СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

ВСТУП

РОЗДІЛ І. АНАЛІЗ ВИХІДНИХ УМОВ ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ЗА ФАХОМ «ІНЖЕНЕР З ОРГАНІЗАЦІЇ КЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВОМ»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця

1.1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

1.1.3 Визначення кваліфікаційних вимог та трудових процесів, що виконує фахівець

РОЗДІЛ ІІ. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ З ТЕМИ «ВІРТУАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАХИЩЕНИЙ РЕЖИМ»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка цілей навчання і вибір джерел інформації

Проектування плану викладення теми

Проектування контурного конспекту за темою

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.3.1 Вибір виду дидактичної технології

2.3.2 Організація початку заняття

2.3.3 Методика мотивування навчальної діяльності студентів

2.3.4 Методи активізації навчальної діяльності

2.3.5 Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності

2.3.6 Методи формування виконавчих дій

2.3.7 Методи організації зворотного зв'язку і корекції педагогічної діяльності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП

 

Інженер з організації керування виробництвом – це працівник виробництва, який розроблеяє заходи з удосконалення систем керування виробництвом. урахуванням умов ринкової кон’юнктури і сучасних досягнень науки і техніки з метою реалізації стратегії підприємства і досягнення найбільшої ефективності і підвищення якості роботи. Аналізує стан діючих систем керування виробництвом та розроблює заходи з ліквідації виявлених недоліків та їх запобігання. Вивчає показники роботи підприємства, діючі методи управління під час вирішення виробничих завдань і виявляє можливості підвищення ефективності управлінської праці, готує рекомендації з використання науково обґрунтованих методів комплексного вирішення задач управління із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Даний курсовий проект містить два розділи: у першому здійснено аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом «Інженер з організації керування виробництвом»; у другому - проектування технологій навчання з теми “Віртуальна пам’ять та захищений режим”.

Об’єктом дослідження курсової роботи є дидактичний проект процесу підготовки інженера з організації керування виробництвом.

Предмет дослідження – технології навчання студентів з теми «Віртуальна пам’ять та захищений режим».

Метою дослідження є визначення змісту і технології теоретичної підготовки працівників, які б враховували останні тенденції розвитку виробництва і відповідали умовам організації навчального процесу.

Завдання педагогічного дослідження:

1. Провести аналіз умов реалізації професійної діяльності фахівця за фахом «Інженер з організації керування виробництвом».

2. Здійснити програму професійної підготовки спеціаліста.

3. Обґрунтувати доцільність вибраного змісту, об’єму і послідовності викладу навчального матеріалу по темі «Віртуальна пам’ять та захищений режим».

4. Визначити технології навчання майбутнього спеціаліста на рівні теми лекції і обґрунтувати свій вибір.

 


Розділ 1. Аналіз вихідних умов проектування професійної підготовки фахівця за фахом «Інженер з організації керування виробництвом»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.1.1 Характеристика галузі господарської діяльності фахівця.

Люди на протязі свого життя працюють в різних сферах трудової діяльності, але більшість з них зв'язані з виробництвом. Саме в ньому або при його сприянні люди ростуть, вчаться, працюють, переборюють недуги, вступають у різноманітні відносини, розвивають науку і культуру. На виробництві люди працюють з різним обладнанням, співпрацюють з іншими людьми.

Управління в широкому розумінні являє собою особливий вид діяльності, який здатний перетворити неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу. Здійснити це можна лише через процес планування, організації, мотивації та контролю спільних дій. Система управління як сфера суспільної практики включає чотири головні групи елементів: механізм управління, структуру управління, процес управління, розвиток управління.

Технологія управління – це система правил, методів, процедур, які використовуються в процесі управління.

У різних видах управлінської праці мають місце загальні прийоми, процедури, операції. Пошук їх раціональних форм і поєднань - завдання менеджменту.

Управління не тільки організовує економічну діяльність, воно саме по собі є трудовою діяльністю і відповідно мав економічні характеристики: економічний потенціал, витрати управління, джерела їх покриття, продуктивність управлінської праці і т. д. Це – економіка управління. Розвиток управління потребує якісної та кількісної оцінки його ефективності, конкретних підсумків раціоналізації управління.

