Поняття, ознаки та види суб’єктів господарського права.

Суб'єктами господарського права є лише ті учасники відносин у сфері господарювання, яким притаманна сукупність ознак (рис), а саме:

· безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг) або управління господарською діяльністю, що притаманно для власників майна підприємств, господарських об'єднань, холдингових ком­паній, господарських міністерств і відомств;

· створення (набуття статусу суб'єкта господарських відносин як правило пов'язується з їх державною реєстрацією) у вста­новленому законом порядку.;

· наявність майна, необхідного для здійснення господарської діяльності чи управління такою діяльністю. Майно закріплюється за суб'єктами господарського права на праві власності, праві господарського відання, праві оперативного управління, праві користування;

· наявність господарської правосуб'єктності (прав, обов’язків, відповідальність) обсяг якої фіксується в законі та в їх уста­новчих документах.

Суб'єкти господарського права - це учас­ники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють господарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення такої діяльності майно і володіють господарською правосуб'єктністю.

Класифікація суб’єктів господарського права. За критерієм характеру здійснюваної діяльності розрізняють:

· суб'єкти господарювання, тобто суб'єкти господарського права, які безпо­середньо здійснюють господарську діяльність (до них належать індивідуальні підприємці, підприємства, виробничі кооперативи, більшість госпо­дарських товариств, комерційні банки та ін.);

суб'єкти організаційно-господарських повноважень, які здійснюють управ­ління господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до них належать господарські й функціональні міністерства)

З урахуванням особливостей функцій господарське за­конодавство визначає правове становище таких суб'єктів господарського права, як: 1) підприємства та їхні структур­ні підрозділи; 2) об'єднання підприємств; 3) фінансові та посередницькі інститути; 4) громадяни-підприємці; 5) ор­гани державної виконавчої влади в економіці.

 

33. Поняття, ознаки, види, функції та підстави господарсько-правової відповідальності

Господарсько-правова відповідальність - це майново-організаційні за зміс­том і юридичні за формою заходи впливу на економічні інтереси учасників госпо­дарських правовідносин у разі вчинення ними господарського правопорушення.

Види господарсько-правової відповідальності. Господарсько-правова відповідальність різноманітна. Відповідно до ст. 217 ГК України господарські санкції є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. Слід зазначити, що в юри­дичній літературі можна знайти різні точки зору щодо співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» та «господарсько-правові санкції», вони є дискусійними.

Характерними (видовими) ознаками господарсько-правової відповідальності є:

• сфера застосування – господарські правовідносини (господарсько-майнові та/або господарсько-організаційні);

• юридична підстава – акти господарського законодавства та господарські договори;

• фактичні підстави – господарське правопорушення, склад якого залежить від виду (форми) господарсько-правової відповідальності;

• презумпція вини порушника та особливість визначення вини (про що йти­меться далі);

• суб'єктами господарсько-правової відповідальності є учасники господар­ських правовідносин (суб'єкти господарювання, суб'єкти господарсько-організаційних повноважень, засновники та учасники господарських орга­нізацій, власники майна суб'єктів господарювання;

• контрагенти суб'єктів господарювання за господарськими договорами);

Функції господарсько-правової відповідальності - це напрями її дії, той господарський результат, що настає в результаті застосування господарсько-правової відповідальності.

Загальні функції господарсько-правовій відповідальності:

Попереджувально-стимулююча функція проявляється в тому, що не лише застосування господарсько-правової відповідальності, а й сама загроза її застосування при­мушує учасників господарських правовідносин (насамперед суб'єктів госпо­дарювання) діяти правомірно, аби уникнути негативних наслідків в результаті застосування такої відповідальності. Ця функція однаковою мірою притаманна для всіх видів і форм господарсько-правової відповідальності (господарсько-правових санкцій);

Штрафна функція (функція покарання за вчинене правопорушення) не­значною мірою характерна для господарсько-правової відповідальності, хоча в певних випадках (сплата штрафної неустойки, яка передбачає і сплату суми неустойки, і повне відшкодування збитків; в окремих випадках це можуть бути господарсько-адміністративні штрафи за заборонені законом дії у сфері еконо­мічної конкуренції, якщо вони створили лише загрозу обмеження конкуренції на ринку, не завдавши шкоди її учасникам).

Спеціальні функції господарсько-правовій відповідальності:

Компенсаційно-вїдновлювальна функція як провідна в системі функцій полягає у відновленні порушеного правопорядку й усуненні наслідків неправомірної поведінки суб'єкта (учасника) господарських відносин (наприклад, неправомірна діяльність припиняється, деформовані господарські зв'язки нормалізуються, спричинена шкода компенсується, порушені права відновлюються, обов'язки виконують­ся, нездійснені платежі спрямовуються за призначенням, неправомірно отри­мані доходи вилучаються тощо).

Сигналізаційна функція - проявляється в тому, що застосування до суб'єкта господарювання господарсько-правової відповідальності є сигналом для нього про необхідність поліпшення своєї роботи з метою уникнення в майбутньому втрат від застосування такої відповідальності, а для контрагентів такого господа­рюючого суб'єкта - сигналом про необхідність зважити доцільність продовження з ним договірного зв'язку або розірвання існуючого.

Роль інформаційної функціїполягає в інформуванні учасників господарського життя про негаразди в діяльності їх партнерів (якщо до останніх застосовуються господарсько-правові санкції контролюючими органами, контрагентами тощо), а відтак - у доцільності корегування своїх відносин з ними. Застосування таких санкцій до самих учасників господарського життя надають їм відповідну інфор­мацію про можливі негаразди у власній діяльності (і, відповідно, необхідності її поліпшення) або порушення їхніх прав і законних інтересів (якщо санкції засто­совуються неправомірно) і необхідності вжиття відповідних заходів.

Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних підстав. Розрізняють юридичніта фактичніпідстави господарсько-правової від­повідальності.

Юридичні підставитой правовий документ, що характеризує певну по­ведінку суб'єкта господарювання як протиправну і передбачає за неї форму і розмір відповідальності: такими підставами в господарському праві є закон і договір.

Фактичні підстави- це ті життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації іменуються складом господарського правопорушення.

 



php"; ?>