Економіко- та політико-географічне положення
Економіко-географічна характеристика ресурсів:
- Південна Європа є найбільш гористою серед європейських макрорегіонів, займаючи понад три чверті її території.
Гірська система Південної Європи перебуває у зоні альпійської складчастості.
- Одним із найголовніших природних ресурсів Півдня Європи є лагідний клімат
- Територія Південної Європи відноситься до слабозабезпечених водними ресурсами. Найбільший їх дефіцит відчувається в Греції, Італії, Іспанії.
- Земельні ресурси
- Дуже цінними і перспективними для використання є рекреаційні ресурси Півдня Європи..
- розвиток аграрного сектору
- Серед мінеральних ресурсів
Значними запасами алюмінієвої сировини виділяються боксити Греції, запасами міді — Іспанія, ртуті — Іспанія, Італія, калійними солями — Іспанія.
- Енергетичні ресурси південно-європейських країн представлені кам'яним, бурим вугіллям (Іспанія, Італія), нафтою (Румунія, Словенія), ураном (Іспанія, Португалія), але не всі вони мають промислове значення.
- Південна Європа славиться на весь світ будівельними матеріалами, зокрема мармуром, туфами, гранітом, глиною, сировиною для цементної промисловості тощо.
Характеристика населення Південної Європи
- У Південній Європі проживає майже 180 млн. осіб, що становить понад 27,0% загальної кількості населення Європи. За кількістю населення вона займає друге місце у Європі.
- За щільністю населення (106,0 осіб/км2) Південна Європа перевищує середньоєвропейські показники на 74%
- У південно-європейському макрорегіоні народжуваність майже однакова із західноєвропейським макрорегіоном — 11 дітей на 1000 жителів і поступається лише Північній Європі
- За останні роки середня тривалість життя населення в регіоні зросла до 70 років серед чоловіків і 76 років — серед жінок.
- Південна Європа найменш урбанізована на Європейському континенті.
- Південна Європа досить однорідна у расовому відношенні. Населення регіону відноситься до середземноморської або південної гілки європеоїдної великої раси (білої).
Склад населення в країнах регіону переважно однорідний. Високі показники мононаціональності характерні для Португалії (99,5% - португальці), Італії та Греції (по 98% італійців і гшреків відповідно), і лише в Іспанії значна питома вага (майже 30%) національних меншин.
- У Південній Європі знаходиться духовний і адміністративний центр Римської католицької церкви – Ватикан, який існує з 4 ст. Більшість населення християни. Християнство представлене двома гілками:
· католіцизмом (захід і центр регіону);
· православ’ям (схід регіону, Греція).
Промисловість і сільське господарство
Промисловість
1. У промисловості традиційно сильними є галузі переробки сільськогосподарської сировини, а також харчова, легка, меблева тощо.
2. Енергетика, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.
3. Розвинуті чорна металургія і деякі галузі кольорової металургії: алюмінієва, мідна, свинцево-цинкова, особливо в Іспанії.
4. Машинобудування. Має міжнародне значення, зокрема транспортне
5. У регіоні розвинуті точне машинобудування, приладобудування. Суднобудування і судноремонт у сухих доках представлені на Мальті (мальтійські доки — найбільші в Середземному морі).
6. Хімічна промисловість. У структурі галузі помітне місце посідає нафтохімія, зростає виробництво кислот, соди, мінеральних добрив тощо, передусім в Іспанії, багатій на різноманітну хімічну сировину.
7. Цементна промисловість і промисловість будматеріалів.
8. Хоч регіон небагатий на лісові ресурси, тут історично склалися окремі галузі лісової та деревообробної промисловості.
9. Легка промисловість.
10. Харчова промисловість. Споконвіків славиться виноробство країн регіону: Італія поділяє 1-ше місце із Францією, а Іспанія посідає 3-тє місце у світі. Найвідомішими португальськими винами є портвейн (від назви міста Порту) і мадера (від назви о. Мадейра з його відомими сортами винограду). Світову славу мають також іспанські марочні вина малага та херес.
11. Останнім часом у регіоні почав інтенсивно розвиватися третинний сектор економіки, де виділяється італійська корпорація «Фінінвест», оборот якої за рік становить 7 млрд дол., а кількість зайнятих — 26 тис. осіб.
12. Головні напрями діяльності: телебачення, видавнича справа, рекламний бізнес, виробництво і поширення теле- і кінофільмів, страхова справа тощо.
Країни-карлики регіону мають специфічні галузі господарства, пов'язані з випуском раритетних грошових знаків (Ватикан, Сан-Марино), дорогих колекційних поштових марок (Сан-Марино), з обробкою місцевих видів каміння, дорогих сортів деревини, вичинкою шкіри (Андорра, Мальта). Ватикан високі прибутки одержує від випуску та експорту церковних атрибутів та сувенірів.
Сільське господарство
Причини відсталості сільського господарства різноманітні:
переважання екстенсивних форм господарювання, наявність подекуди феодальних пережитків; низький рівень механізації, хімізації та енергоозброєності селянської праці; вікова роздрібненість земельних наділів.
1) Рослинництво. В усіх країнах регіону переважає над тваринництвом. За обсягами вирощування домінують «середземноморські культури». Культивують також зернові: пшеницю (переважно в центрі та у південних районах країн регіону), кукурудзу (в північних районах), жито та овес (на приальпійських та припіренейських територіях). Тверді сорти пшениці (для макаронної промисловості) вирощують на півдні Італії
2) Серед технічних культур найважливішими є: у групі олійних — оливи, цукрових буряків, цукрову тростину. Португалія та Іспанія найбільше у світі виробляють кори з пробкового дуба. Культивують (найбільше на території Італійської Рив'єри) ефіроолійні культури — троянду, лаванду, шавлію тощо.
3) Великі площі зайняті під овочі: помідори (італійська область Кампанія), капусту, салат, цибулю. У Сан-Марино галуззю сільськогосподарської спеціалізації є вирощування зеленої цибулі на експорт. Значними є обсяги вирощування баштанних культур.
4) Середземноморський теплий клімат якнайкраще сприяє розвитку садівництва. На півночі поширені яблуні, груші, вишні, сливи, ближче до півдня — інжир, абрикоси, персики, гранат, мигдаль, волоські горіхи.
Країни регіону є одними з найбільших виробників винограду.
4) Тваринництво. Розводять переважно дрібну та велику рогату худобу, свиней, овець, птицю.
5) Рибальство. Розвинуте недостатньо, причиною цього є невеликий шельф (слабка кормова база для риби) і давнє освоєння моря (велика вичерпаність рибних багатств).