Колективні монографії (чотири автори і більше), збірники статей
Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети / В.Астахова, К.Астахова, Є.Бондарєв та ін.; за заг. ред. М.Панова. – К.: Ін Юре, 2002. – 476 с.
Політична історія України: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.Танцюри. – К.: Академія, 2001. – 488 с.
Зібрання творів
Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2-х т. – К.: Основи, 1995.
Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – Т. 10. – К.: Наук. думка, 1998. – 408 с.
Окремі праці із зібрання творів, збірок одного автора
Вороний М. Лист до М.Коцюбинського, 23 лют. 1896 р. // Листи до М.Коцюбинського / Упоряд. та коментарі В.Мазного. – К.: Укр. пропілеї, 2002. – Т. 1. – С. 152–153.
Статті, окремі праці з тематичних збірників, матеріалів конференцій тощо
Грицак Я.Й. До генези ідеї політичної самостійності України // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – К.: Наук. думка, 1992. – Вип. 1. – С. 15–37.
Петренко Г.Є. Метафізика людини: від Г.Сковороди до релігійної філософії ХХ століття // Тези доп. ІІ Харківських Сковородинівських читань: «Національна філософія: сучасне, минуле та перспективи». – Харків, 1993. – С. 14–16.
Статті з журналів
Горєлов М. Дмитро Донцов: штрихи до політичного портрета // Укр. іст. журн. – 1994. – № 5. – С. 78–86; № 6. – С. 89–97.
Статті, інформація з газет
Осташ І. Приєднання України до СОТ: проблеми та перспективи // Голос України. – 2002. – 26 лип. – С. 6.
Викладач, перевіряючи реферат, звертає увагу на такі моменти:
− рівень оволодіння студентом матеріалами дослідженої теми (ступінь знайомства автора роботи з актуальним станом розглянутої проблематики, повнота оперування джерелами, ступінь використання в роботі результатів оригінальних наукових досліджень і встановлених наукових фактів);
− особисті заслуги автора реферату (наукове значення власних розробок студента, новизна поданого матеріалу й розглянутих аспектів проблеми, використання при написанні роботи додаткових відомостей, отриманих із джерел, відшуканих студентом самостійно);
− характер реферату (логічність подачі матеріалу, грамотність автора, правильне оформлення роботи, відповідність реферату всім стандартним вимогам).
2.5 Вивчення матеріалу підручника. Основною формою самостійної роботи студентів є послідовне вивчення розділів підручника, ознайомлення з додатковою літературою й виконання відповідних контрольних завдань.
Завдання для самостійної роботи розроблені з урахуванням структури підручника Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007 (та подальші перевидання). Його текст повністю узгоджено з робочими програмами з дисципліни «Історія України» для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання ПолтНТУ.
Номер варіанта завдання для самостійної роботи студента визначається за жеребом на першому семінарському занятті й фіксується у журналі викладача. Тоді ж затверджується графік виконання студентами групи завдань до кожного розділу підручника. Перевірка викладачем виконаних завдань здійснюється на семінарських заняттях чи під час індивідуальних консультацій.
Завдання, виконане без поважної причини пізніше встановленого терміну, оцінюється вдвічі меншою кількістю балів. У випадку хвороби студента чи пропуску занять з іншої поважної причини, при поновленні відвідування занять студент повинен узгодити з викладачем перенесення крайньої дати виконання завдання. Якщо цього не буде зроблено з ініціативи студента, термін виконання завдання автоматично подовжується на два тижні з дня поновлення навчання, але не пізніше початку екзаменаційної сесії. При цьому всі наступні завдання належить виконати згідно з графіком, затвердженим на першому семінарському занятті.
Способи поточного та підсумкового
Контролю знань студентів
Індивідуальна й самостійна роботи студентів регулярно контролюються, аналізуються та оцінюються викладачем. Перевірка виконання студентами відповідних завдань відбувається як під час аудиторних занять, так і на консультаціях, у формі тестування, письмових контрольних робіт, усного опитування, реферативних виступів на семінарських заняттях, індивідуальних співбесід, колоквіумів. Результати індивідуальної та самостійної роботи враховуються при виставленні атестаційної оцінки під час міжсесійного контролю та безпосередньо впливають на екзаменаційну оцінку.
Контроль знань студентів денної форми навчання у ПолтНТУ здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Її запровадження спрямоване на забезпечення ритмічності роботи студентів протягом семестру; сприяння рівномірному розподілу навчального навантаження; активізацію уваги студентів до предмета; мінімізацію самовільних пропусків занять; упорядкування самостійної навчальної діяльності студентів і, зрештою, зменшення напруженості екзаменаційних сесій. Важливою рисою модульно-рейтингової системи є більша об’єктивність оцінювання засвоєння матеріалу студентами, зведення до мінімуму суб’єктивних чинників.
Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів із курсу «Історія України» передбачає кілька видів навчальної діяльності та відповідні форми контролю, зокрема:
§ опитування й оцінювання знань студентів під час семінарських занять;
§ оцінювання виконання студентами індивідуальних завдань;
§ перевірка й оцінювання якості виконання завдань для самостійної роботи;
§ міжсесійний контроль (атестація);
§ проведення і перевірка письмових контрольних робіт, тестування;
§ індивідуальні співбесіди;
§ семестровий екзамен.
Важливо усвідомити, що відповідь студента (на семінарському занятті, на питання екзаменаційного білету тощо) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму. Водночас студент є цілковито вільним в оцінці історичних діячів, подій, явищ чи фактів. Його особисте ставлення, підкріплене необхідними аргументами, ніяк не відобразиться на оцінці відповіді викладачем.