Що виносяться на модульний контроль. 10 страница

Значним кроком на шляху розбудови державності стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції суверенної України. Вона закріпила непорушність кордонів і неподільність території, верховенство закону, поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, виборність органів вищої влади та гарантії прав і свобод людини. Конституція стала актом правового оформлення нових політичних, економічних і духовних реалій в українському суспільстві, основою подальшого становлення незалежної, правової, демократичної держави.

В умовах чинності нової Конституції і нового закону “Про вибори Президента України” у 1999 р. відбулися вибори Президента, яким після другого туру став Л.Д.Кучма. Факт демократичної передачі влади на президентських виборах та “оксамитова революція” (формування конструктивної більшості) у Верховній Раді 2000 р. вперше за роки незалежності зробили можливими погодження дії державної влади в соціально-економічній сфері. Виконавча і законодавча гілки влади почали опрацювання стратегії довгострокового економічного розвитку.

В третьому питанні слід охарактеризувати основні напрямки зовнішньої політики України та визначити її зовнішньополітичні пріоритети на рубежі ХХ-ХХІ ст.

Його вивчення доцільно почати з розгляду місця України у Європі. Площа України становить 601 тис. кв.км., за кількістю жителів вона входить у п’ятірку найбільш населених європейських країн. З 1945 р. належить до числа засновників ООН. Після проголошення незалежності Україна постала на міжнародній арені як повноправний суб’єкт правових відносин. За роки незалежності Україну визнало 149 країн світу, у 54 країнах відкриті дипломатичні та консульські представництва. Україна представлена у 47 міжнародних і міжурядових організаціях, у тому числі таких впливових як ООН, Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Організація безпеки і співробітництва в Європі тощо.

Покажіть на прикладах, як західні держави підтримали незалежний курс України після її заяви про свій без’ядерний статус. Розкрийте характер розбіжностей в геополітичних інтересах України та Росії.

Головними пріоритетами зовнішньої політики України є економічні, політичні та культурні зв’язки з країнами Європи; співробітництво з країнами світу у галузі прав людини; широкомасштабні дружні відносини з найближчими сусідами, передусім з Росією; розвиток економічного співробітництва з країнами Азії (Китаєм, Пакистаном) та Африки (країнами, що потребують наших технологій). Україна у свою чергу зацікавлена у дешевій сировині.

У 1995 р. Україна вступила до Ради Європи – міжнародної організації, створеної у повоєнні роки з метою утвердження прав людини та ідей верховенства права. Серед рекомендацій, що були надані Парламентською асамблеєю Ради Європи молодій незалежній державі, поряд із ратифікацією Конвенції з прав людини і приведенням вітчизняного законодавства у відповідність до неї, висувалася вимога скасування у державі протягом трьох років смертної кари, що й було зроблено у 2000 р.

Основні напрями зовнішньої політики України передбачають: участь у загальноєвропейському процесі, співпраця з державами Європейської співдружності та НАТО; співробітництво з державами-сусідами в рамках СЕД; активна участь у діяльності ООН та інших міжнародних організаціях

Одним з важливих напрямків своєї діяльності Україна вважає участь у різних формах загальноєвропейського процесу. ЇЇ участь у зустрічі країн – учасниць Гельсінського процесу в Парижі (1992 р.), засвідчила визнання України рівноправним партнером у творенні міждержавних відносин і безпеки в Європі.

Інтеграція України у світові економічні процеси ґрунтується на міцних фінансово-кредитних зв’язках. У 1992 р. Україну прийнято у світові фінансово-кредитні організації – МВФ і МБРР (міжурядові спеціалізовані установи ООН). У цьому ж році Україна підписала Заключний акт НБСЄ. Велике значення для України має членство у ЄБРР, до якого вона приєдналась у 1992 р. Членами банку є понад 40 країн. ЄБРР надає кредити насамперед приватним підприємствам, а також державним, що здійснюють приватизацію.

Україна – нейтральна держава, проте співробітничає з військо-політичним блоком НАТО за програмою “Партнерство заради миру”. В рамках програми після терористичних актів у США 11 вересня 2001 р. вона надала свій повітряний простір для військових літаків Америки під час конфлікту між нею та урядом талібів у Афганістані, у 2003 р направила український контингент миротворчих сил у Ірак.

