Iсторичнi обставини утворення УНР i УСРР, початку

Полтава 2011

Методичні рекомендації з підготовки до семінарських занять та виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» для студентів І курсу денної форми навчання напрямів підготовки: «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит», «Міжнародна економіка». - Полтава: ПолтНТУ, 2011.- 52 с.

Укладач: доцент, кандидат історичних наук О.В.Козак

Відповідальний за випуск: В.В. Сажко, доцент, к.і.н.

Рецензент: І.М. Гавриленко, доцент, к.і.н.

Затверджено науково-методичною

радою університету

протокол № від 2011 р.

19.

Зміст

І.Загальні методичні вказівки. 4

ІІ. Індивідуальна та самостійна робота студента. 8

ІІІ. Питання для самостійного вивчення. 9

ІV. Методика виконання та оформлення реферативної роботи. 24

V. Тематика рефератів. 25

VІ. Плани семінарських занять. 26

УІІ. Питання до підсумкового контролю знань. 42

Зразок оформлення титульної сторінки реферативної роботи. 47

Вимоги до посилань і списку літератури. 48

І.Загальні методичні вказівки

Інтерес до минулого існує з тих пір, як з`явився людський рід. Історія – це минуле, повернуте у майбутнє, наука, яка не лише розповідає про те, що було колись, вона також формує уявлення людини про себе. Без ґрунтовних наукових знань про минуле свого народу не можливо зрозуміти сучасність, передбачити, а тим більше будувати майбутнє. Сьогодні, з приходом демократії, соціальним прогресом, побудовою громадянського суспільства сучасна історична наука звільнилася від ідеологізації та політизації історичних явищ і подій, стала на шлях переосмислення та оновлення історичних знань. Завдання побудови в Україні демократичного громадянського суспільства вимагає формування відповідної суспільної свідомості, чому сприяє багато чинників, у тому числі знання української історії. Розбудова самостійної держави потребує спеціалістів, здатних продовжити кращі традиції українства, розбудови державності. Історичний досвід відіграє велику роль у процесі національного відродження нашого народу. Тому , історія України є дорогоцінною спадщиною, яка охоплює віхи історичного шляху українського народу, який к продовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію.

Дисципліна «Історія України» є однією з головних складових гуманітарної загальноосвітньої підготовки фахівців з вищою освітою. Вона сприяє розвиткові особистості, формуванню її політичної відповідальності та творчого підходу до вирішення суспільних проблем. Засвоєння історичного досвіду допоможе майбутнім спеціалістам зайняти чітку громадянську позицію, розібратися у складностях сучасного життя та надасть можливість утверджувати державність. Вивчення історії України допомагає студентам усвідомити історичні корені свого народу, етапи його формування.

Предметом курсу «Історія України» є історична діяльність і суспільне життя українського народу на різних етапах його існування, його соціально-економічний, політичний і культурний розвиток, місце в системі міжнародних відносин та у світовій цивілізації. Мета курсу полягає у наданні знань про сутність суспільно-політичних процесів, що відбувалися в минулому і відбуваються в сучасній Україні, їх об`єктивну зумовленість, Завдання курсу:

- виробити вміння аналізувати й оцінювати явища соціально-політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії;

- узагальнити досвід національного державотворення, традиції української державності, значення боротьби українського народу за її відродження та збереження;

- зіставити історичні процеси з епохами, застосувати набуті знання для прогнозування суспільних процесів;

- сформувати свідомість громадянина і патріота України.

Предметом історичної науки, в загальному розумінні, є генезис і процес розвитку науки у минулому. Розуміється історична реальність, тобто те що було, але чого вже нема, що недоступно безпосередньому спостеріганню. Є лише залишки, сліди, пам`ятники минулих процесів і є сучасне ставлення науки, реальність сьогодення, як продовження історичної реальності. Для відображення реально існуючої в минулому дійсності науковці використовують історичні джерела. Існує загальноприйнята класифікація джерел з історії України за типами і видами. Класифікація джерел за видами стосується лише писемних пам`яток. Виділяють такі типи історичних джерел: археологічні, антропологічні, лінгвістичні, міфологічні та писемні.

На кафедрі створені необхідні умови для успішної роботи студентів із вивчення історії України. Забезпеченість університетської бібліотеки підручниками, навчальними посібниками та спеціальною літературою з даного курсу є в цілому достатньою.

Підручники можна отримати на навчальному абонементі. Основна кількість навчальних посібників, спеціальної літератури, журналів знаходиться в читальному залі з гуманітарних дисциплін (№3). Словники, довідкову літературу, поточну періодику можна переглянути у читальному залі №1, спеціальну літературу для більш поглибленого вивчення окремих тем курсу одержати на абонементі наукової літератури.

Кафедрою створено спеціальний фонд роздаткового матеріалу у вигляді ксерокопій з історичних джерел, окремих наукових статей та публікацій у періодиці. Матеріали цього фонду постійно доповнюються і поновлюються, вони містять найсучасніші наукові концепції, репрезентують різні погляди на проблеми вітчизняної історії та рекомендуються студентам для обов`язкового опрацювання в ході самостійної підготовки.

Навчальний процес в ПолтНТУ організований за кредитно модульною системою і спрямований на демократизацію освітнього процесу, створення умов для перетворення студента з об`єкта навчання у відповідального суб`єкта, для самодостатнього розвитку особистості через формування у студентської молоді здатності до самоосвіти, самопізнання і самовираження власної індивідуальності.

Навчальний матеріал з дисципліни структурований за модульним принципом і складається з 4-х змістовних модулів.

У результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен:

Знати:

- особливості становлення та розвитку українського народу;

- формування української державної ідеї;

- боротьбу за національно-державну незалежність, пов`язані з нею героїчні подвиги, тріумфи та трагедії;

- видатних діячів минулого та сучасної України, їх роль та значення в історії України.

Вміти:

- самостійно вивчати і аналізувати різноманітні документи і матеріали щодо минулого і сучасного України;

- аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти;

- застосовувати здобуті знання і навики при аналізі сучасного історичного етапу і визначенні перспектив розвитку історичного процесу.

- Використовувати здобуті знання з історії при вивченні інших історико-правових дисциплін та в науковій роботі.

Контроль знань студентів денної форми навчання здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Модульно-рейтингове оцінювання знань студентів

Звітність студента – екзамен. Загальна трудомісткість дисципліни – 100 балів, із них до 50 балів студент може отримати впродовж семестру, решта 50 балів припадає на підсумковий контроль.

