ЩОДО СТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
Завдання
для індивідуальної, самостійної роботи
Та методичні рекомендації щодо їх виконання
для студентів
юридичного факультету ДДУВС
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Кафедра історії держави і права
ІСТОРІЯ
ДЕРЖАВИ І ПРАВА
УКРАЇНИ
ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ
для студентів
юридичного факультету ДДУВС
Укладач:
кандидат історичних наук
Тєлькінєна Т.Е.
Дніпропетровськ
Тєлькінєна Т.Е. Завдання для індивідуальної, самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їх виконання для студентів юридичного факультету ДДУВС. – Дніпропетровськ: ДДУВС, 2011. - 46 с.
Завдання для індивідуальної, самостійної роботи та методичні рекомендації щодо їх виконання для студентів юридичного факультету ДДУВС обговорено та схвалено на засіданні кафедри історії держави і права 1 вересня 2011 року (Протокол №1).
© Тєлькінєна ., 2011
ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ
ТА КРИТЕРІЇ ЇХ ОЦІНЮВАННЯ
УДДУВСвстановлено єдину рейтингову систему оцінювання успішності навчання, де максимальна сума балів складає –100 балів.
Максимальна сума балів за виконання завдань самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань складає 30 балів.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ознайомтесь з критеріями оцінювання виконання індивідуальної самостійної роботи і обов’язково дотримуйтесь їх у процесі виконання відповідної роботи. Останній термін надання викладачу для перевірки виконаної індивідуальної та самостійної роботи – день проведення модульного контролю.
Встановлено наступне нарахування балів за відповідні завдання:
«90» - Наукова робота обсягом 20-30 сторінок, підготовлена до участі у конкурсі на кращу студентську, курсантську наукову роботу ДДУВС або в іншому конкурсі відповідного рівня (виконується протягом 3-х модулів, зараховується лише у випадку відповідності її змісту основним вимогам щодо студентських наукових робіт);
«60»- наукова стаття обсягом 8 сторінок, підготовлена до друку у збірці студентських виступів на підсумковій щорічній науковій студентській конференції (виконується протягом 2-х модулів, зараховується лише у випадку відповідності її змісту основним вимогам щодо такого виду робіт);
«20» -реферативне повідомлення обсягом 10-12 сторінок із списком дійсно використаної літератури (зараховується у разі надання викладачу ксерокопій всієї використаної літератури: статті, витяги із монографій, нормативно-правові акти тощо) – кількість рефератів з однієї теми для студентів одного курсу обмежено 3 одиницями;
«25» - Письмове опрацювання (складання конспекту) та усний захист розділу другого монографії відомої вітчизняної дослідниці Гримич М.В. «Звичаєве цивільне право українців ХІХ- початку ХХ століття» .- К.,2006.- С.64-148.
«30» - Письмове опрацювання (складання конспекту) та усний захист розділу третього монографії відомої вітчизняної дослідниці Гримич М.В. «Звичаєве цивільне право українців ХІХ- початку ХХ століття» .- К.,2006.- С.149-251.
«20» - Письмове опрацювання (складання конспекту) та усний захист розділу четвертого монографії відомої вітчизняної дослідниці Гримич М.В. «Звичаєве цивільне право українців ХІХ- початку ХХ століття» .- К.,2006.- С.252-318.
«15» - Письмове опрацювання (складання конспекту) та усний захист розділу п’ятого монографії відомої вітчизняної дослідниці Гримич М.В. «Звичаєве цивільне право українців ХІХ- початку ХХ століття» .- К.,2006.- С.319-375.
«20» - Письмове опрацювання (складання конспекту) та усний захист розділу шостого монографії відомої вітчизняної дослідниці Гримич М.В. «Звичаєве цивільне право українців ХІХ- початку ХХ століття» .- К.,2006.- С.376-442.
«20» - Порівняння (у письмовій формі обсягом 9-10 сторінок із усним захистом) договірного права Гетьманщини за «Правами,за якими судиться малоросійський народ» (1743) та сучасного договірного права за ЦК (2003) із відповідними висновками.
«20» - Юридично – порівняльний аналіз (у письмовій формі обсягом 9-10 сторінок із усним захистом) текстів Березневих статей та Гадяцької угоди:який з названих договорів був на той час більш вигідним для українців і чому?