Україна намагається підтримувати добросусідські відносин зі своїми територіальними сусідами – Росією, Румунією, Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Білорусією та країнами СНД. У 1999 р. було ратифіковано договір про співробітництво з Росією, підписанню якого передувала низка угод з визначення статусу Чорноморського флоту та Севастополя. Того ж року Україна увійшла до Міжпарламентської асамблеї СНД.

У 2000 р. Україна обрана на два роки непостійним членом Ради безпеки ООН. Представники України входять також до таких організацій, як ЮНЕП (комісія ООН з навколишнього середовища), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергетики), Організація з безпеки і співробітництва в Європі, ЮНЕСКО (організація з питань культури) та інших.

Закінчуючи вивчення теми, охарактеризуйте політичну боротьбу в Україні у 2004-2006 рр. Розкрийте суть, помаранчевої революції та висловить своє відношення до неї, проаналізуйте результати останніх парламентських виборів.

12.2. План семінарського заняття – конференції

Теми виступів:

  1. Процес формування багатопартійності в державі.
  2. Проголошення незалежності України: обставини та правові засади.
  3. Проблеми державного будівництва і соціально-економічного розвитку.
  4. Міжнародна політика України в умовах проголошення державного суверенітету.
  5. Роль освіти в розвитку партнерства України з європейськими державами.
  6. Суспільно-політичне і культурне життя української діаспори. Проблеми українців в країнах СНД.
  7. Еміграція українців за кордон, її причини і напрямки.

 

Термінологічний словник:

Геополітика(від гео... і політика) – теорія залежності зовнішньої політики держави від географічних факторів, зокрема місцезнаходження.

Демократія – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю (формальною або фактичною) народу в управлінні державними справами. В широкому розумінні – форма керівництва будь-яким колективом, яка забезпечує активну участь його членів у здійсненні всіх заходів.

Діаспора (розсіяння) – розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або власною владою за межі батьківщини; сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають за її межами.

Електорат (виборець) – громадяни, які мають право голосу для участі в політичних виборах. Рішення і настрої електорату визначають склад виборних органів влади, впливають на позиції політичних лідерів і партій.

Імпічмент (англ. звинувачення) – встановлені законом порядок і процедура притягнення до відповідальності за грубі порушення закону вищих посадових осіб до завершення терміну одержаних ними внаслідок виборів повноважень.

Інавгурація(лат. - посвячую). Урочиста церемонія введення на посаду глави держави , а також посвячення у вищий духовний стан.

Інтеграція (поповнення) – процес зближення держав у різних сферах.

Консенсус (лат. - згода, одностайність) – досягнення згоди з певних питань на основі базових цінностей і норм суспільства шляхом обговорення і взаємних поступок; прийняття рішень без голосування за виявленням всезагальної згоди.

Консолідація – зміцнення, згуртування, об'єднання.

Легітимність ( законний, правомірний) – здатність політичного режиму досягти суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, винесених ним політичних рішень або функціональних змін у структурах влади.

Лобізм (англ. – кулуари) – діяльність соціальних груп, які обстоюють свої особливі політичні інтереси; групи тиску на органи законодавчої та виконавчої влади.

Мажоритарна система виборів(фран. – більшість) – порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі.

Мораторій– призупинення якихось дій, діяльності тощо, встановлених урядом на певний час у зв'язку з настанням надзвичайних обставин - війни, стихійного лиха тощо.

Олігархія (влада небагатьох) – політичне та економічне правління, влада невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Парламент (лат. – говорити, розмовляти) –найвищий законодавчий і представницький орган влади в державі з республіканською формою правління, який обирається населенням.

Парламентаризм – система правління, згідно з якою законодавча влада належить виборному парламенту.

Плебісцит (лат. простолюд і рішення, постанова) – загальне опитування громадян з метою виявлення їхньої думки, волі й позиції щодо якогось спільного й значущого питання.

Плюралізм(лат. - множинний) – визнання множинності істин; система влади, заснована на взаємодії протилежних політичних сил, партій, громадянських організацій.

Популізм – загравання певних політиків і політичних сил з масами, гра на наявних труднощах та обіцянки надзвичайних успіхів у вирішенні соціально-економічних проблем у разі приходу до влади.

Пропорційна виборча система – порядок організації виборов і визначення їх результатів, за якого розподіл мандатів між партіями, що висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів.

Референдум(походить від латинського – той, що має бути повідомлений) – всенародний опит з найважливіших питань державного життя, в якому беруть участь всі громадяни, що мають виборчі права.

