Принципи організації обліку

Принципи утворюють певну систему базисних положень, на яких ґрунтується формування облікової інформації, а тому і вибір методів, способів, прийомів і процедур обліку, що використовують­ся підприємством при реєстрації господарських операцій, оброб­ці облікової інформації, її узагальненні та відображенні у формах звітності. Організація обліку потребує гармонізації принципів різ­них наук (бухгалтерського обліку, менеджменту, у тому числі ме­неджменту персоналу). Раціональна організація обліку базується на принципах цілісності, всебічності, субординації, динамічності та випереджувального відображення.

Найбільш узагальнюючим принципом організації обліку є принцип цілісності. Відповідно до нього 1) облікові показники повинні бути єдиною системою взаємопов'язаних елементів, що гармонізують між собою та взаємозумовлюють одне одного; 2) ця система завдається потребами управління. Інформація, яка не впливає на прийняття рішень, є зайвою і у системі обліку не відо­бражується. Принцип цілісності реалізується у подвій­ному записі, у взаємопов'язаному відображенні господарських операцій на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку та у балансовому узагальненні залишків на рахунках, що не закри­ваються. Отже, згідно принципу цілісності, облікова інформація повинна бути оптимальною за обсягами, структурою та змістом. Вони визначаються лише потребами управління.

Згідно із принципом реєстраціїжоден факт господарського життя не може розглядатись як дійсний, якщо його не зафіксова­но у первинних документах. Ця норма законодавчо закріплена у нормативних документах, тому підлягає безумовному виконанню. Крім того, витрати на реєстрацію облікових показників не пови­нні перевищувати економічного ефекту від управлінських рішень, прийнятих на їх основі.

У відповідності із принципом ідентифікаціїгосподарські опе­рації необхідно віднести до певного звітного періоду, що передба­чає вибір дати відображення операції в обліку. Цей принцип реа­лізується у запровадженні певного принципу визнання доходів і витрат та виборі підприємством 1) касового методу; 2) методу нарахування. Практичне значення принципу полягає у тому, що зобов'язання виникають або за датою одержання грошових ко­штів, або датою відвантаження продукції. У другому випадку ви­никнення зобов'язань може негативно вплинути на фінансовий стан підприємства та унеможливити їх своєчасне виконання, але цей принцип є основним у світовій практиці, тому практичну ро­боту потрібно організовувати так, щоб забезпечувати своєчасне погашення боргів.

Зареєстровану та ідентифіковану господарську операцію згід­но із принципом квантифікації потрібно кількісно виміряти шля­хом застосування певних вимірників - натуральних, грошових, часових та інформаційних. Для цього необхідно забезпечити наявність відповідного обладнання та засобів техніки.

Принцип контролю (верифікації)призначений забезпечити достовірність облікової інформації, її адекватність реальному ста-і іу об'єктів обліку. Це досягається за рахунок двох важливих для бухгалтерського обліку прийомів: 1) колації - зустрічної перевірки розрахунків та підсумків взаємопов'язаних регістрів обліку, регі­стрів аналітичного обліку та регістрів синтетичного обліку; регі­стрів обліку та форм звітності, тощо; 2) інвентаризації - встанов­лення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей на підприємстві та їх зіставлення з показниками обліку. Відповідно, при запровадженні форми обліку необхідно передбачити такий склад регістрів обліку, що забезпечать взаємний контроль їх під­сумків, а також проведення систематичних інвентаризацій, що буде змушувати матеріально-відповідальних осіб забезпечувати збереження ввірених ним цінностей

Згідно принципу несуперечностісистема обліку не може міс­тити норм, що суперечать між собою. Цей принцип є практичним і керівництвом для кожного бухгалтера при роботі із нормативними документами. З нього витікають такі правила:

- якщо два нормативних документи містять норми, що ви­ключають одне одного, то діє норма документа, виданого вищестоящим органом;

- якщо нормативні документи видані тим самим органом, то діючою визнається норма останнього за часом видання до­кумента;

- якщо у тому самому документі зустрічаються норми, що суперечать між собою, то діє норма, яка містить більш кон­кретні (спеціальні) положення.

Згідно принципу зрозумілостіоблікова інформація має бути простою та доступного для сприйняття користувачам. Він реалізу­ється у побудові облікових регістрів та форм звітності, що призна­чаються для користувачів інформації.

Згідно принципу інтерпретаціїпри фіксуванні показників на будь-яких носіях у вигляді знаків-символів необхідно забезпечити доступність та зрозумілість інформації як для бухгалтера, так і для інших користувачів, щоб її аналіз та тлумачення дозволяли прийняти дієві управлінські рішення.

Згідно принципу всебічностіпри побудові обліку необхідно врахувати усі внутрішні зв'язки і відносини, що існують у кожній господарській системі. Результати діяльності підприємства зале­жать від підсумків кожного структурного підрозділу, тому, підпри­ємницьку структуру слід розглядати як єдиний цілий організм. У процесі організації обліку необхідно організувати облік не лише у цілому по підприємству, але й у розрізі кожного структурного під­розділу, виду діяльності, виду продукції, тощо. Детально продума­на система аналітичного обліку забезпечить інформаційні потре­би апарату управління на усіх його ієрархічних рівнях, чим підви­щить якість управлінських рішень.

Згідно принципу субординаціїобліковий процес потрібно будувати із врахуванням ієрархії організаційної і технологічної структур підприємства. При більш високому рівні організації облікового процесу порівняно із рівнем управління виробництвом або рівнем самого виробництва, ресурси, вкладені в облік використовуються неефективно, і, навпаки, рівень організації обліку, що не задовольняє інформаційних потреб користувачів, негативно впливає на розвиток бізнес-структури, тому необхідно забезпечувати адекватність обліку організаційно-технічному оснащенню підприємства, що передбачає принципдинамічності.

Принципи бухгалтерського обліку не були вічними, вони змі­нюються адекватно із суспільно-політичними, соціально-еконо­мічними та техніко-технологічними трансформаціями, забезпечуючи адекватність обліку як «мови бізнесу» практичним потребам користувачів інформації.