Тема 10. Економічне зростання і його чинники
1. Економічне зростання являє собою:
а) процес кількісного збільшення та якісного вдосконалення результатів і чинників виробництва на макрорівні;
б) перехід країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого;
в) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників;
г) розширене відтворення суспільного виробництва.
2. Економічними чинниками зростання суспільного виробництва є:
а) збільшення обсягу використовуваних виробничих ресурсів;
б) підвищення якості використовуваних ресурсів;
в) піднесення культурно-духовного рівня населення;
г) поліпшення способів використання ресурсів.
3. Інтенсивний тип економічного зростання — це:
а) кількісне збільшення функціонуючих чинників виробництва;
б) розширення виробництва на основі якісного поліпшення всіх його чинників та їх раціонального використання;
в) розширення виробництва за рахунок якісного поліпшення всіх його чинників та їх кількісного зростання;
г) зростання суспільного продукту прискореними темпами.
4. Який показник найповніше характеризує ефективність суспільного виробництва:
а) результати виробництва / сукупні витрати;
б) співвідношення сукупне пропонування — сукупний попит;
в) тип економічного зростання;
г) тривале підвищення обсягів суспільного виробництва?
5. Рушійними силами економічного прогресу є:
а) взаємодія розвитку виробництва зі споживанням;
б) економічні інтереси як спонукальні мотиви господарської діяльності людей;
в) форми власності на засоби виробництва;
г) обмеженість виробничих ресурсів;
д) нагромадження та його норма.
6. Показниками економічного зростання є:
а) зростання продуктивності суспільної праці;
б) відношення витрат використаних ресурсів (у грошовій формі) до вартості виготовленої продукції;
в) обсяги основного капіталу суспільства;
г) трудомісткість суспільної праці.
7. Послідовність фаз економічного циклу:
а) депресія, піднесення, пожвавлення, криза;
б) криза, депресія, пожвавлення, піднесення;
в) піднесення, пожвавлення, депресія, криза;
г) пожвавлення, піднесення, депресія, криза;
д) піднесення, депресія, криза, пожвавлення.
8. Норма нагромадження — це:
а) виражена у відсотках частка виробничого і невиробничого нагромадження в національному доході;
б) відношення валових інвестицій до національного доходу, виражене у відсотках;
в) відношення валових заощаджень до валового внутрішнього продукту, виражене у відсотках;
г) частка національного доходу, що направляється на нагромадження, виражена у відсотках до національного доходу.
9. У концентрованому вигляді роль інвестицій виявляється як:
а) збільшення реального ВВП чи національного доходу;
б) приріст ВВП чи НД на душу населення;
в) зміна форм власності на засоби виробництва;
г) підвищення темпів економічного зростання.
10. Економічне зростання в Україні відбувається за типом:
а) екстенсивним;
б) регресивним;
в) інтенсивним;
г) переважно екстенсивним;
д) переважно інтенсивним.
11. Зайнятість — це:
а) цілеспрямована діяльність людини;
б) форма організації, за якої певна кількість людей спільно бере участь у виробничому процесі;
в) населення працездатного віку, зайняте в економіці країни;
г) спільна праця людей;
д) діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі.
12. Повна зайнятість — це:
а) зайнятість усього працездатного населення працездатного віку;
б) зайнятість економічно активного населення віком від 15 до 70 років;
в) зайнятість усіх тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто усіх, хто бажає і здатен займатися діяльністю, яка дає дохід у тій чи іншій формі;
г) зайнятість людей, що займаються офіційно зареєстрованою діяльністю.
13. Ефективна зайнятість являє собою:
а) повну зайнятість працездатного населення країни;
б) повну і продуктивну зайнятість економічно активного населення країни;
в) повну і раціональну зайнятість, яка забезпечує оптимальний соціально-економічний результат у певний час і за конкретних умов;
г) повну зайнятість, що здійснюється на використанні сучасних досягнень науки і техніки.
14. Неповна зайнятість — це ситуація, коли:
а) певна кількість робочої сили вимушено залишається без роботи;
б) певна кількість робочої сили добровільно не працює;
в) певна кількість робочої сили самозайнята у неформальному секторі.
15. Повна зайнятість — це зайнятість:
а) усіх тих, хто бажає і здатен займатися діяльністю, яка дає дохід;
б) осіб, які відпрацювали протягом тижня не менше 4-х годин;
в) осіб, які в підсобному господарстві відпрацювали протягом тижня не менше 30-ти годин;
г) осіб, частково зайнятих;
д) усі відповіді правильні.