«10» - Письмове опрацювання статті та усний захист (складання конспекту, формулювання питань до тексту статті) з будь-якої проблематики історії держави і права України, надрукованої у наукових періодичних виданнях «Право України»,»Вісник Академії правових наук України»,»Вісник Львівського університету. Серія юридична»,»Держава і право. Збірник наукових праць»,»Часопис Київського університету права» за 2009-2011 роки (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші разом із ксерокопією опрацьованої статті; обов’язково вказати усі вихідні данні статті) – забороняється опрацювання однієї статті декількома студентами;
«10»- письмові відповіді на усі запитання та усі завдання для самоконтролю до одного із семінарів, які перелічені у планах семінарських занять (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші та захищається в усній формі);
«5»- письмове пояснення понять і термінів (10), які перелічені у планах семінарських занять (надається викладачу на перевірку на окремому аркуші та захищається в усній формі);
«5» - письмове розв’язування однієї задачі (зараховується у разі логічного пояснення студентом процесу розв’язування та надається викладачу на перевірку на окремому аркуші );
«5» - за кожну знайдену статтю із будь-якої теми курсу у науковому виданні поточного року (мм. Київ,Львів,Харків) для поповнення електронної бібліотеки кафедри (обов’язковим є наявність електронного та друкованого (ксерокопії) варіантів статті та усіх вихідних даних, тобто прізвища автора, назви журналу, року та номеру видання).
«3» - письмова відповідь на одне із питань для самостійного вивчення (обсяг – 1,2 сторінки; обов’язкові посилання на використану літературу : підручник, наукову статтю, монографію тощо; надається викладачу на перевірку на окремому аркуші) ;
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якомога раніше та якісніше виконуйте індивідуальну самостійну роботу, щоб більше часу залишалось для підготовки до модульного контролю.
Обирайте завдання для самостійної роботи, керуючись прагматичними критеріями : такі, що можна частково або повність виконати у процесі підготовки до семінарів; такі реферати, теми яких викликають Вашу особисту зацікавленість; якщо Ви схильні до аналізу, творчості, то готуйте реферати,опрацьовуйте наукові тексти,проводьте юридично-порівняльний аналіз нормативно-правових актів, вирішуйте задачі тощо, якщо ні – письмово відповідайте на питання, запам’ятовуйте терміни тощо.
Варто дослуховуватись до усіх методичних порад, що розміщені у даному посібнику.
ДЕСЯТЬ ПРАВИЛ
ЩОДО СТВОРЕННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ
1.В першу чергу Вам слід знайти відповідь на питання : навіщо мені писати наукову роботу ? Для одиниць - романтиків, вона може бути поштовхом до наукової діяльності у майбутньому, а може , й першою цеглиною дисертаційного дослідження. Для прагматичної більшості виконана наукова робота повинна стати складовою частиною магістерської роботи .
2.Важливими чинниками успішного виконання наукової роботи є: по-перше, Ваша психологічна готовність до тяжкої інтелектуальної праці, по-друге , адекватна самооцінка можливостей щодо вироблення власного інтелектуального продукту, тому що не кожен курсант в змозі дійсно виконати наукову роботу, навіть, якщо добре навчається по усім предметам.
3.Починати роботу слід з ретельного обрання теми, а скоріше напрямку, у якому будете працювати. При цьому, безумовно, необхідно враховувати тематику Вашої магістерської роботи (для прагматиків) та власні наукові уподобання (для романтиків). Бажано, щоб тема тим чи іншим чином була пов’язана зі специфікою нашого навчального закладу. Ви не зможете здійснити це без наукового керівника, тому скоріше займіться його пошуком! І вже разом з ним обов’язково з’ясуйте можливість виконання Вами головної умови наукової роботи : новизни.
4.Визначивши мету, завдання Вашого дослідження, розпочинайте пошук наукових публікацій, в яких розглядаються різні аспекти обраної теми. В процесі опрацювання відповідної літератури слід визначити план наукової роботи. Пам’ятайте, що зібрати та проаналізувати необхідний матеріал – найскладніша частина Вашої роботи.