· структурний модуль семінарських занять (виступи на семінарах, а в разі їх пропусків з поважної причини – індивідуальні співбесіди на консультаціях) – 75%;

· структурний модуль індивідуальної роботи (за вибором – виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, наприклад робота з вивчення матеріалу підручника, підтверджена результатами перевірки відповідних контрольних завдань, або виконання індивідуальних завдань науково-дослідницького характеру, зокрема підготовка рефератів, виступів на студентську чи загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт) – 25%.

За змістовними модулями трудомісткість дисципліни розподіляється пропорційно до їхнього обсягу.

1. Інтегральне оцінювання знань включає такі види контролю:

· виступ на семінарському занятті – до 3 балів (відповідно до отриманої оцінки за трибальною шкалою – 1, 2, 3), так само оцінюються письмові контрольні роботи або результати тестувань, котрі викладач може проводити під час семінарів;

· доповнення на семінарському занятті – 1 бал за кожний змістовний виступ (у сукупності за семінарське заняття студент максимально може заробити 5 балів);

· виконання індивідуальних завдань – залежно від рівня складності та якості роботи (наприклад, текст наукова новизна, продуманість структури, оформлення);

· самостійна робота з вивчення матеріалу підручника – 1бал за кожне вчасно та якісно виконане завдання.

Присутність на лекціях і семінарах не оцінюється в балах. Пропуски занять підлягають обов’язковому відпрацюванню в індивідуальному порядку під час консультацій. Пропущене заняття має бути відпрацьоване упродовж двох наступних тижнів, при тривалій відсутності студента на заняттях з поважної причини встановлюється індивідуальний графік відпрацювання пропусків, але не пізніше початку екзаменаційної сесії.

Систематичні пропуски занять без поважної причини (у разі неявки більше, ніж на 1/3 аудиторних занять) і без вчасного відпрацювання караються нарахуванням «штрафних» балів (до 10 максимально).

Участь студентів у науковій роботі кафедри історії заохочується нарахуванням додаткових балів (до 5 максимально).

2. Підсумковий контроль (екзамен) здійснюється у формі письмового тесту. Останній складається з закритої частини (5 питань – максимальна сукупна оцінка 10 балів) та відкритої частини (3 теоретичні питання – максимальна сукупна оцінка 30 балів).

3. Загальні основи оцінки знань студентів:

· відповідь студента (на семінарському занятті, на теоретичні питання під час здійснення підсумкового контролю) має відповідати вимогам методологічних принципів історичної науки – об’єктивності та історизму;

· студент вільний в оцінці історичних подій, явищ, фактів.

4. Критерії конкретних оцінок:

· оцінка «відмінно» – повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій;

· оцінка «добре» – тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів (допускаються несуттєві неточності);

· оцінка «задовільно» – знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей (можливі суттєві неточності, помилки);

· оцінка «незадовільно» – прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне чи антиісторичне висвітлення питань.

5. При визначенні підсумкової оцінки складаються результати з усіх видів контролю. Сума балів відповідає наступним оцінкам:

Сума балів Оцінка за національною шкалою Оцінка ЕСТS Визначення

91–100 А ВІДМІННО (навчальний матеріал засвоєно якісно і в повному обсязі)

81–90 В ДУЖЕ ДОБРЕ (навчальний матеріал засвоєно якісно і в майже повному обсязі)

71–80 С ДОБРЕ (навчальний матеріал засвоєно майже в повному обсязі, однак недостатньо якісно)

61–70 D ЗАДОВІЛЬНО (навчальний матеріал в основному засвоєно)

51–60 Е ДОСТАТНЬО (результат навчання задовольняє мінімальним вимогам)

31–50 FХ НЕЗАДОВІЛЬНО (необхідна серйозна додаткова робота студента для підготовки до складання іспиту)

0–30 F НЕЗАДОВІЛЬНО (необхідне повторне вивчення всього курсу)

ІІ. Індивідуальна та самостійна робота студента

1.Метою індивідуальної та самостійної роботи студента є, навчитися користуватися бібліотечними фондами і каталогами, працювати з історичними та літературними джерелами, аналізувати матеріал, порівнювати різні наукові концепції та робити висновки, складати конспекти.

Види самостійної роботи студента:

- опрацювання лекційного матеріалу;

- підготовка до семінарських занять;

- опрацювання тем курсу, які виносяться на самостійне вивчення, за списками літератури, рекомендованими в робочій навчальній програмі дисципліни;

- підготовка до виконання модульної контрольної роботи (тестування);

- відвідування консультацій (згідно графіку консультацій кафедри);

- підготовка до складання іспиту за контрольними питаннями.

Види індивідуальної роботи студента:

- виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань (написання рефератів для участі у конкурсі рефератів, розробка ілюстративних схем, порівняльних таблиць тощо);

- виконання доручень науково-дослідницького характеру (підготовка доповіді на студентську або загальноуніверситетську наукову конференцію, написання наукової статті або тез виступу, підготовка й участь у конкурсі студентських наукових робіт).

Основною формою самостійної роботи студентів є самостійне вивчення спеціально визначених питань із курсу історії України, які виділяються кафедрою і не опрацьовуються в ході аудиторних занять. До кожного із цих питань підібрано список літератури для обов’язкового опрацювання, що включає підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, матеріали преси.

Опрацювання будь-якого питання рекомендується починати з вивчення відповідного розділу одного з підручників з історії України. Це дасть можливість визначити місце даного історичного явища чи події в загальноісторичному контексті, проаналізувати його причини та наслідки. Склавши для себе загальну картину, бажано з’ясувати особливості висвітлення питання в інших підручниках. Тільки після цього можна приступати до ознайомлення з першоджерелами, які рекомендовані в списку літератури, публікаціями в наукових виданнях, монографіями. Насамкінець рекомендується звернутися до публікацій у пресі, котрі носять полемічний характер, що дозволить розширити погляд на розуміння проблеми, помітити сильні й слабкі сторони в її висвітленні та аргументації. Завершуючи опрацювання літератури, слід обміркувати причини одно - чи різноманітності підходів до вивчення даного питання, виділити концепцію, яка здається найбільш вірогідною та краще аргументованою і якої можна дотримуватися в подальшій роботі.

ІІІ. Питання для самостійного вивчення

1. Велика Руїна i поділ України в другій половині XVII ст.

Ключові терміни та поняття

Гайдамаки, Гетьманщина, козацька старшина, Малоросія, опришки, спадкоємний гетьманат, Руїна, Хмельниччина.

Література

Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб.-3-є вид.,випр.,допов.- К.:Академвидав, 2009.-С.163-188.

Гiйом Левасер де Боплан. Опис України. – Львів, 1990. – 320 с.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.88-94.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. – Т.I. – К., 1991. – 450 с.

Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А. Смолія. – Т.1. – К., 1998. – 346 с.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С.243-247, 285-287.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посіб. / За ред.. Ю.М. Алесєєва. 3-є вид.- К.: Каравела, 2006.-С.116-124.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.128-144.

Питання для самоконтролю

Який час в історії України називають Великою Руїною? Як ви гадаєте, чому?

Чим була викликана внутрішня боротьба серед козацької старшини після смерті Б.Хмельницького? До яких наслідків вона привела?

Чи мала Україна в ІІ пол. ХVІІ ст. свою державність? Обґрунтуйте свої висновки.

Які альтернативи союзу з Московією висували українські гетьмани доби Руїни? Що заважало їх реалізації?

2. Т.Шевченко i його роль в українській історії

Ключові терміни та поняття

Імперія, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське братство, „Кобзар”, національна самосвідомість, національне відродження, самодержавство.

Література

Бойко О.Д. Історія України: Навч. посіб.-3-є вид.,випр.,допов.- К.:Академвидав, 2009.-С.229-230.

Єфремов С. Історія українського письменства. – К., 1990. – С. 120-145.

Історія України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С. 405-411.

Історія України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава, 1993. – С. 6-8.

Питання для самоконтролю

Як відобразилось формування української національної самосвідомості в “Кобзарі” Т.Шевченка?

Чи був Т.Г.Шевченко членом якихось політичних гуртків, груп, організацій? Якщо так, то яких?

Як визначає Т.Шевченко історичні корені українців?

Уявлення Т.Шевченка про власну націю та її ворогів. Кого називає Шевченко поневолювачами та ворогами українців?

У чому вбачає поет умови визволення своєї нації?

Як Шевченко ставиться до українофільства?

Яким є політичний заповіт Шевченка своїм нащадкам-українцям?

Чому царський уряд визнав Т.Г.Шевченка „одним із найважливіших злочинців”?

3. Кирило-Мефодіївське товариство 1846-1847 рр. і його роль

в українському національно-визвольному русі

Ключові терміни та поняття

Імперія, кріпацтво, Кирило-Мефодіївське братство, „Кобзар”, національна самосвідомість, національне відродження, політична організація, самодержавство, федерація слов’янських народів.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009. – С.225-233.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. Т.I. – К.,1991. – 450 с.

Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А. Смолія. Т.1. – К., 1998. – 346 с.

Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т. – К.,1990.

Крип'якевич I.П. Iсторiя України. – Львів: Світ, 1990. – 450 с.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С. 405-409.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.213-214.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ, 2008.-С.207-209.

Ксерокопія на кафедрі:

Сергiєнко Г. Про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства// Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Питання для самоконтролю

Ким та коли було створено Кирило-Мефодіївське товариство? Чому воно так називалось?

Якою була політична програма кирило-мефодіївців?

Яку практичну діяльність здійснювали члени товариства?

У чому полягає значення існування Кирило-Мефодіївського товариства для історії України?

4. Столипінська аграрна політика та її наслідки для України

Ключові терміни та поняття

Аграрна реформа, аграрне суспільство, індустріальне суспільство, капіталізація, колонія, місцеве самоврядування, общинне землекористування, переселенська політика, реакція, революція, реформування економіки, селянський банк, соціально-економічна модернізація, українська буржуазія, фермерське господарство, хутори.

Література

Аврех А.Я. Столыпин и судьбы реформ в России. – М.,1991. – 286 с.

Волковинський В.М. Столипін П.А.: з життя та державної діяльності // Укр. іст. журн. – 1991. – № 2, 4, 6.

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009. – С.294-297.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К.,1997. – С. 145.

Історія України: запитання і відповіді. Вип.1. – Полтава,1993. – С. 21-23.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992. – Т.2. – С. 426-429.

Рибалка І.К. Історія України. Ч.2. – Х.: Основа, 1997. – С.365-371.

Ксерокопія на кафедрі:

Якименко М. Крах переселенської політики царизму в 1906-1913 рр. // Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Питання для самоконтролю

У чому суть столипінської аграрної реформи? Яку основну мету вона переслідувала?

Чи передбачало реформування аграрної сфери зміни у політичних відносинах ? Якою мала стати система органів місцевого самоврядування?

Які сфери життя імперії не повинні були, на думку Столипіна, підлягати реформуванню?

Як відбувався після реформи процес капіталізації сільського господарства в Росії та в українських землях? Чому, на Вашу думку, в Україні він ішов швидше?

Яку роль відігравали селянські банки?

До яких наслідків вело масове переселення селян на вільні землі за Уралом?

Чи можна вважати наслідком столипінської аграрної реформи загострення класової боротьби в українському селі на початку ХХ ст.?

5. Державна дума Росії 1906-1916 рр. i українці в ній

Ключові терміни та поняття

Державна дума, думська громада, лібералізація, парламент, реформи.

Література

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.125-127.

Доморослий В. Українська громада в ІІ Державній Думі // Віче. – 1998. – №4. – С.32-40.

Дорошенко Д.I. Iсторiя України: У 2-х т. Т.I. – К.,1991. – С.27-42.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – Т.2. – К., 1991. – 422-426.

Питання для самоконтролю

Коли і чому в Росії була сформована Державна дума?

Які питання відносились до компетенції Думи?

Яку роль відігравали українці в Державній думі і як ця роль змінювалась із часом?

Яке історичне значення мала участь українців у Державній думі Росії?

Iсторичнi обставини утворення УНР i УСРР, початку

громадянської вiйни в Україні в 1917 р.

Ключові терміни та поняття

Анархізм, більшовизм, білогвардійці, Генеральний секретаріат, громадянська війна, двовладдя, державний переворот, інтервенція, Українська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка, Українська Центральна рада, ультиматум, універсал, установчі збори.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009.-С.316-368.

Винниченко В. Відродження нації .В 3-х томах – К., 1991.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 132-153.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К.,1997. – С. 193-204.

Історія України: запитання і відповіді. Вип.2. – Полтава, 1994. – С. 26-32.

Кульчицький С. Центральна Рада. Утворення УНР // Укр. іст. журн. – 1997. – №2. – С. 38-50.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К.,1992. – Т.2. – С. 459-488.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С. 300-309.

Ксерокопії на кафедрі:

Варгатюк Т. Про брошуру Романчука О.К. “Ультиматум” // Збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Верстюк В. Українська революція: доба Центральної Ради // Укр. іст. журн. – 1995. – №2, 5.

Гошуляк І. Про причини поразки Центральної Ради // Укр. іст. журн. – 1994. – №1. – С. 45-63.

Солдатенко В.Ф. До питання про початок громадянської війни на Україні // Укр. іст. журн. – 1991. – №7. – С. 45-60.

