Методика підготовки курсової роботи

Міністерства освіти, науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Кафедра історії і теорії держави і права

МЕТОДИЧНІ рекомендації

Для підготовки курсової роботи

Запоріжжя — 2012

Історія держави і права зарубіжних країн.Методичні рекомендації для підготовки курсової роботи /Укл.: Л.М.Бостан. – Запоріжжя : ЗНУ, 2012. – 7 с.

Укладач:Бостан Л.М., доцент кафедри історії і теорії держави і права Запорізького національного університету, кандидат історичних наук, доцент

Ухвалено на засіданні кафедри

історії і теорії держави і права

протокол № 1 від «25»серпня 2011 р.

Зав. кафедрою_____________________

к.філософ.н., доцент Удовика Л.Г.

©Запорізький національний університет, 2011

Методика підготовки курсової роботи

Курсова робота є формою поглибленого вивчання і самостійного викладу студентами навчального матеріалу. Тому важливо, щоб у процесі виконання роботи вони навчилися: а) здійснювати пошук інформаційних джерел з обраної теми; б) відбирати й опрацьовувати необхідну літературу для більш детального її вивчення; г) аналізувати, узагальнювати і синтезувати наукові погляди щодо основних проблем теми; д) викладати й обґрунтовувати власну позицію з аналізованих питань; е) виокремлювати основні, характерні для науково-дослідної роботи такого роду компоненти; ж) здійснювати літературне і редакційно-технічне оформлення роботи; з) викладати положення теми курсової роботи при її захисті, демонструючи при цьому навички етичної і професійної культури майбутнього юриста.

Вибір теми курсової роботи.Із запропонованого кафедрою переліку тем курсових робіт студенти самостійно обирають одну з них. У той же час вони мають право запропонувати свій варіант теми. Після схвалення обраної теми науковим керівником (консультантом), вона реєструється на кафедрі.

Своєчасність вибору теми дає можливість планомірно виконувати основні етапи науково-дослідної роботи, глибоко і всебічно розкрити її взаємозв'язки і взаємозумовленості, а також визначити основні шляхи вирішення проблеми.

Невчасність вибору теми може призвести до порушення режиму роботи, формуванню психофізіологічного стану напруги і невпевненості у своїх силах, що негативно позначиться на якості роботи.

Підготовка курсової роботи. Роботу над темою необхідно почати з усвідомлення її суті, знайомства з методичними вказівками і рекомендованою літературою. Якісне виконання роботи, на думку укладачів, можливе за умов поетапної її підготовки за наступною схемою:

На першому етапі здійснюється пошук інформації з проблеми, бібліографічний опис літератури і знайомство з нею. Пошук інформації з проблеми припускає вміння знайти необхідну літературу у відповідних інформаційних ресурсах: бібліотеці, Інтернеті тощо. Здійснивши пошук літератури, слід правильно ознайомитись з нею та зробити її бібліографічний опис. У попереднє ознайомлення входить з’ясовування: заголовку, автора публікації, де, ким і коли вона була видана, анотації на неї, змісту, передмови, довідково-бібліографічного апарату. Халатність при описі літературного джерела призводить до нераціонального використання часу при її додатковому пошуку. Тому необхідно пам’ятати, що описувати книгу, статтю, документ слід точно, відповідно до існуючих правил: в бібліографічному описі важливий кожний знак, кожна кома, тире, двокрапка тощо.

На другому етапі складається план роботи і готується вступ. План курсової роботи має складатися з вступу, двох-трьох розділів (допускається наявність підрозділів), висновку, списку літератури, додатків.Старанно продуманий план допоможе скоротити кількість джерел і матеріалів, що збираються «на всяк випадок». Не виключено, що в ході роботи план буде уточнюватися, деталізуватися. Вступ передбачає таку обов’язкову структуру: обґрунтування актуальності обраної теми; огляд літератури; визначення об'єкта і предмета її вивчення; постановка мети та завдань дослідження; обрання методів, за допомогою яких має виконуватися робота; стислий опис структури роботи.

На третьому етапі старанно вивчаються найбільш важливі нормативні і літературні джерела, розробляється основна частина курсової роботи, її висновок, складається список використаної літератури, готуються, якщо передбачені, додатки.

Основну частину курсової роботи складають розділи, підрозділи. Їх зміст має органічно випливати один з одного і подавати єдине ціле. Такий підхід забезпечить закінченість і логічність дослідження. Одна з основних вимог до змісту курсової роботи полягає в тому, щоб студент показав глибокі знання проблеми, висловив свої думки вільно, грамотно й аргументовано. В історико-правових дослідженнях особлива увага звертається на джерела, які, зазвичай, знаходять відображення у наведених цитатах, статистичних даних, історичних прикладах тощо. Усі вони мають бути достовірними і підкріпленими посиланнями на джерело. Це звичайно, робиться насподі сторінки (або в кінці роботи) відповідно до існуючих правил. Наприклад, цитати з книги російською (або іншою) мовою перекладаються на державну мову, але зноска на цю літературу робиться на російське джерело, тобто на оригінал.

