ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ОЗНАКИ ЗЛОЧИННОСТІ

(4 години)

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Визначення злочинності, пізнання (виокремлення та опис) характеристик, властивостей та функцій злочинності становлять важливий елемент предмета кримінологічної науки як в історичному аспекті, так й на сучасному етапі.

Для засвоєння навчального матеріалу доцільно виокремлювати декілька провідних підходів до визначення злочинності, які передбачають теоретичні та практичні складові проблематики:

- теологічний, який полягає у розумінні злочинності в контексті категорій «гріх - спокута», «добро - зло» тощо. Цей підхід формує світоглядне уявлення про злочинність, але має й практичне значення, зокрема, в плані пропозицій по роботі з засудженими, по виробленню стратегичних заходів загальносоціального характеру;

- антропологічний, який акцентує увагу на індивідуальних особливостях (у першу чергу, уроджених) осіб, які вчиняють злочини. Відповідно до цього підходу кримінальність являє собою певного роду «хворобу», носій якої підлягає лікуванню, а суспільство має зосередитися на забезпеченні безпечного стану такої особи;

- соціологічний оперує переважно характеристиками соціуму, який вважається таким, що іманентно містить в собі протиріччя, які власне й виступають підгрунтям злочинності як «соціальної патології». Будучи соціально небезпечною, злочинність у цей же час має певні «позитивні» риси, адже дозволяє виокремити найсуттєвіші суспільні проблеми. Відповідно до цього з`являються можливості впливати не лише на наслідки (злочини), але й на причини та умови злочинності;

- формально-правовий, який розглядає злочинність як сукупність або систему злочинів, які вчиняються на певній території у певний проміжок часу, поєднуючи, таким чином, діяння та осіб, які вчиняють злочини.

На сучасному етапі є сенс поєднувати наробки, отримані в межах різних підходах, відповідно до чого злочинність можна визначити як системне соціальне деструктивне відносно масове історичне мінливе явище, яке реалізується у статистичній сукупності злочинів, що вчиняються на певній території у певний проміжок часу.

Відповідно до цього можна виокремити такі ознаки злочинності: системність (злочинність повязана із всіма сторонами життя суспільства, «живлячися» різними видами девіантної поведінки), соціальність (злочинність є закономірним результатом розвитку суспільства, вона може існувати лише у суспільстві), деструктивність (злочинність руйнує соціальні структури, порушуючи нормальну життєдіяльність соціуму), відносна масовість (значна кількість населення припускає можливість вчинення злочинів для вирішення будь-яких життєвих проблем), історична мінливість (злочинність змінюється разом зі змінами у суспільстві, у тому числі вона пов`язана зі змінами у кримінальному законодавстві).

Специфічними характеристиками злочинності можна вважати:

- суспільну небезпеку, але це не виключає оцінки певних видів злочинності як корисних соціальних практик;

- нормативність (закон насичення суспільства злочинністю);

- розширене самовідтворення (злочинність поступово втягує у власну «орбіту» нових осіб, набуває ознак професійної, організованої, транснаціональної).

Відповідно до цього доцільно виокремлювати такі функції злочинності, які окреслюють ролі, що злочинність відіграє у суспільстві (економічна, політична, новаторська, інтегративна, культурологічна).

 

ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

(1 година)

1. Основні підходи до визначення злочинності у сучасній кримінологічній науці.

2. Злочинність та злочин: співвідношення понять.

3. Ознаки злочинності.

4. Властивості злочинності.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

(2 години)

1. Девіантність та злочинність.

2. Доцільність нормативного визначення злочинності.

3. Функції злочинності

 

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Визначення злочинності в кримінологічній науці США.

2. Системність злочинності.

3. «Корисність» злочинності: постановка проблеми.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Алексеев А.И., Овчинский В.С., Побегайло Э.Ф. Российская уголовная политика: преодоление кризиса. – М.: НОРМА, 2006. – 144 с.

Бойко А.И. Системная среда уголовного права: Автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Моск. гос. ун-т им. М. Ломоносова. – М., 2008. – 30 с.

Гилинский Я.И. Девиантность, преступность, социальный контроль. Избранные статьи. – СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 322 с.

Гилинский Я.И. Криминология. Курс лекций: Учебник для ВУЗов. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.

Дремин В.Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества. – О.: Юрид. л-ра, 2009. – 614 с.

Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретико-инструментальный анализ. – 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 2009. – 400 с.

Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – К. : Видав. Дом «Ін Юре», 2007.- 424 с.

Иншаков С.М. Криминология: Учебник. - М.: Юриспруденция, 2000. - 432 с.

Кондратюк Л.В. Еще раз о криминологическом понятии преступности и преступления // Журнал российского права. – 2004. – № 9. – С. 113-119.

Кондратюк Л.В. Антропология преступления (микрокриминология). – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 344 с.

Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика. Проблемы криминализации и пенализации. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 268 с.

Криминология – ХХ век / Под ред. д.ю.н., проф. В.Н.Бурлакова, д.ю.н., проф. В.П.Сальникова. – СПб.: «Юридический центр Пресс», 2000.- 554 с.

Криминология / Под ред. Дж.Ф. Шели / Пер. с англ. – СПб. : Питер, 2003. – 864 с.

Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. д. ю. н., проф. А. И. Долговой. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2005. - 912 с.