5.До структури наукової роботи необхідно обов’язково ввести теоретико-історичний розділ, що надасть їй фундаментального характеру та допоможе Вам глибше розібратися у питаннях, які досліджуються. На початку кожного розділу рекомендується формулювати питання, які будуть розглядатися в ньому.
6.Одним із головних показників самостійності та високого рівня Вашої наукової роботи є висновки. Наприкінці кожного розділу слід робити проміжкові висновки, які стануть основою заключної частини роботи «Висновки». Безумовною повинна бути їх відповідність завданням, визначеним у «Вступі».
7.Не забувайте вести мову від третьої особи множини або у безособовій формі : «на нашу думку», «вважаємо за потрібне зазначити», «можна зробити висновок», «в даній роботі буде» тощо.
8.Будьте уважними при складанні списку використаних джерел та літератури, а також при оформленні посилань ! Зазвичай новачки у науковій справі найбільше часу витрачають саме на цей вид роботи. Найзручніше джерела та літературу розміщувати в списку таким чином : у порядку появи посилань в тексті Вашої роботи. Посилання слід робити безпосередньо під час написання тексту, не залишаючи на потім, тому що Ви забудете або переплутаєте нормативно-правовий акт, публікацію, звідки брали інформацію і на які треба послатися.
9.У тексті слід чітко відокремлювати власні думки від запозичених і обов’язково посилатися на їх авторів.
10.Запорукою Вашого успіху буде врахування всіх зауважень наукового керівника. Їх слід обов’язково занотовувати.
Головне правило - не впадати у відчай !
ПІДГОТОВКА РЕФЕРАТУ
Окрім розгляду питань плану семінарського заняття можливо заслуховування реферативних доповідей. Треба зазначити, що хоча рефераті не вимагає проведення дослідницької роботи, але все ж таки необхідним є використання певних її елементів задля пошуку та аналізу першоджерел, літератури з обраної теми. Тому можна вважати написання курсантом реферату першим кроком на можливому у майбутньому науково-дослідницькому шляху. Вміння, опановані курсантами у процесі підготовки реферату не будуть зайвими також і для практикуючого правника. Реферат не повинен бути примітивною компіляцією( лат.compilatio – крадіжка – тобто неоригінальна, несамостійна наукова праця, побудована на використанні чужих творів), а спробою проведення дослідження обраної теми хоча б на елементарному рівні. Якщо дослідника можна порівняти з архітектором оригінальної споруди, то автора реферату – з будівельником будинку за типовим проектом, до якого він особисто додав нові елементи.
Підготовку реферату умовно можна розділити на три етапи : підготовчий (вибір теми, пошук та опрацювання джерел, літератури), основний (безпосереднє написання тексту реферату із використанням результатів опрацювання джерел та літератури), заключний ( презентація реферату). Перш ніж остаточно обрати тему реферативної роботи, варто стисло ознайомитися з нею, використовуючи для цього інтернетресурс.
Реферативні повідомлення присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Об’єм реферату має відповідати 7-10 хвилинам доповіді. Вони можуть заслуховуватися і обговорюватися в ході відповідних занять або без доповіді перевірятися викладачем.
Теми рефератів
Тема 1.
1. Проблеми періодизації курсу “Історія держави і права України”.
2. Визначні історики українського права.
3. Михайло Слабченко та його внесок в історико-юридичну науку.
4. Становлення науки історії держави і права України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Тема 2.
1. Правотворчий процес грецьких міст-держав Північного Причорномор’я.
2. Традиції римського права в античних полісах Північного Причорномор’я.
3. Державні надбання кіммерійців.
4. Досвід державного будівництва сарматів.
5. Державні традиції таврів.
Тема 3.
1. Прийняття християнства та зміцнення Давньоруської держави.
2. Формування податкової системи в Київській Русі.
3. Князь Данило Галицький – видатний державний діяч України.
4. Міжнародне право часів Київської Русі.
5. Правове положення жінки у Київській Русі.
Тема 4.
1. Утворення братств в українських містах та їхній юридичний статус.
2. Судівництво Польського королівства.
3. „Устава на волоки”- кодекс земельного права ХVІ ст.
4. “Кревська унія” та її наслідки.
5. “Судебник” Казимира Ягайловича.
Тема 5.
