Політичне життя в Україні 2000-2005 р. Особливості виборів Президента України 2004 р . виборів до Верховної Ради 2005 р. та дострокових виборів 2006 р. до Верховної Ради.
На активізацію політичного життя в Україні значно вплинули парламентські вибори 1998 р. Перемогу на виборах отримали представники лівих сил (КПУ, СПУ, СелПУ). Головою Верховної Ради став О.Ткаченко, проте парламентську більшість в парламенті сформувати не вдалося.
В 1999 р. відбулися вибори Президента України, на яких у другий тур пройшли Л.Кучма та П.Симоненко (КПУ). У другому турі Кучма отримав більшість голосів (підтриманий центристськими і правими партіями, яки утворили парламентську більшість). Проте в країні розгорнулася гостра політична боротьба, на яку все більше впливали лідери фінансово-промислових груп (олігархи). Тому п'ята сесія Верховної Ради 1 лютого 2000 р. змушена була почати роботу в Українському домі. Новим го-ловою Верховної Ради було обрано І.Плюща, заступниками В.Медведчука та С.Гав-риша.
В 2001 р. відбувся остаточний розкол у правлячій еліті країни, викликаний як ідеологічними протиріччями, так і бізнес-інтересами різних фінансово-промислових груп. В опозицію до Президента увійшли представники національно-демократичних та частина центристських сил. "Касетний скандал", пов'язаний із зникненням журналіста Г.Гонгадзе, призвів до масових акцій протесту в Києві.
В 2001 р. на Всеукраїнський референдум було винесено питання про реформування законодавчої і виконавчої влади в країні (щоб досягти рівноваги між законодавчою і виконавчою владою). Незважаючи на та, що більшість учасників референдуму підтримали пропозиції Л.Кучми, депутати відмовилися надати результатам референдуму силу закону.
В 2002 р. відбулися вибори до Верховної Ради. Перемогу отримав правоцентристський блок "Наша Україна" на чолі з колишнім прем'єр-міністром В.Ющенком, друге місце посіли комуністи, пропрезидентські центристські сили - третє. Однак у Верховній Раді знов була сформована пропрезидентська більшість, без участі представників правої та лівої опозиції. Період 2002-2004 рр. характеризувався посиленням політичної боротьби, активізацією масових акцій протесту, проведених опозицією, ростом адміністративного тиску, здійснюваного владою.
У 2003-2004 рр. Л.Кучма, спираючись на парламентську більшість, запропонував внести в Конституцію України зміни, що обмежували владу Президента і розширювали права Верховної Ради в питаннях формування уряду України. Однак конституційна реформа зазнала поразки через агресивну протидію правої опозиції у Верховній Раді.
Піком активності політичного життя в Україні стали президентські вибори 2004 р. У виборчій компанії взяли 26 кандидатів.
31 жовтня 2004 р. - перший тур виборів:
В.Ющенко - 39,87% голосів
В.Янукович - 39,32%
О.Мороз - 5,81%
П.Симоненко - 4,97%
Н.Вітренко - 1,53%
А.Кінах - 0,93%
А.Яковенко - 0,78%
О.Омельченко - 0,48%
Л.Черновецький - 0,45%
Д.Корчинський - 0,17%
А.Чорновіл - 0,12%
Н.Грабар, М.Бродський, Ю.Збітнєв, С.Комісаренко, В.Волга, Б.Бойко, А.Ржавський, Н.Рожинський, В.Кривобоков, А.Базилюк, І.Душин, Р.Козак, В.Нечипорук - кожен набрав менше, ніж 0,5%.
21 листопада 2004 р. відбувся другий тур виборів:
В.Ющенко набрав 46,61% голосів, В.Янукович - 49,46%. Голова Центральної виборчої комісії С.Ківалов оголосив переможцем В.Януковича, проте не очікуючи офіційних результатів виборів на Майдані Незалежності у Києві вийшли прихильники Ющенка, який відмовився визнавати результати другого туру і звинуватив владу у масових фальсифікаціях.
У період політичної кризи листопада-грудня 2004 р. у ході переговорів між Президентом України Л.Кучмою, кандидатами на посаду Президента України В.Ющенком та В.Януковичем була досягнута домовленість про внесення змін в Конституцію.
8 грудня 2004 р. Верховна Рада України прийняла зміни в Конституції України, якими з 1 вересня 2005 р. будуть значно обмежуватися повноваження Президента України.
3 грудня 2004 р. Верховний Суд частково задовольнив скаргу довіреної особи В.Ющенка на дії ЦВК. Результати другого туру були визнані недійсними і на 26 грудня 2004 р. призначене повторне голосування.
З внесених до списку 37 млн. чол. у повторному турі взяли участь 29 млн. чол. (78%). За В.Ющенка проголосувало 51,99% тих, хто взяв участь в голосуванні, за В.Януковича - 44,2%.
20 січня 2005 р. Верховний Суд України відхилив скаргу довіреної особи В.Януковича і в пресі була опублікована офіційна інформація про перемогу В.Ющенка.
23 січня 2005 р. відбулася інаугурація нового Президента України.
Деякі політичні сили і партії центристського та лівого спрямування проголосили про перехід в опозицію і почали підготовку до парламентських виборів 2006 р.
4 лютого 2005 р. - сформований новий уряд України на чолі з Ю.Тимошеко, куди увійшли представники "Нашої України", БЮТу та СПУ.