Викладення тексту документу.

⇐ Назад

Текст документу повинен бути стислим, чітким.

В тексті документу, за виключенням формул, таблиць і рисунків, не допускається :

-застосовувати математичний знак мінус ’’ - ’’ перед від’ємним значеннями величини ;

- застосовувати знак ’’ O ’’ для позначення діаметра ;

- застосовувати без числових значень математичні знаки, наприклад

>( більше ) , < ( меньше ) , = ( дорівнює ), а також знаки № ( номер ) і % ( процент ).

Перелік допустимих скорочень слів встановлений стандартами.

Умовні буквені позначення, зображення або знаки повинні відповідати прийнятим в діючому законодавстві.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, які входять у формулу, якщо вони не пояснені в тексті, повинні бути приведені під формулою. Пояснення кожного символа слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи приведені у формулі.

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій. При переносі формули на знаку множення приміняють знак ’ * ’.

Формули можуть бути виконані машинописним, машинним способами або креслярським шрифтом висотою не меньше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускається.

Формули, за виключенням формул, які знаходяться в додаткох, повині нумеруватись наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули з правої сторони в круглих дужках. Першу формулу позначають - ( 1 ).

Формули, які містяться в додатках, повині нумеруватись окремо арабськими цифрами в межах кожного додатку. Перед кожною цифрою добавляють позначення додатку, наприклад ( с.1 ).

Примітки слід розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або таблиці, до яких відносяться ці примітки, і писати з великої букви з абзацу. Якщо примітка одна, то після слова “Примітка” ставиться тире і примітка пишеться з великлї букви. Одну примітку не нумерують. Кілька приміток нумерують по порядку арабськими цифрами. Примітку до таблиці розміщують в кінці таблиці над лінією, яка позначає кінець таблиці.

Кількість ілюстрацій повина бути достатньою для пояснення тексту.

Ілюстрації повинні виконуватись у відповідності до вимог стандартів ЄСКД та СПДС. Ілюстрації, за виключенням ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один , то він позначається “Рисунок 1”.

Ілюстрації кожного додатку нумерують окремо арабськими цифрами з добавленням перед цифрою позначення додатку. Наприклад - Рисунок А.5.

При посиланнях на ілюстрації слід писати “. . . у відповідності до рисунка 2 ”.

Ілюстрації при необхідності, можуть мати назву і пояснюючі дані. Слово “Рисунок” і назву розміщують після пояснюючих даних розміщують так: Рисунок 1 - Деталі приладу.

Матеріал, який доповнює текст документу, допускається розміщувати в додатках.

Додатки оформляють як продовження даного документу на наступних листках або випускають як окремий документ.

Додатки можуть бути обов’язковими і інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендовані або довідковими.

У тексті документу на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розташовують у порядку посиланя на них у тексті.

Кожний додаток необхідно починати з нової сторінки, де вказано на верху по середині сторінки слово “додаток” і його позначення, а під ним в дужках для обов’язкового додатку пишуть слово “обов’язковий”, а для інформаційного – “рекомендований” або “довідковий”.

Додаток повинен мати заголовок, який записують семетрично відносно тексту з великої букви в окремому рядку. Додатки позначають великими буквами українського алфавіту, починаючи з А, за виключенням букв І, Ї,З,Й,О,Ч,Ь. Після слова “додаток” ставять букву, яка його позначає. Допускається позначати додатки буквами латинського алфавіту, за виключенням I, O. Якщо в документі один додаток, то він позначається “додаток А”. Додатки, як правило виконують на листах формату А4.Допускається оформляти додатки на листах формату А3, А4х3, А4х4, А2, А1 за ГОСТ 2.301.

Текст кожного додатку, при необхідності може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які номерують в межах кожного додатку. Перед номером ставиться позначення цього додатку. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною документу наскрізну номерацію сторінок. Всі додатки повинні бути перераховані у змісті документу (при наявності) із вказанням номерів і заголовків.

Таблиці приміняють для кращої наглядності і зручної порівняння показників.

Таблиця, за виключенням таблиць додатків, слід номерувати арабськими цифрами наскрізною номерацією.

Таблиці кожного додатку позначають окремою номерацією арабськими цирфами, добавляючи перед цифрою позначення додатку.

Якщо в документі одна таблиця, то вона повинна бути позначена “Таблиця 1” або “ Таблиця В.1”, якщо вона приводиться в додатку В.

На всі таблиці документу повинні бути проведені посилання в тексті документу, при посиланні слід писати слова “Таблиця” і вказати її номер.

Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої букви, а підзаголовки – з малої букви,якщо вони складають одне речення з заголовком, абог з великої букви, якщо вони мають самостійне позначення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки неставлять.

Таблиці зліва, з права і знизу як правило обмежують лініями.

Ділити заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які ділять рядки таблиці, допускається непроводити, якщо їх відсутність не затрудняє користування таблицею.

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається заголовок записувати перпендикулярно. Шапка таблиці повина бути відділена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків повина бути не меньше 8 мм. Таблицю, в залежності від її розміру, розміщують під текстом, в якому приведено посилання на неї, або на наступній стороні. Допускається розміщувати таблицю вздовж довгої сторони листа документу.

Слово “Таблиця” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово “Продовження таблиці”. Приклад

Таблиця 2- Структура запису

Назва поля	Тип даних

Якщо в кінці сторінки таблиця перекривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині горизонтальну лінію, яка обмежує таблицю, не проводять.

Графу “Номер по порядку” в таблицю включати не допускається. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається у тих випадках, коли в тексті документу даються посилання на них.