Спікер(слово англійського походження , що означає - говорити) – голова палати парламенту в ряді країн ( Англії, Австрії, США).

Толерантність(від лат. - терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань.

 

12.4. Навчальні завдання та методичні рекомендації

до їх виконання:

а) завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

На території України, на яку припадало 2,6% території СРСР, було збудовано майже 40% атомних енергоблоків СРСР. Це пояснюється тим, що._________.

Така значна концентрація ядерної енергетики на території республіки мала ___________. наслідки. Реакція українського компартійного керівництва на Чорнобильську катастрофу була .__________

Завдання 2.

Поставте події у хронологічній послідовності:

а) серпневий путч;

б) вибори Президента України;

в) Акт проголошення незалежності України;

д) утворення СНД.

Завдання 3.

Майже 80% всього, що вироблялося в УРСР, не мало завершеного технологічного циклу, тобто залежало від імпорту комплектуючих деталей і сировини. Вкажіть економічні та міжнародні проблеми, що спричинили таке становище незалежної України.

Завдання 4.

Головною причиною дострокових виборів ВРУ та Президенту у 1994 р. стали (оберіть правильний варіант і дайте пояснення)

а) страйк шахтарів у червні 1993 р.;

б) імпічмент Президента Л.М.Кравчука;

в) кризовий стан у суспільстві, наростання масового невдоволення владою, її неспроможністю покращити ситуацію;

г) відсутність кворуму на засіданнях ВРУ.

Завдання 5.

Сучасний зовнішньополітичний курс незалежної України базується на...

а) багатовекторності; б) рівноправності; в) повній орієнтації на Росію; г) нейтралітеті;

д) створенні союзу слов’янських держав; е) зміцненні СНД;

к) курсі на вступ до НАТО та інтеграції до євроатлантичних структур. Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 6.

Складіть розгорнутий план відповіді на тему: “Зовнішня політика незалежної України”.

б) Питання для дискусії:

ü Україна отримує кредити від урядів розвинутих країн і міжнародних організацій. Частина економістів і населення вважають, що це допоможе запровадити нові технології, робочі місця, інші доводять, що у такий спосіб Україна потрапляє в залежність від зарубіжної фінансової допомоги. Викладіть свою позицію щодо цієї дискусії.

ü Чи можна вважати конституційний процес завершеним?

ü Чи потрібні Україні інтеграція до євроатлантичних структур і вступ до НАТО?

 

в) Запитання для поточного контролю знань:

  1. Визначте передумови створення незалежної держави Україна. У яких документах проголошена її незалежність?
  2. Охарактеризуйте процес державотворення в суверенній Україні.
  3. Проаналізуйте процес формування багатопартійності в державі.
  4. Розкрийте головні пріоритети зовнішньої політики Української держави.
  5. Визначте місце України в сучасному світі.

 

1.5. Питання для самостійного вивчення

  1. Пошуки шляхів модернізації суспільства. Гальмування перебудовчих процесів в Україні. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
  2. Зростання політичної активності народу. Утворення нових політичних партій та громадських організацій. Народний Рух України. Початок українського національного відродження.
  3. Спроби серпневого (1991 р.) перевороту в Москві та його наслідки для України
  4. Прийняття декларації про державний суверенітет України. Відродження національно символіки.

Методичні поради:

Готуючи перше питання, поясніть чим була зумовлена спроба реформувати суспільство СРСР шляхом перебудови. Які глобальні причини привели до Чорнобильської катастрофи. Якою була реакція українського компартійного керівництва на аварію на ЧАЕС.

У другому питанні слід розглянути за яких умов та яких форм набувала політизація суспільства наприкінці 80-х – на початку 90-х років. Яку роль в процесі здобуття Україною незалежності відіграв Народний Рух України та інші політичні об'єднання громадян. З'ясуйте еволюцію позиції НРУ від Народного руху України за перебудову до Народного Руху України. Що стало приводом для розколу Руху на УНР і НРУ.

Вивчаючи причини серпневого (1991 р.) перевороту, покажіть спробу ГКЧП (ДКНС) реанімувати радянський режим і з'ясуйте чому вона провалилась.

Останнє питання передбачає аналіз Декларації про державний суверенітет України й Акту проголошення незалежності України та розкриття їх ролі у вітчизняній політичній історії. Для висвітлення питання щодо національної символіки доцільно звернутися до відповідної книги В.І.Сергійчука.

