Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941—1944 рр. Голокост.

22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Територія України була повністю окупована військами Німеччини та її союзниками протягом 1 року й 1 місяця (до 22 липня 1942 р.).

За розробленим ще в 1940 р. стратегічним «Генеральним планом "Ост" щодо України передбачалися такі заходи.

1. Онімечення населення українських земель.

2. Фізичне винищення слов'янських народів.

3. Масові депортації українців (65 %) до районів Сибіру.

4. Переселення німців на українські землі протягом ЗО років.

Після загарбання України її територія була розділена на чотири зони: 1) рейхскомісаріат «Україна»; 2) дистрикт «Галичина»; 3) Трансністрія; 4) прифронтова зона. Новоутворені адміністративні одиниці очолили генерал-губернатори. Особливу ненависть до українців виявляв рейхскомісар Еріх Кох, якого називали «коричневим царем України».

В Україні діяли каральні підрозділи нацистів: СС, СД, гестапо, що проводили масовий терор проти мирного населення.

На окупованих землях України був встановлений нацистський «новий порядок», який означав фізичний і моральний терор проти расово-неповноцінних народів: слов'ян, євреїв, циган, а також представників радянської влади і комуністів.

Гітлерівським командуванням був прийнятий план фізичного знищення євреїв на окупованих територіях. Масове знищення єврейського населення нацистами та їх прибічниками одержало назву Голокост (від грец. — спалені повністю). Нацисти застосовували жахливі засоби страти: отруєння у газових камерах, спалення у крематоріях, голодомор, цькування собаками. На підвладних територіях створювалися концентраційні табори і гетто для євреїв. Масові знищення євреїв відбулися в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також - у Львові, Бердичеві, Одесі та інших містах.

Додаткова інформація

Після окупації Києва німецька військова влада розклеїла по всьому місту оголошення: «Усі жиди міста Києва... мусять з'явитися 29 вересня 1941 р. до 8 години ранку на ріг Мельниковської та Дохтуровської... з документами, грошима, коштовними речами, теплим одягом, білизною...

Хто не виконає цього розпорядження, буде розстріляний»..

У євреїв, які прийшли за наказом, відбирали речі, а їх самих розстрілювали. За три дні німці стратили 195 тис. київських євреїв у Бабиному Яру. (Існують інші дані про кількість розстріляних у Бабиному Яру.)

Голокост забрав життя 6 млн європейських євреїв. Четверта частина цих жертв припадає на Україну. Ця трагедія примусила людство усвідомити необхідність створення єврейської держави та визнати у Загальній декларації прав людини (1948) людське життя як найбільшу цінність.

Терор фізичний супроводжувався моральним терором. На магазинах, ресторанах, перукарнях висіли написи: «Тільки для німців», «Українцям вхід заборонено». Мирному населенню міст заборонялося користуватися залізницею, міським транспортом, поштою, телеграфом, аптеками. Були зачинені школи й вищі навчальні заклади. На вулицях міст і сіл влаштовувалися публічні страти комуністів, комсомольців, представників радянської влади.

Окупаційна політика мала відверто колоніальний характер. Вводилася примусова трудова повинність.

З України вивозилися продовольство, сировина, цінності. Нацистами були розграбовані сотні музеїв, бібліотек, будинків творчості.

Окупаційна влада шукала опори в «благонадійних особах», з-поміж яких призначалися бургомістри в містах, старости в селах, поліцаї та ін. Так з'явилися помічники нацистів — колабораціоністи.

Колабораціонізм — співробітництво громадян окупованої держави з окупаційною адміністрацією.

Такі особи викликали презирство народу. Висновок. Злочинний, антилюдський «новий порядок», що встановили на-' цисти на території окупованої України, спричинив масовий рух Опору. Мільйони людських життів, величезні матеріальні ресурси були принесені в жертву, аби звільнити Україну від нацистських окупантів. 28 жовтня 1944 р. вся етнічна територія України була звільнена.

Дати: 22 червня 1941 р., 22 липня 1942 р., 28 жовтня 1944 р.

■ Поняття, терміни, назви: план «Ост», «новий порядок», Голокост, колабораціонізм.

■ Особистість в історії: народ України.

 

Білет 2