Замінювати лапками в таблиці цифри, які повторюються, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і розмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

Якщо необхідно, пояснити окремі дані, які приведені в документі, то ці дані слід позначати надрядковими виносками.

Виноски розміщують з абзаційного відступу в кінці сторінки, на якій вони позначені і відділяють від тексту короткою горизонтальною лінією з лівої сторони, а до даних розміщених в таблиці, в кінці таблиці над лінією, яка позначає кінець таблиці.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова чи символу, до якого дається пояснення.

Знак виноски виконують арабськими цифрами із дужкою і розміщують на рівні верхнього обрізу шрифту.

4.Методичні вказівки по оформленню окремих розділів.

У короткому вступі студент викладає актуальне значення теми роботи, програмування та використання комп’ютерної техніки в сучасному суспільстві.

Вступ – початок викладу змісту ПЗ. Заголовком повинно бути слово “ВСТУП”, написане окремим рядком великими літерами. Вступ повинен характеризувати сучасний стан проблеми, задачі питання які розробляються в КП, а також мету роботи. У вступі доцільно обгрунтувати по суті необхідність проведення роботи, вказати галузь можливого використання розроблених програм, висновків і рекомендацій.

У аналітичному огляді необхідно грунтовно і систематично викласти сучасний стан проблеми, задач і питань, які необхідно розв’язати у проекті. Відомості, включені в аналітичний огляд, повинні об’єктивно оцінювати досягнутий на даний час науковий (науково-технічний) рівень за метою проекту, правильно вибрати шляхи та засоби досягнення поставленої у завданні мети. Тобто цьому розділі коротко описується опрацьований студентом теоритич ний матеріал по темі роботи.

Математична постановка задачі містить виклад та обгрунтування математичного методу розв’язання практичного завдання проекту.

Блок-схема алгоритму задачі оформляється згідно вимог ГОСТ 19.003-80, а правила заповнення схем – ГОСТом 19.002-80 ЕСПД.

Блоки номеруються та коротко описується їх дія або призначення.

Текст програми обов’язково роздруковується на принтері.

В довільній формі описуються:

· типивхідних, проміжних даних та результатів;

· типи використаних підпрограм та їх призначення;

· використані стандартні модулі та власні;

· основна програма;

· ім’я програмного файлу та виконавчого;

· їх об’єми та час небхідний для виконання.

Результати роботи програми роздруковуються на принтері, а також тестовий варіант вхідних даних, при яких одержані результати.

У висновку студент робить самостійні виновки про значення теми роботи, про основні етапи розв’язання прикладних задач, про набуті приктичні навики роботи на ЕОМ. Також студент подає перелік використаної літератури при виконанні курсової роботи.

5. Порядок виконання курсової роботи

1. Ознайомитись з темою курсової роботи. В даній методичній розробці після кожної теми роботи вказується перелік питань, які студент по винен самостійно опрацювати з рекомендованої літератури, і скласти короткий конспект опрацьованого теоретичного матеріалу по темі роботи.

Таким чином теоритичний розділ роботи вже готовий.

2. Уважно прочитати постановку задачіз індивідуального завдання.

Чітко визначити :

· що дано в задачі?;

· що необхідно знайти ?;

· яким способом (методом) від вхідних даних приходимо до результату?;

· скласти математичну постановку задачі, ввівши умовні позначення вхідних даних,результатів та записати формули їх розрахунку.

3. Скласти сценарій розв’язання задачі і зобразити його при допомозі умовних позначень у вигляді блок-схеми. Коротко описати по блоках алгоритм задачі.

4. По складеному алгоритму записати програму на мові програмування ви сокого рівня.

5. Ввести програму в ЕОМ з клавіатури, тобто створити програмний файл.

6. Налагодження програми полягає в вилучені помилок допущених на всіх етапах підготовки задачі до розв’зання на ЕОМ. Синтаксичні помилки виявляються транслятором (компілятором), який видає повідомлення про місце помилки та її тип. Після успішної компіляцїї програми створити виконавчий файл з розширенням .exe. Зберегти останню версію програми.

Виявлення семантичних (логічних) помилок здійснюється на етапі тестування програми.

7. Тестування програми - це перевірка привильності роботи програми на певному (тестовому) варіанті вхідних даних. Одержані результати перевіряються, аналізуються.

8. Результати оформляються у вигляді, зручному для сприйняття користувачем - побудова таблиць, графіків, гістограм, наявність пояснювального тексту, графічне та звукове оформлення, різноманітність кольорів.

9. Виводимо на прінтер текст програми та результати її роботи.

10. Оформляємо “Пояснювальну записку до курсової роботи” за зразком.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

Курсова робота

з навчальної дисципліни

“ СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ“

НА ТЕМУ:

студента _______ курсу фаху 5.091504

Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж

____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я по-батькові)

Керівник _________________

Студент _________________

Оцінка _________________

НОВОВОЛИНСЬК

№ рядка	формат	Позначення	Найменування	Кіл. арк.	№ екз	Приміт.
	А4		Завдання на
			роботу
	А4		Розрахунково-
			пояснювальна
			записка

Нововолинський електромеханічний технікум

Завдання для курсової роботи

з навчальної дисципліни:

«Системне програмування»

видане студенту ___________________________________________________________________

___________ курсу групи _________________ спеціальності 5.091504

Обслуговування комп'ютерних та інтелектуальних систем та мереж

Тема роботи _______________________________________________________

Постановка задачі _________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Зміст пояснювальної записки

Видане ___________________ року.

Індивідуальне завдання одержав ____________________________________________________________________

( підпис студента, дата та прізвище )

Термін виконання __________________________ року.

Керівник __________________________

Голова ЦК __________________________

Зав. відділенням _____________________

⇐ Назад