 

1.6. Інформаційні джерела:

1. Газета “Історія України”. – 2005. - № 13. – С. 7-10.

2. Газета “Історія України”. Події 1991 р. - № 7. – С. 1-7.

3. Газета “Історія України”. Інтеграція. - № 18. – С. 11-12.

  1. Король В.Ю. Історія України. - К.: Академія, 2005.- С.465- 475.
  2. Черкащина М.К. Історія України.: від давніх часів до сьогодення. - К.: ВД “ Професіонал”, 2005.- 284 с.
  3. Дем’яненко Б.А. Політична історія України. ХХ століття. // УІК. – 2004. - №3. – С. 137-142
  4. Сергійчук В.І. Національна символіка України. – К., 1992. – 184 с.

Відповіді на тести:

 

Тема 1.№ 1 – Г; № 2 – Б; №3 –В; № 4 – Г; № 7 –В; № 9 –б.

Тема 3. № 3 – А.

Тема 4. № 1: 1 – В; 2 – Г; 3 – Б; 4 – А.

Тема 5. № 1 – А; № 2 – П.Куліш, М.Костомаров.

Тема 6. № 3 – Д.

Тема 7. № 1: 1 – Б; 2 – В; 3 – А; 4 – г. № 2 – Б. № 3 – А.

Тема 8. № 1 – Б. № 4: 1 – В; 2 – А; 3 – Б.Г; № 6 ­– В; № 7 – К, Д, Е, Г, В, А.

Тема 9. № 5 – А; № 6 – А.

Тема 10. № 3 – Б; № 5 – В.

Тема 12 № 2 – А. В. Б. Д; № 4 – В; № 5 – А. Б. Г.

Література для підготовки рефератів

та поглибленого вивчення дисципліни.

 

1. Антонович В. Коротка історія козаччини. - К., 1993. – 294 с.

2. Борисенко В.К. та ін. Українки в історії. – К.: Либідь, 2004. – 325 с.

3. Гетьмани України: історичні портрети. – К., 1991. –296 с.

4. Гончарук П.С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття. Курс лекцій. – К.: Центр навч. л-ри. – 2005. – 528 с.

5. Грушевський М.С. Історія України-Русі в 11-х томах. - 12 кн. – К., 1990 – 1997.

6. Дем’яненко Б.А. Політична історія України. ХХ століття. // УІК. – 2004. - №3. – С. 137-142.

7. Даниленко В.М. та ін. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. – К., 1991. 260 с.

8. Жук В.Н. Наш рідний край. Сторінки з історії Полтавщини. Випуск перший. – Полтава, 1992.-64 с.

9. Жук В.Н. Сторінки з історії козацтва. _ Полтава, 1992. – 29 с.

10. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. / І.Войцехівська, В.Абліцов. – К., 1995. – 480 с.

11. Історія України (компаративні нариси) / О.А.Білоусько та ін./ Посібник для студентів. – Полтава: АСМІ, 2002. – 524 с.

12. Коваль В.М. Україна: 1939 – 1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995. – 280 с.

13. Котляр М.Ф. Історія України в особах: давньоруська держава. – К., 1996. – 320 с.

14. Оніщенко І. Гуманітарна освіта в контексті Болонського процесу // Освіта. – 2004. – 1-21 липня.

15. Остафійчук В.Ф. Історія України: сучасне бачення: Навч. Посібник – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004. – 390 с.

16. Підкова І.З., Шуст Р.М. Довідник з історії України. – Т. 1-3. – К., 1995. – 256 с.

17. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. – К., 1992. – 1080 с.

18. Толочко П.П. Історичні портрети. – К., 1998. – 243 с.

19. Черніков И.Ф. Предания старины глубокой: учебное пособие для студентов гуманитарных специальностей / англ. язык / // УІК. – 2004. № 5. – С. 147-151.

20. Шаров І. 100 видатних імен України. – К.: Альтернативи, 1999. – 504 с.

21. Шаров І. 100 сучасників: роздуми про Україну. – К.: Преса України, 2002. – 520 с.

22. Шаров І. 100 визначних місць України. – К.: Преса України, 2003. – 512 с.

23. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3-х томах. – Львів, 1991. – 556 с.

 

Інтернет-мережа:

Ø Електрона версія “Українського історичного журналу” розміщена за адресою:

http: // www. history. org. ua / journal / index . htm.

Ø Архів нституту історії України НАН України: (http: // www. history. org. – ua).

