Зміст основних принципів міжнародного права
| У |
процесі досить активного суб'єктивного формулювання основних принципів сучасного міжнародного права нагальною стала проблема вироблення критеріїв встановлення принципу міжнародного права або відсутності таких. Саме відсутність цих критеріїв призводить до того, що різні автори пропонують різну кількість основних принципів міжнародного права — від десятка до кількох десятків.
Відомо, що основні принципи міжнародного права за своїм походженням є звичаєвими нормами. Міжнародно-правові звичаї на сьогодні не кодифіковані. Це дає можливість деяким авторам формулювати власні доктринальні принципи. При цьому нехтувалась елементарна вимога — визнання такого звичаю-принципу іншою стороною, яку, як стверджувалося, він зв'язує.
Ось як доводився «принцип» мирного співіснування: «Відповідно до цих положень (маються на увазі положення Сьомої (Квітневої) Всеросійської конференції РСДРП(б) 1917 p.), Радянська держава, яка щойно виникла, запропонувала покласти принцип мирного співіснування в ос-
їй
Глава VI Основні принципи міжнародного права
Зміст основних принципів міжнародного права
нову мирного врегулювання майбутніх міжнародних відносин... Провідні капіталістичні держави відмовилися прийняти мирне співіснування держав двох систем, розраховуючи знищити нову систему... Необхідно ще раз підкреслити, що визначальним (у розвитку сучасного міжнародного права) є принцип мирного співіснування держав двох протилежних суспільних систем»1.
Недивно, що за такого формулювання «принципу» мирного співіснування з нього потім виводилися обов'язки: «вирішальної боротьби держав двох систем в економіці», «політичної боротьби між державами двох протилежних суспільних систем», «мирне співіснування соціалістичних і капіталістичних держав не означає і не може означати припинення ідеологічної боротьби між ними»2. Отже, спочатку нав'язувався принцип, а потім придумувалися його права та обов'язки.
У час, коли активно розгорнулася гонка озброєнь, висувається «принцип» роззброєння як імперативна норма міжнародного права.
Доктрина — не практика, але її суттєве розходження з практикою вкрай негативно впливає на систему міжнародного права. Для того щоб принципи міжнародного права не конструювалися довільно, їх необхідно перевірити щонайменше за трьома основними критеріями: а) юридичний зміст принципу; б) сфера застосування; в) механізм застосування. Відсутність показників хоча б за одним із критеріїв є свідченням того, що принципу не існує або він має доктринальне походження.
Юридичний зміст.Для кожного принципу важливо встановити джерела, в яких він закріплений. Якщо принцип випливає тільки з міжнародно-правових звичаїв і не був кодифікований, необхідно підтвердити його наявність відповідною згодою держав. Згода має бути очевидною, а не такою, що «малася на увазі». Принцип повинен містити конкретні права та обов'язки суб'єктів міжнародного права, а не формулювати політичне гасло чи завдання.
Достатнім підтвердженням наявності основного принципу міжнародного права є застосування його як такого в міжнародній судовій практиці.
1 Тункин Г. И. Теория международного права. М, 1970. С 17—18, 21.
2 Там же. С 22-54.
Ї2
Якщо основний принцип міжнародного права закріплено в міжнародному договорі, необхідний його додатковий аналіз на міжнародно-звичаєве підтвердження. Ця вимога є результатом Консультативного висновку Міжнародного Суду ООН: «Основоположні норми повинні дотримуватися всіма державами незалежно від того, чи ратифікували вони Конвенції, які їх вміщують, бо це незаперечні принципи міжнародного звичаєвого права» (ICJ Reports, 1996, § 79). Це положення Міжнародний Суд ООН ще раз підкреслив, коли встановив, що «принципи міжнародного права залишаються обов'язковими як звичаєві, незважаючи на те що вони були також включені в договірно-правові постанови» (ICJ Reports, 1990, § 43).
Сфера застосування.Кожна норма міжнародного права (а принцип тут не є винятком) має свою конкретну сферу застосування, свій конкретний об'єкт правового регулювання — конкретні міжнародні, точніше, міждержавні відносини. Принцип не може регулювати відносини взагалі або систему відносин. Для врегулювання системи міжнародних відносин замало можливостей системи принципів міжнародного права.
Коли стверджувалося (Г. 1. Тункін), що «принцип мирного співіснування настільки широкий, що він наближається до загальної характеристики відносин між державами двох соціальних систем», то тим самим опосередковано визнавалося, шо він не має об'єкта конкретного правового регулювання і «завис, як парасолька», над відносинами. А отже, не виконує функції принципу міжнародного права, не є ним.
Не можна вважати конкретним об'єктом правового регулювання принципу роззброєння зобов'язання виробити практичні заходи в галузі роззброєння і зобов'язання програмного характеру — досягнути кінцевої мети роззброєння шляхом повної ліквідації зброї та збройних сил. Це справді програма, а не реальні відносини. А програми принципами міжнародного права не регулюються.
Основному принципу міжнародного права властива своя сфера функціонування, свої відносини. Будучи тісно пов'язаним з іншими принципами міжнародного права, він, однак, не «паразитує» на чужому полі діяльності, не підмінює іншого принципу. Одні й ті самі відносини не регулюються двома принципами.
Глава VI Основні принципи міжнародного права
Механізм застосування принципу.Коли на етапі встановлення юридичного змісту принципу міжнародного права виведені властиві йому права та обов'язки суб'єктів, для з'ясування механізму застосування необхідно встановити, яка поведінка за ними є обов'язковою, яка можливою, а яка недопустимою. Важливо виявити юридичні факти, за яких настає відповідна реакція принципу, тобто коли права та обов'язки переходять у стан динаміки.
Міжнародно-правові відносини — важливий компонент механізму застосування принципу. Вони є свідченням ефективності регулятивної дії принципу на міжнародні відносини. Кожний основний принцип міжнародного права має власні правовідносини. Суб'єкти цих правовідносин не збігаються із суб'єктами міжнародного права. Деякі принципи міжнародного права мають лише один (розрахований на одного суб'єкта, наприклад державу) суб'єкт. Вони формують його суб'єктивне право і суб'єктивні обов'язки.
Значну роль у застосуванні принципів міжнародного права відіграє правосвідомість. Практика свідчить, що принципи глибше і всебічніше впливають на правосвідомість, аніж просто норми. А тому потрібно бути дуже обережним щодо конструювання нових принципів міжнародного права. Проголошення неіснуючого принципу шкідливе вже тим, що породжує хибну правосвідомість.
Співвідношення основних принципів системи,
принципів галузі та інституту, універсальних,