна шизофренія) та обов’язково зазначається кількість досліджуваних, що брали участь в експерименті. І хоча в старих наукових джерелах можна зустріти термін „піддослідний”, на сьогодні, таке поняття вважається неприпустимим.
Перед тим як студент приступає до написання курсової роботи, він повинен змістовно і детально бути ознайомленим з Етичним Кодексом Психолога, що є запорукою успішного формування його самосвідомості фахівця (Конфіденційність є базовим поняттям формування безпеки, без котрої психологічна компетентність абсолютно нівелює свою значущість!).
Студент повинен бути готовим, що в будь-який час науковий керівник чи комісія попросять представити емпіричні дані у формі заповнених досліджуваним бланків. Емпіричні матеріали подають у зведеній таблиці в додатках.
Обробка результатів дослідження відбувається у формі якісного (аналіз та класифікація малюнків) чи кількісного (використання математичної статистики) аналізу даних. Унаочнення даних здійснюється через графіки, діаграми, рисунки, таблиці, що допомагає науково структурувати матеріал.
Обов’язковими є інтерпретація, систематизація і класифікація отриманих даних, пояснення, порівняння їх з напрацьованими результатами теоретичної частини, аналіз виконаних завдань, досягнення поставленої мети, підтвердження чи спростування гіпотез, висвітлення результатів дослідження та формулювання висновків.
Аналіз отриманих результатів є основною частиною роботи, що становить 50% курсової роботи на третьому році навчання та 60% на 4-у та 5-у курсах.
3.1.5.У висновках звертається увага на те, наскільки підтвердилися чи спростувалися робочі гіпотези, досягнуто мети і виконано основні завдання роботи. У стислій формі подаються найважливіші наукові та практичні результати.
3.1.6. Список використаних джерел найчастіше подають в алфавітному порядку прізвищ перших авторів праць, що використовувалися в роботі. У тексті посилання позначається цифрою у квадратних дужках відповідно до номера джерела у списку використаних джерел (наприклад [8] ).Приклади оформлення бібліографічного опису наводиться в Додатку Ж. Також, список використаних джерел можна розміщувати у порядку посилань у тексті.
Додатки.
Кожен додаток починається з нової сторінки і називається великими літерами українського алфавіту (наприклад : Додаток А), за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додатки можна ділити на окремі розділи „Додаток Б.2”, „Додаток Б.2.1”.
Заголовок додатка друкується малими літерами (перша літера є великою) посередині рядка.
Додатки курсової роботи можуть містити:
· Результати досліджень;
· Інструкції щодо проведення дослідження;
· Методики, опитувальники та анкети, що використовувалися у роботі;
· Таблиці проміжних цифрових даних;
· Сценарії тренінгів та ін...
3.2. Технічне оформлення курсової роботи
Курсова робота має бути виконана за відповідною структурою з виділенням окремих частин роботи, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, висновків, списку використаної літератури. Охайність і грамотність у мовному та стилістичному плані теж є важливими елементами під час написання та оформлення курсової роботи.
· Курсова робота виконується державною мовою.
· Пошукове дослідження потребує наукового стилю викладу, що на сучасному етапі передбачає безособовий варіант: займенник „Я” не вживається, а займенник „Ми” поступово виходить із ужитку. „Можна вважати...”, „виявлено...”, „доведено...” – такі формулювання є різновидністю безособового стилю.
· Курсова робота друкується з одного баку аркушу білого паперу: 14 кегель, через 1,5 інтервали, шрифт Times New Roman; поля: праве – 10 мм, ліве – 30 мм; верхнє та нижнє – 25 мм; абзацний відступ – 125 мм.
· Курсова робота може бути написана від руки, чітко, легким для читання почерком, без надмірних закреслень та виправлень;
· Кожен з основних розділів курсової роботи (вступ, розділи, висновки, список використаних джерел, додатки) розпочинається з нової сторінки, відступивши з верху на 5 см;
· Усі основні заголовки друкуються великими літерами жирним шрифтом посередині рядка. Після заголовків крапка не ставиться;
Підрозділ нумерують у межах кожного розділу, наприклад другий підрозділ третього розділу ( 3.2. Емоційність невротичних пацієнтів та хворих на шизофренію через призму сприйняття та відтворення слів, в залежності від знаку та інтенсивності емоційного фактору). У кінці назви підрозділу крапки не ставлять.