Ø Збірник наукових праць “Проблеми історії України: факти, судження, пошуки”

http: // www. history, org, ua, / zbirnyk / index, htm.)

 

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

З метою підвищення ефективності самостійної роботи розроблені обов’язкові та вибіркові індивідуальні завдання з усіх тем дисципліни, які враховують здібності й можливості кожного студента та спрямовані допомогти йому об’єктивно оцінювати власні знання і розуміти в якій мірі він навчений самостійно застосовувати їх для засвоєння нової інформації. Ці завдання передбачають написання рефератів, есе, рецензій, підготовку повідомлень, складання опорних конспектів, розширених планів виступу, розробку сценарного плану рольової гри, практичні завдання пошукового характеру тощо. Вони дозволяють визначити не тільки як студент оволодіває сумою знань, але й як він реалізує можливості для особистого інтелектуального розвитку й спрямовані на формування аналітичного мислення і розвиток його творчих здібностей.

Обов’язкові індивідуальні завдання включають питання, що програмою дисципліни виносяться на самостійне вивчення, або як доповнення до тем, які розглядаються на семінарах. Вибіркові – містять переважно завдання проблемно-пошукового, пошукового або практичного характеру.

При складанні індивідуальних завдань враховувалися принципи диференційованості та різнорівневості. Тому вони надають студентам можливість вибору – в залежності від рівня підготовки обрати для виступу чи написання реферату тему аналітичного характеру (наприклад, “Гетьман І.Мазепа: еволюція політичної позиції та її мотиви”), або інформаційного (“Конституція Пилипа Орлика”, “Історія козацтва на Полтавщині”).

Роботи підвищеної складності вимагають глибокого знайомства з проблемою, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків подій, вміння зробити висновки, відповісти на альтернативні запитання і підготуватися до “захисту” своєї точки зору або точки зору авторів, якщо студент погоджується з нею. Завдання середньої складності передбачають аналіз подій на основі опрацьованої літератури і висловлення власної оцінки. Третя група завдань розрахована на студентів з інформативним рівнем знань. Виконання студентами індивідуальних завдань різного ступеня складності, виявляють не тільки їх знання, а й навички праці з інформаційними джерелами, вміння логічно, послідовно викладати матеріал і робити узагальнюючі висновки, розкривати методи доведення власного погляду на історичну проблему.

Студентам пропонуються також різнорівневі практичні завдання. Наприклад, вивчення теми “Українська державність в період національної революції 1917-1920 рр.” відбувається у формі ситуаційно-рольової гри. Студенти за попередньою домовленістю з викладачем поділяються на 5 груп, що моделюють діяльність Центральної Ради, уряду ЗУНР, Гетьманату, Директорії та радянської влади. Призначаються також опоненти і рецензенти. На консультації викладач допомагає студентам визначитися з основними напрямами їх пошуку. Наприклад, ті хто виступають від імені Центральної Ради, обирають яку галузь її діяльності (соціально-економічну, військову, національну чи релігійну) вони будуть розкривати. Відповідно готуються й опоненти – визначаються проблеми, на які слід звернути увагу, підбирається матеріал, факти, питання. Під час проведення гри будь-який студент може поставити запитання, заперечити або доповнити відповідь. Оскільки протягом заняття всі студенти по черзі виконують ту чи іншу роль, що вимагає опрацювання широкого кола історичної літератури і документів, їх знання значно поглиблюються, зростає інтерес до наукової роботи. Тим самим виконання диференційованих завдань створює стан успіху у менш підготовлених студентів та забезпечує напругу розумової діяльності у студентів з високим рівнем знань.

Практика засвідчує, що застосування різнорівневих індивідуальних завдань у поєднанні з рейтинговою системою оцінки знань студентів, сприяє всебічному розвитку їх здібностей та підвищує особисту відповідальність за результати своєї праці. Аналіз викладачем результатів виконання студентами індивідуальних завдань, дає йому можливість прийняти необхідні коригувальні та запобіжні дії з удосконалення процесу управління підготовкою студентів.

Тема 1:

Україна княжої доби та її роль у світовій історії.

Варіанти обов’язкових завдань:

Теми навчальних рефератів:

Прийняття християнства і його значення.

Галицько-Волинське князівство та його місце в історії України.

Сучасні підходи до проблеми етнічного розвитку Київської Русі.

Повідомлення:

Київське князівство Аскольда та його роль в історії східних слов’ян.

Суть „ торговельної теорії” виникнення міст і розвитку давньоруської держави.