Солдатенко В.Ф. Проблема класово- і національно-політичних сил у концепції української революції // Укр. іст. журн. – 1997. – №5. – С. 38-50.

Солдатенко В. УНР: повчальні уроки // Урядовий кур`єр. – 1997. – 22 лист. – С. 18.

Питання для самоконтролю

Що таке двовладдя? Коли воно виникло в Росії? Якими були особливості двовладдя в Україні?

За яких обставин і яким документом проголошено УНР? Чому це стало можливим та необхідним?

Як поставилися до проголошення УНР різні політичні сили в Україні і в Росії?

На яких правових засадах були утворені УНР та УСРР?

Чим обґрунтовувались ультимативні вимоги Радянської Росії до Центральної Ради?

Що почалося раніше: громадянська війна в Україні чи війна РСФСР проти УНР? Який взаємозв’язок між цими війнами?

7. ЗУНР, УНР i УСРР на рубежі 1918-1919 рр.: утрачені можливості громадянського миру та національного возз'єднання

Ключові терміни та поняття

Акт Злуки українських земель, більшовизм, білогвардійці, громадянська війна, державний переворот, Директорія, Західноукраїнська Народна Республіка, інтервенція, окупація, репресії, Українська Народна Республіка, Українська Соціалістична Радянська Республіка.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.319-368.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.132-154.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.1. – Полтава,1993. – С.27-30.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.2. – Полтава,1994. – С.32- 37.

Полонська-Василенко Н. Історія України. Т.2. – К.,1992. – 606 с.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Вид 2-ге. – К.: Каравела – Львів: Новий світ 2000, 2002. – С.153-156, 165.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С.310-314.

Питання для самоконтролю

Проаналізуйте причини гостроти і тривалості громадянської війни в Україні. У якому співвідношенні серед них знаходяться внутрішні та зовнішні фактори? Які сили були суперниками в цій війні і з якими інтересами?

Чому боротьба українського народу за соціальне визволення ввійшла в суперечність із боротьбою за національне визволення у 1917-1920 рр.? Чи могло бути інакше? Як співвідносилися між собою соціальні і національні інтереси різних класів, груп українців у цій боротьбі? Які інтереси переважали та чому?

Закономірною чи випадковою була поразка спроб щодо утворення незалежної української держави?

8. Україна в процесі утворення СРСР у 1922 р. Національна теорія і політика більшовиків та їх втілення в “українізації”

Ключові терміни та поняття

Унітарна держава, федерація, радянська республіка, „автономізація”, „воєнно-політичний союз”, Союз Радянських Соціалістичних Республік, коренізація, українізація, націоналізм, національний комунізм, пролетарський інтернаціоналізм, право націй на самовизначення

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.380-384.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 154-165.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К., 1997. – С. 268-269.

Історія України: запитання і відповіді. Випуск 1. – Полтава, 1993. – С. 31-33.

Історія України: Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. – К., 1991. – Кн.2. – С. 197-231.

Методичні рекомендації до вивчення історії України в запитаннях і відповідях. Для студентів усіх спеціальностей. Вип. 3. – Полтава, 1998. – С. 21-23.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С. 334-339, 367-368.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.280-283.

Ксерокопії на кафедрі:

Диброва С. О практике решения национального вопроса на Украине в 20-30-е годы // Збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Лозицький В. Політика українізації в 20-30-х рр.: історія, проблеми, уроки // Укр. іст. журн. – 1989. – №3. – С. 54-67.

Нагорна Л. Позиція України у новоствореній союзній державі: 20-ті роки крізь призму 90-х // Укр. іст. журн. – 1993. – №1. – С. 54-67.

Питання для самоконтролю

Чи була необхідна політика “українізації”, який зміст вкладався в це поняття і яких сфер суспільного життя воно стосувалося?

Що було результатом українізації в 20-ті рр.: національне відродження, завершення процесу формування української нації чи щось інше?

У чому суть проблеми “націонал-ухильництва”, яка тоді з’явилася?

9. Українське питання в мiжнароднiй полiтицi напередоднi i на початку Другої свiтової вiйни. Возз'єднання українських земель. Сталiнська полiтика на заходi Укpаїни в 1939-1941 рр.

Ключові терміни та поняття

Друга світова війна, Мюнхенська змова, нацизм, Організація Українських Націоналістів, пакт Молотова-Ріббентропа, план „Барбаросса”, план „Ост”, радянізація, сталінізм, фашизм.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.442-452.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.178-185.

Ковалюк В.Р. Культурологічні та духовні аспекти “радянізації” Західної України (вересень 1939- червень 1941 рр.) // Укр. iстор. журн. – 1993. – № 2-3.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.2. – Полтава,1994. – С.47-50.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія: У 2-х т. – Т.2. – К.,1998. – С.309-311.

Мусієнко О. Україна в завойовницьких планах гітлеризму. //Літературна Україна. – 1991. – 27 червня.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Вид 2-ге. – К.: Каравела – Львів: Новий світ 2000, 2002. – С.195-197, 206.

Українська карта: Українське питання у міжнародній політиці на початку Другої світової війни // Дзвін. – 1990. – №7. – С.18-30.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.310-313.

Питання для самоконтролю

Які політичні розрахунки мали СРСР і Німеччина, підписуючи договір про ненапад та протоколи до нього в 1939 р.? Яке місце в цих розрахунках займала Україна і позиція якої з держав об’єктивно відповідала українським національним інтересам?

Як можна оцінити возз’єднання українських земель у 1939 р. із точки зору історичної справедливості й міжнародного права?

Із цієї ж позиції – приєднання до УРСР Північної Буковини і придунайських земель у 1940 р.?

10. Евакуація та оборонні бої Червоної Армії в 1941-1942 рр.

в Україні

Ключові терміни та поняття

Евакуація, колабораціонізм, корінний перелом у Великій Вітчизняній війні, міста-герої, оборонні бої, окупаційний режим, план блискавичної війни („бліц-кріг”), рух опору.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.460-463.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.182-185.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. – Вип.3. – Полтава, 1997. – С.27-30.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. Кн.2. – К., 1991. – С.328-334.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія. У 2-х т. – Т.2. – К.,1998. – С.291-307.

Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам’ять // Укр. істор. журн. – 2000. – №3-4.

Питання для самоконтролю

Яким був характер війни проти фашистських загарбників 1941-1945 рр. для українського народу?

Активною чи пасивною була позиція українців на початку війни?

Що Ви можете сказати про кількість українців у лавах Радянської армії та їх участь в оборонних боях 1941- 1942 рр.?

