Розрахунок технологічної карти, та обґрунтування типів і марок машин
Обгрунтування прийнятої технології виробництва гороху
Вибір технології виробництва культури приводиться з урахуванням зональних умов виробництва, біологічних особливостей культури, сортів, наявного (проектного) комплексу машин тощо.
Проектований механізований процес подається за такими лініями:
· Приготування і внесення добрив;
· Основний обробіток грунту;
·
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
· Догляд за посівами;
· Збирання, післязбиральна обробка і закладання врожаю на зберігання;
По кожній з технологічний ліній слід навести аналіз існуючих і перспективних технологій і комплексів машин, а також шляхів їх ефективного використання.
Розрахунок технологічної карти, та обґрунтування типів і марок машин
При складанні технологічної карти необхідно мати такі первинні дані:
- Назва культури – горох;
- Попередник – кукурудза;
- Площа, на якій планується вирощування, га – 400;
- Планова урожайність, т/га: основної продукції – 0.5;
Побічної продукції – 0.3;
- Норма витрати, кг/га: насіння – 300;
Інсектицидів – 4;
- Норми внесення добрив, т/га: мінеральних – 110;
- Відстань перевезення продукції, км – 2.
розробку технологічної карти починають із в виробництва культур. Інтенсивна технологія передбчає розміщення культури за кращими попередниками, проведення' високоякісного обробітку грунту, внесення науково обгрунтованих норм органічних і мінеральних добрив, високоефективних сортів насіння проведення рослинної та грунтової діагностики, застосування високоефективних гербіцидів, інсектицидів та фунгіцидів (тобто застосування інтегрованого захисту рослин), впровадження прогресивного комплексу машин і науково обгрунтованих форм організації праці.
Послідовність операцій єдина для всіх культур (графа 1)
Перелік операцій (графа 2) відповідає технології їх виконання та можливості впровадження комплексної механізації всіх виробничих операцій (додаток 1) [14]. Для складання технологічних карт доцільно користуватися рекомендаціями науково-дослідних інститутів або технологічними картами, що розроблені спеціалістами даного господарства.
Агротехнічні вимоги та показники якості проставляють у графі 3, де зазначають глибину обробітку грунту чи загортання насіння, норму внесення добрив і висіву насіння, врожайність та інші показники, що визначають якість виконання робіт (додаток 1).
У графі 4 вказують розмірність виконуваної технологічної операції - га, т; транспортних робіт - т км; допоміжних (навантаження та розвантаження) - т.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
їх виконання.
Найбільш відповідальним етапом складання технологічної карти є обслуговування, вибір та розрахунок складу агрегату (графа 6; 7; 8). Склад агрегату для виконання кожної технолої ічної операції необхідно вибирати так, щоб забезпечити задану якість роботи, максимальну продуктивність машино-тракторних агрегатів (МТА), повне використання тягових можливостей енергетичної частини при мінімальних витратах коштів на одиницю роботи [ 15].
Перевагу надають складним багатоопераційним агрегатам. На операціях з підвищеною енергомісткістю та на великих масивах доцільно викорисіовувати енергонасичені, швидкісні агрегати, а на операціях з малою енергомісткістю на полях великих розмірів – агрегати звичайної енергомісткості.
МТА підбирають так, щоб вони були взаємопов’язаними у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю (наприклад рядність сівалок, просапних культиваторів та комплексу машин для збирання).
Підібрані МТА повинні забезпечувати ґрунтозахисну систему землеробства, зниження витрати палива, кращі умови праці обслуговуючого персоналу.
Агротехнічні строки виконання операції приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робіт та досвіду передових господарств (графа 9, 10). Їх визначають відповідно до агронормативів, наведених у довідкових матеріалах (додаток 1). Слід враховувати, що технологічні узгоджувати за часом. Для сумісних операцій календарні строки повинні бути однакові. Календарні строки виконання операцій встановлюють на основі агровимог.
Коефіцієнт змінності (графа 12) проставляють число, яке показує кількість змін роботи агрегату під час виконання даної операції. Агрегат виходячи із агротехнічних строків виконання оперції і пори року, коефіцієнт змінності може бути 1,0; 1,5 2,0.
Норму виробітку за зміну (графа 11) та норму витрати палива на одиницю роботи (графа 15) встановлюють за типовими нормами виробітку і витратами палива на механізовані польові роботи [17].
Кількість агрегатів (графа 13) необхідних для виконання даної робот, визначають за формулою:
(1.1)
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
– виробіток агрегату за зміну (графа 11), га/зм, т/зм, т*км/зм;
– агротехнічна тривалість виконання операції (графа 10), діб.
Кількість сільськогосподарських машин (графа 14) визначається множенням кількості сільськогосподарських машин в агрегаті (графа 8) на потрібну кількість агрегатів (графа 13).
Витрата палива на весь обсяг роботи (графа 16), кг:
(1.2)
де 
– витрата палива на одиницю роботи (графа 15), кг/га, т/га.
| Змн. |
| Арк. |
| № докум. |
| Підпис |
| Дата |
| Арк. |
Для з’ясування повної картини завантаження комплексу машин протягом періоду виробництва заданої культури на підставі розробленої технологічної карти будують графік машино використання (аркуш 1, графічної частини).
Графіком машино використання називається діаграма [5], яка показує скільки тракторів певного типу повинно працювати в різний час польових робіт.
Графік будують у прямокутних декартових координатах (рис. 8), для кожної марки тракторів окремо, використовуючи данні технологічної карти (графи 9; 10; 13). У прийнятому масштабі (1мм на один день) по горизонталі відкладають тривалість операцій в задані календарні строки, а по вертикалі – кількість тракторів даної марки. При цьому на графіку одержують прямокутник, площа якого відображає необхідну кількість тракторо-днів, необхідно для виконання операції.
Для зручності користування в прямокутнику проставляють номер (шифр) операції (графа 1 технологічної карти).
Операції, що виконуються одночасно на графіку зображуються прямокутниками, побудованими послідовно один над другим. Їх загальна висота визначає кількість енергетичних засобів необхідних для виконання запланованого обсягу механізованих робіт при виробництві заданої культури.
Із графіків видно, що трактори нерівномірно використовуються протягом року, тому їх використання потрібно коригувати. Цю операцію виконують так: передають частину або повний обсяг окремих робіт для виконання іншими агрегатами менше завантажені в цей період; змінюючи початок або тривалість роботи агрегату в межах агротехнічних строків; збільшують тривалість роботи агрегату протягом доби, якщо є достатня кількість механізаторів для багатозмінної роботи. Після коригування графіків необхідно внести зміни в технологічні карти, лінійні графіки робіт та робочі плани виконання польових робіт.
Після коригування і технологічних карт остаточно беруть кількість тракторів кожної марки за максимальним значенням її на графіку машино використання:
ЮМЗ-6Л – 1 шт.,
Т-150 – 2 шт.,
ХТЗ-17021 – 2 шт..
Знайдена кількість тракторів за графіком є експлуатаційною, тобто та кількість яка безпосередньо зайнята на виконанні запланованих робіт. Фактична кількість тракторів МТП господарства повинна бути дещо більшою в зв’язку з неминучими простоями їх на ремонті, технічному обслуговуванні та з інших причин. Отже, інвентарна кількість тракторів враховуючи коефіцієнт технічної готовності тракторного парку, який становить 0.85…0.95.