Місце Київської Русі у європейській та світовій історії.

Варіанти завдань за вибором студента:

Теми рефератів

для поглибленого вивчення курсу:

  1. Сучасні підходи до проблеми етнічного розвитку Київської Русі.
  2. Роль церкви у розвитку давньоруської держави.
  3. Літописи Київської Русі.

Практичні творчі завдання :

проаналізувати існуючі наукові версії щодо походження слов’ян в межах сучасної України

підготувати кросворд “Київська Русь”

скласти картосхему зв’язків східних слов’ян з сусідніми країнами

збір та узагальнення матеріалу з питання слов’янських поселень за місцем проживання студента

Тема 2: Україна у складі Польщі. Козацька доба.

Варіанти обов’язкових завдань:

Теми навчальних рефератів:

Процес формування української нації.

Походження терміну „Україна”.

Перша згадка про Полтаву.

Повідомлення:

Огляд літератури щодо питання українського козацтва

Походи запорізьких козаків

Українське козацтво на державній службі

Варіанти завдань за вибором студента:

Теми рефератів

для поглибленого вивчення курсу:

Етнічні межі і кордони України.

Причини , передумови та наслідки Брестської церковної унії 1596 р.

Практичні творчі завдання :

дослідити питання щодо надання Магдебурзького права окремим регіонам і містам України та з’ясувати його особливості в окремій місцевості ( за вибором студента);

зробити аналіз літератури з питання статусу українських земель під владою Речі Посполитої та визначити його позитивні й негативні наслідки;

підготувати таблицю із зазначенням причин виникнення козацтва в Україні;

підготувати кросворд “Козацтво України”;

розробити сценарій ситуаційно-рольової гри : „ Козацька рада в Запорізькій Січі”;

презентація теми „ Українські традиції та обряди”.

 

Тема 3: Українська національна революція середини ХУІІ ст.

Формування української державності.

Варіанти обов’язкових завдань:

Теми навчальних рефератів:

Історичний портрет Б.Хмельницького.

Повідомлення:

Причини селянсько-козацьких повстань в кінці ХУІ - на поч. ХУІІ ст.

Повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка

Діяльність гетьмана П.Сагайдачного

Створення Полтавського полку

Варіанти завдань за вибором студента:

Теми рефератів

для поглибленого вивчення курсу:

Іван Богун та його роль у національній революції 1648- 1676 рр.

Практичні творчі завдання:

підготовка кросворду;

складання хронологічної таблиці;

розробка сценарного плану рольової гри : „ Переяславська Рада”;

презентація теми „ Національна революція середини ХУІІ ст.”

Тема 4: Велика руїна. Гетьманщина.

Ліквідація української автономної державності.

Варіанти обов’язкових завдань:

Теми навчальних рефератів:

Полтавська битва та її наслідки для України.

Повідомлення:

Суть терміну „ Руїна”;

Іван Виговський та Гадяцька угода;

Юрій Хмельницький;

Данило Апостол;

Чи варто було імператриці Катерині ІІ ліквідувати військову базу – Запорізьку Січ ?

Варіанти завдань за вибором студента:

Теми рефератів

для поглибленого вивчення курсу:

Основні ознаки української козацької держави

Нові підходи до оцінки Полтавської битви

Практичні творчі завдання:

складання таблиці „ Еволюція української козацької держави”

підготовка історичної вікторини „ Що ми знаємо про українське козацтво?”

підготовка кросворду

Науково-теоретична конференція:

„ Історичні постаті козацької доби”

Теми виступів:

1. Д.І.Вишнивецький- засновник Запорізької Січі.

2. Постать І.С.Мазепи в історичній літературі.

3. Кирило Розумовський- останній гетьман України.

4. П.І.Калнишевський - останній кошовий отаман Запорізької Січі.

5. Конституція Пилипа Орлика.

6. Полтавський полковник Мартин Пушкар.

7.Справа В. Кочубея та І. Іскри.

Варіанти завдань за вибором студента:

Практичні творчі завдання:

підготовка історичної вікторини;

підготовка ілюстрованого матеріалу „ Гетьмани України”;

виготовлення плакату „ Козацька символіка”;

підготовка стінної газети з історії козацтва на Полтавщині;

презентація історичних постатей козацької доби ( за вибором студента).

Тема 5: Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій

(друга пол. ХУІІІ – ХІХ ст.)

Варіанти обов’язкових завдань: