БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
РОЗДІЛ 4
ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
ОХОРОНА ПРАЦІ
Основними задачами з охорони праці є створення здорових і безпечних умов праці, ліквідація травматизму і професійних захворювань на виробництві.
Для вирішення задач з охорони праці на підприємстві СФГ «Агро» створена система управління охороною праці. До управляючого органу СУОП на підприємстві входить керівник Ковальов А.К. і інженер з охорони праці Іваненко О.М. в цілому по господарству. Керівник підприємства несе персональну відповідальність за організацію і стан охорони праці на підприємстві. Він своїм наказом щорічно призначає відповідальних за охорону праці : в галузях - головних спеціалістів, в підрозділах - їх керівників. Вони проводять всю практичну роботу по створенню здорових і безпечних умов праці. На підприємстві є штатна посада інженера з охорони праці. Він підпорядкований безпосередньо керівнику підприємства. Інженер з охорони праці організує і координує роботи з охорони праці в структурних підрозділах і контролює їх виконання. Він має право заборонити експлуатацію робочих місць, де є загроза життю та здоров’ю людей. Для цього він керівникам підрозділів видає приписи на усунення недоліків, які обов’язкові для виконання, скасувати їх може тільки керівник підприємства і тільки в письмовій формі.
В бухгалтерії санітарно-побутові приміщення відповідають вимогам. Є місця для паління, туалетні кімнати та приміщення соціально-побутового призначення, місця для розміщення пристроїв питного водопостачання. Прибирання санітарно-побутових приміщень проводиться після кожної робочої зміни.
При виконанні службових обов”язків бухгалтер працює з документами, комп’ютерами та оргтехнікою.
Роботу бухгалтері в теперішні час не можна уявити без сучасної оргтехніки і комп’ютерних технологій. А ця техніка при недотриманні вимог охорони праці може негативно впливати на стан здоров’я і працездатності користувачів. Крім цього,дослідження показали,що сучасна професія користувача ЕОМ є моделлю розумової праці,яка виконується в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м’язової активності і при великій рухомості кистей рук,а також при великому навантаженні зорових функцій та нервово-емоційної напруги в умовах впливу безлічі негативних фізичних факторів.
Мікроклімат в бухгалтерії підприємства СФГ «Агро» відповідає нормативним параметрам для приміщень з ПЕОМ та ВДТ. Нормативні параметри складають: для температури 21-25 С,відносної вологості 40-60%. Для підтримання мікроклімату в нормі в приміщенні установлені прилади зволоження та кондиціонування повітря.
Нові монітори комп’ютерів виділяють в повітряне середовище цілу низьку токсинів. Ці токсини викликають у людини алергічні респіраторні захворювання та різні дерматити. Тільки після 3-4 років регулярного використання монітора концентрація токсинів зменшується у 10 разів і стає нормальною.
При роботі з ксероксом,залежно від типу апарата і тонера,також можливо виділення в робочу зону шкідливих речовин:озону,діоксину селена, оксидів азоту та вуглецю. Поряд з цим,робота таких розмножувальних машин супроводжується виникненням електростатичного поля,шуму,порушення параметрів мікроклімату;можливий вплив інфрачервоного випромінювання.
Під час роботи з ВДТ і ПЄОМ на електронно-променевих трубках на організм користувачів діє ціла низка випромінювань та полів. До них відносяться іонізуючі випромінювання:рентгенівське, гама- і бета-випромінювання,а також неіонізуючі випромінювання: ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів,які виділяє екран монітора. Діють на користувача ще й низькочастотне та високочастотне електромагнітне випромінювання від силових блоків,а також електростатичне поле(дисплей). Як свідчать дослідження,параметри цих випромінювань і полів від ВДТ і ПЄОМ або знаходяться в межах,або значно нижчі нормативних величин,діючих в сучасний період в Україні. Але можливі ситуації,коли ці фактори починають діяти на користувача негативно,наприклад,при порушенні санітарно-гігієнічних вимог до відстані до дисплею,до тривалості безперервної роботи з комп’ютером,при аварійних ситуаціях. Поряд с цим,під час експлуатації при випадковому доторканні до будь-якого з елементів ПЄОМ виникають розрядні струми статичної електрики. Такі розряди небезпеки для людей не становлять,але крім неприємних відчуттів,вони можуть призвести до виходу з ладу комп’ютера.