В управлінні виробництвом особливу роль відіграє суб'єктивний фактор. Його абсолютизація і переоцінка ведуть до волюнтаризму, вольових методів керівництва, створюють загрозу прийняття помилкових рішень. І навпаки, недооцінка ролі суб'єктивного фактора, абсолютизація об'єктивних умов зумовлюють стихійність, сподівання на автоматизм в управлінні економікою і, як наслідок, пасивне очікування результатів.

Різноманітні ситуації, з якими доводиться мати справу керівництву підприємства, взаємопов'язані. Процес управління, який реагує на вплив ситуації, викликає появу інших процесів управління, які, у свою чергу, викликають нові процеси, що тим самим утворює постійні управлінські цикли.

Основою всіх управлінських процедур є інформація та процес обміну цією інформацією.

На кожне підприємство як відкриту систему, внутрішнє та зовнішнє середовище справляють різноманітний вплив, як закономірно повторювальний, так і випадковий. Щоб утримати свою цілісність та здатність до функціонування, система управління підприємства повинна відповідати на кожний такий вплив відповідною протидією і саме у відповідний час.

Процеси управління належать до складних явищ. Зрозуміти ж сутність даних процесів та одержати про них достовірні дані можна тільки багаторазово спостерігаючи за поведінкою досліджуваного об'єкта чи явища. При цьому нам важливо не просто одержати достовірний матеріал про управлінський процес, а й оцінити якісний бік останнього.

 

1.1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

Місце використання:

1. Підприємство “Cromberg & Shubert”

2. Автомобільний завод (ЛУАЗ).

3. Відкрите акціонерне товариство “Луцький підшипниковий завод”.

4. Електроапаратний завод.

5. Картонно-руберойдовий завод.

6. “Modern Expo”

7. Завод виробів із пластмас.

Діяльність кваліфікованого робітника – це діяльність, що здійснюється по заданому алгоритму, характеризується однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів чи окремих елементів технологічного процесу.

Для робітника спеціальності “Інженер з організації керування виробництвом” передбачаються наступні види професійної діяльності

· організаційний – впровадження механізації та автоматизації виробничих процесів, щоб забезпечити підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості та збільшення випуску продукції;

· контрольний – контроль за додержанням вимог щодо експлуатації обладнання, відповідність встановленого обладнання останнім технічним розробкам.

Виконаємо структурний аналіз професійної діяльності підготовлюваного робітника, який проходить підготовку (див. Табл. 1). Даний аналіз включає: функції, процедури, предмети, засоби, умови і продукти праці. Будемо розглядати організаційну та контрольну функції праці.

 

 

Табл. 1 Структура виробничої діяльності робітника

№ п/п Функції праці Процедури праці Предмети праці Засоби праці Продукти праці
1. Організаційна Впроваджує комплексну механізацію та автоматизацію, забезпечує безпеку та сприятливі умови праці. Високі витрати виробництва, висока собівартість продукції, низька ефективність виробництва. Нематеріальні засоби праці:Уміння визначати поточні показники технічного рівня проектованих об'єктів і техніки. Матеріальні засоби праці: постанови, розпорядження, накази, ін. матеріали з механізації та автоматизації виробництва. Висока ефективність виробництва, якість роботи, сприятливі умови праці та її безпека
2. Контрольна Контроль за правильністю експлуатації машин, механізмів та іншого устаткування. Контроль за діяльністю підрозділів підприємства, які здійснюють механізацію та автоматизацію виробничих процесів. Неправильна експлуатація машин, що призводить до виходу з ладу даного обладнання. Невідповідність механізованого та автоматизованого обладнання сучасному рівню розвитку техніки. Нематеріальні засоби праці: уміння проаналізувати чи працівники правильно користуються обладнанням, а також чи механізація та автоматизація відповідає сучасному рівню розвитку техніки. Правильна експлуатація обладнання та відповідність впроваджених засобів сучасному рівню розвитку техніки.

 


 

1.1.3 Визначення кваліфікаційних вимог фахівця

Для того, щоб отримати спеціальність «Інженер з організації керування виробництвом» потрібно закінчити вищий навчальний заклад відповідного напрямку підготовки. По закінченню вищого навчального закладу студент отримує кваліфікаційний рівень – повна або базова вища освіта (спеціаліст або магістр).

