Дисидентський рух в Україні, періоди дисиденстського руху.
Дисиден рух в Укр зароджується в сер 50 р і був загал укр. Явищем. Більшість дисидентів не виступали проти радян влади а прагнули лише мирних реформ. Ядро укр. Дисидент склали 60 десят: Костенко Симоненко Світличний Гроська Стус та ін. Дисиден рух Укр пройшов первні періоди: 1 сер 50 р до 1968- зародження дисидент його ідеологічне та організаційне оформлення. Основними формами бородами на цьому етапі були протести, звернення на адресу керівництва. Поширюється без цензурна літ в якому друкувались твори Дзюби, Серстюка і Брайчевського. У 1959 р на Львівщині виникла УКр робітничо-селянська спілка на чолі з Лук*яненком яка вимагала виходу Укр зі складу СРСР. 2 з 1968-1976р- піднесення Дисиден руху і тимчасовий його вихід із підпілля. Цьому сприяли такі фактори : 1 інтервенція радян військ у 68р в Чехословат що викликала хвилю обурень і протестів. 2 Видання у Львові журналу о Укр вісник головний редактор Чорновіл3У 1965р відбулась нарада з безпеки та співробітництва в Європі. На основі цих подій була створена Гельсінська група яку очолив Руденко. ЇЇ членами стали 37 чол, черед них: Чорновіл Лукяненко Стус Шухевич. Розгром групи і репресії призвели до спаду Дисиден руху. 3Сер 80 р розпочалась зпочатком перебудови, на цьому етапі діяльність дисидентів активізується створюються умови для нац. Державного відродження. Цей етап продовжується і далі. Завдяки діяльності укр. Дисидент визрівала ідея про необхідність утво власної незалеж держави і необхідність кардинальних перетворень в усіх сферах сусп.
2Соціально-економічна модернізація України XІX ст. Капіталізація економіки;
У д.п. ХІХ ст.. різко зросла чисельність населення, особливо Наддніпрянської України. Стосовно Зх. України, чисельність була меншою.Збільшення населення відбулося не тільки за рахунок природного приросту, а й за рахунок переселення в Україну представників інших національностей.Індустріалізація не призвела до формування в Україні структури індустр.. с-ства. Укр.. с-ство залишилося аграрним. Селянство складало 74% населення.В умовах розвитку капіталізму ішов процес розшарування селян. Збіднілість селянства приводило до напруження та конфліктів.Зростання чисельності населення загострило проблему малоземелля. В зв’язку з цим з п. ХІХ ст.. поч.. переселення селян Наддніпрянщини на далекий Схід і масова еміграція Зх. Укр.. селян до Канади, США, Бразилії, Аргентини.Капіталізація економіки обумовила зростання роб.. класу і буржуазії. У п-сті переважала іноземна буржуазія, а в торгівлі – єврейська.Укр.. буржуазія зосередила в своїх руках в основному харчову п-сть. Умови праці були надзвичайно тяжкими.
Відбуваються зміни в етнічному складі населення України. Протягом ХІХст.. питома вага укр.. скоротилася з 90% до 80%. Зросли нац.. меншини.
Т.ч. укр.. нація формувалася як аграрна нація. Це пояснювалося не скільки психологічними факторами, а саме викорінення любові укр.. до землі, скільки політично-нац.. гноблення з боку імперії.
3. Коли Катерина ІІ своїми актами знищила Українську державу – 1764р.- ліквідація гетьманства; 1775р. знищено Запорізьку Січ; 1781-1782рр. ліквідовано поділ України на полки і створено губернії; 1783р. запроваджено кріпосне право в Україні
.1Захопивши Укр Нім розчленували її на окремі част.1 Буковина Одеська та Ізмаїльські обл. част Вінницької там Миколаївської обл. були віддані Румнії. 2 Галичина разом х Польськими територ війшли до окремого генерал губернаторства. 3 Більшість укр. Земель увійшли до складу *Рейхскомісеріату Україна* на чолі з ярим фашистом Еріком Кохо 4 При фронтовій обл. – Чернігівська Сумська Харківська і Дунбас. Ці територ підпорядковувались військовому командуванні. Окупувавши Укр гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси. До Нім вивозились продовольства, обладнання, сировина, чорнозем, робоча сила. Укр перетворилися на людей 3 сорту. Таким чином окупаційний ркжим відзначався винятковую жорстокістю та викликав загальний протест укр. І підняв їх на боротьбу проти окупаційного режиму.
Рух опору в Україні поділився на певні групи:
1. Радянський рух опору – партизанський. Загони були керовані Ковпаком, Савуровим, Федоровим та іншими. Форма боротьби – диверсія(на комунікаціях, знищення ліній зв’язку, мостів, доріг), розгроми ворожих штабів, диверсії на залізницях, рейди в тил, рейкова війна (підрив залізничних колій).
2. Нац.-визв. Рух – ОУН УПА
3. Польська армія Людова.
Основними об’єктами партизанських дій з боку УПА були:
1. Німці та їх союзники.
2. Польська армія Крайова.
3. Радянські партизанські загони та підрозділи Червоної Армії.
З боку націоналістичного руху велася боротьба і проти радянських партизан.
Боротьба ОУН УПА мала б кращі результати якби дотримувалися єдності, бо була розколота на групу «Північ»(Мельниківці) і бандерівців.
Т.ч. Україна була охоплена масовим рухом опору. Але через глибокі ідеологічні суперечності між рад.. і нац… групами точилася жорстока боротьба.
В 1943р. між партизанським зєднанням Ковпака призвів до кривавих боїв. А весною 1944р. біля Рівного УПА розбило автоколоні штабу першого фронту. Командуючий Ватутін був тяжко поранений і помер від ран.