Назвіть основні воєнні операції літа-осені 1941 р. на території України. Визначте їх загальностратегічне значення.

Що Вам відомо про долю Південно-Західного фронту ?

Які з причин тимчасових поразок Радянської армії на першому етапі Великої Вітчизняної війни Ви вважаєте найголовнішими?

11. Фашистський окупаційний режим в Україні 1941-1944 рр.

Ключові терміни та поняття

Генерал-губернаторство, геноцид, гетто, евакуація, колабораціонізм, „новий порядок”, окупаційний режим, остарбайтери, ОУН, ОУН(Б), ОУН(М), партизанський рух, підпілля, план „Ост”, Поліська Січ, рейхскомісаріат „Україна”, рух опору, ”Трансністрія”, УПА.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.467-470.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.185-186.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.1. – Полтава,1993. – С.39-41.

Методичні рекомендації до вивчення історії України в запитаннях і відповідях для студентів усіх спеціальностей. – Вип.3. – Полтава, 1997. – С.24-27.

Смолій В. Історія України. – К.,1997. – С.317-320.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Вид 2-ге. – К.: Каравела – Львів: Новий світ 2000, 2002. – С.200-201, 207-208.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.320-323.

Ксерокопія на кафедрі:

Нюрнбергский процесс: Сборник материалов в 2-х томах. – М., 1954. – 120 с.

Питання для самоконтролю

У чому була суть “нового порядку”, встановленого німцями в Україні в 1941 р.?

Як гітлерівські стратеги планували розпорядитися Україною після розгрому СРСР? Яке місце у своїх планах вони відводили ОУН?

Чи потрібна була фашистській Німеччині самостійна українська держава?

Чи міг бути фашистський окупаційний режим щодо українців гуманним або ліберальним?

Який взаємозв’язок існує між фашистським окупаційним режимом в Україні та антифашистською боротьбою народу?

12. Корінний перелом у ході Великої Вітчизняної війни i визволення Червоною Армією України в 1943-1944 рр.

Ключові терміни та поняття

Битва за Дніпро, корінний перелом у Великій Вітчизняній війні, Курська дуга, Сталінградська битва, визвольні операції 1943-1944 рр., партизанські рейди.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.482-487.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.189-192.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. – Кн.2. – К., 1991. – С. 334-354.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія. У 2-х т. – Т.2. – К.,1998. – С.318-323.

Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам’ять // Укр. істор. журн. – 2000. – №3-4.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.333-335.

Питання для самоконтролю

Що ми називаємо великим переломом у ході Великої Вітчизняної війни?

Чому він став можливим саме в цей час?

Коли розпочалося визволення України від німецько-фашистських загарбників?

Які військові операції та великі битви цього часу Ви пам’ятаєте?

Яку участь у визволенні України від німецьких окупантів брали радянські партизани, загони ОУН-УПА?

13. Закінчення Великої Вітчизняної війни в 1945 р. i остаточне возз'єднання України. Внесок українського народу в перемогу над фашистами та ціна перемоги

Ключові терміни та поняття

Возз’єднання українських земель, людські втрати, радянізація, ціна перемоги.

Література

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. Кн.2. – К., 1991. – С. 334-354.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.1. – Полтава,1993. – С.37-42.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.193-196.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія. У 2-х т. – Т.2. – К.,1998. – С.323-327.

Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам’ять // Укр. істор. журн. – 2000. – №3-4.

Методичні рекомендації до вивчення історії України в запитаннях і відповідях для студентів усіх спеціальностей. Вип.3. – Полтава, 1997. – С.24-27.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.337-340.

Питання для самоконтролю

Які причини перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні і який внесок до перемоги зробив український народ? Яку роль у перемозі зіграв союз радянських республік та політична сила, що об’єднувала його – Комуністична партія?

Якою була ціна перемоги і хто несе відповідальність за цю ціну?

Як були визначені західні кордони України після ІІ Світової війни?

Якими були міжнародно-правові підстави світового визнання західних кордонів України на відміну від включених до складу СРСР прибалтійських республік, що не визнавалось юридично правомірним у світі?

14. Післявоєнна відбудова України та її особливості в західних

Областях

Ключові терміни та поняття

Адміністративно-командна система, відбудова, греко-католицька церква, депортація, „жданівщина”, командна економіка, операція „Вісла”, радянізація, УПА.

Література:

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.487-489,492-508.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.198-203.

Історія України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. – Кн.2. – К., 1991. – С.355-367.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава,1993. – С.42- 44.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. Вип.2. – Полтава, 1994. – С.53-55.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія. У 2-х т. – Т.2. –К.,1998. – С.330-336.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.341-342.

Ксерокопії на кафедрі:

Кожукало I. Вплив культу особи Сталіна на iдеологiчнi процеси на Україні в 40-i – на початку 50-х років // Укр. iстор. журн. – 1989. – №2. – С.34-40.

Маковiйчук I., Пилявець Ю. Голод на Україні у 1946-1947 рр. // Укр.iстор.журн. – 1990. – № 8. – С.25-34.

Шевченко А. Культурно-iдеологiчнi процеси в Україні у 40-50-х роках // Укр.iстор.журн. – 1992. – № 7-8.

Питання для самоконтролю

Визначте суть радянської політики відбудови, зокрема в Україні, у післявоєнний час. Хто розробляв цю політику та втілював у життя? Звідки йшли кошти і трудові ресурси для відбудови України?

Які фактори зумовили високі темпи відбудови та коли вона закінчилася?

Визначте причини і масштаби голоду 1946-1947 рр. в Україні. Коли була скасована карткова система та яке значення мала грошова реформа 1947 р.?

Які соціально-економічні перетворення відбулися в західних областях України після Великої Вітчизняної війни? Ким і якими політичними методами здійснювалися ці перетворення?

Як сприймалися такі перетворення місцевим населенням? Якою була діяльність і доля УПА та греко-католицької церкви?

15. Посилення сталінської політичної реакції в Україні

на рубежі 40-50-их pp.

Ключові терміни і поняття

Командно-адміністративна система, культ особи, політична реакція, радянська республіка, репресії, сталінізм, тоталітарна держава.

Література

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.198-203.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. – Кн.2. – К., 1991. – С.375-379.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.1.-Полтава,1993. – С.42-44; Вип.2. – Полтава,1994. – С.53-55.

Історія України: нове бачення / За ред. В.Смолія. У 2-х т. – Т.2. –К.,1998. – С.329 – 331.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. Вид 2-ге. – К.: Каравела – Львів: Новий світ 2000, 2002. – С.213-216.

Ксерокопії на кафедрі:

Кожукало I. Вплив культу особи Сталіна на iдеологiчнi процеси на Українi в 40-i – на початку 50-х років // Укр.iстор.журн. – 1989. – №2. – С.34-40.