Інженер з організації керування виробництвом, який бажає працювати по спеціальності, повинен мати певні уміння і навички. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні і нормативні матеріали з організації керування виробництвом; перспективи розвитку підприємства; технологію виробництва; економіку, організацію виробництва, праці та управління; номенклатуру і технічні характеристики продукції, що виробляється, виконуваних робіт (послуг); спеціалізацію підприємства, цехів, дільниць, виробничі зв’язки між ними; порядок розроблення перспективних і поточних планів розвитку виробництва; організаційні форми і методи керування виробництвом; порядок розроблення організаційних структур підприємства, положень про підрозділи, посадових інструкцій; методи аналізу організації керування виробництвом; сучасні засоби обчислювальної техніки, комунікацій та зв’язку; порядок розроблення і оформлення технічної документації і ведення діловодства; стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації; вітчизняний та світовий досвід удосконалення організації керування виробництвом; основи соціології і психології праці; основи трудового законодавства.

Основними навичками та вміннями інженера з виробництва є:

- Здійсненя роботи з організації керування виробництвом, які сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, продуктивності праці, зниженню собівартості,

- поліпшення якості та збільшенню випуску продукції,

- забезпечення сприятливих умов праці і її безпеки.

- вивчення виробничих процесів з метою визначення дільниць, основних і допоміжних робіт та операцій, які підлягають механізації та автоматизації,

- проведення патентних досліджень і визначення показників технічного рівня проектованих об'єктів техніки і технології.

- приготування технічних завдань на створення об'єктів і техніко-економічні обґрунтування розроблюваних конструкцій.

- приготування матеріалів для укладання договорів з спеціалізованими організаціями на проведення дослідницьких, проектних і дослідно-конструкторських робіт, а також виготовлення і ремонт засобів механізації та автоматизації,

- розроблення і погодження графіки виконання робіт,

- забезпечення необхідними технічними даними і матеріалами

- участь у розгляді ескізних і технічних проектів, робочих креслень, розроблюваних відповідно до замовлень підприємства, а також у роботах з монтажу, випробувань, налагодження та здавання в експлуатацію засобів механізації та автоматизації,

- здійснення контролю за правильним їх веденням та виконання розрахунків ефективності заходів з механізації та автоматизації виробництва, складає заявки на необхідне устаткування.

- аналіз ефективності застосовуваних засобів з керування виробництвом.

- контроль діяльності підрозділів підприємства та відповідністю впроваджених засобів.

- проведення інструктажу і надання допомоги робітникам під час освоєння ними нових конструкцій засобів механізації та автоматизації, організує роботу з підвищення їх технічних знань.

- здійснення контролю за правильною експлуатацією машин, механізмів та іншого устаткування, які реконструюються і модернізуються, додержанням технологічних процесів виробництва.

- участь у розгляді раціоналізаторських пропозицій і винаходів, вивченні і розповсюдженні передового досвіду, раціональних прийомів та методів праці, веде пропаганду нових досягнень у сфері механізації та автоматизації виробничих процесів.

- звіти про виконані роботи.

 


РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ З ТЕМИ «ВІРТУАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ ТА ЗАХИЩЕНИЙ РЕЖИМ» З КУРСУ «ЕЛЕМЕНТИ ТА ПРИСТРОЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.1.1 Постановка цілей і вибір джерел інформації

В результаті проведення лекції студенти повинні знати (див. Табл. 2):

 

Табл. 2 Знання студента в результаті проведення лекції

Зміст знань Рівень засвоєння Характеристика рівня
Історія розвитку комп’ютерної пам’яті Ознайомчо-орієнтовний Студенти формують знання про історію розвитку комп’ютерної пам’яті.
Основні поняття про пам’ять ПК. Ознайомчо-орієнтовний Студенти вивчають, що таке пам’ять ПК.
Основна та віртуальна пам’ять ПК Ознайомчо-орієнтовний Студенти дізнаються, що відноситься до основної пам’яті ПК та чим вона відрізняється від віртуальної.
Принцип Функціонування віртуальної пам’яті. Ознайомчо-орієнтовний Студенти детальніше вивчають як відбувається функціонування віртуальної пам’яті в ПК.
Захищений режим роботи з пам’яттю Поняттєво-аналітичний Студенти на основі попередніх знань, формують уявлення про формування таблиць опису пам'яті, які визначають стан її окремих сегментів,/сторінок тощо. У разі нестачі пам'яті операційна система може відвантажити частину даних з оперативної пам'яті на диск, а до таблиці описів внести зазначення на відсутність цих даних у пам'яті.

