Українська державність в умовах ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛитОвСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Історія української державності
Методичні вказівки до семінарських занять
для бакалаврів усіх галузей знань
денної форми навчання
Луцьк
| |
МОДУЛЬ 1
Українська державність від початків її формування по ХІХ ст.
Семінарське заняття 1:
Вступ. Феномен української історії(2 год.)
План
1. Предмет, методологічні основи вивчення курсу історії української державності.
2. Джерела та вітчизняна історіографія.
3. Проблеми української історії в зарубіжній історіографії.
Література
Основна
1. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995.
2. Дещинський І.Є., Гаврилів І.О., Зінкевич Р.Д, та ін. Історія України та її державності. – Львів, 2005.
3. Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Л., 1999.
4. Реєнт О.П. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // УІЖ. – 1999. – № 3–4.
Додаткова
1. Крисаченко В.С. Українознавство. Хрестоматія-посібник. У 2 кн. К., 1996.
2. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.
3. Ясперс К. Смисл и назначение истории. М., 1991.
4. Українське державотворення. Невитребуваний потенціал. Словник-довідник / За ред.. О.М. Мироненка. – К., 1997.
Ключові терміни та поняття: історична пам’ять,менталітет, предмет вивчення, методи вивчення, ержавність, історіографія, цивілізація
Теми рефератів:
1. Методологічні основи історичної науки.
2. Етапи розвитку історичної науки в Україні.
3. Цивілізаційний підхід до вивчення історії.
Питання для дискусії:
1. У чому полягає значення історії в житті суспільства?
2. Поясніть сутність цивілізаційного підходу до вивчення історії?
3. Охарактеризуйте формаційний підхід до вивчення історії.
4. Що таке історичний прогрес?
Запитання для самоконтролю:
1. Давні римляни називали історію “вчителем життя ”. Чому?
2. Доведіть, що історія України є частиною всесвітньої історії.
3. Що є предметом вивчення історії України?
4. Охарактеризуйте методологічні засади історичної науки.
5. Назвіть основні види пам’яток української історії.
6. Назвіть видатних істориків України.
7. Дайте визначення поняття “історіографія”.
Методичні вказівки
Історія української державності – одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов’язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії.
Стрижнем курсу є вивчення історії України у її державницькому розумінні, тобто висвітлення процесів появи і функціонування національних державних установ національна державницька думка та національно-визвольні змагання українців за відновлення своєї державності у період бездержавного існування України. Зверніть увагу на те, що історія України має розглядатися в тісному взаємозв’язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували в складі різних держав.
При аналізі методологічних основ курсу доцільно розкрити зміст цивілізаційного, формаційного, синергетичного та інших підходів до вивчення історії України.
Спробуємо з багатьох основоположних принципів вивчення історії України виокремити декілька найбільш визначальних і практично вживаних у процесі історичного пізнання. Завдання полягає в тому, щоб до кожного з принципів знайти відповідні приклади, які б більш повно розкривали суть кожного з них.
Наприклад, пріоритет історичного факту, а не його оцінка не викликає сумнівів. Однозначною може бути лише констатація факту (за умови, що він достовірний), а не його оцінка, яка завжди суб'єктивна.
Коли йдеться про критичний підхід до історичних подій, явищ, фактів, йдеться про такий підхід який, як правило, уникає ціннісних критеріїв “добре чи погано”. Амбівалентний характер події, явища, факту означає, що він може бути оцінений з протилежними значеннями, що виключають одне одного, причому однією й тією ж особою.
При висвітленні наукового плюралізму як норми історичного пізнання, доцільно вказати, що ніхто не може нав'язувати своє бачення, розуміння історії як єдино вірне. Якщо той чи інший історичний факт, подія, чи явище має подвійне, потрійне і т. д. трактування, то “право на життя” повинні мати усі версії.
Необхідно враховувати (визнаємо ми це чи не визнаємо), що історія більшою мірою порушує проблеми свого часу, ніж тієї епохи, яку вона вивчає. Отже, якими б палкими прибічниками “правди історії” ми не були, як би не переконували себе й інших у тому, що “історія є сестрою істини, а не служницею ідеології”, все ж мусимо визнати: історія як наука є суб'єктивною реконструкцією минулого.
Правдиве пізнання минулого можливе лише зі справді наукових методологічних позицій. Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи:
1. Принцип об’єктивності. Він виходить передусім з цивілізаційного погляду на історію як на об’єктивний процесс. Зобов’язує історика і кожного, хто вивчає історію знаходити історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними й духовними чинниками. Водночас цей принцип вимагає спиратися на факти у їхньому правдивому вигляді, без перекручувань.
2. Принцип історизму.Він передбачає, що по-перше, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. По-друге, вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв’язку з іншими, визначалось його місце в системі суспільних відносин, щоб чітко простежувались взаємовплив, взаємозумовленість історичних явищ. По-третє, він передбачає розгляд кожного явища крізь призму конкретного досвіду історії за умови збереження причинних зв’язків між різними явищами і подіями.
Важливо дати характеристику основним джерелам історичного дослідження. Сукупність історичних джерел класифікують на п’ять основних типів:
1) речові джерела – пам’ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: засоби виробництва, предмети побуту, монети, архітектурні пам’ятки;
2) етнографічні джерела – пам’ятки, які містять дані про особливості буття, культури, звичаї певного народу;
3) лінгвістичні джерела – дані з історії розвитку мови;
4) усні джерела – народні пісні, історичні думи, перекази, легенди, народні прислів’я та ін.;
5) писемні джерела – літописи, документи тощо, які є основою історичних знань.
Писемні джерела в свою чергу поділяють на дві основні групи: актові матеріали (джерела, які є результатом діяльності різних установ, організацій та офіційних осіб: грамоти, договори, протоколи, накази тощо) та розповідні джерела (літописи, спогади, щоденники, листи, нотатки, публіцистичні, літературні тощо). Наведіть приклади обох груп писемних джерел.
При характеристиці історіографії історії України необхідно оцінити внесок у її дослідження корифеїв української класичної історичної думки; М.Грушевського, Н.Полонської-Василенко, О.Єфіменко, Д.Дорошенка, І.Крип'якевича, а також представників сучасної науки В.Барана, В.Верстюка, М.Котляра, Я. Дашкевича, С. Кульчицького, Ю.Мицика, В.Сергійчука, В.Смолія, П.Толочка, Ю.Шаповала, Я. Грицака, Н.Яковенко.
Ознайомтеся з роботами зарубіжних авторів: Д.Бовуа, Т.Гунчака, А.Жуковського, О.Оглобліна, О.Пріцака, О.Субтельного, Р.Шпорлюка.
Семінарське заняття 2:
Східні слов’яни.
Витоки української державності(2 год.)
План
1. Праслов’яни і слов’яни. Версії походження слов’ян.
2. Зародження та еволюція праукраїнських племен. Держава антів.
3. Східнослов’янські об’єднання племен на території України. Господарство та суспільний лад.
4. Передумови утворення держави на Русі. Теорії походження Київської Русі.
5. Термін „Русь”, „Україна”, „русичі” та їх ідентифікація. Походження національної символіки.
Література
Основна
1. Баран В.Д.Давні слов’яни // Україна крізь віки. Т.3. – К, 1999.
2. Баран В.Д. Козак Д.Н., Терпиловський Р.В. Походження слов’ян. – К, 1991.
3. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968.
4. Винокур О., Трубчанінов С. Давня і середньовічна історія України. – К., 1996.
5. Давня історія України. Кн.2. – К., 1995.
6. Залізняк Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.
7. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992.
Додаткова
1. Алексеева Т.И. Этногенез восточных славян по данным антропологии. – М, 1973.
2. Возняк М. Україна та східне слов’янство. // Возняк М. Історія української літератури. – Львів , 1992. – Кн.1.
3. Котляр М.Ф. Русь язичницька. Біля витоків східнослов’янської цивілізації. – К., 1993.
4. Петров В.П. Етногенез слов’ян. – К., 1972.
5. Петров В.П. Походження українського народу. – К., 1992.
6. Півторак Г. Звідки ми і наша мова? – К., 1992.
7. Трубачёв А.М. Этногенез и культура древних славян: Лингвистические исследования. – М., 1991.
Ключові терміни та поняття: рід і плем’я, родова і територіальна община, племінні союзи, анти, автохтонність, етногенез, військово-політичний союз.
Теми рефератів:
1. Місце східнослов’янських племен в етногенезі праукраїнського населення.
2. Антський племінний союз.
3. Проблема “прабатьківщини” слов’ян в історіографії.
Питання для дискусії:
1. Які праслов’янські племена населяли територію України в I тисячоліття до н.е.?
2. Охарактеризуйте писемні відомості про східних слов’ян?
3. Яке місце в історії українського народу належить антам?
4. Як вплинуло Велике переселення народів на зміну етнічної карти Євразії?
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Яка територія, на думку більшості вчених, є батьківщиною слов’ян:
а) Між Віслою і Одером;
б) між Віслою і Дніпром;
в) По Дунаю.
2. Охарактеризуйте господарство та суспільний лад східних слов’ян.
3. Які східнослов’янські племена дали початок українському етносу?
4. Антський племінний союз на початку VII ст. розпався під ударами:
1) готів; 2) гунів; 3) візантійців; 4) аварів.
5. Вкажіть язичницьких богів східних слов’ян:
1) Зевс, Сварог, Марс; 2) Даждьбог, Велес, Перун; 3) Афро-діта, Даждьбог, Венера; 4) Юпітер, Венера, Сварог; 5) Юно-на, Венера, Велес.
Методичні вказівки
Готуючи цю тему, варто звернути увагу на найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян, дати їм характеристику. Для з’ясування одного з центральних питань нашої історії слід охарактеризувати версії походження праслов’янських предків і відокремлення східних слов’ян. Більшість дослідників вважають слов’ян автохтонами східної Європи і ведуть мову про культурну єдність та спадкоємність населення України протягом принаймні ста тисяч років.
На зламі двох ер завершився розподіл слов’ян на західних і східних. Східні слов’яни, які мешкали на території сучасної України починаючи з ІV ст. об’єдналися в державну формацію антів. Держава антів простяглася від Дністра до Азовського моря і Дону на північ до Чорного моря, об’єднувала слов’янські племена, а також ті, що заселяли простори України – рештки готів, греків, іранців. Особливої уваги вимагає осмислене з’ясування джерел про антський племінний союз, його виникнення і занепад. Охарактеризуйте форму правління, господарство та суспільний лад антів. М.С. Грушевський саме з цього моменту виводить історію України, пов’язуючи перших українців з антами.
Далі слід проаналізувати процес розселення, територію і основні заняття східнослов’янських об’єднань племен, особливості їх звичаїв, вірування. Прослідкуйте еволюцію суспільного устрою східних слов’ян, їх взаємовідносини із сусідніми народами.
В останньому питання слід висвітлити соціально-економічні та політичні передумови утворення держави на Русі, основні етапи її формування та розкрити теорії походження Київської.
Семінарське заняття 3:
Галицько-Волинське князівство – продовжувач державницьких традицій Київської Русі(2 год.)
План
1. Об’єднання Волині і Галичини. Політика Романа Мстиславовича.
2. Галицько-Волинське князівство у 40–60-х роках ХІІІ ст. Данило Галицький.
3. Галицько-Волинське князівство за наступників Данила.
4. Історичне значення Галицько-Волинської держави.
Література
Основна
1. Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. – К., 1993.
2. Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий // Исторические произведения. – К., 1989.
3. Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1984.
4. Котляр М.Ф. Роман Великий // Історія України в особах: ІХ–ХVІІІ ст. – К., 1993.
5. Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь // Україна крізь віки. Т.5. – К., 1998.
6. Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.
7. Кучінко М. Нариси стародавньої і середньовічної історії Волині. – Луцьк, 1994.
8. Літопис Руський. За Іпатським списком переклад. / Леонід Махновець. – К., 1989.
9. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и другие княжества ХІІ–ХІІІ в. – М., 1982.
Додаткова
1. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ–ХІІІ вв. – К., 1985.
2. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950.
3. Толочко П.П. Історичні портрети. – К., 1990.
Ключові терміни та поняття: Галичина, Волинь, Галицько-Волинське князівство,коронація, модель „доброго порядку”, „ярлик” на князювання.
Теми рефератів:
1. Політичні портрети галицьких князів Володимира та Ярослава Осмомисла.
2. Галицько-волинські землі в період громадянських воєн.
3. Роль Данила Галицького в історії Галицько-Волинської держави..
4. Галицько-Волинська держава у боротьбі із золотоординським ігом.
5. Культура Галицько-Волинського князівства.
Питання для дискусії:
1. Чому вважається, що Галицько-Волинське князівство є спадкоємцем державних і соціокультурних традицій Київської Русі?
2. Які чинники сприяли виникненню і об’єднанню Галицько-Волинської держави?
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. За яких обставин утворилось Галицько-Волинське князівство?
2. До якого часу належить перша письмова згадка про м. Львів?
3. Охарактеризуйте роль Данила Галицького в історії Галицько-Волинської держави.
4. Хто був останнім князем Галицько-Волинського князівства?
5. Визначте історичне значення Галицько-Волинського князівства.
6. Який князь і коли вперше об’єднав Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів?
1) у 1199 р. Роман Мстиславович; 2) у 1238 р. Данило Галицький; 3) у 1199 р. Ярослав Осьмомисл; 4) у 1199 р. Данило Галицький.
7. Хто з галицьких князів домігся створення в Галичині митрополії?
1) Данило Романович; 2) Лев Данилович; 3) Юрій Львович; 4) Юрій ІІ; 5) Роман Мстиславович.
3. Назвіть галицько-волинських князів, які прийняли королівський титул:
1) Роман Мстиславич; 2) Василько Романович; 3) Данило Романович; 4) Лев Данилович; 5) Юрій Львович.
Методичні вказівки
Приступаючи до розгляду першого питання відзначте, що віддаленість Галичини і Волині від Києва забезпечувала відносну незалежність і самостійність цих земель. З розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кінець ХІ ст.), а над Бугом – Волинське князівство (середина ХІІ ст.) з центром у м. Володимирі. Охарактеризуйте самостійний розвиток обох князівств. Відзначте, що зміцнення Галичини відбулося за князя Володимира та його сина Ярослава. Ярослав (1153 – 1187) був наймогутнішим галицьким князем, за великий розум і спритність його прозвали Осмомислом.
