Системи оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності студентів з історії
Успіхи навчально-пізнавальної діяльності студентів характеризуються кількісними та якісними показниками, що виражаються і фіксуються оцінкою.
Оцінювання знань– визначення в умовних одиницях (балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів відповідно до вимог навчальних програм.
Необхідно розробити норми оцінок, тобто визначити кількість допущених помилок і недоліків, які відповідають певній оцінці. Критерії і норми оцінок слід розробляти для кожної навчальної дисципліни, тому зникає необхідність у будь-яких універсальних, узагальнених критеріях оцінювання.
У вищих навчальних закладах користуються чотирибальною системою оцінювання знань, умінь та навичок студентів: «відмінно», «добре», «задовільно» і «незадовільно».
Оцінку «відмінно» заслуговує студент, який виявив всебічні, систематичні і глибокі знання, здатність самостійно виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною і додатковою історичною літературою, рекомендованою навчальною програмою. Така оцінка передбачає також засвоєння студентом взаємозв'язку основних понять історичної дисципліни і їх значення для набутої професії.
Оцінку «добре» ставлять студентові, який засвоїв навчально-програмовий матеріал у повному обсязі, успішно виконує передбачені програмою завдання, опрацював основну літературу, рекомендовану програмою. Тобто студентові, який засвідчив систематичний характер знань із дисципліни і здатний до їх самостійного оновлення у процесі подальшої навчальної роботи і професійної діяльності.
Оцінку «задовільно» заслуговує студент, який виявив знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, здатний виконувати завдання, передбачені програмою, ознайомлений з основною літературою, рекомендованою програмою. Як правило, цю оцінку виставляють студентам, що припустилися огріхів у відповіді на іспиті і при виконанні екзаменаційних завдань, але продемонстрували спроможність усунути їх.
Оцінку «незадовільно» ставлять студентові, у знаннях якого є прогалини, який припустився принципових помилок у виконанні передбачених програмою завдань, тобто студентові, який неспроможний продовжити навчання чи приступити до професійної діяльності після закінчення вищого навчального закладу без додаткових занять з відповідної дисципліни.
Головними недоліками чотирибальної системи оцінювання знань, умінь і навичок студентів є: недостатня мотивація до наполегливості навчально-пізнавальної діяльності, бо орієнтує на отримання мінімуму знань («склав» – «не склав»); розрахована на репродукцію знань і мислення (у сесійних умовах швидко накопичена інформація швидко «вивітрюється»); суб'єктивізм в оцінюванні знань студента та ін.
Результати поточного контролю знань студентів враховуються при виставленні оцінки за заліковий кредит. До результатів поточного контролю відносять всі види аудиторної роботи студента, що обов'язково фіксуються в журналі академічної групи за національною системою оцінювання: 2, 3, 4, 5. Ці оцінки викладач трансформує в рейтинговий бал.
Рейтингова система оцінюванняґрунтується на накопиченні оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік, весь термін навчання) за різноманітну навчально-пізнавальну діяльність. Іншими словами, це показник знань, що формується на основі обліку детальних результатів засвоєння студентами навчальної історичної дисципліни з використанням багатобальної системи оцінок. Сума цих оцінок слугує кількісним показником якості навчально-пізнавальної діяльності студента порівняно з успіхами його однокурсників.
Серед причин впровадження рейтингової системи оцінювання слід згадати наступні:
– необхідність максимально об'єктивно оцінити студентів;
– створення позитивного мотиву до навчання;
– забезпечення соціальної справедливості у розподілі існуючих пільг у ході та особливо на заключному етапі навчання.
Рейтингова система оцінювання знань, умінь і навичок студентів-істориків ґрунтується на таких принципах:
– кожна навчальна дисципліна і робота студента з її опанування оцінюється у залікових одиницях, сумою яких визначається рейтинг;
– обов'язково ведеться облік поточної роботи студента, який відтворюється у підсумковій оцінці;
– враховуються особливості викладання різних предметів (складність, значення дисципліни в навчальному плані);
– наявність різних видів контролю (вихідний, поточний, проміжний, підсумковий);
– навчальний рейтинг студента за семестр або рік визначається як середньоарифметичний від рейтингу з кожної навчальної дисципліни.