 

Оскільки дана лекція містить теоретичний характер, то особливі вимоги ставляться до засвоєння її змісту (див. Табл. 3).

 

Табл. 3 Засвоєння змісту лекції

Зміст умінь Рівень сформованості Характеристика рівня
Знати, що таке віртуальна пам’ять і її відмінність від основної Самостійно Без опори на джерело інформації чітко розповідати про віртуальну пам’ять ПК.
Характеризувати принцип посторінкового доступу до пам’яті та звернення до неї у захищеному режимі. Самостійно Розуміння організації основновної та принципу доступу до віртуальної пам’яті розміщеної на диску, через адресу в основній .

Проектування плану викладення теми

План

1. Історія розвитку комп’ютерної пам’яті.

2. Основні поняття про пам’ять ПК.

3. Основна та віртуальна пам’ять ПК.

4. Принцип Функціонування віртуальної пам’яті.

5. Захищений режим роботи з пам’яттю

6. Підсумок.

2.1.3 Проектування контурного конспекту за темою “ Організація доступу до віртуальної пам’яті”

Даний контурний конспект розробляється як для викладання, так і для кращого запам’ятовування теми “Віртуальна пам’ять та захищений режим”

 


Рис. 1. Організація доступу до віртуальної пам’яті


2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань

навчання професійний фахівець інженер

Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за короткий час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи.

Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Окопе в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учителя.

Прості засоби:

1. Словесні, підручники, навчальні посібники;

2. Прості візуальні засоби, реальні предмети, моделі, картини.

Складні засоби:

1. Механічні, візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп;

2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо;

Аудіовізуальні засоби: звукові фільми, телебачення, лінгвістичні кабінети, комп’ютери, інформаційні системи.

Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глобальному розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

Наочні засоби, що використовують у процесі навчання, поділяються на два види:

1. Зображення предметів і явищ;

2. Самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, креслення, фотографії.

Ці засоби використовуються тоді коли предмети, явища, процеси, що вивчаються не можна продемонструвати безпосередньо.

До другого предмету належать реальні предмети, прилади, інструменти, апарати вироби моделі, що діють.

Технічні засоби навчання (ТЗН).Основними функціями ТЗН є забезпечення інформаційною насиченістю навчально-виховного процесу.

За способами впливу на учнів ТЗН поділяють на три групи: візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні(звуко-зорові).

Візуальні ТЗН – це засоби, в яких носіями інформації є діафільми, діапозитиви, транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів, графо проекторів у вигляді нерухомих зображень предметів.

Аудіальні (звукові) ТЗН – це засоби, які передають інформацію розраховану на сприйняття органами слуху. Носіями звукової інформації є грамплатівки, магнітна стрічка. Апаратура за допомогою якої сьогодні записують і відтворюють звукову інформацію є програвачі, електрофони, магнітофони, радіоприймачі. Звукові ТЗН підсилюють ефективність сприйняття навчального матеріалу, збагачують, поглиблюють знання, вміння, навички учнів, сприяють вихованню в них інтересу до предмета, здатність мислити словесно – художніми образами, забезпечують естетичний розвиток студента.

Аудіовізуальні (звуко-зорові) ТЗНподіляють на: навчальне кіно, телебачення, відеозаписи.

При викладанні теми “Віртуальна пам’ять та захищений режим” будуть використовуватись наступні засоби навчання:

1. Прості словесні – розповідь про історію розвитку IBM PC, про основну пам’ять ПК та ін.

2. Прості візуальні – блок-схема Віртуальна пам’ять та захищений режим, плакат із зображенням архітектури PC

Прості візуальні засоби допомагають повноцінному розкриттю та засвоєнню змісту навчального матеріалу, а інколи слугують самостійним джерелом інформації.