Маковiйчук I., Пилявець Ю. Голод на Україні у 1946-1947 рр. // Укр.iстор.журн. – 1990. – № 8. – С.25-34.

Шевченко А. Культурно-iдеологiчнi процеси в Україні у 40-50-х роках // Укр.iстор.журн. – 1992. – № 7-8.

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття “сталінська тоталітарна політична система”, охарактеризуйте властиві їй риси.

Чи була ця система справжньою владою Рад депутатів трудящих? Яку роль у тій системі відігравала Комуністична партія, громадські організації (профспілки, комсомол та ін.)?

Чи було неминучим перетворення радянської влади в тоталітарну політичну систему? Як ця система співвідносилася і співіснувала з демократичною Конституцією СРСР 1936 р.?

Визначте причини посилення сталінської політичної реакції в кінці 40-их - поч.50 –их рр. Проти кого вона була спрямована? Хто та за що звинувачувався в націоналізмі чи космополітизмі в Україні?

16. Проблема “двох Україн” у формуванні державної

української нації

Ключові терміни та поняття

Етнос, етногенез, народ, нація, регіональні особливості, русини.

Література

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав.-2009.-С.641-644.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава,1993. – С.3-6.

Методичні рекомендації до вивчення історії України в запитаннях і відповідях для студентів усіх спеціальностей. Вип.3. – Полтава, 1998. – С.30-33.

Ксерокопії на кафедрі:

Волков А. Я русин был, есмь и буду! // Новая газета. – 1990. – №31.

Макара М., Мигович I. Карпатськi русини в контекстi сучасного етнополiтичного життя // Укр.iстор.журн. – 1994. – № 1. – С.45-56.

Питання для самоконтролю

У чому Ви вбачаєте різницю між двома регіонами України?

Чому українська нація історично формувалась як дві частини одного цілого?

Наскільки глибокі історичні корені відмінностей між ними?

Чи підтверджуються вони даними археології, лінгвістики?

Як відрізнялись умови формування українського етносу в західному та східному регіонах протягом ХIV-ХІХ ст.?

Якими були історичні обставини утворення ЗУНР й УНР та їх співіснування?

Чим відрізнялась історична доля заходу і сходу України у ХХ ст.?

Як виразилися суперечності між Східною та Західною Україною під час кризи СРСР і самовизначення незалежної України? Чи виявляються вони сьогодні?

Як Ви гадаєте, чи є необхідною та можливою ліквідація регіональних особливостей у незалежній Україні?

ІV. Методика виконання та оформлення реферативної роботи

1. Мета реферативної роботи – систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії України, її народу та державності.

Тематика реферативних робіт визначається щорічно згідно з календарем історичних та пам’ятних дат й підбирається викладачем для кожного студента окремо відповідно до його уподобань та наявності необхідних джерел і літератури.

2. Загальні вимоги до реферативної роботи

Реферативна робота має бути виконана творчо, на належному науковому теоретичному рівні. Виконуючи реферативну роботу, студент повинен показати вміння самостійно аналізувати спеціальну літературу з відповідного питання. Результати дослідження оформляються у вигляді стислого висновку.

Якщо текст реферативної роботи є простою компіляцією текстів із 1–2 підручників та навчальних посібників, без залучення монографій або журнальних статей, робота до захисту (участі в конкурсі) не допускається.

3. Структура і зміст реферативної роботи

Реферативна робота повинна мати обсяг 10-12 друкованих аркушів формату А-4 (шрифт – 14, інтервал -1,5). Основними структурними елементами роботи є:

Титульний лист

План

Змістовна частина, яка складається із:

ü вступу;

ü основної частини;

ü висновку;

ü списку використаної літератури та переліку посилань.

Реферат може містити також додатки.

Вступ складається з 1-2 сторінки, в якому обґрунтовується актуальність теми, формулюються мета і завдання дослідження, подається стислий історіографічний огляд літератури з означеної теми.

Основна частина (8-10 сторінок) складається з глав або розділів, які в свою чергу, можуть поділятись на параграфи. Де викладається основний матеріал теми згідно з планом. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним та лаконічним. Слід уникати повторювань. Цитуючи джерела (літературу) під час викладання матеріалу, слід робити на них посилання із зазначенням номерів сторінок.

Висновки (1-2 сторінки) мають бути стислими, добре обґрунтованими, чітко сформульованими і містити основні результати роботи.

Якщо в процесі виконання реферативної роботи використовувалась велика кількість інформаційного і довідкового матеріалу, то його доцільно розмістити в додатку.

До списку літератури вносять усі джерела, які студент фактично використовував у роботі над темою.

Зразок оформлення титульної сторінки наведений у додатку А., вимоги до посилань і списку літератури – додаток Б.

V. Тематика рефератів

1. Київська Русь у ІХ-Х ст.. Внутрішня та зовнішня політика Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

2. Монголо-татарська навала та її наслідки.

3. П.Сагайдачний – хоробрий воїн, видатний політик.

4. Б.Хмельницький – великий гетьман і державотворець козацької України.

5. Українсько-московські відносини в ХУII-ХУIII ст.ст. і Переяславська угода 1654р.

6. Боротьба козацтва проти турецько-татарської навали.

7. Києво-Могилянська Академія: утворення і значення у розвитку освіти на Україні в ХУII-XVIII ст.

8. Зовнішня політика гетьмана Мазепи.

9. Масони в Україні: історія і сучасність.

10. Імперські реформи 70 – 80-х рр. ХIХ ст., їх значення .

11. Національні меншості та меншини, їх роль в соціально-економічному розвитку України в XIX- поч. ХХ ст.

12. Україна в роки Першої світової війни.

13. М.Грушевський – видатний історик і політик.

14. В.Винниченко: історичний портрет борця за визволення української нації.

15. Н.Махно: політичний портрет українського анархіста.

16. С.Петлюра і сьогодення.

17. М.Міхновський і формування ідеології українського націоналізму.

18. Д.Донцов і теорія “інтегрального націоналізму”.

19. Союзний договір від 30 грудня 1922 р., його сучасна політична оцінка.

20. Політичні погляди М.Скрипника та О. Шумського.

21. Полтавщина в роки масових політичних репресій.

22. Тоталітаризм як явище світового порядку. Його суть і особливості в Радянському Союзі.

23. Голодомор 1932-1933рр. на Полтавщині.

24. Антифашистське підпілля на Полтавщині в роки Великої Вітчизняної війни.

25. Українська повстанська армія.

26. П.Шелест і В.Щербицький в історії Радянської України.