Рейтингова система оцінювання діє при виконанні певних вимог: 1) формування у студентів достатньо сильної мотивації до навчання, що забезпечуватиме взаємозалежність поточного навчання та кінцевих результатів праці; 2) створення матеріальної бази, яка задовольнить повноцінне функціонування рейтингової системи; 3) перекомпонування навчальних курсів за блоками (модулями); 4) виділення обсягу конкретних історичних знань, який студенти повинні вивчити, а викладач оцінити (ідеї, положення, факти, події, особистості, джерела тощо); 5) розробка математичної системи оцінок (тут важливо випрацювати наступні положення: визначитися з кількісним обсягом балів; обрати вихідну рейтингову позицію; визначити формулу підрахування рейтингу за вивчення повного курсу історичної дисципліни); 6) розробка системи критеріїв оцінок знань студентів.
Для впровадження рейтингової системи оцінювання знань студентів важливим є виконання таких умов: готовність викладачів і студентів до її сприйняття; належне організаційно-методичне забезпечення, обов'язкова самостійна робота студентів; впровадження модульного навчання тощо.
Зауважимо, що семестровий рейтинговий бал використовується при визначенні розміру стипендії студента та встановленні надбавок до стипендії, інших заохочень. Зокрема, навчальний рейтинг студента є підставою для:
– визначення пріоритету для подальшої магістерської підготовки та вступу до аспірантури;
– призначення іменних стипендій, надбавок до стипендій, грантів;
– участі у роботі міжнародних делегацій, виїзду на стажування за кордон;
– надання можливості отримання другої спеціальності;
– переходу на навчання за індивідуальним графіком;
– переведення з контрактної на держбюджетну форми навчання за конкурсом за наявності вакантних місць;
– визначення пріоритету на отримання путівок для відпочинку;
– вибору місця практики;
– першочергового працевлаштування за замовленням організацій, підприємств, фірм.
Загалом, рейтингова система оцінювання знань активізує самостійну роботу студента, мотивує його навчально-пізнавальну діяльність, підвищує об'єктивність оцінювання, значно зменшує психологічне навантаження під час іспиту, сприяє реалізації принципу індивідуалізації і диференціації навчання.
– Як визначається співвідношення балів 100-бальної шкали з традиційною чотирибальною системою оцінювання?
Згідно з «Положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою. Встановлюється таке співвідношення балів: 70:30, 50:50.
При співвідношенні 70:30 завдання поточного контролю з навчальних дисциплін, що передбачають екзамен, оцінюються в діапазоні від 0 до 70 балів (включно), при співвідношенні 50:50 - в діапазоні від 0 до 50 балів (включно); завдання, що виносяться на екзамен відповідно - від 0 до 30 балів та від 0 до 50 балів (включно).
З навчальних дисциплін, що передбачають залік, завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від 0 до 100 балів. Контроль успішності студента здійснюється з використанням системи оцінювання, що діє в університеті.