Дані дозволяють нам зробити висновок про необхідність обов’язкового поєднання педагогом словесних і несловесних, зорових та наочних методів навчання.

 

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.3.1 Вибір виду дидактичної технології

Особливістю змісту даної лекції є те, що студенти дещо знайомі з архітектурами, та пам'яттю ще з уроків інформатики. Тому технологію навчання слід побудувати так, щоб максимально пояснити студентам те, що їм не зрозуміле і на блок-схемі пояснити функціонування фіртуальної пам’яті.

Такі дидактичні одиниці, як види пам'яті краще пояснювати з використанням показового методу навчання. Зокрема, у даному випадку оптимальним буде використання плакатів.

Саме плакати дають можливість зацікавити студентів навчальним матеріалом, підвищити інтерес до його сприйняття.

Наукою доведено, що зорове сприйняття інформації є на 80% продуктивнішим за інші методи.

Завдяки використанню плакатів викладач має змогу дати студентам набагато більше матеріалу.

 

 

2.3.2 Організація початку навчання

Початок лекційного заняття відбувається за таким сценарієм: викладач одночасно із дзвінком заходить в аудиторію і вітається зі студентами. Студенти в знак поваги до лектора встають та вітаються.

Викладач запрошує студентів сідати і протягом кількох хвилин робить перекличку, відмічаючи у журналі відсутніх студентів. У разі відсутності студента викладач повинен поцікавитись причиною його неявки на заняття. При цьому студенти перестають шуміти, створюють спокійну, тиху, навчальну атмосферу.

На початку заняття викладач може поцікавитись успіхами студентів у самостійному вивченні даної дисципліни.

Далі формується тема лекції, її мета та питання, які будуть розглядатись під час даної лекції.

 

2.3.3 Методика мотивування навчальної діяльності студентів

Мотивуючий вступ – на цьому занятті ми будемо вивчати організацію основної та віртуальної пам’яті в ПК, а також захищений режим роботи з нею.

Дана тема є важливою, оскільки майбутній інженер з організації керування виробництвом повинен не лише вміти користуватись комп’ютером, але й знати, про його архітектуру і організацію пам’яті в цій же архітектурі.

 

Табл. 4 Використання зовнішньої мотивації з теми: “Віртуальна пам’ять та захищений режим”

Етапи заняття Методичні прийоми мотивування
Початковий етап включення студентів у навчально–пізнавальну діяльність Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання. Метод формування пізнавальних інтересів - студентам ставиться запитання: “Чи знаєте ви, що таке архітектура комп’ютера?”.
Мотивація для підтримки необхідного рівня активності студентів під час проведення лекції   Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу - розповідь про розвиток ЕОМ; - додаткове збудження уваги студентів через викладання матеріалу образною мовою, наприклад порівняння організації основної пам’яті в ЕОМ з різними архітектурами; - застосування плакатів при вивченні даної теми; - використання міжтематичних зв’язків; орієнтація змісту навчального матеріалу на його фізичну сутність (розповідь про те, що сучасні процесори модифіковані, але функціональна організація та ж сама); - підтримка благоприємного емоційного стану студентів шляхом схвалення їхніх дій і відповідей.

 

В процесі викладення теми “ Віртуальна пам’ять та захищений режим “ буде використана зовнішня мотивація. Для її здійснення скористаємось наступними методами (див. Табл. 4):

1) Роз’яснення значимості уміння.Студенти повинні розуміти значення засвоєння навчального предмету, який наближений до профілю майбутньої спеціальності.

2) Заохочення і осудження в навчанні. Заохочення студентів, що застосовуються з метою підтримки і розвитку пізнавальних засад у їхній поведінці, навальній діяльності буде реалізовуватись різними словами, наприклад «молодець», «дуже добре», «старайтесь так і надалі» і т.д.

У випадку, коли буде порушуватись дисципліна, і ті, що навчаються не будуть реагувати на зауваження буде застосовуватись осудження.


2.3.4 Методи активізації навчальної діяльності

Методи активізації навчальної діяльності – це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного впливу на студентів, що першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого, самостійного мислення, активізації пізнавальної діяльності , формування творчих навичок та вмінь розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.