При використанні цитат і посилань необхідно додержуватися наступних вимог: 1) текст цитати переписується абсолютно точно, із зберіганням існуючої пунктуації; 2) незалежно від розміру цитати, що цитується, слова беруться у лапки; 3) якщо цитується фраза не цілком, а тільки її початок, три крапки ставляться наприкінці; середина цитати виділяється трьома крапками з двох сторін; кінець — три крапки ставляться перед початком цитати; 4) якщо цитата цілком не наводиться, а дається лише її переказ, тобто висвітлюється основна думка автора джерела, то слова не беруться в лапки, але посилання на джерело обов’язкове.

Кожний розділ курсової роботи слід закінчувати короткими висновками. Вони мають відрізнятися ясністю, бути чіткими і логічними. Список використаних джерел оформлюється одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дисертацій), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням бібліографічного опису, який складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо.

На четвертому етапі проводиться літературне і редакційно-технічне оформлення курсової роботи, її представлення на кафедру для рецензування.

Титульний аркуш має містити в собі вичерпні дані про курсову роботу і її автора. Обсяг роботи не повинен перевищувати 25-30 аркушів формату А4 (верхній, нижній та лівий береги — не менше 20 мм., а правий — не менше 10 мм.) комп’ютерного тексту з використанням шрифтів (як правило, Times New Roman) текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст роботи слід старанно відредагувати, усунути всі погрішності у граматиці і стилі викладу, виключити суперечливі висловлення, зайві слова, фрази, вивірити всі цитати, посилання, виправити орфографічні помилки.

Виконана курсова робота має бути представлена для рецензування на кафедру у терміни, визначені завчасно керівником. За умов отримання позитивної рецензії студент допускається до привселюдного захисту своєї роботи.

Захист курсової роботи. Для захисту курсової роботи розпорядженням по кафедрі створюється комісія із викладачів кафедри.

Захист здійснюється у наступному порядку:

Студент виступає з короткою доповіддю (5-7 хв.), в якій викладає мету, завдання, основний зміст своєї роботи, а також висновки, до яких він прийшов, відповідні пропозиції.

Члени комісії, інші присутні на захисті, ставлять студенту запитання, на які він повинний дати вичерпні відповіді, а також пояснити ті або інші положення своєї роботи;

Керівник знайомить членів комісії з відзивом (рецензією) на курсову роботу.

Остаточно курсову роботу оцінює комісія. При цьому враховується попередня оцінка, виставлена науковим керівником (консультантом), і результати самого захисту. Оцінка фіксується у відповідній відомості і заліковій книжці.

Орієнтована тематика курсових робіт
з «Історії держави і права зарубіжних країн»

1. Історичні витоки сучасного парламентаризму (досвід державотворення в Англії ХVІІІ – ХІХ ст.).

2. Історичні витоки змішаної форми республіканського правління ( досвід західноєвропейських країн).

3. Історичний розвиток республіканської форми правління у Франції ХVІІІ – сер. ХХ ст. Змішана республіка.

4. Історичні витоки сучасної президентської форми правління (досвід США ХVІІІ-ХХ ст.).

5. Особливості історичного розвитку унітаризму як форми державно-територіального устрою в епоху становлення і розвитку громадянського суспільства

6. Історичні основи сучасного федералізму (досвід США ХІХ –ХХ ст. та ФРН – ХХ ст.).

7. Історичні засади сучасного демократичного державного режиму (досвід країн західної цивілізації).

8. Тоталітарні режими ХХ століття (історичний досвід країн Західної Європи).

9. Економічна функція держави в її історичному розвитку.

10. Соціальна функція держави в її історичному розвитку.

11. Правоохоронна функція держави в її історичному розвитку.

12. Форма сучасної української держави в контексті історичного досвіду зарубіжних країн.

13. Римське право як «материнська» правова система.

14. Право у системі візантійської цивілізації.

15. Візантійська традиція права в Україні.

16. Християнські старожитності і право.

17. Історичні витоки сучасної юриспруденції як науки і професії.

18. Континентальна (романо-германська) правова сім’я: історичні витоки і шляхи становлення.

19. Англо-американська світова правова сім’я: історичні витоки і шляхи становлення.

20. Західна традиція в європейському праві.

21. Права і свободи людини як конституційно-правовий інститут в його історичному розвитку.

22. Інститут конституційного статусу особи : історичні витоки і сучасність.

23. Юридична особа як суб’єкт правових відносин: історичні витоки і юридичне закріплення в законодавстві буржуазних країн.

24. Еволюція права власності в західноєвропейських країнах в епоху становлення та розвитку громадянського суспільства.

25. Історико-теоретичні засади буржуазного кримінального права.

26. Історичні засади кримінального процесу країн англо-американської та континентальної світових правових сімей.

27. Гуманізація кримінального законодавства: історичні витоки і тенденції розвитку.

28. Інститут суду присяжних: історія і сучасність.

29. «Вестернізація» у праві країн східної цивілізації в епоху становлення громадянського суспільства.

30. Історична традиція у праві країн східної цивілізації в епоху становлення громадянського суспільства.