ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СТУДЕНТСЬКОЇ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МОВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До написання курсових і випускних

Кваліфікаційних робіт

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 4 від 28 грудня 2010 року

Запоріжжя


УДК: 378 14 (076)

 

Українська мова: Методичні вказівки до написання курсових і випускних кваліфікаційних робіт / Укладачі: П.І. Білоусенко, Л.П. Бойко. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 80 с.

 

У посібнику викладені поради щодо методики підготовки та написання курсових і випускних кваліфікаційних робіт з української мови. Окреслююються основні етапи роботи – вибір теми дослідження, обґрунтування актуальності, визначення об’єкта і предмета, формулювання мети й завдань, збір і систематизація фактичного матеріалу, опрацювання наукової літератури. Подаються також вимоги до оформлення цих робіт і зразки титульної сторінки, змісту, реферату, вступу і висновків, бібліографічного опису в списку джерел.

 

Рецензент: О.М. Горошкіна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

 

 

Відповідальний за випуск: П.І. Білоусенко

 


ПЕРЕДМОВА

 

 

Важливим складником професійної підготовки майбутніх словесників є науково-дослідна робота. Вона, з одного боку, дає змогу студентові реалізувати на практиці знання та навички, набуті під час вивчення мовознавчих дисциплін, з другого - зорієнтована на власний науковий пошук студента. До науково-дослідних робіт належать курсова, бакалаврська, дипломна й магістерська роботи.

Першою серйозною науковою розвідкою студента є курсова робота, написання якої передбачене навчальним планом уже на першому курсі. Саме вона допомагає студентові систематизувати здобуті теоретичні знання з вивченого розділу чи курсу сучасної української літературної мови, історії української літературної мови, діалектології, стилістики, оволодіти первинними навичками проведення сучасних наукових досліджень. Уже на цьому етапі виявляється здатність студента самостійно осмислити проблему, уміння вести бібліографічний пошук, аналізувати мовний матеріал.

Підсумковою науково-дослідницькою роботою студента, що має комплексний характер, є дипломний твір. Залежно від освітньо-кваліфіка-ційного рівня вищої освіти розрізняють три види дипломних робіт, що виконуються випускниками вишів ІV рівня акредитації:1 ) кваліфікаційна робота бакалавра; 2) дипломна робота спеціаліста; 3) магістерська кваліфікаційна робота. Вони відрізняються і за обсягом, і за постановкою проблеми, і за рівнем заглиблення у тему дослідження, і за ступенем наукової новизни тощо.

Кваліфікаційна робота бакалавра – самостійне наукове дослідження студента-випускника, яке має продемонструвати рівень знань, набутих ним у межах навчального плану бакалавра, і ступінь оволодіння методикою наукової праці. Дослідження мусить будуватися на ґрунтовній теоретичній базі, самостійно дібраному фактичному матеріалі, воно не повинно бути компілятивним, позбавленим власних узагальнень та інтерпретацій. Бакалаврська робота може базуватися на курсовій роботі.

Дипломна робота спеціаліста – це також самостійне наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Воно передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності. У ньому обов’язково мають бути нові дані, нові спостереження в обраній проблемі або оригінальне висвітлення й узагальнення уже відомих фактів. Дипломна робота спеціаліста повинна засвідчити високий рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки випускника, вміння проводити науково-дослідну роботу.

Вищі вимоги висуваються до магістерської кваліфікаційної роботи. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і виконувати конкретні завдання. Вона має бути самостійним, оригінальним з погляду розвитку сучасної мовознавчої науки дослідженням, відзначатися високим ступенем наукової новизни, обґрунтованості й достовірності досягнутих результатів. Магістрант мусить добре знати стан розробки досліджуваної проблеми, критично оцінювати досягнення інших учених, самостійно робити вагомі, достатньою мірою арґументовані висновки, переконливо вести дискусії з іншими авторами, володіти методами і прийомами наукового дослідження. Магістерська кваліфікаційна робота повинна бути виконана на порівняно значному й доброякісному фактичному матеріалі. Основою захисту тут є принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей.