27. Реформаторські сили в КПРС на початку 80-х років. Історична роль Ю.Андропова.

28. Українська західна та східна діаспори.

29. Становлення та характерні риси партійно-політичної системи в незалежній Україні.

30. Незалежна Україна в міжнародних відносинах.

VІ. Плани семінарських занять

№1(2 год.)

1.Організаційно-методичні питання вивчення історії України.

2.Iсторичнi джерела про найдавніше населення на території сучасної України: археологія; антропологія; лiнгвiстика; мiфологiя; писемність.

Ключові терміни та поняття

Антропологія, археологія, археологічна культура, бронзовий вік, доісторичне минуле, залізний вік, енеоліт, етнографія, історизм, кам’яний вік, лінгвістика, літопис, матріархат, мезоліт, метод, методика, міфологія, неоліт, неолітична революція, об’єктивність, палеоліт, патріархат, первісна доба, первісна людина, первісне суспільство, писемність, плем’я, рід, община, трипільська культура, хронологія.

Література

Основна:

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.6-12.

Давня iсторiя України: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. П.П. Толочко.- К., 1994. – Кн.1. – С.5-9; Кн.2. – С. 5-69, 79-150, 198-205.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: „Академія”, 2002. – С. 3-5.

Історія України: запитання і відповіді. Вип.1.– Полтава,1993. – С.3-6.

Історія України: запитання і відповіді. Вип.2.– Полтава,1994. – С.3-5.

Iсторiя України / За ред. В.А.Смолія. – К., 1997. – С. 5-12.

Iсторiя України. Курс лекцій: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. – К., 1991. – Кн.1. – С.5-34.

Каденюк О.С., Сажко В.В. Історія України: навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих навчальних закладів освіти. – Камянець-Подільський, 2007. – С. 7-11.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – С. 17-28.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.Т. Археологія та стародавня iсторiя України: Курс лекцій. – К., 1992. – С. 8-23, 359-367.

Додаткова:

Головацький Я. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. - К., 1991. – 246 с.

Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. – К.,1991. – 250 с.

Етнографiя України: Навч. посiбник / За ред. С.А.Макарчука. – Львiв, 1994. – С. 3-33.

Ефименко А.Я. История украинского народа. – К.,1990. – 375 с.

Знойко О.П. Мiфи Київської землi та подiї стародавнi. - К.,1989. – 247 с.

Костомаров М.І. Слов’янська міфологія. - К.: Либідь, 1994. – 367 с.

Петров В.П. Етногенез слов’ян. - К., 1972. – 189 с.

Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. - К., 1993. – 124 с.

Ксерокопії на кафедрі:

Вовк Т.А., Отрощенко В.В. Проблеми давньої та середньовiчної iсторiї України // Укр.iстор.журн. - 1997. – №2.

Грушевський М.С. Звичайна схема “Русскої” історії й справа раціонального укладу історії східнього слов’янства // Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

Железный А. Новая концепция отечественной истории // Товарищ. –1997. – № 29.

Прiцак О. Що таке iсторiя України //Вiсник Мiжнародної асоцiацiї українiстiв. – 1991. – №1.

Толочко П. У настоящих держав не бывает фальшивой истории // Киевские новости. – 1995. – № 18. – 12 мая.

№2 (2 год.)

1.Проблема походження, суспільного устрою і розпаду Київської Русі.

2.Роль християнства в етнополітичній еволюції Русі.

3.Галицько-Волинське князівства – державна організація „Малої Русі”.

Ключові терміни та поняття

Візантія, вождь, вождівство, державна релігія, етнос, етногенез, Києво-Печерська Лавра, князь, князівство, літопис, митрополит, монастир, писемна культура, племінний союз, плем’я, поганство, православ’я, релігійна реформа, релігія, родова община, руси, слов’яни, суспільство, суспільний устрій, феодальна роздробленість, хрещення, християнство, церква, церковні суди, язичництво, боярство, Волинська земля, Галицька земля, королівство, магдебурзьке право, „Мала Русь”, митрополія, монголо-татарська навала, Південно-Західна Русь, удільне князівство, феодальна роздробленість.

Література

Основна:

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009. – С.40-44, 50-64, 74-78, 88-95

Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1989. – 150 с.

Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004.- С. 34-51.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 20-58.

Iсторiя України / За ред. В.А.Смолія. – К., 1997. – С. 22-26, 30-31, 35-40, 48-49,50-70.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г.Мельник. - К., 1991.- Кн.1.- С.35-40, 46.

Методичні рекомендації до вивчення історії України в запитаннях і відповідях для студентів усіх спеціальностей.. Вип.3.– Полтава, 1998.- С.3-9.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – С. 30-35, 42-43, 47-50, 53-54.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.Т. Археологiя та стародавня iсторiя України: Курс лекцiй.- К., 1992. – С. 342-349.

Додаткова:

Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. - К.,1991. – 250 с.

Грушевський М.С. Хто такi українцi i чого вони хочуть. - К.,1991. – 258 с.

Котляр М.Ф. Введення християнства в Київській Русі та його наслідки. – К.,1985. – 320 с.

Крип`якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984. – 180 с.

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992. – Т.1. – С. 305-422.

Моця О.П., Ричка В.М. Київська Русь: від язичництва до християнства. – К., 1996. – 170 с.

Толочко П.П. Київська Русь. – К., 1996. – 312 с.

Ксерокопії на кафедрі:

Вовк Т.А.,Отрощенко В.В. Проблеми давньої та середньовiчної iсторiї України // Укр. iстор. журн. - 1997.- №2.

Железный А. Первоначальные этнические корни украинцев (новый взгляд) //Товарищ. -1997. -№35.

Железный А. Накануне образования Киевской Руси //Товарищ. -1997. -№46, 47.

Железный А. Кем были древние Русы? //Товарищ. -1997. -№ 40, 43.

№ 3 (2 год.)

1.Литовсько-Руське князівство в історії України.

2.Політика полонізації в ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Братства і сеймова боротьби проти неї.

3.Проблема походження козацтва і Запорізької Січі в історичній науці.

Ключові терміни та поняття

Велике Князівство Литовське, експансія, етнічна неоднорідність, колонізація, Литва, Литовські статути, Литовсько-Руське князівство, магдебурзьке право, магнати, монголо-татарська навала, централізація, військова демократія, гетьман, Дике поле, Запорізька Січ, кіш, козак, козацька республіка, кошовий отаман, курінь, магнати, паланка, реєстр, ухід, уходництво, шляхта, братства, Брестська унія, Городельська унія, Кревська унія, Люблінська унія, Річ Посполита, уніатська церква.

Література

Основна:

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009. – С.95-105,126-134.

