Структура права інтелектуальної власності
Загальною нормою, що регламентує об’єкти цивільних прав, є ст. 177 ЦК України, в якій серед таких об’єктів позначаються результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Спеціальною ж нормою буде ст. 420 ЦК України, в якій деталізуються об’єкти цивільного права, що є результатами інтелектуальної, творчої діяльності. Так, відповідно до ст. 420 ЦК України, до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:
Ø літературні та художні твори;
Ø комп’ютерні програми;
Ø компіляції даних (бази даних);
Ø виконання;
Ø фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
Ø наукові відкриття;
Ø винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
Ø компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
Ø раціоналізаторські пропозиції;
Ø сорти рослин, породи тварин;
Ø комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
Ø комерційні таємниці [15, 140-141].
Існують різноманітні пропозиції щодо класифікації об’єктів права інтелектуальної власності. Найбільш оптимальною з них є та, за якою вирізняються види цих об’єктів залежно від особливостей правових режимів, обумовлених, у свою чергу, властивостями самого об’єкта.
Так, зокрема, один з авторів науково-практичного коментаря ЦК України І. Спасибо-Фатєєва, класифікуючи об’єкти права інтелектуальної власності, виділяє результати творчої діяльності, результати координаційної діяльності та засоби індивідуалізації. До першої групи дослідниця відносить твори, що охороняються авторським чи виконавським правом, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, біологічні об’єкти, комп’ютерні програми. До другої групи авторка відносить радіо- та відеопередачі, кінофільми. Дозасобів індивідуалізації вчений відносить товарні знаки, фірмові найменування та комерційні позначення, найменування місць походження товарів [16, 22].
На відміну від цього В. Дробязко та Р. Дробязко, серед інститутів права інтелектуальної власності виділяють наступні:
1. Автоське право та суміжні права, яким охороняються права авторів, виконавців, виробників фонограм, організацій ефірного мовлення на радіо- та телевізійні програми.
2. Патенти та споріднені поняття,до якого належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки.
3. Засоби індивідуалізації товарів і послуг,серед яких виділяються торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування та географічні зазначення.
4. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності,до яких відносять наукові відкриття, комерційні таємниці, компонування інтегральних мікросхем, сорти рослин і породи тварин (селекційні досягнення) та раціоналізаторські пропозиції [4, 18-23].
І. Мікульонок, інтелектуальну власність поділяє на авторське право і промислову власність. У широкому розумінні авторське правомістить положення про охорону авторського права – правовідносини, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням творів науки, літератури й мистецтва, а також охорону суміжних прав: прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення.
Промислова власність охоплює права на такі об’єкти інтелектуальної власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, фірмові найменування та зазначення про походження товарів чи найменування місця походження товарів, а також припинення недобросовісної конкуренції. У ширшому розумінні промислову власність поширюють не лише на промисловість, а й на торгівлю, сільське господарство, продукти промислового чи природного походження [17, 5].
На думкуП. Крайнєва структура права інтелектуальної власності в Україні така:
1. Промислова власність, до якої належать:
Ø об’єкти патентного права: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин;
Ø позначення: знаки для товарів і послуг, комерційні/фірмові найменування, географічні зазначення;
Ø раціоналізаторські пропозиції;
Ø компонування (топографії) інтегральних мікросхем.
2. Авторське право і суміжні права, до яких належать:
Ø об’єкти авторського права: літературні, наукові та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції (бази) даних;
Ø об’єкти суміжних прав: виконання, фонограми, відеограми, передачі/програми організацій мовлення.