Ненормативна робота користувача комп’ютера супроводжується великою стомленістю. В багатьох випадках робота користувачів пов’язана з обробкою великих масивів інформації,іншою інтелектуальною працею,що призводить до зростання втоми,в першу чергу,нервово-психічної. Нервово-психічні перевантаження підсилюються,якщо в роботі є емоційна компонента,наприклад в умовах дефіциту часу або візуально інформація не оптимальна по кольоровій гамі,чи деякі зображення мигають на екрані монітора з частотою 10-30 Гц,резонансною з чистотою біоритмів нейронів головного мозку. Може мати місце не тільки біль,але й судоми,конвульсії,втрата свідомості.
Поряд з цим,ненормативне використання ПК призводить до суттєвого погіршення здоров’я користувачів. Перш за все страждає головний мозок,небезпечному впливу підлягають ендокринна,імунна та репродуктивна системи людини,можливі генетичні наслідки.
Втома зорового апарату визначається специфікою роботи користувача комп’ютера,яка має ряд особливостей:
а)світлотехнічна різноманітність об’єктів зорової роботи;
б)робота з пульсуючим самосвітним об’єктом;
в)в полі зору може бути неприємна розосередженість яскравості;
г)осліплююча дія світильників;
Д)наявність дзеркально відбиваючої та не плоскої поверхні екрану.
Як відомо робота користувача комп’ютера пов’язана з великою рухомістю кистей рук, але інший кістково-м’язовий апарат людини практично не працює. Така виражена загальна гіподинамія призводить до застійних явищ в організмі, зростання кількості тучних людей, зниженню імунітету різним захворюванням, в т.ч. суглобів, міозитам та невралгія.
Під час роботи з комп’ютером та оргтехнікою на працівників впливає ряд факторів таких як:
- електромагнітні та інші випромінювання;
- шум;
- освітлення;
- мікроклімат;
- концентрація іонів;
- забруднене повітря робочої зони ;
Щоб зменшити дію шкідливих і небезпечних факторів потрібно
дотримуватись наступних вимог:
- для зменшення негативного впливу шкідливих випромінювань рекомендовано застосовувати антистатичне покриття та зволоження повітря;
- з метою зниження шуму слід застосовувати шумопоглинаючі засоби;
- температура повітря повинна становити 21-25 градусів при відносній вологості 40-60%;
- для підтримки допустимих значень мікроклімату та іонного складу повітря необхідно передбачати прилади зволоження або штучної іонізації та кондиціонування повітря;
- для запобігання дії шкідливих речовин встановлюють місцеву припливно-витяжну вентиляцію.
До роботи в бухгалтерії допускаються особи,які досягли вісімнадцятирічного віку, кваліфіковані спеціалісти,які пройшли стажування,навчання з охорони праці та ознайомлені з положеннями,інструкціями та іншими нормативними актами про охорону праці на підприємстві.
Власник повинен розробити і затвердити інструкції по охороні праці, провести навчання і інструктажі з працівниками, прийняти міри, щодо робочих місць й засобів виробництва,які повинні підтримуватись в справному і безпечному стані. Проводити атестацію робочих місць на відповідність їх вимогам законодавства, слідкувати, щоб повсякденна робота з ЕОМ регулярно переривалась паузами або іншими видами діяльності, які знижують навантаження на користувача комп’ютера.
Навчання посадових осіб проводять до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично один раз на три роки в установленому порядку. Для них також запроваджується перевірка знань з охорони праці. У разі незадовільних знань працівники повинні пройти повторну підготовку. Інструктаж проводити по наступним видах: вступний інструктаж при надходженні на роботу, інструктаж на робочому місці, повторний інструктаж. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці.Інструктаж на робочому місці проводить керівник виробничої ділянки, супроводжуючи його показом безпечних прийомів роботи.
За роботу по обліку власного капіталу і бухгалтерії в цілому відповідає головний бухгалтер підприємства та керівник.
Приміщення, в якому розміщуються комп’ютери повинно мати другу ступінь вогнестійкості. На одне робоче місце повинно припадати:
Об’єм - не менше 20,0 куб. м., а площа – не менше 6,0 кв. м. Стіни, підлога, стеля мають бути виготовлені з матеріалів, які мають дозвіл органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Приміщення обладнано системами опалення, кондиціонування повітря, а також мають природне та штучне освітлення.
Приміщення має систему пожежної сигналізації, а також вогнегасники з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м. площі.
В приміщені є аптечка першої допомоги, щоденно робиться вологе прибирання. Воно обладнане шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, тумбами тощо.
Обладнання і організація робочого місця з ПЕОМ забезпечують розміщення працюючої людини з урахуванням робочих рухів і переміщувань, зміни робочої пози, вільного доступу до місць профілактичного огляду і налагоджування обладнання, Правил і санітарних норм. Робоче місце бухгалтера повинно відповідати антропологічним характеристикам працюючого.