Суб’єкти учіння повинні не лише зрозуміти, запам’ятати і відтворити отримані знання, але й найголовніше вміти ними оперувати, ефективно застосовувати в професійній діяльності. Досягненню цієї мети сприяють методи активізації навально – пізнавальної діяльності. Можна виокремити імітаційні та не імітаційні методи. Імітаційні поділяються на ігрові та неігрові. До ігрових належать ділові ігри різних модифікацій. Основними різновидами ігрових методів активізації навчально-пізнавальної діяльності є метод інсценування і ділові ігри. До імітаційних неігрових методів навчання відносять аналіз конкретної ситуації, мозкова атака, круглий стіл.

Оскільки форма проведення нашого заняття – лекція то будуть використовуватись в основному не імітаційні методи активізації навчальної діяльності, тому що через об’єктивні та суб’єктивні причини та велику кількість людей не можна організувати заняття в ігровій формі.

Лекція-бесідає однією із найпоширеніших видів лекцій. Вони вирішують задачу підготовки студентів до вивчення навчального матеріалу по якій-небудь одній або декількох темах. Дана лекція відіграє роль «первинного синтезу».

Будучи одним із проявів дедуктивного методу, такі лекції позитивно впливають на засвоєння матеріалу студентами, на розвиток у них дедуктивного мислення.

На таких заняттях встановлюються зв’язки між новою і попередньою темами, здійснюється знайомство з новими задачами.

З метою полегшення сприйняття структури лекції можна включити в цей процес зорову пам’ять за допомогою візуального пред’явлення значної частини інформації.

Таким чином, ефективність лекції-пояснення зростає при використанні на занятті ілюстрованих матеріалів (схем, таблиць, плакатів, слайдів і т.д.).

При викладі матеріалу лекції на тему «Віртуальна пам’ять та захищений режим» будуть використані наступні методи активізації: розповідь, активізуючі запитання, бесіда, звернення до аудиторії, дискусія, демонстрація плакатів та слайдів.

 

Табл. 5. Стимулювання активної діяльності студентів

Дидактичні одиниці Методи активізації
Історія розвитку ЕОМ. Основна пам’ять ПК Віртуальна пам’ять та захищений режим Проблемне питання: В якому році була створена архітектура IBM PC? Проблемне питання: У сучасних комп'ютерах основна пам'ять переважно представлена
Порівняння функціонування основної пам’яті і віртуальної. динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM. Яким типом вона представлена в IBM PC? Діалог про відомості, відомі студентам. Активізуюче питання:В кожні й архітектурі ЕОМ є свої особливості організації основної пам’яті. Які її особливості в IBM PC? Дискусія про особливості архітектури IBM PC і про організацію основної пам’яті в ній. Активізуюче питання: Який найбільший недолік недолік в організації основної пам’яті IBM PC на вашу думку?

 

При організації активного навчання не достатньо використовувати той або інший метод активізації, необхідно ще стимулювати активну діяльність студентів. Під час лекції в якості стимулюючих факторів використовується довіра, інтерес і важливість питання.


2.3.5 Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності

Формування нових знань виконується технологією, яка носить назву “Орієнтована основа діяльності”. Метод викладу навчального матеріалу, який буде використаний – усний у вигляді лекції(див. Табл 5).

ООД може містити різний склад елементів і відповідно до цього може бути повною або неповною.

Перший тип навчання - неповна орієнтована основа (вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту). Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес його формування відбувається повільно, із великою кількістю помилок.

Другий тип навчання – повна ООД. За наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, що подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в окремій формі, стосовно конкретної ситуації. Викладач, подаючи навчальний матеріал, демонструє кожен крок діяльності щодо конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково й швидко, але ступінь його узагальнення та перенесення на нестандартні ситуації обмежений складом конкретних умов його використання.

Третій тип навчання – повна орієнтована основа з використанням узагальнення та систематизації. Це такий тип навчання, у разі якого орієнтири подані в узагальненому вигляді, притаманному класу явищ. Викладач не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування.

З урахуванням дидактичних цілей навчання та характеру змісту навчального матеріалу, в якості методу навчання обрана лекція.

