Управління капітальними інвестиціями

Капітальні інвестиції є головною формою реалізації стратегії економічного розвитку підприємства.

Серед усіх напрямів інвестиційної діяльності провідне місце займають капітальні інвестиції. За допомогою капітальних інвестицій відтворюються на простій і розширеній основі основні засоби виробництва, тобто створюється матеріальна основа для підвищення продуктивності живої праці на базі впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва. Завдяки капітальним інвестиціям реалізуються досконаліші форми суспільної організації виробництва: його спеціалізація, кооперування і комбінування.

Капітальні інвестиції включають: нове будівництво, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння підприємства та інші напрями поповнення основних засобів.

Важливе значення в управлінні має баланс капітальних інвестицій, який характеризує як процес, так і результат освоєння капітальних інвестицій. Загальна схема балансу капітальних інвестицій така:

Н_п+ К = В + С + Н_к,

де Н_пі Н_к- обсяг незавершеного будівництва відповідно на початок і кінець звітного періоду; К – обсяг здійснених у звітному періоді капітальних інвестицій; В – обсяг введених у дію у звітному періоді основних засобів; С – списання у встановленому порядку припинених будівництвом незавершених об’єктів.

Потреба в інвестиціях формується підприємством за конкретними напрямками інвестиційної діяльності, кожен з яких потребує попередньої розробки так званих інвестиційних проектів.

Інвестиційний проект - це документ, що забезпечує окремі напрямки стратегічного розвитку підприємства шляхом реального інвестування, обґрунтовує потребу у відповідних інвестиційних ресурсах у різних формах їх і містить систему відповідних управлінських рішень із забезпечення найбільш ефективних форм реалізації викладених у ньому інвестиційних цілей.

У табл.8.3 наведено класифікацію інвестиційних проектів, яка пропонується для виробничих підприємств.

Таблиця 8.3

Класифікація інвестиційних проектів виробничих підприємств за окремими класифікаційними ознаками

Класифікаційні ознаки	Види інвестиційних проектів підприємств

1. Цільова спрямованість інвестиційного проекту	а) проекти розвитку підприємства; б) проекти санації підприємства.
2. Напрямок інвестиційного проекту відповідно до цілей стратегічного розвитку підприємства	а) проекти освоєння нової продукції; б) проекти вдосконалення (впровадження нової) технології; в) проекти суттєвого нарощення обсягів виробництва продукції; г) проекти освоєння нових ринків збуту продукції; д) проекти розширення сировинної бази (для підприємств добувних галузей економіки)
3. Конкретна форма здійснення реальних інвестицій підприємства	а) проекти придбання цілісних майнових комплексів; б) проекти нового будівництва об’єктів; в) проекти реконструкції підприємства; г) проекти модернізації активної частини основних виробничих фондів; д) проекти придбання окремих видів матеріальних та інноваційних нематеріальних активів
4. Обсяг інвестування, необхідний для реалізації проекту	а) малі проекти з обсягом фінансування до 500 тис. грн.; б) середні проекти з обсягом фінансування від 501 до 2000 тис. грн.; в) великі проекти з обсягом фінансування понад 2000 тис. грн.
5. Термін реалізації інвестиційного проекту	а) короткострокові проекти з терміном реалізації до одного року; б) середньострокові проекти з терміном реалізації від одного до двох років; в) довгострокові проекти з терміном реалізації понад два роки.
6. Склад інвесторів, що мають реалізувати інвестиційний проект	а) проекти, які реалізуються самим підприємством б) проекти, які реалізуються за участю інших вітчизняних інвесторів; в) проекти, які реалізуються за участю іноземних інвесторів
7. Рівень ризику інвестиційного проекту	а) проекти з рівнем ризику нижче середнього; б) проекти з середнім рівнем ризику; в) проекти з рівнем ризику вище середнього; г) проекти з найвищим рівнем ризику

Така класифікація інвестиційних проектів виробничих підприємств дає змогу більш диференційовано формулювати вимоги до їхньої розробки та оцінки.

Розробка кожного інвестиційного проекту виробничих підприємств від первісної його ідеї до початку експлуатації являє собою його повний цикл, який складається з трьох окремих фаз: передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної. Кожна з цих фаз, у свою чергу, поділяється на окремі стадії. Згідно з рекомендаціями UNIDO (Організації Об’єднаних Націй з Промислового Розвитку), до складу окремих фаз інвестиційного циклу мають входити такі стадії:

- передінвестиційна фаза;

- інвестиційна фаза;

- експлуатаційна фаза.

У процесі прийняття інвестиційних рішень щодо реалізації окремих проектів найбільш важливою стадією є якісна розробка техніко-економічного його обґрунтування (або бізнес-плану інвестиційного проекту). В Україні зміст цього документа - структура та вимоги до обґрунтування окремих його показників - регулюється Положенням про типовий бізнес-план, яке затверджено наказом Фонду Державного майна України.

Якщо ж передбачається участь у реалізації інвестиційного проекту іноземних інвесторів, то обґрунтування проекту повинно бути виконано за вимогами UNIDO. При розробці таких інвестиційних проектів має бути використана розроблена UNIDO спеціальна комп’ютерна програма COMFAR.

С урахуванням методології управління проектами процес управління реальними інвестиціями базується на таких етапах:

1. Аналіз сучасного стану реального інвестування у попередньому періоді.

2. Визначення загального обсягу реального інвестування у попередньому періоді.

3. Визначення форм реального інвестування.

4. Розробка або підбір інвестиційних проектів, які відповідають меті і формам інвестування.

5. Оцінка ефективності окремих інвестиційних проектів з урахуванням фактора ризику.

6. Формування програми реальних інвестицій підприємства.

7. Забезпечення реалізації окремих інвестиційних проектів і інвестиційної програми в цілому.

8. Забезпечення постійного моніторингу і контролю реалізації інвестиційних проектів і інвестиційної програми.

У системі проектного фінансування основними схемами фінансування інвестиційних проектів є:

а) фінансування з правом повного регресу. При такій схемі фінансування кредитор, не будучи учасником проекту, повністю захищений від риски, оскільки позичальник бере зобов'язання повністю задовольнити всі вимоги кредитора незалежно від результатів реалізації проекту;

б) фінансування з правом часткового регресу. При такій схемі фінансування кредитори мають обмежене має рацію перекладу на позичальника фінансової відповідальності по своєчасному обслуговуванню і погашенню кредиту. Ця схема фінансування передбачає ухвалення кожним з учасників проекту тільки тих ризиків його реалізації, які залежать безпосередньо від його діяльності;

в) фінансування без права регресу. Жоден з кредиторів не отримує ніяких гарантій від позичальника щодо своєчасного обслуговування або повернення вкладеного капіталу.

В процесі управлення інвестиційними проектами також велика увага приділяється питанням оцінки їх ефективності. Для цього розраховуються як традиційні показники ефективності, так і показники, засновані на методах тимчасової оцінки вартості (методи дисконтування), в т.ч. чистої приведеної вартості; індекс рентабельності; термін окупності; внутрішня норма прибутковості.

Кінцевим етапом управлення реальними інвестиціями є розробка календарного плану реалізації інвестиційного проекту.

⇐ Назад