Забезпечити єдність Волинської землі, яка після відокремлення від Києва розпалась на дрібні князівства вдалося талановитому князю Роману Мстиславичу (1170–1205). У своїй об’єднавчій політиці він зробив ставку не на бояр, а на дворянство і городян, чим забезпечив внутрішню стабільність Волинського князівства. Це дозволило йому розпочати активну боротьбу за розширення своїх володінь. В 1199 р. Роману Мстиславовичу вдалося вперше об’єднати Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів. Проаналізуйте запропоновану Романом Мстиславовича модель „доброго порядку” на Русі, спрямовану на припинення міжкнязівських чвар.
У 1205 р відбувся тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу.
1205–1238 рр. – період тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу.
У 1238 р. Данило Галицький утверджується в Галичі і відроджує Галицько-Волинську державу. У 1239 р. Данило знову приєднав до своїх володінь київські землі. Однак, в період, коли Данило вже відбудував свою державу, на руські землі напали монголо-татари, які після зруйнування в грудні 1240 р. Києва пішли походом на Волинь і Галичину. Данило змушений був визнати залежність від Золотої Орди і сплатити їй данину. Це дозволило йому захистити князівство від монголо-татарських набігів, відновити економіку. Проте Данило не думав коритися і готував сили для боротьби проти Золотої Орди. У руслі цієї анти монгольської політики:
· уклав союз з угорським королем;
· уклав союз з Папою Римським: Папа обіцяв допомогу Данилу організацією хрестового походу проти монголо-татар, а Данило обіцяв церковну унію з Римом. У 1253 р. він отримав від Папи Римського королівську корону, однак обіцяна йому допомога не надійшла;
· організовував війська, укріпляв старі міста і будував нові – заснував Холм і Львів (перша літописна згадка про м. Львів належить до 1256 р.).
Але антимонгольська політика Данила Галицького зазнала краху. Татари здійснили похід на князівство і змусили князя знищити відновлені ним укріплення міст. Це справило гнітюче враження на Данила і прискорило його смерть у 1264 р. Головної мети визволення держави від монголо-татар Данило не досяг. Однак українська історіографія вважає Данила Галицького одним із найвидатніших руських князів. У надзвичайно складних умовах він зміг перетворити князівство у високорозвинену державу, яку поважали у Європі.
Прослідкуйте розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, відзначте поступове політичне ослаблення князівства.
Останнім галицько-волинським князем став племінник нащадків Данила Галицького – Андрія та Лева ІІ – Юрій ІІ Болеслав, який мав українсько-польське походження (мати – сестра Андрія та Лева ІІ, а батько – польський князь Тройдент). Болеслав перейшов у православну віру і отримав ім’я Юрій. Він був вихований на західній культурі і проводив прозахідну політику: сприяв переселенню німців і поляків в українські землі, лояльно ставився до поширення католицтва в Україні. Невдоволені бояри отруїли князя у 1340 р. Він був останнім галицько-волинським князем, оскільки не мав спадкоємців, і престол перейшов до його зятя – литовського князя Любарта. З’ясуйте наслідки цього для долі Галицько-Волинського князівства.
Роблячи підсумок, відзначте, в чому полягало значення Галицько-Волинської держави.
Семінарське заняття 4:
Українська державність в умовах ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛитОвСЬКОГО ТА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
(2 год.)
План
1. Інкорпорація українських земель Великим князівством Литовським. Литовсько-Руська держава.
2. Кревська унія: суть і наслідки. Зростання впливу Польщі на Литву.
3. Люблінська унія та її наслідки.
4. Соціально-економічне становище українських земель.
5. Наступ католицизму. Берестейська церковна унія.
6. Культурний розвиток українських земель. Братства.
Література
Основна
1. Гуслистий У. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з ХІV ст. до 1569 р.). – К., 1939.
2. Дашкевич Н. Заметки по истории Литовско-Русского государства. – К., 1985.
3. Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі // Дзвін. – 1990. – № 1–4.
4. Тимошенко Л.В. Артикули Брестської унії 1596 р. // УІЖ. – 1996. – № 2.
5. Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе княжества Литовского. – К., 1987.
6. Шабульдо Ф.М. Про початок приєднання Великим князівством Литовським Південно-Західної Русі. // УІЖ. – 1984. – № 6.
7. Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина – 1993. – № 3.
8. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін. ХІV до сер. ХVІІ ст. (Волинь і центральна Україна). – К., 1993.
Додаткова
1. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVIII ст. – К., 1966.
2. Історія християнської церкви на Україні. Релігієзнавчий нарис. – К., 1992.
3. Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХVI–ХVII вв. – К., 1989.
4. Феодалізм на Україні. Зб. Наукових праць. – К., 1990.
5. Харшин М.В. Українська церква між двома уніями (1569–1596 рр.) // УІЖ. – 1996. – № 4.
6. Шабульдо Ф.М. Битва біля Синіх Вод 1362 р. маловідомі та незнані аспекти. // УІЖ. – 1996. – № 2.
Ключові терміни та поняття: Велике князівство Литовське, окатоличення, Кримське ханство, Литовський статут, Османська (Оттоманська) імперія, пани-Рада, сейм. Тевтонський орден, уніатство, „Устава на волоки”, шляхта, козак, Запорізька Січ, Кревська унія, Городельська унія, Люблінська унія, Річ Посполита, кріпак, Берестейська церковна унія, греко-католицька церква, шляхта, магнати, магдебурзьке право, цехи, братства.
Теми рефератів:
1. Польсько-Литовська державна унія і утворення Речі Посполитої.
2. Братства та їх роль в духовній консолідації українства.
3. Магдебурзьке право.
Питання для дискусії:
1. Чи були характерними ознаки ремісничого виробництва середньовічних міст Західної Європи для міських ремесел в Україні?
2. Чому українські землі стали предметом боротьби між Литвою, Польщею, Московією та іншими державами?
3. Яку роль в історії України відіграло її входженнядо складу Великого князівства Литовського?
4. Порівняйте становище українських земель в складі Польської та Литовської держав.
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Як західна історіографія пояснює причини інкорпорації Русі Литвою?
2. Чому більшість українських істориків називають Велике князівство Литовське Литовсько-Руською державою?
3. Охарактеризуйте становище українських земель у Великому князівстві Литовському?
4. Розкрийте причини і наслідки Кревської унії.
5. Визначте соціально-економічні зміни на українських землях в другій половині ХVІ ст.
6. У який період більшість українських земель перебувала у складі Великого Князівства Литовського?
1) у 1340–1596 р.; 2) в 1363–1596 р.; 3) в 1349–1569 р.; 4) в 1362–1569 р.; 5) у 1385–1596 р.
7. Поставте у хронологічній послідовності унії між Литвою і Польщею:
1) Люблінська; 2) Городельська; 3) Кревська.
8. Коли і де відбулося остаточне оформлення держави Речі Посполитої?
1) в 1596 р. на спільному польсько-литовському сеймі в Бресті; 2) у 1569 р. на спільному польсько-литовському сеймі в Любліні; 3) у 1385 р. за умовами Кревської унії; 4) у 1413 р. за умовами Городельської унії; 5) у 1658 р. за умовами Гадяцкього договору.
9. Встановіть відповідність:
1) братства а) феодальне господарство, що базувалося на праці кріпосних селян і було пов’язане з ринком;
2) фільварки б) професійні об’єднання ремісників в середньовічних містах
3) цехи в) релігійні та культурно-просвітницькі рганізації українських міщан, які виникли при церковних парафіях на Україні в ХVI–XVII ст.?
10. Які з перерахованих міст України мали магдебурзьке право у XIV-XV ст.?
1) Львів; 2) Кам’янець-Подільський; 3) Одеса; 4) Луцьк; 5) Київ.
Методичні вказівки
Розпочинаючи вивчення першого питання, необхідно звернути увагу на те, що занепад Галицько-Волинського князівства у другій половині XIV ст. став фінальним акордом епохи, яку ми називаємо княжою добою. Протягом XIV ст. долі князівств, що виросли з Київської Русі, розійшлися остаточно. Зверніть увагу на характер колонізації українських земель Великим князівством Литовським, яке з’явилось на політичній карті Європи у XIII ст. Протягом XIII- XIV ст. Литва здобула половину території Київської Русі. Витворений без помітних завойовницьких зусиль новий державний організм являв собою неординарний суб'єкт історії – державу, в якій 90% населення фактично складали русичі, тобто білоруси й українці. Руська мова стала офіційною мовою урядових органів та великокнязівського двору.
До кінця ХIV ст. Велике князівство Литовське лишалося, вживаючи сучасні поняття, свого роду федерацією земель-князівств, у тому числі українських – Київського, Чернігово-Сіверського, Волинського, Подільського. Кожним з них правив удільний князь, щоправда вже не з руської династії Рюриковичів, а з литовської – Гедиміновичів. Володарями Київської та Чернігово-Сіверської земель стали сини великого князя – Володимир і Дмитро-Корибут Ольгердовичі. На Волині княжив молодший брат Ольгерда Любарт, на Поділлі – племінники Ольгерда князі Коріатовичі. Охрещені за руським православним обрядом, одружені з руськими князівнами, ці правителі не сприймалися як чужинці-завойовники.
Поміркуйте, які ще тенденції в соціально-політичному і культурному розвитку Великого князівства Литовського давали підстави М.Грушевському назвати його Русько-Литовською державою?
Всі обставини, здавалось, спонукали до того, щоб Велике князівство Литовське стало державою руською, слов'янською і забезпечило слов'янству вільний політичний, соціально-економічний і культурно-релігійний розвиток. Але так не сталося. Спробуйте з’ясувати, які причини перешкодили цьому процесу?
Наступне питання розпочніть із з’ясування причин підписання Кревської унії між Польщею і Великим князівством Литовським у 1385 р. Що являла собою унія за змістом? Які її наслідки. Прослідкуйте посилення наступу Польщі на Литву після Кревської унії. Підкресліть роль литовського князя Свидригайла, який очолив литовсько-руську опозицію в боротьбі проти посилення Польщі, за незалежність Великого князівства Литовського.
Історичну динаміку в реалізації політичної програми об’єднання двох сусідніх держав (польської і литовської) продовжили в XVІ ст. дві унії – Люблінська 1569 р. (державна) і Берестейська 1596 р. (церковна). Слід звернути увагу на умови підписання, зміст і наслідки цих уній.
Аналізуючи четверте питання, необхідно наголосити на змінах у соціально-економічному становищі української землі. Важливо визначити категорії селян, прослідкувати процес утворення господарств-фільварків, запровадження панщини, зародження мануфактурного способу виробництва. Варто прослідкувати процес розвитку міст, ремесла і промислів, визначити суть та наслідки магдебурзького права.
Студенти повинні визначити особливості культурного розвитку українських земель наприкінці XVI – на початку XVII ст., процес покатоличення та ополячення місцевої знаті, виникнення братства та їх ролі у житті українського народу.
Семінарське заняття 5:
ЗАРОДЖЕННЯ КОЗАЦТВА. зАПОРІЗЬКА СІЧ ЯК ХРИСТИЯНСЬКА КОЗАЦЬКА РЕСПУБЛІКА.(2 год.)
План
1. Причини виникнення козацтва.
2. Запорізька Січ як християнська козацька республіка.
3. Козацько-селянські повстання в другій половині ХVІ ст. (Косинський, Наливайко).
4. Боротьба козацтва проти татаро-турецької агресії.
5. Козацько-селянські виступи проти Речі Посполитої на початку ХVІІ ст.
Література
Основна
1. Антонович В. Коротка історія козаччини. – Київ, 1991.
2. Апанович О.М. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991.
3. Борисенко В.Й., Заремба С.З. Україна козацька. – К., 1993.
4. Голобуцький В.О. Запорізьке козацтво. – К., 1994,
5. Леп’явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні – Чернівці, 1996.
6. Щербаков В.О. Антифеодальні рухи на Україні напередодні Визвольної війни 1648–1654рр. – Київ, 1989.
7. Яворницький Д. Історія Запорозьких козаків. У 3 т. – Київ, 1990–1991.
Додаткова
1. Котляр Н.Ф. Смолій В.А. История в жизнеописаниях.. /С. Наливайко/. – К.. 1990. с.141–156.
2. Марочкін В.П. Антифеодальний і визвольний рух на Україні в І чв. XVII ст. – К., 1989.
3. Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569–1654). – К., 1975.
4. Сергійчук В.І. Козацький гетьман Іван Сулима. // УІЖ. – 1987. – №5.
5. Щербак В.О. Яків Острянин. //УІЖ. – 1997. – №6.
6. Україна перед визвольною війною 1648–1654 рр. Збірка документів (1639–1648 рр.). – К., 1946.
Ключові терміни і поняття: уходники, козак, січ, реєстр, ординація, гетьман, козацька рада, козацька старшина, Кіш, кошовий отаман, булавничий, хорунжий, пушкар, гармаш, полки, сотні, писар, курінь, паланка.
Теми рефератів:
1. Козацька символіка.
2. Запорізька Січ у міждержавних відносинах країн Європи та Азії.
3. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.
4. Духовний світ українського козацтва.
5. Національно-культурницька діяльність українського козацтва.
Питання для дискусії:
1. Визначте особливості устрою Запорізької Січі.
2. Обґрунтуйте причини, які викликали хвилю козацьких виступів на початку XVII ст.
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Розкрийте причини виникнення і джерела формування українського козацтва.
2. Де, як і коли виникла Запорізька Січ?
3. У чому полягало військове мистецтво запорожців?
4. Охарактеризуйте боротьбу козаків проти турецько-татарської агресії часів Запорізької Січі (друга половина ХVІ – перша половина ХVІІ ст.).
5. Визначте причини козацько-селянських повстань другої половини ХVІ ст.
6. Назвіть найбільш відомі походи козаків під проводом гетьмана Сагайдачного.
7. На що була спрямована „Ординація Війська Запорозького реєстрового”, видана польським сеймом 1638 р.?
9. В якому році польський король Сигізмунд ІІ Август прийняв на військову службу перших 300 козаків?
1) у 1575 р.; 2) у 1572 р.; 3) у 1552 р.; 4) у 1616 р.; 5) у 1578 р.
10. Верховна влада на Запорізькій Січі належала:
1) козацькій раді; 2) кошовому отаману; 3) старшині; 4) раді старійшин.
11. Хто з гетьманів на чолі з козацьким військом врятував польське військо від розгрому у битві під Хотином у 1621 р.?
1) С.Кішка; 2) П.Конашевич-Сагайдачний; 3) Д.Вишневецький; 4) І.Виговський.
12. Розташуйте в хронологічному порядку селянсько-козацькі повстання другої половини XVI - першої половини XVII ст. в Україні під проводом:
1) К.Косинського; 2) Т.Федоровича; 3) І.Сулими; 4) С.Наливайка; 5) П.Павлюка (Бута) і Я.Острянина.
13. У якому році відбувся знаменитий морський похід запорожців на Кафу? Хто його очолював?
1) 1614 р.; 2) 1616 р.; 3) 1635 р.; 4) 1620 р.; 5) 1648 р.; 6) П.Конашевич-Сагайдачний; 7) М.Дорошенко; 8) І.Сірко; 9) Д.Вишневецький; 10) І.Сулима.
Методичні вказівки
Готуючи перше питання, студентам необхідно визначити, що в історії по різному трактували сам термін „козак” і час появи козацтва як феномена нашої історії; навести відповідні думки вчених. Далі варто визначити основні причини виникнення козацтва і дати їм ґрунтовну характеристику. Відзначте нетрадиційність козацького стану для класичних європейських суспільств доби середньовіччя. З’ясуйте, відколи можна вести мову про існування козацтва як суспільної верстви у Речі Посполитій?
Слід наголосити, що на заселених козаками землях склався своєрідний козацький устрій. Це була своєрідна оригінальна форма української державності. М.Костомаров назвав Січ „християнською козацькою республікою”, і це визначення стало класичним, адже Війську Запорозькому Низовому справді були притаманні певні риси демократичної республіки. Спробуйте з’ясувати, які. Необхідно приділити увагу характеристиці органів управління на Запорізькій Січі і довести, що Січ мала форму демократичної республіки.
Взаємовплив волелюбних і національно-релігійних засад був основою світобачення козаків, своєрідним ідеологічним фундаментом усієї будови козацької держави. Глибока релігійність, ревний захист православної віри – характерні ознаки духовного життя Запорожжя. Наведіть підтвердження цього.
Після опрацювання найновіших праць зі списку рекомендованої літератури (В.Голобуцький, Д.Яворницький) дайте характеристику господарства, побуту, духовного світу українського козацтва.
Посилення Польщею соціального, національного та релігійного гніту, зміцнення українських сил призвело до активізації в Україні антифеодального і визвольного руху. Головними силами цього руху стало селянство та козацтво. Розглядаючи дане питання, потрібно визначити рушійні сили, причини, перебіг і наслідки козацько-селянських питань: повстання 1591–1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Кшиштофа Косинського (охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання 1594–1596 рр. під проводом Северина Наливайка (охопило майже всі українські землі). Повстання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні.
Придушивши повстання, польський сейм у 1597 р. проголосив козаків ворогами держави і прийняв рішення „винищити їх до останку”. Але рішення залишилося на папері – здійснити його вже було Польщі не під силу. До того ж на початку ХVІІ ст. Польща ув’язнула в майже безперервних війнах з Москвою та Туреччиною і потребувала допомоги козаків.
Варто виділити боротьбу козацтва проти турецько-татарської агресії, як одну з найголовніших ланок в житті козацтва та в зовнішній політиці Запорізької Січі.
Героїчні, найбільш резонансні походи проти татар і турків пов’язані з іменами гетьманів Богдана Ружинського (1575 р.), Самійла Кішки (початок ХVІІ ст.), Михайла Наймановича (1608 р.), Петра Конашевича-Сагайдачного (1616 р.).
Завдяки активній наступальній тактиці козаки підривали могутність Кримського ханства і Туреччини, перетворювалися на провідну силу у боротьбі проти цих держав.
Після смерті Сагайдачного козаки відмовилися від політики компромісів з Польщею. Посилення тиску з боку польського уряду (заборона нереєстрового козацтва, будівництво для контролю над козаками фортеці Кодак на Дніпрі та ін.) викликало нову хвилю козацько-селянських повстань. Найбільш відомі з них – повстання 1630 р. під проводом гетьмана Тараса Федоровича, повстання 1635 р. під проводом гетьмана Івана Сулими і повстання під проводом гетьманів Павла Павлюка і Якова Острянина.
Придушивши повстання, Польща вжила жорстокі заходи проти козаків. У 1638 р. польський сейм схвалив „Ординацією війська Запорозького реєстрового”, спрямовану на ліквідацію привілеїв козацтва. Проаналізуйте суть і наслідки прийняття цього документа. Зробіть висновок про історичне значення козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
Семінарське заняття 6:
СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ В УМОВАХ Національно-визвольнОЇ війнИ українського народу проти Речі Посполитої (1648-1657 рр.)(2 год.)
План
1. Початок війни. Перші переможні битви і поширення повстанського руху.
2. Розгортання національно-визвольної боротьби. Збаразько-Зборівська кампанія.
3. Відродження української державності за часів Б. Хмельницького. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.
4. Воєнно-політичні події 1650–1653 р. Білоцерківський мирний договір.
5. Переяславсько-московський договір 1654 р. і його історико-правова оцінка. Воєнно-політичні події 1654–1657 рр.
Література
Основна
1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. Київ, 1991.
2. Голобуцький В. Запорізьке козацтво. – К., 1994.
3. Крип’якевич І. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990.
4. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – Київ, 1992.
5. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.
6. Статті Богдана Хмельницького // Пам’ятки України. – 1991. – № 2.
7. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІ ст. – Київ, 1997.
8. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. У 3 т. – К., 1990.
Допоміжна
1. Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання // Україна. – 1991. – № 6–7.
2. Сергійчук В. До і після Переяславської Ради // Наука і суспільство. – 1990. – № 1.
3. Степанков В.С. Антифеодальна боротьба в роки визвольної війни та її вплив на формування Української держави (1648 –1654). – Львів, 1991.
4. Хоткевич Г.М. Два гетьмани (про Б. Хмельницького і І.Мазепу). – К., 1991.
Ключові терміни і поняття: періодизація визвольної війни, полково-сотенний устрій, чорна рада, Переяславсько-московський договір 1654 р., характер визвольної війни.
Теми рефератів:
1. Богдан Хмельницький та його місце в історії українського народу.
2. Соціально-політичні зміни в ході визвольної боротьби.
3. Створення Української козацької республіки.
4. Дипломатична діяльність Б.Хмельницького.
Питання для дискусії:
1. Коли і за яких умов сформувалася програма створення незалежної козацької держави?
2. Порівняйте умови Зборівського і Білоцерківського договорів.
3. Як оцінюється преяславсько-московський договір 1654 р. в історіографії?
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Які чинники стали запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельницького у 1648 році?
2. Визначте основні етапи визвольної війни середини ХVІІ ст. і дайте їм узагальнюючу характеристику.
3. Союзником Б.Хмельницького протягом 1648-1654 рр. був:
1) кримський хан; 2) турецький султан; 3) російський цар;
4) молдавський господар; 5) трансільванський князь.
4. У травні 1648 р. відбулися такі битви:
1) під Корсунем, під Пилявцями; 2) під Жовтими Водами, під Корсунем; 3) під Жовтими Водами, під Пилявцями; 4) під Корсунем, під Берестечком; 5) під Жовтими Водами, під Берестечком.
5. Як називалася держава часів Б.Хмельницького:
1) Козацька Українська Держава; 2) Гетьманська Держава Б.Хмельницького; 3) Велике Князівство Руське; 4) Україна; 5) Військо Запорозьке.
6. На які адміністративні одиниці було поділено Українську державу за часів Б.Хмельницького?
1) воєводства, повіти; 2) полки, сотні; 3) губернії, провінції; 4) волості; 5) намісництва.
7. Які права отримували українці за Зборівським мирним договором 1649 р.?
1) козацький реєстр у 40-тис. козаків, 2) козацька територія охоплювала три воєводства – Київське, Чернігівське та Брацлавське; 3) учасникам повстання оголошувалась амністія; 4) польській шляхті заборонялось повертатись до своїх маєтків; 5) влада на козацьких землях належала гетьманові.
8. Розташуйте у хронологічному порядку події визвольної війни під проводом Б.Хмельницького:
1) Білоцерківський договір; 2) битва під Пилявцями; 3) Збо-рівський мир; 4) битва під Берестечком; 5) Переяславська угода.
Методичні вказівки
Доцільно було б визначити основні етапи війни періоду 1648–1657 р., проаналізувати розгортання національно-визвольного руху. Визначте чинники, які стали запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельницького у 1648 році. Зупиніться на перемогах повстанців у квітні-травні 1648 р.: на р. Жовті Води та під Корсунем, внаслідок чого визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої. На кінець червня 1648 р., повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Лівобережну Україну, а на середину вересня були звільнені Правобережжя, Поділля, частина Волині. На звільненій території українці створювали власні органи влади, формували нову модель соціально-економічних відносин.
У вересні 1648 р. відбулася битва з 60-тисячною польською армією поблизу міста Пилявці. Перемога українців створила сприятливі умови для визволення Західної України. У жовтня 1648 р. Б.Хмельницький взяв в облогу м. Львів, а згодом – фортецю Замостя. В листопаді 1648 р. козацькі полки разом із загонами місцевих повстанців звільнили увесь західноукраїнський регіон. Варто подумати над питаннями: які причини змусили Б.Хмельницького зняти облогу польської фортеці Замость? Чи правильний вибір зробив гетьман, повернувшись до Києва? Адже Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об’єднання українських земель у межах національної держави збройною силою. Однак гетьман не пішов на ескалацію бойових дій, прагнучи політичного врегулювання конфлікту, тому у листопаді 1648 р. він уклав перемир’я з новообраним польським королем Яном Казимиром, погодившись відвести військо від західних рубежів і в ході подальших переговорів вирішити українську проблему.
У травні 1649 р. Польща відновила воєнні дії. Б.Хмельницький у союзі з Кримом здобув переконливі перемоги над польськими військами під Збаражем (липень 1649 р.) і Зборовим (серпень 1649 р.). Військовий табір короля Яна Казимира опинився в оточенні під Зборовим. Становище польської армії було катастрофічним, і лише зрада татар (поміркуйте, з яких причин) врятувала поляків від остаточного розгрому. Це змусило Б.Хмельницького припинити воєнні дії і піти на переговори з польським королем, внаслідок чого був підписаний Зборівський мирний договір. Проаналізуйте умови цього договору, чому він не задовольнив селянство?
Союз був нетривким, сторони знову готувалися до війни. Польський уряд, прагнучи не допустити зміцнення України, у лютому 1651 р. відновив війну. Вичікувальна, непослідовна тактика Криму, чергова зрада стали результатом найтяжчої за всю війну поразки українців під Берестечком у червні 1651 р.
У липні литовські війська взяли Київ. Трагедія під Берестечком і втрата Києва завдали серйозного удару Україні. Однак, Хмельницькому вдалося відновити боєздатність армії, зупинити польсько-литовське військо під Білою Церквою і змусити противника до переговорів. Та все ж укладена 28 вересня 1651 р. Білоцерківська угода призвела до тяжких для України наслідків. Проаналізуйте умови Білоцерківського договору, та порівняйте з умовами Зборівського договору.
Український народ не прийняв тяжкі умови Білоцерківської угоди, і навесні 1652 р. Б.Хмельницький відновив воєнні дії проти Польщі., заручившись в черговий раз підтримкою Криму. У травні 1652 р. козаки здобули перемогу біля гори Батіг на Поділлі, в результаті на всій території України у червні 1652 р. відновлюється влада гетьмансько-старшинської адміністрації.
В цей час почало ускладнюватися міжнародне і внутрішнє становище України, до цього призвела політика Б.Хмельницького, спрямована на встановлення союзницьких стосунків з Молдавією і шлюбний союз його сина з донькою молдавського правителя. Сформувалася антиукраїнська коаліція у складі Речі Посполитої, Валахії, Трансільванії, а згодом і Молдавії (з’ясуйте, чому). Козацька армія не могла успішно протидіяти силам антиукраїнської коаліції. Восени 1653 р. в битві біля м. Жванець на Поділлі польська армія опинилася в оточенні, проте кримський хан знову зрадив козаків і пішов на переговори з польським королем. Тому гетьман і старшина зосереджують увагу на пошуках нового надійного союзника.
Варто проаналізувати еволюцію українсько-російських зв’язків в роки війни, умови підписання Переяславсько-московського договору 1654 р., основні положення „Березневих статей” та визначити його оцінки в історіографії.
У відповідь на українсько-московську угоду поляки і татари об’єднали свої сили, уклавши влітку 1654 р. Вічний договір і почали новий етап війни. Внаслідок цього було знищено Брацлавщину, оскільки Москва вчасно не надала допомогу. Отже, і промосковська орієнтація не зміцнила української державності.
Влітку 1655 р. театр воєнних дій перемістився на західноукраїнські землі, які Б.Хмельницький прагнув приєднати до своєї держави. Поміркуйте, які причини не дали можливості здійснити цих намірів?
В цей же час Москва пішла на зближення з Річчю Посполитою, побоюючись загрози з боку Швеції, яка вже захопила значну частину польської території. У 1656 р. було укладене Віленське перемир’я, яке передбачало згоду Московії залишити Україну в складі Речі Посполитої після обрання її царя на польський престол. Укладене перемир’я означало порушення російсько-українського військового союзу, що розв’язувало руки Б.Хмельницькому. Гетьман, формально не розриваючи договору з царем, спрямовує свої зусилля на створення антипольської коаліції без Москви і всупереч її інтересам. До складу союзного об’єднання ввійшли, крім України, Швеція, Трансільванія (Семигород), Молдавія, Валахія, Бранденбург. Проте спільний українсько-семигородський похід на Польщу закінчився трагічно. Звістка про це спричинила смерть хворого гетьмана 6 серпня 1657 р.
Семінарське заняття 7:
КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ ХVІІ–ХVІІІ ст. ЛІКВІДАЦІЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ(2 год.)
План
1. Наступ на політичну автономію України. Політика гетьмана Івана Мазепи.
2. Перший український уряд в екзилі. Конституція Пилипа Орлика.
3. Обмеження царським урядом козацького самоврядування:
а) перша ліквідація гетьманства Павло Полуботок;
б) друга ліквідація гетьманства. Данило Апостол;
в) останнє відновлення гетьманства.
4.Остаточне скасування української державності. Ліквідація Запорізької Січі. Поширення російського територіально-адміністративного устрою та законодавства на території Гетьманщини
Література
Основна
1. Борисенко В. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині ХVІІ ст. – К, 1996.
2. Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині ХVІІ ст. – К, 1992.
3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К., 1992.
4. Літопис Самовидця. – К., 1971.
5. Сафроненко К.А. Малоросийский приказ Русского государства второй половины ХVІІ и начала ХVІІІ века. – М., 1970.
6. Смолій В.А., Степанков В.С. Правобережна Україна у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.: Проблеми державотворення. – К., 1993.
7. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997
Додаткова
1. Гайдамацький рух на Україні у ХVІІІст.: Збірник документів. – К., 1970.
2. Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991.
3. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760–1830). – К., 1996.
4. Лола О.П. Гайдамацький рух на Україні в 20–60 рр. ХVІІІ ст. – К., 1965.
5. Нариси історії Закарпаття. – Ужгород, 1993–1995. Т. 1–2.
Ключові терміни і поняття: Батуринська трагедія, Малоросійська колегія, “Правління гетьманського уряду”, губернії, Олешківська Січ, Кам’янська Січ, Чорноморське козацтво, Задунайська Січ, інкорпорація, наказний гетьман. Правобережна Україна, Західна Україна, слободи, фільварок, гайдамаки, Коліївщина, опришки, поділи Речі Посполитої, інкорпорація.
Теми рефератів:
1. Наказний гетьман Павло Полуботок.
2. Останні гетьмани – Данило Апостол і Кирило Розумовський.
3. Культура кінця ХVІІ–ХVІІІ ст.
4. Реформи Петра І і доля українців.
Питання для дискусії:
1. Чому російська історіографія наступників І. Мазепи, гетьманів України, як правило називала мазепинцями?
2. Охарактеризуйте обставини і причини, які перетворили Правобережну Україну на пустку в 60–80-х роках ХVІІ ст.
3. За якими напрямками проходив процес скасування російським царатом української автономної державності у ХVІІІ ст.?
4. Які наслідки для України мали поділи Речі Посполитої?
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Назвіть основні етапи ліквідації автономії українських земель.
2. Визначте причини ліквідації Запорізької Січі.
3. Розкрийте причини і характер гайдамацького руху.
4. В … році було скасовано гетьманство в Україні, а справи управління були передані … . Вставте пропущені слова.
1) 1750, Малоросійського приказу; 2) 1764, Сенату; 3) 1709, Малоросійської колегії; 4) 1764, Малоросійської колегії;
5) 1775, Державної думи.
5. Коли царські війська вперше зруйнували Запорізьку Січ та коли царат остаточно ліквідував її (вкажіть дві дати)?
1) 1708 р.; 2) 1709 р.; 3) 1734 р.; 4) 1775 р.; 5) 1783 р.
6. Після І.Мазепи гетьманом став:
1) І.Самойлович; 2) І.Скоропадський; 3) І.Брюховецький;
4) Д.Апостол; 5) К.Розумовський.
7. Вкажіть дати трьох поділів Речі Посполитої:
1) 1764 р.; 2) 1772 р.; 3) 1793 р.; 4) 1782 р.; 5) 1795 р.
8. Які події пов’язані з такими іменами: Максим Залізняк, Іван Гонта, Олекса Довбуш?
9. В якому році і за яким поділом Польщі Волинь відійшла до Російської імперії?
Методичні вказівки
Характеризуючи перше питання, потрібно сказати, що на кінець ХVII ст. Лівобережжя перетворилося на центр політичного і культурного життя в Україні. Цей край українці називали Гетьманщиною, а росіяни – Малоросією. 26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак гетьманом Лівобережжя було обрано генерального писаря Івана Мазепу (1687–1709 рр.).Проаналізуйте «Коломацькі статті» (договірні статті між гетьманом і російським урядом). Слід наголосити, що за час правління гетьмана було збудовано 12 і реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Вкажіть на не досить гнучку соціальну політику гетьмана.
При розгляді другого питання вказуємо, що Бендерська конституція мала на меті консолідацію українського суспільства, про що свідчать зафіксовані в ній обмеження самовладдя гетьмана, розширення демократичних засад у суспільстві, повернення Запорозькій Січі традиційних прав і вольностей та особливого статусу, підтвердження прав українських міст, обмеження соціальної експлуатації. Єдиний недемократичний пункт цього документа, який стверджував виняткові права православ’я в Україні, також був спрямований на ідею суспільної єдності.
Наступні питання слід розглядати в контексті колонізаторської політики російського уряду щодо України. Проаналізуйте діяльність першої і другої Малоросійських колегій. Дайте оцінку діяльності « Правлінню гетьманського уряду». За яких умов відбувалась перша і друга ліквідація гетьманства на українських землях. Варто зупинитися на основних реформаційних кроках, зроблених П. Полуботком та Д. Апостолом.
Аналізуючи останнє питання слід наголосити на основних причинах падіння українського гетьманства. Особливо важливим є акцентування уваги на тому, що саме зміцнення козацької державності внаслідок реформ, проведених К. Розумовським, стало однією з причин занепокоєння Катерини II щодо України, і як наслідок, у 1764 р. вона остаточно ліквідувала гетьманство, а в 1775 р. була ліквідована й Запорізька Січ. На землях Гетьманщини почалось насадження російської адміністративно-територіальної та правової системи.
Семінарське заняття 8:
Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (ХІХ – початок ХХ ст.)(2 год.)
План
1. Політико-адміністративний устрій та соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії. Модернізаційні процеси в Російській імперії та їх наслідки для України.
2. Суспільні рухи та національне відродження в Наддніпрянській Україні. Кирило-Мефодіївське товариство.
3. Адміністративно-політичний устрій та оціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини.
4. Національні рухи. „Руська трійця”.
5. Західноукраїнські землі у революції 1848-49 рр. Піднесення суспільно-політичного та національного руху в другій половині ХІХ ст. Перші політичні партії.
6. Українські землі в роки Першої світової війни. Українські січові стрільці.
Література
Основна
1. Кирило-Мефодіївське товариство: зб. док. у 3 т. – К., 1990.
2. Кондратюк К. Нариси історії українського національно-визвольного руху ХІХ ст. – Тернопіль, 1993.
3. Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у ХІХ ст. – К., 1972.
4. Рибалка І.К. Історія України: Дорадянський період. – К., 1991.
5. Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К., 1999.
6. Сергієнко Г.Я. Декабристи та їх революційні традиції на Україні. – К., 1975.
7. Сарбей В. Історія України ХІХ – поч. ХХ ст. – К,, 1994.
Додаткова
1. Зародження робітничого класу на Україні. в cередині ХVІІІ. ст. – 1861.: зб. док. – К., 1982.
2. Лазанская Т.И. Государственные крестьяне Украины в период кризиса феодально-крепостнической системы. – К., 1989.
3. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. – 1939 р.). – Івано-Франківськ, 1993.
4. Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К., 1989.
5. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нариси політичної історії. – К., 1993.
6. Грушевський М. Новий період історії України на роки від 1914 до 1919. – К., 1992.
7. Історія січових стрільців: Воєнно-історичний нарис. – К., 1992.
Ключові терміни і поняття: українська інтелігенція, українська нація, шовінізм, інтернаціоналізм, декабристи, кирило-мефодіївці, індустріальне суспільство, культурницькі форми національного відродження, “Руська трійця”, “Русалка Дністрова”, Головна руська рада, “королівство Галіції і Лодомерії”, намісництво, жупи, магістрати, сейм, “весна народів”, Перша світова війна, еміграція, політична партія, січові стрільці, брусиловський прорив».
Теми рефератів:
1. Інентарні реформи на Україні.
2. Становлення і розвиток української історичної науки.
3. “Енеїда” Івана Котляревського і народження сучасної української літератури.
4. “Історія Русів” як “вічна книга незалежності українського народу”.
5. Реформи Йосифа ІІ в Західній Україні.
6. “Весна народів” на західноукраїнських землях.
7. “Руська трійця” в історії суспільного руху України.
Питання для дискусії:
1. Чим відрізнялися погляди представників радикального і поміркованого крила Кирило-Мефодіївського братства.
2. Порівняйте бачення ролі й місця України в документах Кирило-Мефодіївського братства та декабристів.
3. Визначте план Наполеона щодо України.
4. Проаналізуйте основні тенденції економічного розвитку Наддніпрянської України першої половини ХІХ ст.
5. Що свідчить про уніфікацію адміністративно-політичного устрою українських земель в складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. .з російським устроєм?
6. Як царські чиновники планували назавжди покінчити з “мазепинством”?
7. Які обставини посилювали трагізм тієї ситуації, в якій опинилася Україна в період Першої світової війни?
8. Чому політику царської окупаційної влади в Галичині П. Мілюков назвав “Європейським скандалом”?
Запитання і завдання для самоконтролю:
1. Визначте державно-правовий статус України у складі Російської імперії.
2. Дайте характеристику суспільним рухам в Наддніпрянській Україні в першій половині ХІХ ст.
3. Охарактеризуйте етапи національного відродження в Наддніпрянській Україні у першій половині ХІХ ст.
4. За яким принципом утворено цей логічний ряд?
М.Костомаров, П.Куліш, Т.Шевченко, В.Білозерський – це:
1) викладачі Київського університету; 2) члени Кирило-Мефодіївського товариства; 3) художники; 4) члени перших у Наддніпрянській Україні таємних товариств.
5 Які таємні політичні об’єднання дворянських революціонерів діяли в Україні в першій половині ХІХ ст.?
1) Союз порятунку; 2) Північне товариство; 3) Союз благоденства; 4) Південне товариство; 5) Товариство об’єднаних слов’ян.
6. Вкажіть програмні цілі Кирило-Мефодіївського товариства:
1) знищення царизму і скасування кріпосного права та ста-нів; 2) проголошення незалежної Української держави; 3) встановлення демократичних прав і свобод; 4) утворення федерації слов’янських народів з центром у Києві; 5) зрівняння в правах усіх слов’янських народів щодо їх національної мови, культури й освіти; 6) проголошення Росії демократичною республікою.
7. Доповніть речення: Автором програмного документу таємної організації декабристів – Південного товариства - …а) був…б):
а) 1)“Конституції”, 2) “Руська правда”, 3) “Катехізис автономіста”, 4) “Книга буття українського народу”, 5) “Положення”;
б) 1) В.Лукашевич, 2) М.Муравйов, 3) К.Рилєєв, 4) С.Муравйов-Апостол, 5) П.Пестель.
8. “Головна Руська Рада” виникла у місті … 2 травня … . Вставте пропущені слова.
1) Києві 1848 р.; 2) Львові 1849 р.; 3) Львові 1848 р.; 4) Харкові 1858 р.; 5) Полтаві 1861 р.
9 Вкажіть, хто був засновником культурно-освітнього гуртка “Руська трійця”?
1) М.Шашкевич; 2) І.Лавровський; 3) І.Могильницький;
4) Я.Головацький; 5) І.Вагилевич.
10. “Москвофіли” – це … . Продовжте речення.
1) суспільна течія в українському політичному русі, представники якої виступали за поширення освіти та пробудження національної самосвідомості; 2) суспільна течія в українському політичному русі, представники якої пов’язували вирішення українського національного питання із соціальним визволенням українського народу; 3) течія українського культурно-просвітницького руху, представники якого виступали за проведення демократичних реформ у Російській імперії; 4) течія в суспільно-політичному рухові в західноукраїнських землях, представники якої прагнули до повного злиття українців Галичини з росіянами; 5) течія в українському політичному русі, представники якої проповідували об’єднання всіх національних сил в боротьбі за самостійність України.
11. Наприкінці серпня 1914 р почалося формування Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). УСС – це… (продовжіть речення):
1) військова частина, сформована в Австро-Угорщині з місцевих українців на добровільних засадах; 2) військова частина, сформована в Росії з військовополонених Галичан; 3) військова частина, сформована в Австро-Угорщині з емігрантів Наддніпрянської України; 4) військова частина, сформована в Австро-Угорщині з полонених українців з Російської імперії; 5) військова частина, сформована в Росії з українців на основі військової повинності.
12. Союз визволення України–це:
1) політична організація, створена у серпні 1914 р. емігрантами з Наддніпрянщини, ставила собі за мету пропаганду ідеї самобутності України; 2) політична організація, створена на Західній Україні австро-угорською владою з метою антиросійської пропаганди; 3) політична організація, створена на західноукраїнських землях українцями за допомогою Росії з метою антиавстрійської пропаганди; 4) політична організація, створена у 1914 р. з метою організації українських частин у складі російської армії; 5) політична організація, створена у 1914 р. у Львові з метою пропаганди ідеї надання автономного статусу Східній Галичині у складі Австро-Угорщини.
13. Захоплення росіянами Східної Галичини відбулося в результаті наступу, відомого як..., який почався ... . Вставте пропущені слова:
1) Верденська битва, в червні 1916 р.; 2) Брусиловський прорив, в червні 1916 р.; 3) Галицька битва, восени 1914 р.; 4) битва на Марні, червні 1916 р.; 5) битва на Соммі, в червні 1916 р.
14. В якому році відбулася військова операція “Брусилівський прорив”?
1) 1918; 2) 1942; 3) 1916; 4) 1915; 5) 1914.
15. Вставте пропущені слова. В 1914 році у Львові було утворено міжпартійний блок - ... , який виступив (ла) ініціатором формування українських військових частин на боці ... .
1) Союз визволення України, Росії; 2) Українську головну раду, Росії; 3) Головну Українську раду, Австро-Угорщини; 4) “Спілка”, Австро-Угорщини, 5) “Просвіта”, Росії.
Методичні вказівки
Характеризуючи адміністративно-територіальний устрій українських земель у першій половині ХІХ ст., необхідно наголосити на його уніфікації з устроєм Російської імперії, проаналізувати соціальну структуру населення та його чисельність, визначити основні напрями політики царизму щодо українських територій.
Оперуючи фактами, статистичними даними, проілюструвати розвиток товарних відносин і визначити причини і наслідки кризи феодальної системи господарства, особливості розвитку промисловості, торгівлі, процес поширення кріпацтва на Південну Україну.
У наступному питанні потрібно відзначити вплив на розвиток національних ідей в Україні подій Великої французької революції та Вітчизняної війни 1812 р., що полягав у радикалізації українського суспільства, спрямував свідомість його кращих представників на пошуки виходу з абсолютистської імперії. Варто проаналізувати програму Північного товариства, Південного товариства, Товариства об’єднаних слов’ян, перебіг повстання Чернігівського полку і визначити його наслідки.