2.3.6 Методи організації зворотного зв’язку і корекції педагогічної діяльності

Щоб досягти найкращого результату в процесі навчання, потрібно постійно підтримувати зворотній зв’язок між викладачем і студентом.

Оскільки методом викладу навчального матеріалу є лекція, тому найкращим, найефективнішим шляхом забезпечення зворотнього зв’язку з аудиторією є діалог.

Метод «діалогу з аудиторією» забезпечить залучення суб’єктів навчання до розмірковування про оперативну пам'ять, про переваги та недоліки одних модулів пам'яті над іншими, створюючи атмосферу співпраці студентів та викладача, формуючи тим самим надійний зворотній зв’язок. Значний досвід читання лекції по даній темі дозволяє викладачу передбачити наперед реакцію аудиторії на проблемну ситуацію і активізуючи питання користуватись «домашніми заготовками», координуючі свої дії. Використання активізуючи запитань типу: Чи зрозуміло вам що таке архітектура ЕОМ?, Підкажіть, в якому році була створена архітектура IBM PC? гарантують активну і змістовну взаємодію педагога з аудиторією, а отже і зворотній зв'язок.

Досвідчений лектор може робити висновок на свої дії за реакцією студентів, по виразу їх очей і обличчя.

Завдяки зворотному зв’язку виникає корекція педагогічної діяльності викладача, адже на негативне сприйняття аудиторією якихось певних вчинків чи пояснень лектор швидко реагує і має можливість виправитись і більше не повторити помилок. Якщо зворотній зв'язок показує що на відповідному етапі в процесі навчання не досягається поставлена мета, можна використати наступні прийоми: повторити теж саме але іншими словами, проілюструвати прикладом, обговорити можливий варіант рішення питання.

Зворотній зв’язок на лекції повинен здійснюватися з метою мотивації, управління діяльністю студентів, а не контролю їх знань.

На лекції здійснюється стимулювання активності, підвищення уваги аудиторії. З метою полегшення структури лекції можна включити в цей процес зорову пам’ять за допомогою візуального пред’явлення теми лекції, її плану, списку літератури, що рекомендується, різних графічних ефектів, декоративних форм і т. ін.

2.3.7 Методи, засоби і способи контролю результатів проведення занять

Для контролю і аналізу навчального процесу та виявлення ступеня засвоєння студентами викладеного матеріалу буде використана тестова перевірка. Головною ознакою тестів є:

- відносна короткочасність виконання кожного завдання;

- однозначність відповіді;

- можливість кількісної оцінки успішності виконання тесту;

- об’єктивність оцінки;

- зручність математично – статичної обробки результатів перевірки.

Важливою ознакою тестів є їх дієвість. Тест став дієвим, якщо він повно, всебічно, пропорційно віддзеркалює всі елементи навчального матеріалу.

Тестові завдання можуть бути різних типів:

- завдання що потребують коротких конкретних відповідей;

- завдання в, яких учні повинні заповнити пусті місця;

- тестові завдання з обранням відповіді;

- тестові завдання на визначення відповідності;

- тестові завдання на визначення послідовності.

В нашому випадку будуть використовуватись тести на визначення відповідності. Завдання формуються у вигляді тверджень, в яких не вистачає важливих слів.

 

Табл. 6 Розробка тесту з визначенням правильної послідовності елементів із теми “Віртуальна пам’ять та захищений режим”.

Питання Відповідь Форма представлення відповіді
1. Встановіть правильну послідовність подій: В-б-а А) розробка 32 бітногоо процесора Б) розробка посторінкового методу доступу до пам’яті В) розробка 16 бітного процесора
2. Встановіть правильну послідовність розробки алгоритмів роботи з пам’яттю Б-в-а А) посторінковий Б) стек В) Фрагментарний
3. Встановіть правильну послідовність в швидкості пам’яті (в порядку зростання): В-а-б а) Оперативна б) Регістри в) постійна пам'ять
4. Встановіть правильну послідовність в якій дані переміщуються по пам’яті: А-б-в А) ЦП Б) контроллер пам’яті В) оперативна пам’ять
5. Встановіть правильну послідовність переходу до віртуальної пам’яті: В-б-а А) відвантаження Б) переривання В) нестача пам’яті

 


ВИСНОВКИ

 

Роблячи курсовий проект ми розробили дидактичний проект лекції з “елементів та пристроїв обчислювальної техніки”, для студентів, що навчаються за спеціальністю “Інженер з організації керування виробництвом”.