· Нумерацію і заголовки пунктів друкують у рядку основного тексту з абзацного відступу (наприклад 3.2.1. або 3.2.2.)
· Титульний аркуш залічують до загальної нумерації сторінок; номер сторінки на титульному аркуші не зазначається;
· Сторінки нумерують у верхньому правому кутку аркуша. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, таблиць, рисунків подають цифрами без знака №.
· Список використаних джерел і додатки в обсяг роботи не враховуються;
· Вимоги щодо написання роботи:
- Для 4-го курсу - 35-40 сторінок комп’ютерного тексту; співвідношення теоретичної і емпіричної частини 50% / 50%; 30-35 позицій літературних джерел; мінімальна кількість методик – 3; кількість досліджуваних у груповому дослідженні – 50-60 осіб, індивідуальному – 25-35 осіб.
3.3. Особливості оформлення таблиць
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту (12 шрифтом). Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Якщо у тексті посилаються на дані таблиці, то в логічно зручному місці в круглих дужках зазначають (табл.3) або „...як це видно з табл.3”.
Таблиця 1
Назва таблиці
| Заголовок | Заголовки граф | |||
| Підзаголовки граф | Підзаголовки граф | Підзаголовки граф | ||
Таблиця 2
Мимовільне запам’ятовування слів різної емоційності
| Забарвленість слова | Здорові | Невротичні розлади | Неврозоподібна шизофренія | |||
| Оцінка експертів | Оцінка дослід -х | Оцінка експертів | Оцінка дослід-х | Оцінка експертів | Оцінка дослід-х | |
| “++” | 1,5 | 1,4 | 1,8 | 1,5 | 1,15 | 1,07 |
| “- -“ | 1,25 | 0,8 | 0,7 | 0,7 | 0,6 | |
| “0” | 0,97 | 0,69 | 0,63 | 0,53 | 0,73 | 0,3 |
| “ – “ | 0,5 | 1,1 | 0,4 | 0,47 | 0,6 | 0,4 |
| “+” | 0,4 | 1,25, | 0,4 | 1,5 | 0,36 | 2,3 |
| Всього | 4,62 | 3,93 | 3,54 |
3.4. Правила подання ілюстрацій
До ілюстрацій відносяться – схеми, креслення, діаграми, графіки, фотографії, рисунки.
Назви ілюстрацій розміщуються після їхніх номерів.
Підпис ілюстрації включає 4 основних елементи:
· Скорочене слово рисунок – „Рис.”
· Порядковий номер ілюстрації 1, 2, 3... – „Рис.1”.
· Назву ілюстрації;
· Експлікацію, яка пояснює значення цифр і позначень на ілюстрації.
Назву та усі дані ілюстрації переважно друкують 12 шрифтом.
Рис.2. Порівняння середніх значень інтенсивності гніву, страху та радості в 3-х групах
Посилання на ілюстрації оформлюють аналогічно до посилань на таблиці (Див. Попередній підрозділ).
4. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсові роботи, які, на погляд керівника, заслуговують позитивної оцінки, підлягають захисту. Захист роботи відбувається у встановлений термін у присутності студентів і комісії: керівника і викладачів кафедри. Під час захисту студент називає тему і меті роботи, повідомляє її план і коректно передає зміст. Особливу увагу необхідно при цьому звертати на практичну частину роботи, тобто дослідницьке завдання. В кінці виступу студент формулює висновки. Під час захисту доцільно зауважувати труднощі і проблеми, які виникали у процесі виконання роботи та, особливо, проведення дослідження – така інформація є корисною для усіх присутніх студентів. В процесі захисту виставляється оцінка, яка заноситься в залікову книжку.
4.1. Порядок захисту курсових робіт
1. Декан факультету визначає і затверджує графік захисту курсових робіт та повідомляє його кафедрам і студентам за місяць до захисту.
2. Розпорядженням деканату створюється комісія у складі 2-3 осіб за участю керівника роботи.
3. У випадку невиконання чи несвоєчасного подання курсової роботи на кафедру студент не допускається до захисту. Робота не допускається до захисту і не зараховується також у разі виявлення плагіату чи фальсифікації результатів дослідження.
4. Захист проводиться у такому порядку: спочатку студент (у межах 5-10 хв.) висвітлює зміст і основні підсумки своєї роботи, відповідає на поставлені комісією запитання, що стосуються теми курсової роботи. Після цього голова або хтось із членів комісії зачитує відгук рецензента. Комісія здійснює обговорення курсової роботи і приходить до висновку щодо її оцінки.