1. Клейноди Війська Запорозького.
2. Козацька еліта.
3. Міжнародні стосунки періоду Національно-визвольної війни.
4. Формування української державницької ідеї протягом ХУІІ ст.
5. Політико - правові інститути Запорозької Січі.
6. Зборівський та Білоцерківський договори у контексті українського державотворення.
7. Юридична природа і зміст рішень Земського Собору від 1 жовтня 1653 року і Переяславської ради від 8 січня 1654 року.
8. Юридична платформа руху за незалежну, соборну Україну. Гадяцький трактат І.Виговського та Конституція Пилипа Орлика.
9. Правове закріплення колонізаторської політики Російської імперії у ХУІІІ ст.
10. Зборівський та Білоцерківський договори Б.Хмельницького з Польщею.
11. Юридична природа і зміст рішень Земського Собору від 1 жовтня 1653 р. і Переяславської ради від 8 січня 1654 р.
12. Правове становище України у складі Росії згідно з „Березневими статтями” 1654 р. і царськими жалуваними грамотами від 27 березня і 12 квітня 1654 р.
13. Юридична платформа руху за незалежну, соборну Україну. Гадяцький трактат І. Виговського і Конституція Пилипа Орлика 1710 р.
Тема 6.
1. Суд присяжних в Росії у контексті світового досвіду.
2. Університетська і шкільна реформи середини ХІХ ст. і їхні особливості в Україні.
3. Столипінська аграрна реформа в Україні.
4. Державотворчі проблеми у працях діячів української науки та культури кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ століття.
5. Реформування Київської міської поліції у ХІХ ст..
6. Політико-правові питання в роботах представників кримсько-татарського народу (кінець ХУІІІ – початок ХХ ст..)
7. Державні аспекти в програмах народовців, москвофілів, радикалів.
8. Створення політичних партій галицькими українцями.
Тема 7.
1. Створення Української Армії (1917-1919 рр).
2. Український мислитель В. Липинський про місце еліти у процесі державотворення.
3. Зовнішньополітична діяльність українських урядів у період визвольних змагань 1917-1920 років.
4. Грошова реформа.
5. Право на територіях зайнятих Білою армією.
Тема 8.
1. Всеукраїнський з’їзд рад, зміст і юридична сила його рішень.
2. Радянський державний апарат в Україні в 1917-1920 рр.
3. Радянські судові і правоохоронні органи, створення органів ЧК на Україні.
4. Характеристика основних джерел права радянської України в 1917-1920 рр.
5. Особливості державного устрою і права Донецько-криворізької радянської республіки.
6. Особливості державного устрою і права Галицької соціалістичної радянської республіки.
7. Особливості державного устрою і права Одеської радянської республіки, Кримської радянської республіки та інших аналогічних державних утворень радянського типу на території України.
8. Роль України у створенні Союзу РСР та її статус у новоствореній державі.
9. Український проект Союзного договору (травень 1922 року).
10. Державно-правовий статус України за Декларацією і Договором про утворення СРСР 1922 року та Конституцією СРСР 1924 року.
11. Деформація юридичного і фактичного статусу України у складі СРСР протягом 20-х і 30-х років.
Тема 9.
1. Україна в геополітичних планах агресорів.
2. Державно-правові ідеї у проектах діячів ОУН-УПА.
3. Правовий аналіз рядянсько-німецького пакту 23.08.1939 року.
Тема 10.
1. Еволюція українських державно-правових інститутів в еміграції.
2. Сталінізм в Україні повоєнного часу. Правові аспекти.
3. Хрущовська “відлига” та її наслідки для України у законодавстві.
4. Епоха „застою” в Україні та її вплив на розвиток держави і права.
Тема 11.
1. Територіальні проблеми незалежної України: шляхи розв’язання.
2. Виборчий процес у незалежній Україні: сучасність та перспективи.
3. Законодавство сучасної України: характеристика тенденцій розвитку.
4. Правові проблеми міжнародного співробітництва України на сучасному етапі.
5. Державна символіка України.
6. Правове оформлення діяльності судових та правоохоронних органів України.
7. Політичні партії та організації незалежної України.
8. Труднощі практичної реалізації змішаної форми правління в незалежній Україні.