Виділення оціночних об’єктів прогнозних ресурсів
У сучасній науці під системами зазвичай розуміють складні об'єкти, для яких характерні множинність, різнотипність і різноякісність утворюючих їх елементів і зв'язків. До важливих властивостей систем відноситься їх цілісність. Остання обумовлюється наявністю у об'єктів особливого роду внутрішніх і зовнішніх системоутворюючих зв'язків, а також існуванням серед елементарних об'єктів, що складають систему, певних форм організованості або впорядкованості, створюючи свого роду рівні ієрархії.
Потрібно мати на увазі, що поняття «елементарний об'єкт» - відносне. Об'єкт, що розглядається при низькому ступені вивченості як елементарний, з підвищенням ступеня вивченості виявляється складним, таким, що складається з декількох, менших по масштабу, елементарних об'єктів. Саме у такому взаємозв'язку знаходяться всі об'єкти усередині найкрупніших систем - нафтогазоносних провінцій і їх осадового виконання, на яких здійснюються оцінка прогнозних ресурсів і підрахунок перспективних ресурсів та запасів нафти, газу і корисних компонентів, що містяться в них.
Останніми роками при прогнозуванні нафтогазоносності намітилася цілком певна тенденція одночасного обліку площинної і вертикальної ієрархії при виділенні оціночних об'єктів за принципом: менший за площею об'єкт ув'язується з більш вужчою літолого-стратиграфічною одиницею розрізу.
Об'єкти, виділені таким чином, володіють істотними перевагами в порівнянні з будь-якими іншими, оскільки дозволяють конкретизувати прогноз, підвищуючи тим самим його достовірність. Одночасно слід пов'язувати масштаби оціночних об'єктів, що виділяються із стадіями геологорозвідувального процесу.
Принцип розділення нафтогазоносних провінцій і відкладів, що виконують їх на об'єкти площинної і вертикальної ієрархії, покладений в основу нафтогазогеологічного районування.
Проте, якщо в розрізі об'єкти нафтогазогеологічного розчленовування співпадають з оціненими об'єктами, то за площею, починаючи з нафтогазоносного району, оцінені об'єкти приурочують до геоструктурних елементів відповідного порядку і знаком.
Щоб визначити, які пари об'єктів площинної і вертикальної ієрархії можна розглядати на кожній стадії як оціночні об'єкти одного рівня загальної системи нафтогазоносна провінція - осадовий чохол, необхідно обумовити, при яких можливе зіставлення таких пар. При прогнозуванні нафтогазоносності надр найважливішими є принципи геологічної аналогії. Вони полягають у виборі на вивченій території еталонних об'єктів, які по ряду критеріїв можна вважати схожими за геологічною будовою із слабо вивченими оціночними об'єктами, що оцінюються на прогнозній території. При цьому еталонний і об'єкти, що оцінюються повинні бути приурочені до геоструктурних елементів одного порядку і знаку. Вони, у свою чергу, є частиною однієї тектонічної споруди вищого рангу, розташованого в межах відповідного об'єкту нафтогазогеологічного районування одного з ним рівня. Проведення аналогії між еталонною ділянкою і ділянками, що оцінюються за площею і розрізом можливо в тому випадку, якщо об'єкт нафтогазогеологічного розчленовування простежується на території об'єкту нафтогазогеологічного районування, що охоплює ці ділянки.
На стадії прогнозу нафтогазоносності при оцінці ресурсів категорії Д2 необхідно, щоб один і той же комплекс простежувався як в межах еталону - крупної тектонічної споруди (I порядку), тобто склепіння, западини і ін., де встановлена нафтогазоносність, так і в межах оціненої ділянки того ж порядку і знаку, де той же комплекс відноситься до нафтогазоперспективних. І еталон, і об'єкт, що оцінюється в даному випадку повинні бути розташовані в межах різних нафтогазоносних районів однієї нафтогазоносної області.
Отже, оціночний об'єкт категорії Д2 на стадії прогнозу нафтогазоносності в плані обмежується крупною тектонічною спорудою (I порядку) або його частиною, а в розрізі - товщиною нафтогазоперспективного комплексу.
Існуючі методи дозволяють оцінювати прогнозні ресурси категорії Д2 і по крупніших елементах: нафтогазоносній області і провінції і їх осадовому виконанню.
Оціночними об'єктами категорії Д1 на підстадіях виявлення об'єктів і підготовки їх до пошукового буріння служать виявлені і підготовлені пастки в межах тектонічних споруд, віднесених до цієї категорії. У розрізі основним об'єктом на них є нафтогазоперспективний комплекс.
Оціночні і еталонні об'єкти при оцінці прогнозних ресурсів категорії Д1 на стадії оцінки зон нафтогазонакопичення вибираються в межах однієї крупної тектонічної споруди (I порядку). За площею еталонні ділянки охоплюють споруди меншого порядку (вали і т. п.) або їх ділянки в межах вивчених зон нафтогазонакопичення. Ділянки, що оцінюються, виділяються на однакових по рангу і знаку геоструктурних елементах, розташованих в межах нафтогазоперспективних зон або невивчених частин зон нафтогазонакопичення.
У розрізі еталонним і оціночним об'єктам відповідають вужчі інтервали розрізу, чим нафтогазоносний комплекс, тобто горизонти, що простежуються в межах нафтогазоносного району. Нафтогазоносність одних і тих же горизонтів на еталонних ділянках доведена, а на об’єктах, що оцінюються передбачається.
Оціночними об’єктами категорії Д1 на підстадіях виявлення і підготовки об'єктів до пошукового буріння є виявлені і підготовлені пастки в межах тектонічних споруд, віднесених до категорії Д1. В розрізі оціночним об’єктом на таких пастках служить нафтогазоперспективний горизонт.