5. Результати захисту курсової роботи оцінюються за чотирибальною шкалою: „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Оцінка виставляється в заліково-екзаменаційну відомість та залікову книжку студента. Заліково-екзаменаційна відомість передається в деканат в день проведення захисту.
6. Курсова робота, яка оцінена на захисті оцінкою „незадовільно”, за рішенням комісії може бути направлена на повторний захист з доопрацюванням. Студенту можна запропонувати дослідження нової теми. Термін її виконання встановлює деканат як ліквідацію академічної заборгованості.
7. Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються в установленому порядку. Кращі зразки курсових робіт можуть зберігатися на кафедрі, в читальному залі або бібліотеці факультету.
4.2. Критерії оцінювання курсової роботи
1. Уміння побачити і порушити проблему.
2. Повнота розкриття теми та вміння аналізувати літературні джерела, цілісність та комплексність аналізу.
3. Методологічна грамотність.
4. Адекватний підбір методів дослідження.
5. Уміння формувати та мотивувати вибірку.
6. Володіння методами якісного та кількісного аналізу даних.
7. Якість інтерпретації.
8. Уміння науково формулювати та викладати свою думку.
9. Дотримування принципу науковості, об’єктивності та етичності.
10. Відповідність висновків гіпотезі та меті дослідження, їх коректність.
11. Ініціативність, творчий підхід, самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу.
12. Коректність цитування, оформлення бібліографії та дотримання правил оформлення курсової роботи;
13. Захист курсової роботи: наукова грамотність представлення доповіді, культура мовлення.
14. Уміння відповідати на запитання.
15. Використання засобів унаочнення під час захисту.
Оцінка курсової роботи виводиться на підставі підсумування балів, виставлених комісією на захисті курсової роботи. Критерії оцінювання є наступними:
· уміння порушити проблему й обґрунтувати її актуальність; рівень опрацювання теми, повнота її розкриття; повнота аналізу літературних джерел; методологічна грамотність; адекватність застосованих методів дослідження; валідність досліджуваної вибірки; якість інтерпретації та отриманих результатів дослідження; коректність висновків; творчий підхід; самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу – до 50 балів;
· правильність та акуратність оформлення курсової роботи та бібліографії – до 10 балів;
· виступ на захисті – до 20 балів;
· використання на захисті засобів унаочнення – до 10 балів;
· мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу – до 10 балів.
Оцінка курсової роботи, яка виставляється як диференційований залік, виводиться за загальною сумою балів:
85-100 балів – „відмінно”
70-85 балів – „добре”
45-70 балів – „задовільно”.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Галецька І., Грабовська С., Пилат Н. Курсова робота: Методичні рекомендації до виконання та захисту для студентів психологічних відділень. – Львів: Видавн.Центр ЛНУ ім..І.Франка, 2005. – 38с.
2. Іванцев Н.І. Методичні рекомендації до написання та захисту курсових робіт . – Івано-Франківськ:Плай,2002. – 19с.
3. Козирєв М.П. Методичні вказівки до курсових робіт. – Львів:Друк.ун-ту „Львівський Ставропігіон”, 2003. – 23с.
4. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуття наукового ступеня: Метод.поради. Автор-упоряд. Л.А.. Пономаренко. – К.:Ред. „Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 1999. – 80с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Зразок заяви про затвердження теми курсової роботи
Завідувачу кафедри теорії
та методики практичної психології
доц.. Станкевич В.О.
студента (ки)__курсу факультету психології
стаціонарної (заочної) форми навчання
___________(П.І.П.)__________________
ЗАЯВА
Прошу затвердити тему моєї курсової роботи __________________________
і призначити науковим керівником (посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище й ініціали викладача).
Дата Підпис
Додаток Б
Зразок особистого плану виконання курсової роботи
| № | Вид роботи | Термін виконання |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. | Вибір теми. З’ясування стану вивчення проблеми в літературі . Складання бібліографії. Написання теоретичної частини (перший варіант) Підбір методик і складання схеми дослідження. Проведення дослідження. Опрацювання отриманих результатів. Уточнення мети, завдань та обґрунтування концепції роботи. Підготовка тексту курсової роботи. Написання вступу та висновків. Оформлення роботи. Підготовка до захисту та оформлення унаочнень. Захист курсової роботи. Успішне святкування та асиміляція отриманого досвіду. |
Додаток В