Мета цього посібника – у популярній формі познайомити студентів з методикою підготовки і написання наукових робіт з проблем українського мовознавства різного рівня, починаючи від курсової роботи і закінчуючи кваліфікаційною роботою магістра. У ньому містяться поради щодо вибору теми, обґрунтування актуальності роботи, формулювання мети й завдань, структурування наукового дослідження, збирання й опису фактичного матеріалу, опрацювання наукової літератури.

У посібнику подаються також вимоги щодо літературного й технічного оформлення студентської наукової роботи.


ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СТУДЕНТСЬКОЇ

НАУКОВОЇ РОБОТИ

 

Наукова робота виконується для того, щоб у кінцевому підсумку в обраній галузі здобути нові знання. З самого початку наголошуємо ще раз: здобути нові знання! Тому застерігаємо від помилкового уявлення про курсову (бакалаврську, дипломну, магістерську) роботу як про твір компілятивний, зітканий з чужих думок, який базується на результатах досліджень інших мовознавців, викладених у відомих чи маловідомих працях. Безсумнівно, будь-якому дослідникові, а тим більше молодому, важко здобути абсолютно нові знання, оскільки майже в кожній галузі науки працювало не одне покоління вчених і кожне покоління щось додавало до знань, набутих попередниками. Тому лінгвісти, як правило, розширюють, доповнюють, уточнюють, конкретизують відомі дані або поширюють відомі результати на нові системи й підсистеми мови. Так, відкриття в ХІХ ст. фонеми (=звукового типу мови) зумовило обґрунтування новими поколін-нями мовознавців морфеми, морфонеми, субморфеми, фраземи, синтаксеми тощо. Нерідко трапляється й таке, що старі знання замінюються новими. Наприклад, у східнослов’янському мовознавстві тривалий час вважали, що суфікс –ість (< -ость)запозичено з мови старослов’янської. Згадану точку зору в 1927 році обґрунтував російський академік С.Обнорський. Твердження про запозичений характер суфікса переходило з підручника в підручник, аж поки наприкінці 50-х – на початку 60-х років росіянин М.Шанський, білорус М.Павленко, українець І.Ковалик (кожен на матеріалі рідної мови!) беззаперечно довели автохтонність згаданого форманта, який вельми поширений у східнослов’янських мовах. Ця обґрунтована думка зараз ні в кого не викликає заперечення, і можна стверджувати, що відбулася заміна одних знань іншими.

Нагадаємо, що дослідження студента-першокурсника, як і випускника, – це форма поглибленого навчання й наукової підготовки майбутнього фахівця-філолога. У процесі виконання наукової роботи студент розширює знання шляхом поглибленого вивчення однієї з тем курсу сучасної української літературної мови, історії української літературної мови, української діалектології, стилістики сучасної української літературної мови, набуває навичок самостійного ведення наукової роботи.

Науково-дослідницький твір першокурсника, зрозуміло, відрізнятиметься від дипломної роботи спеціаліста чи магістра. Проте за будь-яких умов до студентського наукового дослідження висувається ряд вимог. Автор як курсової, так і дипломної чи магістерської роботи повинен виявити добру обізнаність із доступною літературою з проблеми, уміння її аналізувати, робити зіставлення й висновки. Робота має базуватися на самостійно дібраному мовному матеріалі, підкріпленому відомими науковими положеннями, або по-новому інтерпретованому. Незалежно від того, над яким видом наукової роботи працює студент, він мусить навчитися чітко визначати мету й завдання роботи, відповідно до цього систематизувати й аналізувати матеріал, уміти узагальнювати результати пошуків, обґрунтовано форму-лювати висновки.

Виклад матеріалу повинен будуватися на засадах логічної послідовності й безперервності. Наступна думка має витікати з попередньої, а остання готувати майбутню. Неприпустимим є нанизування прикладів без їх аналізу.

Робота має бути написана грамотно, з дотриманням усіх норм науко-вого стилю української літературної мови, добре вичитана, бездоганно оформлена.

Текст наукової роботи не повинен містити риторичних запитань, вигуків, розмовних конструкцій типу “між іншим”, “принагідно зауважимо”, “хочеться додати до сказаного”тощо. Не допускається виклад матеріалу від першої особи: “Я спостерігав”, “Я вважаю”, “Мені здається”, “На мою думку”.

