Метод отримання знань – експеримент як стандартизований метод.
| Етап становлення | Часовий проміжок | Період | Предмет вивчення | Домінуючі методи дослідження |
| Донауковий | до VII- VI ст. до н.е. | Міфологічні уявлення | Душа. Загальні уявлення про охоронну та активну роль душі | Немає |
| Релігійні вчення | ||||
| Філософський | .VII-VI ст. до н.е. – кін. XVIII-поч. XIX ст. | Античність | душа як джерело активності тіла, що має функції пізнання та регуляції поведінки | методи філософії, медицини та математики |
| Середньовіччя | Душа, дослідження видів активності тіла та особливостей пізнання, перш за все чуттєвого пізнання світу | метод інтроспекція | ||
| Відродження та Новий час | Свідомість – її зміст і шляхи її формування | інтроспекція та методи логіки – індукція, дедукція, аналіз тощо. | ||
| Психологія як самостійна наука | початок ХІХ ст. – і дотепер | асоціативна психологія (кін. XVIII-поч. XIX ст. – сер. XIX ст. | Свідомість, що складається з відчуттів, уявлень і почуттів | інтроспекція, логіка, методи природничих наук |
| Експериментальна. психологія, середина XIX – поч. XX ст. | Елементи психіки, ототожнювані головним чином із свідомістю | експериментальний метод, а також інтроспекція і аналіз результатів творчої діяльності, поява перших тестів | ||
| Методологічна криза 10-30-ті роки XX ст. | Поява декількох предметів психології: елементи психіки, функції психіки, глибинні структури психіки та поведінка, структура психіки, вищі психічні функції та діяльність | психоаналіз, проективні, експериментальні та інструментальні методи | ||
| психологічні школи, 40-60-ті рр.XX ст. | внутрішня сутність особистості, пізнавальні процеси, розвиток інтелекту та етапи переробки інформації | поява опитувальників, нових експериментальних методів вивчення інтелекту | ||
| Сучасна психологія, 60-ті рр. - кінець XX ст. | Розвиток предмету психології в рамках окремих психологічних шкіл | Вдосконалення експериментальних методів дослідження психіки, поява різноманітних діагностичних методик |
Етапи розвитку історії психології
І Донауковий(7-6 ст. до н.е.)
Донауковий етап характеризується виникненням перших, не наукових уявлень про психіку, що базувались на основі міфів, казок, релігійних вірувань. Існував погляд на душу анімізм – це рівень розуміння природи і самої людини, за яким душа визнається існуючою в усіх природних тілах, явищах, тваринах.
ІІ Філософський(6-5 ст. до н.е. – 18 ст. – початок 19 ст. н.е.) - психологія була частиною філософії.
Складається з таких підперіодів:
1) Антична психологія(6-5 ст. до н.е. – 5 ст. н.е.). Перші уявлення про душу виникли в період ранньої класики (6-5 ст. до н.е) у філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Геракліта. В цей період формуються емпіричні знання про психічні процеси (сприймання, пам’ять, уяву, волю) та характер, здібності. Основною проблемою було співвідношення душі і тіла. Виникла ідея першооснови – елементу, який є першою складовою всіх об’єктів (Архе). Існували основні напрями знань: матеріалізм (Демокріт, Геракліт); ідеалізм (Арістотель, Сократ, Платон).
2) Епоха Середньовіччя(5 ст. - 14 ст. н.е.). Зародки психології знаходяться у руслі релігійних вчень, поглядів. Офіційною наукою про душу було богословство. Основна ознака періоду – бездоказовість поглядів та переконань. Вивчалися способи маніпулювання великою масою людей, прийоми зниження психологічної напруги (внаслідок частих епідемій). Використовувалися як методи – сповідь і покаяння. Для зниження емоційної напруги влаштовували карнавали.
3) Арабська психологія(8-12 ст.ст. н.е.). Арабські вчені наполягали на тому, що вивчення психіки повинно базуватись не лише на вивченні філософських концепцій, а й на вченнях медичних наук.
4) Епоха Відродження(14 ст. н.е. – 16 ст.). Вперше психологія згадується як наука про свідомість, складається гуманістична концепція. Провідна проблема – здібності.
5) Новий час(16-17 ст.ст. н.е.). Відбулося ще більше уточнення предмету психології – свідомість, її функції та зміст. Основний принцип періоду – механістичного детермінізму – всі процеси пояснюються з позиції механіки. Основні напрямки: сенсуалізм (основою всіх знань є відчуття); раціоналізм (основою всіх знань є мислення).
ІІІ Науковий– розпочався з праці Вундта „Експеримент” (1860 – 1874 рр.), психологія виділилася у самостійну науку. Відкриття першої в світі експериментальної лабораторії Вільгельмом Вундтом у м. Лейпціг у 1879 році.
Етапи розвитку історії психології представлені в табл. 2.
Таблиця 2