Шкала відповідності суми балів за чотирьохбальною системою оцінювання знань студентів становить:
аудиторна робота: екзамен:
при 70 балахпри 30 балах
70-64 балів ="5" 30-26 балів = "5"
63-56 балів = "4" 25-21 балів = "4"
55-48 балів = "3" 16-20 балів = "3"
менше 48 балів = "2" менше 16 балів = "2"
при 50 балахпри 50 балах
50-46 балів = "5" 50-46 балів = "5"
45-41 балів = "4" 45 - 41 балів = "4"
36-40 балів = "3" 30-40 балів = "3"
менше 36 балів = "2" менше 30 балів = "2"
Встановлюється порядок перерахунку рейтингових показників 100-бальної університетської шкали оцінювання знань студентів в національну та європейську шкалу ECTS:
| За шкалою університету | За національною шкалою | За шкалою ECTS | |
| Екзамен | Залік | ||
| 100-90 (відмінно) | 5 (відмінно) | А | |
| 89 – 82 (дуже добре) | 4 (добре) | В | |
| 81 -75 (добре) | Зараховано | С | |
| 74-67 (задовільно) | 3 (задовільно) | D | |
| 66 - 60 (достатньо) | Е | ||
| 59-35 (незадовільно - з можливістю повторного складання) | 2 (незадовільно) | Не зараховано | Fx |
| 34-1 (незадовільно – з обов'язковим повторним курсом) | 2 (незадовільно) | F |
У залікових книжках та додатках до диплому вказується оцінка за національною шкалою, а в дужках - за шкалою ECTS. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.
З кожної навчальної дисципліни кафедрою розробляються критерії оцінювання для кожного виду роботи, в тому числі контрольних заходів, екзаменаційного оцінювання та практик (навчальних і виробничих), затверджуються на засіданні кафедри і подаються у деканат. На початку навчального року критерії доводяться до відома студентів і протягом року залишаються незмінними.
Для визначення ступеня оволодіння навчальним матеріалом із подальшим його оцінюванням рекомендується застосовувати наступні рівні досягнень студентів.
| Рівні нав- чальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання і навчальних досягнень | |||
| 2…5 | Шкала ECTS | Теоретична підготовка | Практична підготовка | ||
| 1...100 | F...A | Студент | |||
| Високий | … | А | Вільно володіє навчальним матеріалом, висловлює свої думки, робить аргументовані висновки, рецензує відповіді інших студентів, творчо виконує індивідуальні та колективні завдання; самостійно знаходить додаткову інформацію та використовує її для реалізації поставлених перед ним завдань; вільно використовує нові інформаційні технології для поповнення власних знань | Може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання завдання і оцінювати результати власної практичної діяльності; виконує завдання, не передбачені навчальною програмою; вільно використовує знання для розв'язання поставлених перед ним завдань | |
| Достатній | … | ВС | Вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; узагальнює і систематизує навчальну інформацію, але допускає незначні огріхи у порівняннях, формулюванні висновків, застосуванні теоретичних знань на практиці | За зразком самостійно виконує практичні завдання, передбачені програмою; має стійкі навички виконання завдання | |
| Задовільний | … | DE | Володіє навчальним матеріалом поверхово, фрагментарно, на рівні запам'ятовування відтворює певну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків, знайомий з основними поняттями навчального матеріалу | Має елементарні, нестійкі навички виконання завдання | |
| Низький | Fx | Має фрагментарні знання (менше половини) при незначному загальному обсязі навчального матеріалу; відсутні сформовані уміння та навички; під час відповіді допускаються суттєві помилки | Планує та виконує частину завдання за допомогою викладача | ||
| Незадовільний | Р | Студент не володіє навчальним матеріалом | Виконує лише елементи завдання, потребує постійної допомоги викладача |
Кожну оцінку рівня досягнень студентів викладач повинен аргументовано вмотивувати.
Завдання та запитання
1. Які системи оцінювання вам відомі?
2. Які функції виконує перевірка в оцінювання знань?
3. Розкрийте зміст контрольної, навчальної і виховної функцій оцінювання.
4. Назвіть і охарактеризуйте основні форми контролю знань студентів.
5. Які різновиди поточного контролю вам відомі?
6. Які види тестування вам відомі?
7. Назвіть і охарактеризуйте форми тестових завдань.
8. Поясніть принципи, на яких ґрунтується рейтингова система оцінювання.
9. Продемонструйте співвідношення 100-бальної, національної та європейської шкал оцінювання знань студентів.
10. Якими критеріями користуються викладачі вищих закладів освіти при оцінюванні знань, умінь і навичок студентів з історії?