У науково-дослідницькій роботі студента не повинно міститися загальновідомої банальної інформації.

Підготовка наукового дослідження передбачає такі найголовніші етапи: вибір теми; з’ясування об’єкта і предмета; визначення мети і завдань дослідження; бібліографічний пошук і вивчення літератури з проблеми; збирання мовного матеріалу, його систематизація; складання плану роботи; написання тексту; літературне й технічне оформлення роботи. Після цього здійснюється її рецензування і захист.

 


ВИБІР ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Вибір теми дослідження – перший і дуже відповідальний крок у науковій роботі. В українській мові є достатньо вивчені ділянки, де молодому дослідникові з погляду сучасних теоретичних уявлень про мову важко знайти предмет і об’єкт для дослідження. Отже, дослідникам-початківцям конче необхідні знання про … незнання, тобто про те, що на сьогодні в науці про мову ще не зроблено, а потреба в цьому є. Зважте на те, що знання про незнання–це дуже цінні знання, їх людина здобуває, тривалий час працюючи в обраній галузі лінгвістичних досліджень. Не всі студенти, на жаль, мають такі знання, тому тематика курсових і дипломних робіт готується викладачами кафедри. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему. Це буває тоді, коли він уже в школі працював у певній ділянці українського мовознавства, готував дослідження на МАН і має „свою тему”. Студент, який береться за виконання курсової (дипломної) роботи, повинен критично оцінити рівень своїх знань і філологічних навичок, з’ясувати коло найближчих інтересів. У науковій роботі дуже важливо, щоб тема дослідження відповідала нахилам студента, подобалася йому, викликала інтерес. Вибір теми має бути вмотивованим. Для цього треба мати хоча б приблизні уявлення про неї. Зазвичай студенти намагаються взяти широку тему й бояться вузьких, бо на перший погляд їм здається, що тут немає про що писати. Це дуже часто зовсім не так! Навпаки, роботи на широкі теми, де нібито відразу зрозуміло, у якому ракурсі вести пошук, часто бувають поверховими, несамостійними. Натомість вузька тема опрацьовується глибше, детальніше. Отже, перед вибором теми проконсультуйтеся з науковим керівником, окресліть можливі напрямки дослідження. Але за будь-яких умов слід обґрунтовувати напрямок дослідження, його джерельну базу.

Прагніть обрати таку тему і так виконати роботу, щоб її могли вико-ристати інші мовознавці, щоб ваше дослідження, образно кажучи, слугувало цеглинкою в спільній побудові великої споруди знань про мову. При цій нагоді хочеться згадати невелику статтю відомого українського мовознавця С.П. Бевзенка “Словотвір українських прізвищ Чернігівщини в ХVІІ ст.”, написану ним у 1974 році. Цю статтю часто цитують українські, польські, чеські лінгвісти, і то не лише з поваги до вченого, а тому, що на його спосте-реження, аналіз, підрахунки покладаються, їх використовують у побудові власних концепцій дослідники історії словотвірних систем українського іменника, прикметника, дослідники історії українських власних назв.

Науковцеві-початківцю, приміром, важко сказати щось нове про словотвірну систему сучасної української мови взагалі. Однак процеси словотворення в окремих галузях науки, техніки, медицини, культури, спорту, тобто в певних тематичних групах лексики ще й на сьогодні залишаються малодослідженими; є вагома потреба вивчення словотвірних неологізмів у мовних системах окремих письменників, словотвірних тенденцій в усному мовленні різних верств і соціальних груп населення тощо. І результати цих студій справді можна використовувати в ширших, узагальнюючих працях. Але за тієї умови, коли ваше дослідження буде відоме науковій громадськості, тобто буде опублікованим.

Необхідно зважати й на те, що успішне виконання роботи часто диктується можливостями університетської чи іншої доступної бібліотеки.

Не забувайте, що мовознавчі дослідження студента – це ваші перші кроки в науці, де ви ознайомлюєтеся з методикою, технікою наукової праці. Не все зразу вдається, тож не бентежтеся, якщо ґрунтовний аналіз вашої першої розвідки зазнáє критики, а порадійте цьому: не помиляється той, хто нічого не робить, а зауваження розкриють шляхи поліпшення вашої праці.