Поняття міжнародно-правової відповідальності
| а |
ослідники міжнародно-правової відповідальності енсен, Дж. Франко та ін.) вважають, що жодна тема міжнародного права так не заплутана і так мало не досліджена, як тема розуміння сутності міжнародно-правової відповідальності. Термін «відповідальність» запозичено з англійської політико-філо-софської літератури XVIII ст. для визначення обов'язків поведінки суб'єкта в майбутньому і негативних наслідків за його поведінку в минулому. Певний вплив на становлення міжнародно-правових поглядів відповідальності мала наука цивільного права, звідки запозичалися основні результати тлумачення термінів «тягар виконання функції», «обов'язок», «зобов'язання», «примус» та ін.
Водночас у процесі роботи над кодифікацією норм міжнародного права інституту відповідальності Комісія міжнародного права ООН констатувала бідність юридичного лексикону з питань відповідальності.
Чи не тому дослідники міжнародно-правової відповідальності іноді намагаються обійти характерні для неї риси і дають визначення в надто загальній формі, напри-
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
1
Поняття міжнародно-правової відповідальності
клад: «Під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють юридичні наслідки, які настають для суб'єкта міжнародного права у результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'язання» (Г. І. Тункін, А. М. Талалаєв, Л. М. Шестаков, Е. О. Шибаєва та ін.). Досить замінити слово «міжнародний» на «цивільний», «кримінальний», «адміністративний» тощо — і ми отримаємо визначення зовсім іншої відповідальності. Певна логіка в цьому є, бо в усіх випадках ідеться про «відповідальність». Але ж, мабуть, не повинні всі особливості відповідальності в системі міжнародного права визначатися лише одним словом «міжнародна».
Розуміючи це, деякі дослідники сутності міжнародно-правової відповідальності пропонують уточнювати в її понятті особливі міжнародно-правові характеристики. Але, як правило, далі від загальновизнаних елементів відповідальності вчені не сягнули. «Міжнародно-правова відповідальність, — зазначає Ю. М. Колосов, — це юридичний обов'язок суб'єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, вчиненої іншому суб'єкту міжнародного права в результаті здійснення правопорушення».
Досить уживаним є визначення міжнародно-правової відповідальності через дії (та їх наслідки) суб'єктів і джерела права (Г. М. Мелков, К. А. Бекяшев та ін.). На думку прихильників такого підходу до визначення поняття міжнародно-правової відповідальності, під нею слід розуміти «юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права, який порушив чинні норми міжнародного права і свої міжнародні зобов'язання. Водночас вона є одним з юридичних засобів забезпечення дотримання цих норм та відшкодування заподіяного збитку (шкоди)». Багато спільного з цим визначенням має поняття міжнародно-правової відповідальності, розроблене відомими російськими вченими (С. Ю. Марочкін, Г. В. Ігнатенко, Д. Д. Остапенко та ін.), яке пропонується Міністерством загальної і професійної освіти Російської Федерації для студентів вищих закладів освіти зі спеціальності «юриспруденція». Виходячи із загального постулату, що відповідальність є необхідним юридичним засобом забезпечення дотримання норм міжнародного права, а також відновлення порушених прав і відносин, під міжнародно-правовою відповідальністю вони бачать «відповідальність суб'єкта
міжнародного права знешкодити, ліквідувати шкоду, заподіяну ним іншому суб'єктові міжнародного права у результаті порушення міжнародно-правового зобов'язання, або обов'язок відшкодувати збитки (шкоду), заподіяні правомірними діями, якщо це передбачено договором»1.
В українській науці міжнародного права не робилося спроб уточнити наявні визначення. Науковці, які спеціально досліджували це питання, як правило, користувалися визначенням міжнародно-правової відповідальності, розробленим ученим Московського університету ім. М. Ломоносова Г. І. Тункіним для студентів, аспірантів і викладачів вищих закладів освіти. «У науці міжнародного права, — писав він, — під міжнародно-правовою відповідальністю розуміють негативні юридичні наслідки, що настають для суб'єкта міжнародного права у результаті порушення ним міжнародно-правового зобов'язання»2.
Не ставлячи під сумнів переваг (як і, до речі, недоліків) кожного з індивідуальних визначень поняття міжнародно-правової відповідальності, мабуть, доцільніше брати за основу визначення, дане Комісією міжнародного права ООН, що охоплює «ті наслідки, які те чи інше міжнародне протиправне діяння може мати згідно з нормами міжнародного права у різних випадках, наприклад наслідки діяння в плані заподіяння шкоди та відповідних санкцій»3.
Будучи за своєю суттю доктринальним, воно, проте, охоплює бачення міжнародно-правової відповідальності вченими, представниками різних правових систем. Комісія міжнародного права визначила міжнародно-правову відповідальність держав як «усі види нових правовідносин, які можуть виникнути в межах міжнародного права у результаті міжнародно-правового діяння держави незалежно від того, чи обмежуються ці відносини правовідносинами між державою, що вчинила протиправне діяння, і державою, яка безпосередньо постраждала, або ж вони поширюються також на інших суб'єктів міжнародного права, і незалежно від того, чи сконцентровані вони на
1 Международное право. М., 1999. С. 132.
2 Тункин Г. И. Теория международного права. М., 1970. С 430.
3 Ежегодник Комиссии международного права, 1984. Нью-Йорк, 1985. Т. 2, ч. 2. С. 120.
Глава XV Міжнародно-правова відповідальність
зобов'язанні винної держави відновити у правах державу, яка постраждала, і стягнути заподіяні їй збитки (шкоду), або охоплюють також право самої держави, яка постраждала, або інших суб'єктів міжнародного права застосувати до винної держави будь-яку санкцію, допустиму міжнародним правом»1.
Отже, домінуючим на міжнародно-правову відповідальність є погляд на правовідносини, що склалися після міжнародного правопорушення. Все менше її тлумачать лише як обов'язок відшкодувати збитки. Дехто з учених (В. А. Василенко, Ж. Салмон, П. М. Дюпоі та ін.) навіть потерпають від того, що такий погляд може привести до неправильного висновку: міжнародна відповідальність настає там, де є збитки. Більш прийнятним є приведення міжнародно-правової відповідальності до таких основних характеристик. Вона: 1) реалізується в міжнародних правоохоронних правовідносинах між державою-порушни-цею, з одного боку, і державою-жертвою (державами, а іноді й товариством держав у цілому) — з іншого боку; 2) виникає слідом за вчиненням міжнародного правопорушення; 3) полягає в застосуванні до держави-поруш-ниці міжнародного права примусових (не превентивних) заходів; 4) пов'язана з негативними наслідками для правопорушника; 5) має на меті забезпечення міжнародної законності та міжнародного правопорядку.
Відповідальність є безумовним зобов'язанням, яке спричинене неправомірними діями. Ще Постійна Палата міжнародного правосуддя наголошувала (1928) на безумовності принципу міжнародного права (загальний принцип права), за яким будь-яке порушення міжнародно-правових зобов'язань тягне за собою зобов'язання компенсувати спричинену шкоду.
Норми міжнародного права, які регулюють походження, зміст та реалізацію міжнародно-правової відповідальності, об'єднані в окремий інститут. Особливих змін цей інститут зазнав після Другої світової війни, коли в міжнародному праві було визнано відповідальність за агресію, політику апартеїду, расизму, расової сегрегації, відмову надати незалежність колоніальним народам тощо. Змінилися можливості застосування примусових заходів та їхній
1 Ежегодник Комиссии международного права. 1973. Т. 2. С. 204.
________ Підстави для виникнення міжнародно-правової відповідальності__________
характер. Розширилося коло суб'єктів міжнародно-правової відповідальності (насамперед за рахунок суб'єктів — фізичних осіб), змінилися форми реалізації норм міжнародно-правової відповідальності.
Водночас інститут міжнародно-правової відповідальності залишається переважно звичаєво-правовим. Розпочата наприкінці 50-х років кодифікація норм інституту не завершена й до сьогодні. Активно ведеться робота щодо розширення сфери дії інституту з поширенням його на довкілля і природні копалини, космічний та повітряний простір та ін. Розвиток міжнародних організацій мав наслідком формування їхньої міжнародно-правової відповідальності. З 1978 р. Комісія міжнародного права вивчає питання міжнародно-правової відповідальності за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом.
Міжнародно-правова відповідальність не має галузевого поділу, як то є у внутрішньодержавному праві. Вона є єдиним цільним інститутом. Разом із тим можуть бути різні режими міжнародно-правової відповідальності (наприклад, за агресію та ординарне порушення норм міжнародного договору).
Міжнародно-правова відповідальність базується на чотирьох основних принципах, визначених світовим співтовариством. Комісія міжнародного права так сформулювала ці принципи: 1) принцип відповідальності стосовно всіх міжнародно-правових діянь держави; 2) принцип, який визначає суб'єктів таких діянь; 3) принцип, що визначає умови наявності міжнародно-правових діянь; 4) принцип незастосування внутрішнього права для визначення наявності цих діянь.