Для перешкоджання дії шкідливих речовин,як вже зазначалось,в приміщенні встановлюють прилади зволоження та кондиціонування.
Приміщення для роботи з ВДТ і ПЄОМ повинні мати природне та штучне освітлення. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи,орієнтовані переважно на північ чи північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче ніж 1,5%. Вікна повинні мати регулюючі пристосування для відкривання,а також жалюзі, штори, зовнішні козирки. Штучне освітлення має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення і у разі переважної роботи з документацією можуть додатково встановлюватися світильники місцевого освітлення. Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300-500 лк;світильники місцевого освітлення не повинні створювати блисків на поверхні екрану дисплею,ф його освітленість не перевищувати 300 лк. Слід передбачити обмеження прямої близькості від джерел природного та штучного освітлення. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ЕОМ.
При роботі з ЕОМ необхідно пам’ятати правила безпечної експлуатації цього устаткування. Перед початком роботи оглядають все обладнання, кабелю, вилки, розетки, переконуються у його справності. При виконанні роботи дотримуються вимог експлуатаційних інструкцій з охорони праці. Після закінчення роботи відключають всі прилади від електричної мережі.
Обладнання розташовують на відстані не менше 1 м від нагрівальних приладів і так, щоб воно не зазнавало впливу прямих сонячних променів.
При знаходженні неполадок у електроприладах повідомляють електротехнічний персонал або керівництво.
Забезпечення пожежної безпеки включає: розробку регламентів і норм виконання технологічних процесів; забезпечення працюючих інструктивними матеріалами (інструкції з пожежної безпеки, плакати, попереджуючі написи тощо, плани евакуації); наявність засобів гасіння пожеж; контроль і нагляд за дотриманням протипожежних норм.
На підприємстві встановлений відповідний протипожежний режим.
Працівники підприємства дотримуються вимог пожежної безпеки, не допускають дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; знають й дотримуються усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цих інструкцій; користуються тільки справними приладами, обладнанням, дотримуються інструкцій з їх експлуатації.
Згідно трудового законодавства денна робоча зміна не повинна перевищувати 8 годин та 40годин на тиждень при цьому слід встановити такі зміни праці та відпочинку:
- для розробників програм слід призначати перерви тривалістю 15 хвилин через кожну годину роботи;
- для операторів ЕОМ – перерва 10 хвилин кожні 2 години роботи;
- для операторів комп,ютерного набору – 10 хвилин кожну годину роботи.
Для поліпшення умов праці,підвищення рівня безпеки і організації робіт з охорони праці пропоную:
1. Керівнику підприємства призначати щорічно наказом відповідальних за охорону праці в підрозділах.
2. Своєчасно й ретельно проводити інструктажі з охорони праці.
3. У всіх підрозділах обладнати куточки з охорони праці.
4. Ввести такий механізм управління охороною праці, коли роботодавцю буде економічно не вигідно мати шкідливі і небезпечні умови виробництва (встановлення диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці на підприємствах).
5. Забезпечити надійне фінансування витрат, пов’язаних з виплатою компенсацій працівникам при втраті працездатності, а також пенсій по інвалідності і у випадку смерті годувальника.
6. Значно підвищити рівень усієї профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життяі діяльності людей на об’єкті або території, спричинена аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією,епіфітотією, пожежею,використанням засобів масового ураження, що призвело або може призвести до людських і матеріальних втрат. [ 1 ]
Найбільш поширеними надзвичайними ситуаціями природного характеру в даному регіоні можуть бути землетрус, буря ураган, смерч, злива,ожеледь, град, повінь,блискавка.
Землетрус – це сейсмічні явища, що виникають глибоких шарах землі в результаті раптових зміщень тектонічних плит, коли пружні хвилі передаються на великій відстані.
Бурі, урагани – це рух повітряних мас зх. Величезною швидкістю ( до 50 м/с і більше) і руйнівною силою та значною тривалістю.
Смерч – це сильний вихор, який опускається з грозової дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має вертикальну вісь, невеликий поперечний перегин та дуже низький тиск всередині.
Злива – це сильний дощ з кількістю опадів більше 50 мм і тривалістю по 12 годин.
Ожеледь – це шар щільного прозорого або матового льоду діаметром більше 20 мм, що наростає на дротах, земній поверхні, деревах, будівлях, предметах і техніці внаслідок намерзання крапель дощу, мряки або туману, тривалістю більше 12 годин.
Град – це частинки льоду, різні за розмірами, формою, структурою неоднорідні, випадають із шарувато – дощових хмар у теплий період рокую
Повінь – це тимчасове затоплення значних територій внаслідок злив, повеней великих річок, швидкого танення снігу, руйнування дамби, греблі, великих морських приливів.