Здійснили аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки інженера з організації керування виробництвом. Оскільки, в області підготовки висококваліфікованих фахівців сьогодні існують проблеми, то розроблений проект є потрібним та актуальним.

Одним з видів контролю засвоєння студентами викладеного матеріалу є тести. Тестові завдання заставляють студентів не лише знати правильну відповідь, але й вміти її точно сформулювати. Це виховує у суб’єктів учіння уважність та глибоку проникність у навчальному матеріалі. В процесі розробки тестів були виявлені такі позитивні моменти тестування:

· Тестування є якіснішим і об'єктивнішим способом оцінювання, його об'єктивність досягається шляхом стандартизації процедури проведення, перевірки показників якості завдань і тестів у цілому.

· Тестування — справедливіший метод, який ставить усіх учнів в однакові умови, як у процесі контролю, так і в процесі оцінювання, практично усуваючи суб'єктивізм викладача. За даними англійської асоціації NEAB, що займається підсумковою атестацією учнів Великобританії, тестування дозволяє знизити число апеляцій більше ніж у три рази, зробити процедуру оцінювання однаковою для всіх учнів незалежно від місця проживання, типу і виду навчального закладу, де навчаються учні.

· Тести — це об'ємніший інструмент, оскільки тестування може включати в себе завдання по усіх темах курсу, тоді як на усний екзамен зазвичай виноситься 2-4 теми, а на письмовий — 3-5. Це дозволяє діагностувати знання учня по усьому курсу, виключаючи елемент випадковості при витягування екзаменаційного білета. За допомогою тестування можна встановити рівень знань учня по дисципліні у цілому і по окремих її розділах.

· Тест є точнішим інструментом, так, наприклад, шкала оцінювання тесту з 20 запитань містить 20 поділок, у той же час як звична шкала оцінювання знань — лише 4.

· Тестування є ефективнішим з економічних міркувань. Основні затрати при тестування припадають на розробку якісного інструментарію, тобто мають одноразовий характер. Затрати ж на проведення тесту значно нижчі, ніж при письмовому чи усному контролі. Проведення тестування і контроль результатів в групі з 30 осіб забирає півтори-дві години, усний або письмовий екзамен — не менше чотирьох годин.

· Тестування — це найбільш м'який інструмент, вони ставлять всіх учнів в однакові умови, використовуючи єдину процедуру і єдині критерії оцінки, що приводить до зниження передекзаменаційних нервових напружень.

Отже, підводячи підсумки курсового проекту можна сказати, що даний дидактичний проект покликаний сформувати у тих, хто навчається, професійні знання та навички за короткий проміжок часу та з використанням найсучасніших навчальних технологій.

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Герасимчук Олег Олександрович, Тулашвілі Юрій Йосипович. Методичні вказівки до практичних занять для студентів усіх форм за напрямом «Педагогічна освіта»/ Олег Олександрович Герасимчук, Юрій Йосипович Тулашвілі \ - Луцьк ЛДТУ, 2005 - 44с.

2. Дибкова Л.М. Комп’ютерна техніка. / Лілія Миколаївна Дибкова\ - Київ, 2002 – 122с.

3. Огінська Г.С. , Романов Ю.Р. Методичні вказівки до практичних занять для студентів усіх форм за напрямом «Педагогічна освіта»/ Г.С. Огінська, Ю.Р. Романов \ - Харків ХПУ, 2001 - 29с.

4. Архангельський Г.Р. Архітектура ПК. /Георгій Романович Архангельський\ - Київ, 2007 – 89с.

5. Ярошик В.В. Архітектури ЕОМ: Навч. посібник. /Віктор Володимирович Ярошик\- К.: Вища освіта, 1996. – 309 с.

6. Радчук Р.Г., Прищепа О.Р. Архітектура IBM PC. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів комп’ютерних спеціальностей денної та заочної форми навчання / Р.Г.Радчук, О.Р.Прищепа.\ – Львів: ЛПУ, 2003. – 117 с.

 

Размещено на Allbest.ru

 



php"; ?>