Перспективи та напрямки повітряного транспорту
Основними завданнями авіаційного транспорту України є:
– задоволення потреб населення, підприємств і держави в авіаційних перевезеннях та послугах як на території України, так і за її межами із забезпеченням прибутковості авіаційних перевезень;
– збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному ринку авіаційних перевезень і послуг шляхом значного підвищення конкурентоспроможності українських авіаперевізників;
– підтримання оперативної готовності цивільної авіації України до використання її в інтересах підвищення обороноздатності держави
Виходячи з перелічених завдань основними пріоритетами в галузі цивільної авіації слід вважати:
– розвиток галузі як складової частини єдиної транспортної системи України на основі раціонального розподілу завдань між окремими видами транспорту;
– забезпечення підтримання безпеки цивільної авіації України;
– інтеграцію авіаційного транспорту України у міжнародну систему цивільної авіації на основі впровадження стандартів і рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та взаємовигідного співробітництва з українськими та міжнародними організаціями;
– створення ринкового конкурентного середовища в галузі авіації на основі сприяння діяльності підприємств різних форм власності із залученням як вітчизняних, так і іноземних інвесторів;
– переоснащення парку цивільної авіації сучасною технікою на основі пріоритетного придбання високоефективної авіаційної техніки вітчизняного виробництва, обмеженого імпорту ефективної іноземної авіатехніки, а також використання у складі цивільної авіації авіаційної техніки Міноборони згідно з договорами між Військово-повітряними Силами і авіапідприємствами;
– інтеграцію системи обслуговування повітряного руху України в європейську та світову системи, модернізацію та переоснащення технічних засобів обслуговування повітряного руху.Цивільна авіація, як складова частина єдиної транспортної системи України, вирішує завдання щодо організації міждержавних транспортних зв`язків, задоволення потреб народного господарства і населення в авіаційних перевезеннях і роботах як на території України, так і за її межами.
Сьогодні, діяльність авіаційного транспорту забезпечують 34 авіакомпанії та 28 аеропортів та аеродромів різних форм власності та підпорядкування. Позитивні зміни в економіці країни, і як наслідок, зростання купівельної спроможності населення, подальший розвиток ділових та культурних зв’язків стали визначальними в швидкому зростанні попиту на авіаперевезення на початку нового тисячоліття.
Перш за все, це сприяло стрімкому розвитку ринку пасажирських авіаперевезень. Так, якщо в 2001 році вітчизняними авіакомпаніями було перевезено 1,4 млн. пасажирів, то в вже в 2006 році кількість перевезених пасажирів сягнула 4,2 млн. чоловік, а в 2009 му – 5,1 млн. За період з січня по жовтень 2010 року було перевезено 5,2 млн. пасажирів [6]. Темпи зростання обсягів пасажирських авіаперевезень на сьогодні випереджають темпи зростання ВВП та є найшвидшими з-поміж всіх видів транспорту, що зображено на рис. 1.
Рис.2.2 Темпи зростання обсягів перевезень пасажирів
Незважаючи на те, що в останні 5 років, до початку світової фінансово-економічної кризи, в Україні спостерігалося стабільне зростання ринку авіаційних перевезень, що є дуже позитивною тенденцією, яка свідчить про зростаючу популярність повітряного транспорту, а відповідно, і перспективи його розвитку, авіаційна галузь України має ряд проблем і недоліків, які заважають їй на шляху до успішної євроінтеграції у систему авіаруху.
Нині лише деякі з українських авіакомпаній спроможні на рівних конкурувати з провідними міжнародними авіакомпаніями в умовах більшої лібералізації ринку. Досвід країн Центральної Європи, які зі вступом до ЄС лібералізували внутрішні ринки авіаперевезень, свідчить, що невеликі національні компанії не витримують конкуренції з потужними європейськими авіакомпаніями і зазвичай банкрутують або відмовляються від обслуговування міжнародних маршрутів (передусім далекомагістральних) або поглинаються конкурентами.
На сьогодні, на українському ринку авіаційних послуг немає єдиного потужного та конкурентоспроможного українського перевізника, що призводить до роздроблення українського ринку перевезень між багатьма авіакомпаніями.
Недостатня кількість аеропортів, їх низька пропускна спроможність та стан наземної інфраструктури призводять до затримки рейсів, втрати багажу тощо, що негативно відбивається на конкурентоспроможності українських авіаперевізників.