С. Кратохвілл у книзі "Групова психотерапія неврозів" описує п'ять основних ролей керівника групи.

1. Активний керівник (інструктор, вчитель, режисер, ініціатор і опікун). Керівник виявляє свою активність і постійно впливає на учасників групи, виконуючи при цьому перераховані вище ролі. Як правило, керівникові доводиться робити це коректно і ненав'язливо на початку тренінгу. Важливо, щоб це не стало нормою, оскільки може призвести до того, що група буде позбавлена активності, креативності і постійно чекатиме допомоги від керівника. Внаслідок цього група не отримає кінцевого результату, що передбачався тренінгом.

2. Аналітик (найчастіше - психоаналітик, який зберігає дистанцію та особистий нейтралітет стосовно членів групи). Керівник веде себе індиферентно, слухає пасивно, не проявляє себе, нічого не радить, не виражає свої почуття і оцінки. Аналітик повинен залишатися для пацієнтів незнайомою, загадковою і незворушливою особистістю, яка учасникам групи зовсім невідома.

3. Коментатор, як і аналітик, дозволяє бути групі самою собою, не керує і не спрямовує її діяльність надто активно. Через невеликі інтервали часу він збирає групу, узагальнює і коментує все, що відбулося за певний відрізок часу. Керівник допомагає групі підбити підсумки, зробити резюме групового обговорення будь-якої гри. Іноді він може висловити свою думку як учасник групи або може звернути увагу учасників на ті моменти, які при обговоренні залишились поза увагою членів групи.

4. Посередник-експерт. Сам посередник у тренінгу особливої участі не бере, про свої відчуття не говорить, але іноді рекомендує, що потрібно зробити, підказує зміст того чи іншого заходу. Він стежить за учасниками і координує обговорення.

Переважно тренер виступає у допоміжній ролі. Він втручається в груповий процес тоді, коли це потрібно.

5. Член групи (автентичне обличчя зі своїми індивідуальними особливостями і життєвими проблемами).

Керівник повинен бути природним, без маски виконувати свою основну роль. Це означає, що тренер всією своєю вербальною і невербальною поведінкою демонструє свою щирість і відвертість у стосунках.

Отже, можна сказати, що під час ПТ навчає насамперед не керівник, а група, але щоб її вплив досягав відповідного ефекту, керівникові необхідно вивести її на певний рівень. Роль керівника полягає в тому, щоб задати, а потім підкріпити необхідні норми групового спілкування. Він при цьому виконує функцію "пускового механізму" і "страхувальника" групового процесу, оскільки останній значною мірою відбувається потім за принципом саморозвитку. Тому загальне завдання керівника полягає в тому, щоб безпосередньо впливати на параметри групового процесу і лише опосередковано - на окремих його учасників.

Ведучий - фасилітатор

Основне завдання впродовж усього тренінгу, й особливо на перших заняттях, - створення умов, необхідних для активної самостійної й продуктивної роботи кожного учасника над собою. Успішно розв'язати це завдання можна за відповідних умов, які створює керівник-фасилітатор.

Специфіка роботи тренера полягає в постійному спостереженні та оцінці всього, що відбувається в групі. Для цього необхідно, щоб тренер увесь час - приступаючи до проведення тренінгу, плануючи роботу на день безпосередньо в процесі роботи - ставив собі три питання:

• Якої мети я хочу досягти?

• Чому я хочу досягти цієї мети?

• Якими засобами я зможу її досягти?

Відповідь на третє питання дає тренерові можливість оцінити групу. Об'єкти оцінки:

• змістовний план роботи;

• рівень розвитку і згуртованості групи, характер стосунків, що складаються між її учасниками;

• стан кожного учасника групи, його ставлення до себе, до інших, до тренінгу.

Ведучий - фасилітатор

Найбільш важливі завдання тренера при роботі з групою:

• сприяти розумінню учасниками мети і завдань тренінгу;

• мотивувати учасників на роботу в рамках тренінгу і після його завершення;

• створити довірливу атмосферу, кожен учасник може бачити усіх, вільно спілкуватися з усіма, зокрема, з ведучим.

 

Заслуговує уваги думка Ю.М. Ємельянова, який зазначає, що зусилля інструктора тренінгової групи повинні бути спрямованні на забезпечення низки умов.