ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

Тема: Історія розвитку екології.

Мета: формувати екологічну культуру; розширювати уявлення учнів про цінність та багатогранність природи; учити аналізувати, робити висновки; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: конспект заняття, роздатковий матеріал (картки із завданнями), демонстраційний матеріал, додаткова література, зошити, ручки, кольорові олівці.

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до заняття.

Перевірка присутніх дітей на занятті.

 

Привітання:

Усі сідайте тихо, діти.

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На занятті не дрімати,

А знання мерщій хапати –

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Тож, гаразд. Часу не гаймо

І урок наш починаймо.

Вправа «Погода»

— Яка зараз пора року?

— Який місяць?

— Яке число?

— Тепло чи холодно надворі?

— Який стан неба?

— Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
М. Рильський

ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

-Отже сьогодні на занятті ми будемо говорити про природу нашої рідної України та її охорону і раціональне використання, та становлення дисципліни яка її вивчає як науки?

IV. Вивчення нового матеріалу.
Бесіда з елементами розповіді :

У світі є 185 країн. Кожна країна приваблює нас по-різному. В одні країни ми їдемо відпочити, в інші — поглянути чудернацькі споруди. Хтось їде підкоряти вершини гір, хвилі океану тощо.


Але жодна країна не стане нам так само рідною, як та, де ми народилися, зросли, де почули лагідний спів материнської колискової пісні.


- Яка ж країна найдорожча нашому серцю? Україна! Наша рідна Батьківщина! Чарівна, неповторна, мила!

 

Природа щедро обдарувала нашу земля. Вона — вірний друг й неоціненне багатство, джерело здоров'я й радості. Ми із задоволенням милуємося золотими нивами пшениці, широкими луками, густими лісами, могутнім Дніпром. Дихаємо п'янкими ароматами квітучих садів та квітів.

Людина закохана у природу. А чи справжня то любов?

Хто ж тоді руйнує мурашники, на стовбурах дерев вирізує написи, в лісах розводить вогнища, залишає сміття, забруднюються повітря й водойми, вирубує ліси, губить тварин. Ніхто інший, як сама людина.

Що слід робити, щоб господарська діяльність не тільки не завдавала шкоди природі, а й допомагала відновлювати й примножувати її багатства? Перед людиною та природою постала проблема виживання. Розв'язати її можуть люди.

 

Інтерактивна гра «Мікрофон» «Що мені дає природа?»


Людина не може прожити без природи тому, що...


- Все необхідне для життя людина отримує від природи. Тому захищати й оберігати природу — наш обов'язок.

 

Учені вважають стан навколишнього середовища є критичним, тому що воно дуже забруднене. Це накладає відбиток не тільки на тваринний та рослинний світ й на людину, яка є частиною природи. За тривалістю життя населення Україна посідає 52 місце у світі.


На території України нині зростає понад 10 тис. видів рослин і 15 тис. видів грибів. Але діяльність людини становить серйозну загрозу для існування багатьох видів рослин, тварин і грибів. Тому виникла потреба їх охорони та збереження.


Екологічна ситуація в Україні


Використовується більша частина всього земельного фонду.
Знижена родючість земель унаслідок інтенсивного використання.
Вода більшості водойм є забрудненою і брудною.
Маємо дуже мало лісових насаджень.
Збільшуються обсяги побутових відходів, тому що мало переробних заводів.
На здоров'ї населення відклала відбиток аварія на Чорнобильській АЕС.

Україна є однією з неблагополучних щодо екології серед країн Європи. Тому вкрай необхідно об'єднати зусилля державних установ, громадських організацій, учених та всього населення для розв'язання екологічної проблеми.

Екологія — це наука, що вивчає теоретичні основи охорони природи і раціонального використання її ресурсів.

Існують дні, коли весь світ говорить про важливість знання цієї науки, про необхідність тримати під контролем стан середовища, турбуватися про відновлення природи. Запам'ятайте ці дати.

 


ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

Раз! Два! Час вставати:
Будемо відпочивати.
Три! Чотири! Присідаймо,
Швидко втому проганяймо,
П’ять! Шість! Засміялись,
Кілька разів понахилялись.
Їжачок сьогодні в клас
Завітав у вільний час.
Будем бігати, стрибати,
Щоб нам їжачка спіймати.
Прудко їжачок втікає,
Голочками нас шпиляє.
Сім! Вісім! Час настав
Повернутися до справ.


 

 

Екологічний календар

21 березня — Всесвітній день лісів
Цього дня проводять заходи щодо висаджування дерев, привертають увагу громадськості до нагальної необхідності збільшувати зелений покрив Землі.


22 березня— Всесвітній День води
Світ повинен усвідомити проблему стрімкого вичерпання питної води.


7 березня — Всесвітній день здоров'я
У довкіллі людини відбуваються зміни, що шкідливо впливають на людей.


22 квітня— День Землі
Засновано з метою привернення уваги людства до проблем планети, пов'язаних з діяльністю людей.


Друга субота травня— Міжнародний день перелітних птахів
Цього дня заохочують захищати птахів і привертають увагу громадськості до їх потреб.


5 червня — День довкілля
Люди всього світу занепокоєні стрімким зростанням екологічних проблем.


28 вересня— День зеленого споживання
Необхідність розвивати у людей усвідомлення важливості повторного використання та утилізації відходів.


4 жовтня —Всесвітній день тварин
Проводять спеціальні заходи, спрямовані на інформування громадськості щодо проблем тварин, заохочення людей замислитися над природним зв'язком між людьми й тваринами.


11 грудня— Всесвітній день гір
Цього дня наголошують на захисті та розвитку гір.

 

Природа гине й благає нас про захист. Багато видів рослин та тварин стали рідкісними. Вони занесені до Червоної книги України. Названо цю книгу Червоною, тому що червоний колір неначе попереджає нас — схаменіться, загрожує небезпека.

 

Бесіда з елементами розповіді:

Історія розвитку екології бере свій початок у самої давнини. Для примітивного первісного суспільства вже було характерне прагнення до пізнання навколишнього середовища. На цій стадії історія розвитку екології сповнена відомостями давньоєгипетських, тибетських, індійських джерел.

Найдавніші китайські хроніки з 4 по 2 століття до н. е.. містять описи вирощування культурних рослин різних сортів. Священна книга стародавніх персів наповнена порадами про необхідність охороняти землю, не зневажанням її «нечистими» речовинами, берегти тварин, охороняти воду і вогонь, ретельно обробляти грунт. У «Слові о полку Ігоревім» досить багато описів тварин.

Поштовхом до прогресивного розвитку біологічних наук з’явилися численні географічні відкриття в 15 столітті, а також колонізація нових земель. У цей період відбувалося активне накопичення та опис матеріалу.

В 1866 році в роботі Е.Геккеля вперше з’являється поняття “екологія”.Однак термін “екологія” прижився не зразу і лише в кінці ХІХ століття завоював певну популярність.