Принципи сталого розвитку туризму
Науково-технічний та соціально-економічний прогрес призвів до прискореного розвитку туризму. Через це в місцях, масово відвідуваних туристами, з'явилися серйозні проблеми в області екології, культури та соціального розвитку. Принципи охорони біосфери в глобальному масштабі були закріплені в 1992 р. конференцією ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро, в якій взяли участь делегації урядів 179 країн світу, численні міжнародні та неурядові організації. На конференції був схвалений програмний документ «Повістка дня на XXI століття» («Agenda 21») і прийнята Декларація з навколишнього середовища і розвитку. Прийняття цього документа стало початком впровадження радикального нововведення в сферу туризму - принципу сталого розвитку туризму, який був запропонований ЮНВТО. Ця радикальна інновація змушує працівників туристської сфери і туристів міняти свої погляди на туризм, на взаємини його учасників.
У 1995 р. спільними зусиллями Всесвітньої туристської організації, Всесвітньої ради з подорожей та туризму і Ради Землі був розроблений документ «Порядок денний на XXI століття для галузі подорожей і туризму» (Agenda 21 for the Travel and Tourism Industry).
У цьому документі аналізується стратегічна і економічна важливість туризму, наводяться численні повідомлення про надмірне напливі туристів, про втрату деякими курортами їхньої колишньої слави, знищення місцевої культури, транспортних проблеми і зростаючому опорі місцевого населення напливу туристів. Документ намітив конкретну програму дій державних відомств, національних туристських адміністрацій (НТА), галузевих організацій і туристських компаній зі сталого розвитку туризму. Для урядових відомств визначені наступні пріоритетні сфери діяльності:
оцінка існуючої нормативної, економічної структури з точки зору сталого туризму;
оцінка економічної, соціальної, культурної та екологічної діяльності національної організації;
навчання, освіта і просвіта громадськості;
планування сталого туризму;
сприяння обміну інформацією, досвідом і технологіями;
забезпечення участі всіх суспільних секторів у розвитку сталого туризму;
розробка нової туристської продукції;
співробітництво з метою розвитку сталого туризму.
Завданнями туристських компаній є вироблення і визначення напрямків діяльності з розвитку сталого туризму. Пріоритетними сферами діяльності повинні стати збереження і відновлення навколишнього середовища: зведення до мінімуму відходів, залучення персоналу, клієнтів та громадськості до вирішення екологічних питань. Розгляд екологічних, соціальних, культурних критеріїв та охорони навколишнього середовища має бути складовою частиною всіх управлінських рішень, у тому числі при включенні нових елементів в існуючі програми. У 2004 р. Всесвітня туристська організація сформулювала концепцію сталого розвитку туризму (цитуємо):
«Норми і практику управління сталим розвитком туризму можна застосовувати до всіх видів туризму та до всіх типів напрямків, включаючи масовий туризм і різні ніші туристських сегментів. Принципи стійкості відносяться до охорони навколишнього середовища, економічних і соціально-культурних аспектів розвитку туризму і між цими трьома аспектами повинен бути встановлений відповідний баланс, щоб гарантувати довгострокову стійкість туризму. Таким чином, сталий туризм повинен:
1) забезпечити оптимальне використання ресурсів навколишнього середовища, які становлять ключовий елемент розвитку туризму, підтримуючи основні екологічні процеси та допомагаючи зберігати природну спадщину та біологічне різноманіття;
2) поважати своєрідні соціально-культурні особливості приймаючих спільнот, зберігаючи властиву їм створену і сформовану культурну спадщину та традиційні звичаї, і робити внесок у взаєморозуміння різних культур і терпимість до їх сприйняття;
3) забезпечувати життєздатність довгострокових економічних процесів, враховуючи їх вигоду для всіх зацікавлених кіл, які їх поширюють неупереджено, включаючи постійну зайнятість і можливість доходів та соціальних послуг для приймаючих спільнот і внесок у скорочення масштабів убогості.