Гавриленко І.М. Історія України. Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С.58-73.

Горбань В.I., Нагорна Т.В. Проблема походження козацтва в історичній науці.–Полтава, 1998. – 35 с.

Думин С.В. Другая Русь (Великое княжество Литовское и Русское) // История Отечества: люди, идеи, решения. – М.,1991. – С. 76-126.

Історія України. Курс лекцій: У 2-х книгах/ Кер.авт.кол. Л.Г.Мельник. Кн.1. – К., 1991. – С.69-85,113-119, 155, 171-190.

Історія України: нове бачення. У 2-х т. / За ред. В.А.Смолія. Т.1.- К., 1998. – С. 139-150.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1992. – С. 77-105.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.47-72, 78-99,118-125.

Додаткова:

Гiйом Левасер де Боплан. Опис України. – Львiв, 1990. – 115 с.

Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – К., 1994. – 286 с.

Гурбик А.О. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспект проблеми) // Укр.істор.журн. – 1999. – №6. – С.32-40.

Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. Т.1. – К., 1991. – 578 с.

№ 4 ( 2 год.)

1.Визвольна війна під проводом Б.Хмельницького (рушійні сили, характер, значення).

2.Організація української козацької держави Б.Хмельницького.

Ключові терміни та поняття

Березневі статті, Білоцерківський мир, визвольна війна, Гетьманщина, Зборівський мир, козацька старшина, козацьке повстання, національно-визвольна війна, Переяславська угода, Руїна, рушійні сили, слобода, Слобожанщина, старшинська рада, характер війни, Хмельниччина.

Література

Основна:

Бойко О.Д. Історія України. – К.: Академвидав, 2009. – С.145-163.

Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004. – С.68-80.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 73-87.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: „Академія”, 2002. – С. 6-66.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. – К., 1991. – Кн.1. – С. 124-140.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К., 1997. – С. 77-113.

Світлична В.В. Історія України: Навч.посіб./ За ред.. Ю.М.Алексєєва.3-є вид.- К.:Каравела, 2006.-С.100-116.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – С. 115-127.

Додаткова:

Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. – К.,1991.

Гiйом Левасер де Боплан. Опис України. Проспер Мерiме. Українськi козаки та їхнi останнi гетьмани. Богдан Хмельницький. – Львiв, 1990.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi.Вип.1.- Полтава,1993. – С.12-15.

Ксерокопії на кафедрі:

Горобець В. Московська полiтика Б.Хмельницького: дипломатична риторика та полiтична практика // Укр. iстор. журн. – 1995. – № 4.

Гуржій О.І. Про особливості українсько-російських взаємовідносин у середині XVII ст.(1654-1657 рр.) // Укр. iстор. журн. – 1992. – № 10-14.

Документи Богдана Хмельницького ( 1648-1657 р.р.). – К.,1961.

Опанович О. Будівничий української гетьманської держави. //Урядовий кур'єр. – 1995. – 31 серп.

Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // Укр.iстор.журн. – 1995. – №4.

Смолiй В. Б.Хмельницький очима сучасних істориків // Голос України. – 1995. – 23 вер.

Смолiй В., Степанков В. Гетьман Б.Хмельницький i його доба //Зоря Полтавщини. – 1995. – 28 вер., 3,5,10 жовтня.

Смолий В. Рыцарь украинской государственности // Зеркало недели. – 1995. – 21 окт.

Степанков В.С. Українська революцiя 1648-1676 рр. у контекстi європейського революцiйного руху XVI-XVIIст.: спроба порiвняльного аналiзу// Укр.iстор.журн. – 1997. – №1.

Яковлiв А. Українсько-московськi договори в XVII-XVIII вiках i договiр гетьмана Б.Хмельницького 1654 року // Укр.iстор.журн. – 1993. – № 3.

№5 (2 год.)

1.Гетьман I. Мазепа в iсторiї України.

2.Козацько-старшинська i дворянська iнтелiгенцiя I половини XVIII - I чвертi ХIХ ст. у формуваннi української нацiональної самосвiдомостi.

Ключові терміни та поняття

Гетьман, дворянство, інтелігенція, Києво-Могилянська академія, козацька старшина, Коломацькі статті, „мазепинці”, Північна війна, політична еміграція, шляхта, масони, декабристи.

Література

Основна:

Бойко О.Д. Історія України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2009. – С.176-183, 214-230.

Гавриленко І.М. Історія України: Курс лекцій. – Полтава: АСМІ, 2004.- С. 86-89, 97-100.

Гавриленко І.М. Історія України: Модульний курс. – Полтава: АСМІ, 2007. – С. 94-99, 101-113..

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. Вип.1. – Полтава, 1993. – С. 17-21.

Iсторiя України: запитання i вiдповiдi. Вип.2. – Полтава, 1994. – С. 15-20.

Історія України: Документи. Матеріали. Посібник / Уклад., комент. В.Ю.Короля. – К.: „Академія”, 2002. – С.151-160, 184-185.

Iсторiя України. Курс лекцiй: У 2-х книгах / Кер. автор. кол. Л.Г. Мельник. – К., 1991. – Кн.1. – С. 245-255, 352-37, 392-405.

Історія України / За ред. В.А. Смолія. – К., 1997. – С. 114-119.

Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – С. 145-151, 176-181, 200-210.

Уривалкін О.М. Історія України у запитаннях і відповідях: Посібник.-К.: Дакор, КНТ,2008.-С.169-175.

Додаткова:

Антонович В.Б., Бец В.Н. Исторические деятели Юго-Западной России в биографиях и портретах // Укр. iстор. журн. – 1990. – №9. – С.120-134.

Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. – К.,1991. – С.178-200.

Костомаров М.I. Мазепа // Укр.iстор.журн. – 1988. – № 8,9,10,11,12.

Мальків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1657-1709. – Полтава, 1995.

Ксерокопії на кафедрі:

Апанович О. Урядовi службовцi Гетьманщини – українська iнтелiгенцiя XVIII ст. // Урядовий кур'єр. – 1996. – №240-241.

Апанович О. Урядовий апарат Гетьманщини // Кафедральний збірник роздаткового матеріалу з історії України. – Полтава, 2000.

№ 6 (2 год.)

1. Поділ Польщі Між Росією й Австро-Угорщиною та специфіка етнічного, соціального й економічного розвитку українців у складі двох імперій. Перетворення Галичини в осередок легалізації українського національно-визвольного руху.

2. Історичні особливості розвитку капіталізму в Україні в складі Російської імперії. Специфіка соціально-політичних передумов формування новітніх партій.

Ключові терміни та поняття

Імперія, інтелігенція, Конституція, конституційна монархія, крайова а