Блискавка – це грозовий електричний розряд між хмарою та землею сила струму якого може досягати 40000А, повітря при цьому нагрівається до 30000 градусів при тиску від 10 до 30 атм. В полосі її проходження.
До надзвичайних ситуацій техногенного характеру цього регіону слід внести виробничі і транспортні аварії.
Аварія – це раптова зупинка роботи або порушення установ енного процесу виробництва на об’єкті , залізниці, автомобільній трасі, в повітрі на вод, яка призводить до пошкодження або знищення матеріальних цінностей з невиправними наслідками,зараження великих територій, а також травмування або загибелі людей.
Всі ці стихійні лиха негативно впливають на роботу господарства тим, що руйнуються споруди, будівлі,лінії зв’язку та електромережі, системи водопостачання та каналізації,призводить до великих пожеж,виведення з ладу техніки, знищення посівів та врожаю,забілювання полів,пошкодження мостів і розмивання доріг, обламування гілок та виривання дерев і ,крім того, великих матеріальних збитків і психологічного та фізичного ураження люде й і тварин.
Найбільш вірогідною ситуацією в даному районі може бути землетрус, для чого проводимо оцінку стійкості об’єкта в умовах землетрусу.
СФГ «Агро» знаходиться в с.Лащова Тальнівского району Черкаської області на березі річки Гірський Тікич. Розташовуєтьсяу Лісостеповій природно кліматичній зоні в 135 км від обласного центру,у 9 км від районного центру Тальне. До найближчої залізничної станції Тальне 11км.
Територія землекористування господарства розташована в межах Причорноморської низовини. В цілому поверхня ґрунту може бути охарактеризована як рівнинна з пологими схилами.
Особливостями річного температурного режиму є м’яка з частими відлигами зима і помірно жарке, з невеликою кількістю опадів літо.
На підприємстві працює 29 осіб. В даному господарстві нараховується 3 тракторів, 2 автомобіля, 2 зернових комбайна, 7 рогатої . Площа земельних угідь складає 1046 га.
В місцевості, де розташоване наше господарство можливі такі надзвичайні ситуації природного характеру як: повені, селеві потоки, зсуви, бурі, урагани, пожежі снігові заноси, але найбільш вірогідною НС є землетрус.
Оцінимо стійкість будинку управління господарства в умовах землетрусу.
Організація розташована в одноповерховому будинку. Будова, не сейсмостійка, цегляна, без каркасна з перекриттям із залізобетонних елементів. На об’єкті працює 29 осіб. Офіс оснащено персональними електронно-обчислювальними машинами з іншою периферією ( факсом, ксероксом і іншим обладнанням). Найбільш небезпечним вражаючим фактором є землетрус.
1) Визначаємо максимальну бальність землетрусу, яка може бути для об’єкту. Об’єкт розташований в середній частині Черкаської області, де може бути землетрус силою до 7 балів, δмакс = 7 балів.
2) Визначаємо межу стійкості будівлі (таблиця №15) [3]: δліміт = 6 балів.
3) Порівнюємо межу стійкості будинку з максимальним значенням уражаючого фактора:
δліміт = 6 балів < δмакс = 7 балів.
Це означає, що об’єкт в цілому не стійкий до землетрусу в 7 балів.
4) Визначаємо ступінь можливих руйнувань і втрат (таблиця 11) [3]. Будинок отримує середні руйнування із втратами до 45%.
Людські втрати визначаємо по таблиці №12 [3]
Загальні втрати людей – 11(1 особа) %;
Із них: безповоротні втрати – 3% ( 0 осіб), санітарні втрати – 8% ( 1 особа).
Можна допустити, що ПЕОМ і інша оргтехніка теж будуть мати втрати до 45%.
5) Визначимо стійкість роботи організації по формулі:
Сорг = 1 – Квтрат / 100
Де: Сорг – стійкість роботи організації;
Квтрат – коефіцієнт втрат, %.
Отже, Сорг = 1 – 45 / 100 = 0,55.
Висновок: стійкість роботи організації до землетрусу можна вважати задовільною. Організація може виконувати роботи після проведення певних відновлюваних робіт. Пропозиції для підвищення стійкості роботи підприємства в умовах землетрусу потрібно:в підвалах створити запас ПЕОМ і іншої оргтехніки, мати резервне джерело електроенергії відповідної потужності, для ліквідації наслідків землетрусу необхідно мати резерв будівельних матеріалів, забезпечити збереження і відновлення будівлі, розрахувати сили і засоби для проведення невідкладних та інших робіт, забезпечити надійність системи управління та зв’язку.