Гідросфера та здоров'я людини

 

Гідросфера — це водяна сфера планети, що тісно пов'язана з атмосферою і літосферою і становить 71 відсоток поверхні планети (361 млн. км). Вода — найрозповсюдженіша речовина у природі, її загальна кількість становить близько 1,4 млрд. км3, з цього обсягу 92,2 відсотка — солона морська вода. Добова норма споживання води людиною — 20л. Водні ресурси України становлять 50—70 млрд. м3. На території нашої країни є понад 22 тис. річок. Запаси підземних вод дорівнюють 16 млрд. м3. Однак у багатьох місцях уже вичерпуються запаси підземних прісних артезіанських вод. Нестача води часто обмежує розвиток промисловості, знижує врожайність, ставить під загрозу життя людей. Проте внаслідок недбалої господарської діяльності продовжується забруднення річок і озер, в які скидаються мільярди кубометрів недостатньо очищених промислових і господарських стічних вод. Така вода містить збудники інфекційних хвороб.

Основними джерелами забруднення гідросфери є:

• стічні води промислових і комунальних підприємств, води рудників, шахт, нафтопромислових підприємств;

• забруднення радіоактивними відходами, що становлять потенційну небезпеку;

• викиди водного, залізничного та автомобільного транспорту;

• змивання міндобрив і отрутохімікатів із сільськогосподарських угідь, стоки з тваринницьких ферм та ін.

Забруднення води поділяються на: хімічні, фізичні, біологічні і теплові.

Хімічне забруднення відбувається при потраплянні у водоймища кислот, лугів, нафтопродуктів, солей важких металів, отрутохімікатів і міндобрив. ГДК шкідливих речовин у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування подано у табл. 6.

Особливу небезпеку становить вода, забруднена солями ртуті, свинцю, міді, хрому, кадмію та інших важких металів. Основними постачальниками цих речовин є підприємства целюлозно-паперової промисловості, нафтопереробні підприємства, металургійні і коксохімічні комбінати, тваринницькі комплекси.

Особливо небезпечні синтетичні миючі засоби, наявність їх у воді призводить до інтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей, цвітіння води, загибелі флори і фауни.

Кількість хімічних речовин у воді постійно зростає, 1995 року їх зафіксовано вже близько 1000 (959 різновидів). ГДК хімічних речовин у питній воді подано у табл. 7.

Фізичне забруднення води пов'язане зі зміною її фізичних властивостей: прозорості, наявності суспензій, температурного режиму. Суспензії (пісок, частинки глини, радіоактивні речовини) сповільнюють процеси фотосинтезу водяних рослин, забруднюють зябри риб, погіршують смак води.

Біологічне забруднення води відбувається в результаті потрапляння у воду різних видів мікроорганізмів (віруси, грибкові захворювання), більшість з яких небезпечні для людей, тварин і рослин. Серед джерел екологічного забруднення перше місце посідають енергетично-комунальні стоки, а також стоки підприємств мікробіологічної, м'ясо-молочної промисловості і цукрових заводів.

Теплове забруднення водоймищ пов'язане з викидом у водоймища теплових вод з різних енергетичних установок (ТЕС, АЕС). Передусім це викиди атомних електростанцій, температура яких сягає до 45° С. Теплове забруднення призводить до захворювань і загибелі риби, загнивання водоростей і мікроорганізмів.

Особливу небезпеку біологічне забруднення води становить у місцях масового відпочинку. Сток водних басейнів в Україні не відповідає сучасним вимогам. Основними причинами кризових ситуацій у басейнах ріки Дніпра є: споруди водосховищ, масштабна меліорація, будівництво великих промислових комплексів, значні обсяги водозабору, скиди недоочищених чи погано очищених стічних вод.

Щорічно внаслідок скидання стічних вод у Дніпро та водосховища потрапляє до 500 тис. т азотних, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних сполук, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому.

У водосховищах Дніпра постійно підвищується радіоактивне забруднення, збільшується концентрація заліза, хрому, кобальту, ртуті, свинцю, фенолів та нафтопродуктів, а відтак Дніпро втратив можливість для самоочищення.