Криминология: приглашение к дискуссии / Авт. кол.: Баляба А.В., Виленская Е.В., Дидоренко Э.А., Розовский Б.Г. – Луганск : РИО ЛИВД, 2000. – 318 с.

Кристи Н. Конфликты как собственность / пер.: Воробьева Н., Ред.: Флямер М. – М.: Изд-во ОЦС, 1999. – 24 с.

Кристи Н. Пределы наказания. Под ред. А.М.Яковлева; Пер. с англ. В.М.Когана. – М.: Прогресс, 1985. – 176 с.

Кристи Н. Борьба с преступностью как индустрия. Вперед, к ГУЛАГу западного образца? Пер.с англ. - М.: "Идея-Пресс", Общественный Центр содействия реформе уголовного правосудия, 1999. - 204с.

Латов Ю.В. Социальные функции теневой экономики в институциональном развитии постсоветской России: Автореф. дисс. ... д-ра социол. наук: 22.00.03 / ГОУ ВПО «Тюменский государственный университет». – Тюмень, 2008. – 52 с.

Лист Ф. Задачи уголовной политики. Преступление как социально-патологическое явление / Сост. и предисл. В.С.Овчинского. – М.: Инфра-М, 2004. – 110 с.

Литвак О.М. Держава і злочинність. - К.: Атіка, 2004. — 303 с.

Мальцев Г.В. Социальные основания права. – М.: Норма, 2007. – 800 с.

Мельничук Н.Ю. Категорії «злочин» та «покарання» у філософсько-правовому вимірі. — Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. — 439 с.

Нравственные основы теории государства и права: Материалы междунар. науч. конф., МГЮА // Государство и право. – 2005. – № 8. – С. 91-110.

Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. – О. : Юрид. л-ра, 2001. – 160 с.

Оборотов Ю.Н. Традиции и обновление в правовой сфере: вопросы теории (от познания к постижению права). - О. : Юрид. л-ра, 2002. – 280 с.

Орловская Н.А. Основания и принципы построения уголовно-правовых санкций. – О.: Юрид. л-ра, 2011. – 624 с.

Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / П.С. Дагель, Г.А. Злобин, С.Г. Келина, Г.П. Кригер и др.; отв. ред.: В.Н. Кудрявцев, А.М. Яковлев. - М. : Наука, 1982. – 303 с.

Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Т. 5. Кримінально-правові науки. Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в України / В.В. Сташис, А.П. Закалюк, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, В.П. Тихий, Ю.В. Баулін; Акад. прав. наук України. — Х.: Право, 2008. — 839 с.

Пудовочкин Ю. Легитимация уголовного права // Уголовное право. – 2007. - № 6. – С. 38-42.

Рахманова Е.Н. Защита прав человека от преступности в условиях глобализации: Автореф. дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / ФГОУ ВПО «Северо-западная академия государственной службы». – СПб., 2010. – 66 с.

Рущенко І.П. Соціологія злочинності: Автореф. дис. ... д-ра социол. наук: 22.00.03 / Нац. ун-т внутрішн. справ МВС України. – Х., 2001. – 35 с.

Современные проблемы и стратегии борьбы с преступностью / Научн. ред. В.Н. Бурлаков, Б.В. Волженкин. – СПб.: Издательский Дом С.-Петерб. гос.ун-та, Изд-во юрид. ф-та С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 592 с.

Сорокин П. Преступление и кара, подвиг и награда: социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали. – СПб.: РХГИ, 1999. – 448 с.

Спиридонов Л.И. Социология уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1986. – 240 с.

Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні / за заг. ред. В.І.Борисова, В.С.Зеленецького. – Х.: Право, 2011. – 344 с.

Туляков В.А. Криминология современности // Кримінологія в Україні та протидія злочинності: [зб. наук. статей / за ред. М.П. Орзіха, В.М. Дрьоміна]. – Б-ка журн. «Юридичний вісник». – О. : Фенікс, 2008. – С. 71-79.

Филимонов В.Д. Криминологические основы уголовного права / Под ред. А.Л. Ременсона. – Томск : Изд. Томск. ун-та, 1981. – 214 с.

Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением. – М.: Добросвет-2000; Городец, 2000. – 464 с.

Фокс В. Введение в криминологию. Пер. с англ. / Под ред. В.М.Когана, Б.С.Никифорова. – М.: Прогресс, 1985. – 312 с.

Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 332 с.

Фріс П.Л. Політика у сфері боротьби зі злочинністю і права людини / Львів. держ. ун-т внутр. справ, Прикарпат. юрид. ін-т. – Надвірна: Вид-во ЗАТ «Надвірнян. друк.», 2009. - 168 с.

Хохряков Г.Ф. Криминология: Учебник / Отв. ред. В.Н.Кудрявцев. – М.: Юристъ, 1999. – 511 с.

Шестаков Д Л. Криминология. Преступность как свойство общества. - СПб.: СПбГУ, 2001. – 430 с.

Шипунова Т.В. Проблема синтеза теорий девиантности // Социологические исследования. – 2004. - № 12. – С. 103-113.

Шнайдер Г.И. Криминология. – М.: Изд группа «Прогресс», 1994. – 504 с.

Яковлев А.М. Социология преступности (криминология): Основы общей теории: Учебное пособие. – М.: Содействие новый век, 2001. – 239 с.

 

Тема №3